Ухвала

від 21.06.2023 по справі 761/21704/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21704/23

Провадження № 2-о/761/449/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Сіромашенко Н.В., вивчаючи матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства,-

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, в якій він просить встановити факт того, що є батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно внести зміни до актового запису № 06 від 08.08.2011 Кримською сільською радою Слов`яносербського району Луганської області, зазначивши його батьком дитини, а також, змінити прізвище дитини.

Вивчивши матеріали даної заяви, суддя приходить до наступного висновку.

Як визначає чинне законодавство України, підставою для виникнення прав та обов`язківбатьків дитини є засвідчене від них походження дитини. Таке засвідчення здійснюється органами Реєстрації актів цивільного стану, в порядку передбаченому Сімейним кодексом України.

Статтею 130 СК України визначено, що у випадку смерті чоловіка, що не перебував з матір`ю дитини у шлюбі, факт його батьківства можливо встановити в судовому порядку. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Як зазначено у ч.1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Крім того, Сімейним кодексом України також передбачено встановлення факту материнства в судовому порядку у випадку смерті жінки в порядку ст. 132 СК України.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму ВС України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3 (далі - Постанова Пленуму ВСУ від 15.05.2006 № 3) у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК.

Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) як заінтересовані особи.

З викладеного вище слідує, що звертатись з заявою до суду про встановлення факту батьківства чи материнства в порядку окремого провадження можливо лише тоді, коли особа, факт батьківства чи материнства якої необхідно встановити, - померла або її оголошено померлою, а також необхідною умовою звернення до суду є вчинений запис про батька у відповідності до ст. 135 СК України.

При цьому, відповідно до п. 5 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 № 3 при зверненні до суду особи, на утриманні якої перебуває дитина і яка не є опікуном (піклувальником), або чоловіка, котрий не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, яка (матір) померла чи оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав або не проживає з дитиною не менше шести місяців і не виявляє про неї материнської турботи й піклування, для захисту інтересів дитини до участі у справі необхідно залучити орган опіки та піклування.

За таких обставин, з огляду на викладене, звернення заявника до суду із відповідною заявою є необґрунтованим, таким, що суперечить чинному законодавству, а відтак, заявником обрано неналежний спосіб такого звернення до суду за захистом своїх батьківських прав.

Вирішуючи питання щодо належного способу звернення заявника до суду слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Згідно ч.1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до положень ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно дочастини першої статті 135цього Кодексу.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 № 3 справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні в цивільному судочинстві.У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст.128 СКприймаються до судового розгляду, якщо:дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень від 08.08.2011, актовий запис № 6, вчинено відповідно до частини першої статті 135СК України, що підтверджується Витягом з держаного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України від 09.11.2016 за № 00017304798.

В даному випадку, у зв`язку із відсутністю заяви батька про внесення про нього відомостей як батька до актового запису про народження дитини, залишається лише єдиний спосіб визначення походження дитини від батька - це визнання батьківства за рішенням суду.

Таким чином, з огляду на викладене вище, аналізуючи вимоги чинного законодавства, враховуючи підстави та предмет, поданої заявником заяви, заявнику необхідно звернутися до суду про визнання батьківства в порядку позовного провадження.

Відповідно до вимогст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом в порядку окремого провадження.

Зазначений у частині першій ст. 315 ЦПК України перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, не є вичерпним, за змістом частини другої ст.315 ЦПК України суд може встановлювати факти, які тягнуть для заявника певні правові наслідки, а саме, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У силу вимог ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 1, 3 постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.У тому разі, коли буде виявлено, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

За ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 до заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів надаються такі документи:докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);

довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником;

квитанція про сплату судового збору;висновок судово-генетичної експертизи походження дитини для встановлення батьківства, що проводиться за ухвалою суду;наявність інших доказів встановлених судовими рішеннями у кримінальних, адміністративних, цивільних , або господарських справах.

Разом із заявою про встановлення факту батьківства заявником долучено клопотання про призначення судово-медичної генетичної експертизи для встановлення його батьківства відносно малолітнього ОСОБА_2 .

З даної заяви вбачається спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, оскільки заявлені вимоги містять спір про право щодо батьківства.

Відповідно до ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи, що із заяви вбачається спір про право, який вирішується в позовному провадженні, а згідно ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, у відкритті провадження слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 260-261, 315, 353, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Н.В. Сіромашенко