Постанова

від 25.07.2023 по справі 420/2113/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року

м. Київ

справа №420/2113/20

адміністративне провадження № К/9901/21174/21

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КС ОДЕСА» до Державної податкової служби України, за участю третіх осіб: Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Приватного підприємства «А.Р.Б.» про скасування реєстрації податкових накладних, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КС ОДЕСА» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 (головуючий суддя - Шляхтицький О.І., судді: Домусчі С.Д., Семенюк Г.В.) у справі №420/2113/20.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КС ОДЕСА» (далі - ТОВ «КС ОДЕСА») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:

скасувати реєстрацію податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «КС ОДЕСА» (код ЄДРПОУ 41884296, ІПН 418842915538) на користь приватного підприємства «А.Р.Б.» (код ЄДРПОУ 32623852, ІПН 326238515514) на загальну суму 1 508 508,59 грн., у тому числі ПДВ 251 418,10 грн., а саме: Податкова накладна від 14.03.2019 №2 (дата реєстрації 27.03.2019, реєстраційний № 9056939818); Податкова накладна від 14.03.2019 №3 (дата реєстрації 28.03.2019, реєстраційний № 9058641113); Податкова накладна від 14.03.2019 №4 (дата реєстрації 26.03.2019, реєстраційний № 9055550681); Податкова накладна від 14.03.2019 №9 (дата реєстрації 26.03.2019, реєстраційний № 9055737642);

здійснити коригування даних в Системі електронного адміністрування ПДВ, відновити/збільшити суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «КС ОДЕСА» (код ЄДРПОУ 41884296, ІПН 418842915538) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на 251 418,10 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ «КС ОДЕСА» оскаржило його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 та направити справу на новий розгляд до цього ж суду.

В обґрунтування підстав оскарження ТОВ «КС ОДЕСА» посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №520/984/19.

У доводах касаційної скарги ТОВ «КС ОДЕСА», зокрема, зазначає про неповне з`ясування судом апеляційної інстанції обставин справи, що призвело до передчасних висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу Державна податкова служба України зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ТОВ «КС Одеса» під час здійснення господарської діяльності було складено:

податкову накладну №2 від 14.03.2019 на суму 276848,48 грн., у т.ч. ПДВ 46141,41 грн.; податкову накладну №3 від 14.03.2019 на суму 424105,38 грн., у т.ч. ПДВ 70684,23 грн.; податкову накладну №4 від 14.03.2019 на суму 451854,83 грн., у т.ч. ПДВ 75309,14 грн.; податкову накладну №9 від 14.03.2019 на суму 355699,90 грн., у т.ч. ПДВ 59283,32 грн., усього на загальну суму ПДВ 251418грн.

У вказаних податкових накладних контрагентом (отримувачем/покупцем) визначено Приватне підприємство «А.Р.Б.» (код ЄДРПОУ 32623852), податкові накладні прийняті та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після встановлення помилковості реєстрації вказаних накладних позивачем було направлено до податкового органу розрахунки коригування щодо кожної із зазначених накладних, якими зменшено відповідні числові показники до 0 грн.

11.04.2019 позивач направив до Приватного підприємства «А.Р.Б.» (код ЄДРПОУ 32623852) лист №11-04/19, у якому навів обставини, які виникли, та просив зареєструвати відповідні розрахунки коригування до податкових накладних, помилково направлені позивачем. Лист залишено без відповіді.

У податковій декларації з податку на додану вартість позивачем не відображено суми податку на додану вартість за вказаними вище податковими накладними.

Позивач звернувся до Господарського суду Сумської області із позовом до Приватного підприємства «А.Р.Б.» (код ЄДРПОУ 32623852) (справа №920/470/19), однак ухвалою суду від 02.07.2020 провадження у даній справі закрито з тих підстав, що даний спір не розглядається у порядку господарського судочинства.

29.10.2019 позивач звернувся до ДПС України із заявою про скасування реєстрації помилково зареєстрованих податкових накладних, у відповідь на що листом №11213/6/99-00-02-02-01-15 від 28.11.2019 повідомлено про порядок усунення встановлених порушень.

При цьому, позивач просить врахувати, що Приватне підприємство «А.Р.Б.» (код ЄДРПОУ 32623852) на прохання позивача направити та зареєструвати відповідні розрахунки коригування не надає відповіді, а з 31.01.2020 анульовано реєстрацію третьої особи як платника податку на додану вартість, що фактично унеможливлює направлення відповідних розрахунків третьою особою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності доведених обставин, які б унеможливлювали скасування реєстрації спірних податкових накладних, позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували наявність господарської операції з контрагентом, а відповідач не спростував належними доказами обставини, наведені позивачем.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про відмову в позові суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачу у спірних правовідносинах для доведення твердження щодо відсутності господарської операції внаслідок помилкового визначення контрагента, слід було надати докази щодо реєстрації податкових накладних на належного контрагента, а також документи, які підтверджують укладення договору з останнім та первинні документи на підтвердження здійснення цієї господарської операції, зокрема, документа на підтвердження поставки, оскільки саме ці докази є вирішальними та необхідними на підтвердження та/або спростування факту здійснення господарської операції. Водночас позивач таких документів не надав, а лише повідомив про наявність господарських правовідносин з приватним підприємством «Архітектурно-реставраційне бюро».

Згідно з пунктом 187.1 статі 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом першим пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені термін скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна складена та зареєстрована в ЄРПН, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість передбачено статтею 201-1 Податкового кодексу Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

У пункті 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України визначена формула, за якою обчислюється сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацами 1, 3 пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді. На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

У пункті 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України визначено, що кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Таким чином, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, обраховується за визначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 ПК України формулою. Недостатність таких коштів покривається зарахуванням коштів з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Наведене свідчить про те, що реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на певну суму автоматично зменшує таку саму суму, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, тобто призводить до зміни майнового стану платника податку.

Верховним Судом у постанові від 18.03.2021 у справі №520/984/19 відзначено, що відсутність законодавчо визначеної процедури вилучення незаконних або помилково направлених засобами електронного зв`язку податкових накладних в досудовому порядку не може бути підставою для відмови платнику податку у поновленні його порушених прав.

Приписи пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, передбачають можливість скасування реєстрації податкових накладних за результатами судового розгляду.

Так, наведеним вище пунктом Порядку №1246 визначено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Разом з тим, вирішуючи даний спір суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що позивачу у спірних правовідносинах для доведення твердження щодо відсутності господарської операції внаслідок помилкового визначення контрагента, слід було надати докази щодо належної реєстрації податкових накладних на належного контрагента, а також документи, які підтверджують укладення договору з останнім та первинні документи на підтвердження здійснення цієї господарської операції, зокрема, документа на підтвердження поставки (приписи пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України).

Водночас позивач таких документів не надав, а лише повідомив про наявність господарських правовідносин з приватним підприємством «Архітектурно-реставраційне бюро» (код ЄДРПОУ 33379440).

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази спростування здійснення взаємовідносин з ПП «А.Р.Б.» у період реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі й офіційного письмового підтвердження контрагента щодо відсутності такої господарської операції.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Водночас, відповідно до принципу змагальності особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Відповідно до частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КС ОДЕСА» залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №420/2113/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова