Ухвала

від 26.07.2023 по справі 606/1761/22

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/1761/22

Ухвала

26 липня 2023 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суддіМарціцкої І.Б.

за участі секретаря судового засіданняПасько І.Б.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Сампари Н.М.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Молинь Р.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивача адвоката Сампари Н.М. про призначення судової почеркознавчої експертизи під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Приватне Підприємство Фірма «Матек», третя особа Микулинецька селищна рада про визнання протиправними, скасування та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Теребовлянського районного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Приватне Підприємство Фірма «Матек», третя особа Микулинецька селищна рада про визнання протиправними, скасування та зобов`язання вчинити дії.

Представником позивача разом із відповіддю на відзив надіслано клопотання про призначення судово- почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання чи виконаний підпис в оригіналі акта погодження зовнішніх меж земельної ділянки та прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 29.11.2012 року; в оригіналі акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання та встановлення (відновлення) меж земельної ділянки натурі від 02.08.2013 року, в оригіналі заяви № 9-02/4 від 12.02.2014 року, оригіналі технічного завдання, оригіналі кадастрового плану, оригіналі переліку обтяжень ОСОБА_1 чи іншою особою.

В судовому засідання представник позивача та позивач підтримали клопотання, представник відповідача та відповідач заперечили проти його задоволення вказуючи, що обставини, які пропонується встановити експерту не мають відношення до предмету спору.

Розглянувши клопотання представника позивача про призначення експертизи, вислухавши доводи учасників справи, суд дійшов наступного висновку:

При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватисястаттями 143-150 ЦПК,Законом України від 25.02.1994 № 4038-XII «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5(у редакціїнаказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 №1950/5), та враховувати роз`яснення, дані впостанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»(зі змінами, внесеними постановою від 25.05.1998 №15), з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав.

Згідно п. 3.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженоїнаказом Мінюста України від 08.10.1998 № 53/5, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані, зокрема, обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, а правом визначати предмет та підставу позову наділений лише позивач (статті13,43,49,175 ЦПК України).

За положеннямистатті 107 ЦПК Україниматеріли, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд, з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи.

Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України наказом №53/5 від 08.10.1998, а саме п. 1.1 об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів

За п. 1.3. рекомендацій для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), повинен (на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.

У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

Вільні зразки за п. 1.5 рекомендацій по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.

Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру.

Пунктом 1.6 рекомендацій встановлено, що відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об`єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.

Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.

При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, рекомендацій за п. 1.10 слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.

Зважаючи на те, що представник позивача на вирішення експерта пропонує вирішити питання про належність підпису позивача в низці оригіналів документів, однак до клопотання не надала оригінали документів, а в судовому засіданні в порядку ст.84 ЦПК не заявлено клопотання про витребування відповідних документів, тому на даному етапі не має об`єкта дослідження, який слід надати експерту. Крім того представником позивача не надано суду зразків підпису та почерку позивача необхідних для призначення експертизи (вільних, умовно вільних), як того вимагає Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, суд дійшов висновку про передчасність клопотання, а тому відмовляє у його задоволенні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.103,260,353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка