Рішення

від 27.07.2023 по справі 288/1679/23

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1679/23

Провадження № 2/288/312/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Квітневої сільської ради, Житомирського району, Житомирської області, третя особа без самостійних вимог: Бородянська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Квітневої сільської ради, Житомирського району, Житомирської області (далі відповідач), третя особа без самостійних вимог: Бородянська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якій вказує, що її мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 одружилась з ОСОБА_4 . Вони проживали спільно як чоловік та дружина в АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.

Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, яке складалось із права на земельну частку /пай/. За життя мати позивача звернулась за місцем відкриття спадщини до державного нотаріуса Попільнянської державної нотаріальної контори, заведена спадкова справа № 228, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

В подальшому державний нотаріус видав на ім`я матері свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку /пай/.

ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Запрудка, Іванківського району, Київської області, померла мати позивача ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_4 , позивач забрала свою матір до свого місця проживання, а саме: в АДРЕСА_2 і мати проживала разом з нею до дня своєї смерті.

Через деякий час, а саме: в 2016 році, коли позивач переглядала мамині документи, то дізналась, що після її смерті існує спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 3,0994 га, кадастровий номер: 1824785700040000018, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яке за життя мати позивача отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.

23 лютого 2016 року Бородянською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 61/2016 за заявою позивача.

14 червня 2023 року позивач звернулась до Бородянської державної нотаріальної контори з заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке належало її покійній матері.

Постановою від 14.06.2023 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, державним нотаріусом було рекомендовано звернутись до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається з довідки Бородянської державної нотаріальної контори від 06.06.2023 року спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_3 є її дочка ОСОБА_2 . Спадкове майно належить ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_3 , яка спадщину фактично прийняла, юридично не оформила своїх спадкових прав. Інших спадкоємців, які претендують на спадщину не існує.

Тобто, після смерті матері позивач, як спадкоємець мала звернутись в шестимісячний термін до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері. Проте, вона не знала про існування спадкового майна у вигляді земельної ділянки.

Позивач просить визначити їй, як спадкоємиці за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Запрудка, Іванківського району, Київської області, додатковий строк терміном в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Представник відповідача Квітневої сільської ради Житомирського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просить справу розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Представник третьої особи: Бородянської державної нотаріальної контори в підготовче судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву в якій просить справу слухати без їх участі, заперечень не мають.

Згідно частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 16 жовтня 2004 року виконкомом Романівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 16 жовтня 2004 року одружились, прізвище дружини після одруження « ОСОБА_5 » про що зроблено запис за № 5 /а.с. 6/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 24 лютого 2005 року виконкомом Романівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 6 /а.с. 7/.

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 06 червня 2023 року Бородянською державною нотаріальною конторою, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про спадкову справу, спадкодавець ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце заведення Попільнянська державна нотаріальна контора, номер спадкової справи у нотаріуса № 228 /а.с. 8/.

Як вбачається з Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 04 квітня 2007 року державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори, спадкоємицею майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дружина: ОСОБА_3 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво складається із права на земельну частку /пай/ у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «ім. Шевченка» с. Кошляки, Попільнянського району, Житомирської області, розміром 4,86 га /а.с. 9/.

Довідкою Романівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 04 квітня 2007 року визначено, що ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1 . Приписана та проживає за даною адресою з 2000 року /а.с. 10/.

Відповідно до довідки № 209 від 24 травня 2023 року Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_3 , 1931 року народження, фактично проживала з донькою ОСОБА_2 , 1960 року народження, без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , з 2005 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 /а.с. 11/.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 16 червня 1960 року Кловдіївською міською радою Бородянського району Київської області, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , запис за № 25 /а.с. 12/.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу, сформованого 16 червня 2023 року Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 05 грудня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бородянського районного управління юстиції у Київській області зроблено актовий запис про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , прізвище дружини після розірвання шлюбу « ОСОБА_5 » /а.с. 13/.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі виданого 06 червня 2023 року Бородянською державною нотаріальною конторою, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про Спадкову справу, спадкодавець ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , номер спадкової справи у нотаріуса 61/2016 /а.с. 17/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 15 серпня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іванківського міжрайонного управління юстиції у Київській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис № 108 /а.с. 18/.

Довідкою № 871/02-14 від 06 червня 2023 року, виданої Бородянською державною нотаріальною конторою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), визначено, що 23 лютого 2016 року ними було заведено спадкову справу № 61/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . Згідно матеріалів спадкової справи спадкоємцями майна померлої, які прийняли спадщину є: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дочка. Спадкове майно належить ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 (спадкова справа № 228/2007), спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_3 , яка спадщину фактично прийняла, юридично не оформила своїх спадкових прав. Відомості про інших спадкоємців, передбачених законом та які б мали право на спадкування, станом на 06.06.2023 року, відсутні /а.с. 19/.

Як вбачається з Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 940/02-14, виданої 14 червня 2023 року Бородянською державною нотаріальною конторою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , так як відсутній факт прийняття спадщини спадкоємцем за законом ОСОБА_2 до майна померлої ОСОБА_3 /а.с. 20/.

В судовому засіданні оглядалась спадкова справа № 61/2016 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , з якої вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до Бородянської районної державної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 34-44/.

Також було оглянуто спадкову справу № 228 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , з якої вбачається, що 04 квітня 2007 року до Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області звернулась ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просить видати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно чоловіка. Їй були видані Свідоцтва про право на спадщину за законом, Спадкове майно, на яке видані свідоцтва, складається із: житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , і належав померлому на підставі свідоцтва про право власності та права на земельну частку /пай/ у землі. Свідоцтва зареєстровані в реєстрі за № 1380 та № 1382 /а.с. 46-63/.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем та встановлено, що позивач ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 не подала своєчасно у шестимісячний строк з поважних причин, так як вона не була обізнана про існування спадкового майна, яке залишилось після смерті матері.

Тому продовження їй строку для подання заяви про прийняття спадщини не суперечить закону та не порушить будь-чиїх інших прав та охоронюваних законом інтересів.

Всі вказані обставини є поважними та вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.

Спадкоємці, які протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК Українине подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Згідно з правиламистатті 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно допункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вонаналежить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першоїстатті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з частини третьоїстатті 1272 ЦК України,за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

Судом встановлено, що позивач дійсно пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просила судові витрати віднести на рахунок позивача, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.

КеруючисьПостановою ПленумуВерховного судуУкраїни «Просудову практикуу справахпро спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року; статтями1217, 1221, 1262, 1268-1270,1272 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Квітневої сільської ради, Житомирського району, Житомирської області, третя особа без самостійних вимог: Бородянська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , як спадкоємиці за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Запрудка, Іванківського району, Київської області, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном у три місяці з дня набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник