Рішення

від 10.07.2023 по справі 463/4787/21

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/4787/21

Провадження № 2/463/110/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Нора Н.В.

при секретарі Заверуха О.Б,

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Труш І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика», третьої особи: ОСОБА_3 про відшкодування майнової і моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

Позивачзвернувся до суду з позовом майнового та немайнового характеру. Позовні вимоги у встановленому законом порядку уточнив, в кінцевому просить стягнути з відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» на його користь 133039,47 грн. матеріального збитку, що підлягає відшкодуванню в межах полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із врахуванням 3% річних та інфляційних втрат; з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика» - 24289,77 грн. матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню поза межами полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із врахуванням 3% річних та інфляційних втрат; з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика» - 2500,00 грн. шкоди, що підлягає відшкодуванню поза межами суми страхового відшкодування, визначеного полісами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за складення Висновку експерта №17650 від 29 березня 2021року; з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика» - 10 000 грн. моральної шкоди.

Позов мотивує тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 05.11.2019 року з вини ОСОБА_3 , працівника ТзОВ «Агрологістика», який керував транспортним засобом вказаного підприємства, а саме: автомобілем марки Volvo модель FН д.н.з. НОМЕР_1 з

спеціалізованим напівпричепом марки Magyar модель SR34ESRA д.н.з. НОМЕР_2 , позивачу була заподіяна матеріальна шкода у вигляді пошкодження належного йому автомобіля марки Mercedes-Benz моделі Е200 СDІ, д.н.з. НОМЕР_3 . Загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження становить 118257,76 грн.

Так як цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Volvo модель FН д.н.з. НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом марки Magyar модель SR34ESRA д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована у відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» згідно страхових полісів №АО/1524736 та №АО/4361091, то заподіяна позивачу шкода в розмірі 100000,00 грн. підлягає стягненню саме з АТ «Страхова компанія «Інго» в межах ліміту страхового відшкодування.

У зв`язку з тим, що сума належної позивачу до стягнення матеріальної шкоди не повністю покривається страховою компанією у зв`язку із встанолвеням відповідного ліміту в розмірі 100000,00 грн., то позивач вважає, що різниця в розмірі 18257,76 грн. підлягає до стягнення з відповідача ТзОВ «Агрологістика», як роботодавця особи, з вини якого позивачу було спричинено шкоду. А тому позивач в порядку ст.ст.1172,1194 ЦК України звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, як роботодавця особи, з вини якого було заподіяно позивачу шкоду, різниці належної позивачу до виплати страхового відшкодування.

У зв`язку з небажанням відповідачів відшкодовувати заявлену позивачем суму матеріальної шкоди в добровільному порядку, позивач відповідно просить стягнути з відповідачів в порядку ст.625 ЦК України 3% річних від простроченої суми та інфляційні втрати за весь час прострочення. Зокрема, з АТ «Страхова компанія «Інго» за період з 02 листопада 2020 року по 30 червня 2022 року 3% річних в розмірі 4979,47 грн., інфляційні втрати в розмірі 28060,00 грн.; з ТзОВ «Агрологістика» за період з 02 листопада 2020 року по 30 червня 2022 року 3% річних в розмірі 909,10 грн., інфляційні втрати в розмірі 5122,91 грн.

А також просить стягнути з відповідача ТзОВ «Агрологістика» на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн., яка на думку позивача полягає в тому, що внаслідок пошкодження його автомобіля він зазнав душевних хвилювань, порушився нормальний ритм його життя, тривалий час він перебував в нервовому стані внаслідок втрати можливості бути мобільним та використовувати належний йому транспортний засіб для здійснення, як робочих, так і сімейних поїздок. Змушений був користуватись послугами громадського транспорту, таксі, просити друзів та членів родини позичити автомобіль для здійснення відповідних поїздок. А тому звернувся до суду з позовом, який просить задовольнити.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позові, заяві про уточнення позовних вимог, відповіді на відзив, та просили задовольнити. Крім того, з метою спростування зазначених представником відповідача АТ «Страхова компанія «Інго» у відзиві на позов заперечень, зазначили, що в ході розгляду справи зібрано належні та допустимі докази на підтвердження факту спричинення позивачу шкоди в заявленому розмірі.

Представник відповідача АТ «Страхова компанія «Інго» в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив та просив відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Згідно наявного в матеріалах справи відзиву на позов, представник відповідача зазначив про те, заявлені позовні є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке. Вважає, що стороною позивача не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_3 у спричиненні ДТП. Представлену копію постанови Львівського апеляційного суду від 05.06.2020 року в справі №451/1547/19 не вважає належним доказом на підтвердження вини водія ОСОБА_3 , оскільки як вбачається зі змісту такої провадження у справі закрито відповідно до ст..38 КУпАП.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Третя особа у судове засідання з розгляду даної справи не з`явився, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Про поважність причин неявки суду не повідомляв, заяв про розгляд справи у його відсутність не подавав. Пояснення на позов чи відзив не подав. Його неявка у відповідності до вимог ч.1 ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ухвалою судді від 18.05.2021 року справу прийнято до свого провадження із призначенням справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.11.2021 року призначено по справі автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизи.

Ухвалою суду від 03.05.2022 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.11.2022 року закрито підготовче провадження по справі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши матеріали справи та додані до неї письмові документи, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.265 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено,що 05.11.2019року о14.22год.на вул.Личаківська,217у м.Львовівідбулось ДТП,за участітранспортного засобумарки Volvo модель FН д.н.з. НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом марки Magyar модель SR34ESRA д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу марки Mercedes-Benz моделі Е200 СDІ, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 05.06.2020 року у справі №451/1547/19 скасовано постанову судді Радехівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2020 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст.124, 122-4 КУпАП закрито за відсутності складу правопорушення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст.124, 122-4 КУпАП закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбаченихст. 38 КУпАП.

У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 465/674/19 зазначено про те, що тлумаченнястатті 1188 ЦК Українисвідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першоїстатті 247 КУпАП- через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченихстаттею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах:від 07 лютого 2018 року в справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року в справі№ 927/623/18, від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18, від 29 квітня 2020 року в справі №№ 686/4557/18.

У постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року в справі№ 641/2795/16-ц зазначено, що «не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушенняПравил дорожнього рухуне може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо».

Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченихстаттею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП (постанова Верховного Суду від29 квітня 2020 року в справі № 686/4557/18).

Відтак, вказане свідчить про те, що непритягнення особи до адміністративної відповідальності застаттею 124 КУпАПне свідчить про відсутність його вини у завданні шкоди, оскільки закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбаченихстаттею 38 КУпАПне є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, яка викладена у частині другійстатті 1166 ЦК України, особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Однак, третьою особою ОСОБА_3 не було надано належних доказів щодо відсутності його вини у вчиненні ДТП.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

У зв`язку із вищезазначеним, суд приходить до висновку про те, що відповідні покликання представника страхової компанії про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_3 у спричиненні ДТП є необґрунтованими.

Встановлено, що внаслідок ДТП транспортному засобу марки Mercedes-Benz моделі Е200 СDІ, д.н.з. НОМЕР_3 , що належить позивачу ОСОБА_1 , було спричинено технічні ушкодження.

Згідно висновку № 17650 експертного автотоварознавчого дослідження від 29.03.2021 року (а.с.21-36), вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-BenzмоделіЕ200СDІ,дн.з. НОМЕР_4 ,в цінах відновлення станом на дату огляду становить 118257,76 грн.

А тому з урахуванням наведеного суд вважає, що позивач має право на відшкодування шкоди саме в розмірі 118257,76 грн.

В ході розгляду справи встановлено і вказана обставина представником страхової компанії не спростована, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Volvo модель FН д.н.з. НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом марки Magyar модель SR34ESRA д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована у відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» згідно страхових полісів №АО/1524736 та №АО/4361091, згідно умов яких ліміт страхового відшкодування становить 100000,00 грн.

Згідно положень статті 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно доп.1ст.22Закону УкраїниПро обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Так як цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Volvo модель FН д.н.з. НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом марки Magyar модель SR34ESRA д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована у відповідача Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» згідно страхових полісів №АО/1524736 та №АО/4361091, то заподіяна позивачу шкода в розмірі 100000,00 грн. підлягає стягненню саме з АТ «Страхова компанія «Інго» в межах ліміту страхового відшкодування.

Відповідно дост. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як встановлено судом, що не спростовано жодною із сторін, на момент ДТП ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах із ТзОВ «Агрологістика» та у зв`язку з цим керував транспортним засобом марки Volvo модель FН д.н.з. НОМЕР_1 з спеціалізованим напівпричепом марки Magyar модель SR34ESRA д.н.з. НОМЕР_2 , який теж належить ТзОВ «Агрологістика».

Транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а відтак на підставі ч. 2ст. 1187 Цивільного кодексу Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідност. 1188 ЦК Українишкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було заподіяно шкоду, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Частина 1ст. 1172 ЦК Українивизначає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до п. п. 4, 5 Постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1993 року за № 6, з подальшими змінами та доповненнями, не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки з зв`язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися. Під час розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди заст. 1172 ЦК Українисуди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбаченихст. 1166 ЦК України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією організацією, і шкоду було заподіяно нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була.

Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавана шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина першастатті 1191 ЦК).

З огляду на вказані положення законодавства саме на відповідача ТзОВ «Агрологістика» покладається обов`язок відшкодувати потерпілій стороні, позивачу по справі, різницю шкоди заподіяної належним відповідачу ТзОВ «Агрологістика» автомобілем та з вини його працівника.

Крім того, у відповідності дост. 1194 Цивільного кодексу Україниособа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

З врахуванням вищенаведеного та зважаючи на те, що з вини третьої особи ОСОБА_3 , який перебував з відповідачем ТзОВ «Агрологістика» в трудових відносинах, що є володільцем джерела підвищеної небезпеки, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було заподіяно матеріальної шкоди позивачу, частина якої підлягає відшкодуванню страховою компанією в розмірі 100000,00 грн., а відтак різниця належної позивачу до виплати матеріальної шкоди в розмірі 18257,76 грн. (118257,76 грн. - 100000,00 грн.) підлягає до стягнення з відповідача ТзОВ «Агрологістика», як роботодавця особи, з вини якого позивачу було спричинено шкоду.

Згідно статті25ЦКУкраїни,боржник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовогозобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що відповідачі своєчасно не виконали свої зобов`язання по виплаті позивачу спричиненої йому матеріальної шкоди, а тому до них слід застосувати положення ч.2 ст.625 ЦК України та стягнути на користь позивача індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд надає віри представленому позивачем розрахунку 3% річних та індексу інфляції, оскільки такий розрахований у відповідності до вимог чинного законодавства. Більше того, відповідачами заперечень щодо правильності розрахунку такого не висловлено та відповідно свого розрахунку не представлено.

У зв`язку з цим слід стягнути з відповідачів в порядку ст.625 ЦК України на користь позивача 3% річних від простроченої суми та інфляційні втрати за весь час прострочення. Зокрема, з АТ «Страхова компанія «Інго» за період з 02 листопада 2020 року по 30 червня 2022 року 3% річних в розмірі 4979,47 грн., інфляційні втрати в розмірі 28060,00 грн.; з ТзОВ «Агрологістика» за період з 02 листопада 2020 року по 30 червня 2022 року 3% річних в розмірі 909,10 грн., інфляційні втрати в розмірі 5122,91 грн.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Стаття 1167 ЦК Українипередбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. У відповідності до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31.03.1995 р. №4, позивачем має бути доведено в чому полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

З урахуванням обставин справи суд вважає, що позивачем доведено, як факт спричинення йому моральної шкоди, так і розмір такої. А тому таку в розмірі 10000,00 грн. слід стягнути з відповідача ТзОВ «Агрологістика».

У відповідності до положень ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика» на користь ОСОБА_1 2500,00 грн. витрат за складення Висновку експерта №17650 від 29 березня 2021 року. А також стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика» на користь ОСОБА_1 на відшкодування сплаченого судового збору по 1541,50 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 263-265ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго»(місце знаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, ЄДРПОУ 16285602)на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )133039,47 грн. матеріального збитку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика»(місце знаходження: Львівська обл., Радехівський район, с. Оглядів, вул. Каштанова, 6, ЄДРПОУ 37976972)на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )24289,77 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика»(місце знаходження: Львівська обл., Радехівський район, с. Оглядів, вул. Каштанова, 6, ЄДРПОУ 37976972)на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )2500,00 грн. за складення Висновку експерта №17650 від 29 березня 2021 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика»(місце знаходження: Львівська обл., Радехівський район, с. Оглядів, вул. Каштанова, 6, ЄДРПОУ 37976972)на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )10 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго»(місце знаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, ЄДРПОУ 16285602), Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика»(місце знаходження: Львівська обл., Радехівський район, с. Оглядів, вул. Каштанова, 6, ЄДРПОУ 37976972)на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )на відшкодування сплаченого судового збору по 1541,50 грн. з кожного.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20 липня 2023 року.

Суддя: Нор Н. В.