Ухвала

від 27.07.2023 по справі 759/13602/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-н/759/330/23

ун. № 759/13602/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року Суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про видачу судового наказу за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Линдюк С.С. , який дієв інтересах ТОВ « Інвестбудгаличина», подав до суду заяву про видачу судового наказу щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Інвестбудгаличина» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 15821,50 грн за період з вересня 2022 року по квітень 2023 року. Також, просив стягнути з боржника судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в дохід ТОВ «Інвестбудгаличина».

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суддя виходить з наступного.

Частиною першоюстатті 161 ЦПК України встановлений вичерпний перелік вимог, за якими може бути виданий судовий наказ.

У відповідності до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.

Як вбачається з інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи, боржник ОСОБА_1 , зареєтрований во АДРЕСА_1 , що відноситься до Оболонського району м. Києва.

В свою чергу, вважаю невірним твердження представника стягувача про розгляду заяви про видачу судового наказу за місцем знаходження нерухомого майна, тобто за правилами виключної підсудності.

Так, згідно ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Правила загальної підсудності визначені у статті 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

При цьому, за змістом п. 7 ч. 1 ст. 162 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Отже, в порядку наказного провадження проводиться розгляд справ щодо яких презюмується відсутність спору.

Під час розгляду цивільної справи N 646/8916/17 (постанова від 27.03.2019) Верховний Суд вказав, що позови що виникають з приводу нерухомого майна це позови пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Таким чином, правила виключної підсудності стосуються випадків, коли відносно нерухомого майна триває спір, вирішення якого можливе виключно за наслідками розгляду справи по суті, а відтак, ці правила не можуть застосовуватись до заяв наказного провадження, де розгляд справи по суті не відбувається та презюмується відсутність спору.

Вказане пояснюється особливим порядком розгляду справ наказного провадження, де боржник не повідомляється про розгляд справи, однак йому забезпечується право перегляду цього судового рішення. Власне, саме з метою спрощення реалізації цього права справи наказного провадження розглядаються лише за правилами загальної підсудності, тобто за місцем реєстрації боржника.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ЦПК України якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.

Встановлено, що місцем реєстрації боржника є АДРЕСА_1 , що відноситься до Оболонського району м. Києва та юрисдикційно не відноситься до Святошинського районного суду м. Києва.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З огляду на викладене, суддя прийшов до висновку, що вказану заяву про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості слід передати на розгляд до Оболонського районного суду м.Києва, як суду до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить вказана заява.

Керуючись ст.ст. 165, 166, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» про видачу судового наказу за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 ,- передати на розгляд до Оболонського о районного суду м.Києва за підсудністю.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Бабич Н.Д.