Постанова

від 27.07.2023 по справі 585/1617/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м.Суми

Справа №585/1617/23

Номер провадження 22-ц/816/874/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

треті особи Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі, в складі судді Цвєлодуб Г.О., постановлену у м. Ромни,

в с т а н о в и в:

21 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи військова частина НОМЕР_1 , Роменський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, про встановлення факту її перебування на утриманні брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивувала тим, що вона з двома дітьми проживала разом з братом та перебувала на його утриманні. Також час від часу з ними разом тимчасово проживала їх сестра ОСОБА_2 , яка також отримувала допомогу від брата. Батька у них не було, а мати була позбавлена батьківських прав, тому вони постійно проживали разом в орендованій нею квартирі, брат працював, мав постійний дохід, піклувався про неї та дітей, купував необхідні речі, продукти, сплачував комунальні платежі.

З початку війни ОСОБА_3 був мобілізований, 28 жовтня 2022 року вона отримала сповіщення № 1996, видане Роменським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, про те, що її брат 05 вересня 2022 року після артилерійського обстрілу та безпосереднього бойового зіткнення з противником під час наступальних дій в районі н.п. Сухий Ставок Херсонської області при перевірці особового складу виявився відсутнім, станом на сьогоднішній день рахується зниклим безвісті.

Вказує, що встановлення факту перебування на утриманні брата необхідно для отримання державної допомоги.

Посилаючись на вищевказані обставини, просила суд встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утриманні брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: військова частина НОМЕР_1 , Роменський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Роз`яснено позивачу право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказану ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що до адміністративної юрисдикції не віднесено розгляд справ щодо встановлення юридичних фактів, оскільки справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення вирішуються згідно з розділом IV ЦПК України, тому її позовна заява про встановлення факту перебування на утриманні брата не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства.

Вважає, що даний спір є спором про право цивільне, тобто має приватноправовий характер встановлення факту, що має юридичне значення для подальшого отримання державної допомоги виплати грошового забезпечення члену сім`ї військовослужбовця, який зник безвісти.

Вказує, що тільки при відмові Військовою частиною у виплаті їй коштів, вона б могла звернутися з відповідним адміністративним позовом, на даний час відсутній спір між нею та Військовою частиною, з цього приводу не приймалось ніяких рішень, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість наведених у оскаржуваній ухвалі висновків суду про те, що її вимоги не пов`язані з цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням.

Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Сторони належним чином повідомлені, але в судове засідання не з`явилися, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування її на утриманні брата ОСОБА_3 , який під час виконання бойового завдання зник безвісти, пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання за нею певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільним правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням, тому не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства, а має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вимоги сторони пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за стороною певного соціально-правового статусу для призначення грошового забезпечення як члену сім`ї військовослужбовця, який зник безвісти, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Отже, у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення заявниці до суду, яка полягає у підтвердженні її певного соціального статусу. Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки впливає на підтвердження та можливість реалізації прав у сфері соціального забезпечення.

Верховний Суд, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.

Аналогічні по суті висновки викладені у постановах Об`єднаної Палати Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц.

Оскільки вимоги ОСОБА_1 пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу для призначення грошового забезпечення як члену сім`ї військовослужбовця, який зник безвісти, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявника з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 квітня 2023 року про відмову у відкритті провадження у справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов