ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2023 р. Справа№ 910/968/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
за участю секретаря судового засідання Зорі В.С.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
вивчивши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 (повний текст складено 14.11.2022)
у справі № 910/968/16 (суддя М.О. Лиськов)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району»
про стягнення 406 380, 86 грн
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.03.2016 року позов задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 267 160 грн. 73 коп. - борг за активну електричну енергію, 55 666 грн. 42 коп. - борг за актами порушень, 72 310 грн. 64 коп. - пені, 6 193 грн. 68 коп. - 3% річних, 5 049 грн. 39 коп. - інфляційні втрати та 6 095 грн. 71 коп.
01.04.2016 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2016 року видано накази.
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, у відповідності до якої заявник просить замінити боржника (Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району") щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2016 у справі №910/968/16 на правонаступника - Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про заміну сторони її правонаступником.
Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони її правонаступником, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності сформованого та затвердженого передавального акту, яким визначаються всі права та обов`язки, що передаються Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району" іншій юридичній особі Комунальному підприємству "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", незавершеність заходів з реорганізації КП "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району" яка закінчується 31 грудня 2025 року, правонаступництво не може вважатися доведеним.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022, Приватне акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 та прийняти нову, якою замінити боржника Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація-103 Голосіївського району» (код 26385316, юридична адреса: м. Київ, вул. Деміївська, 33) його правонаступником Комунальними підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів» (код 31731838, юридична адреса: м. Київ, вул. Кирпоноса 10/8) у справі № 910/968/16.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 № 838/4902 вирішено реорганізувати Комунальне підприємство "ЖЕО 107 Голосіївського району", шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", та визначено, що Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є правонаступником усіх прав та обов`язків Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".
Реорганізація юридичної особи є одним з способів універсального правонаступництва, яке полягає у тому, що все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника. Апелянт вважав, що до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" з моменту прийняття рішення Київської міської ради перейшов і обов`язок щодо виконання Рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2016 у справі № 910/968/16.
Відмовляючи у заміні боржника його правонаступником суд не врахував правові позиції Верховного Суду у справах №296/443-16-ц, №910/5953/17, №264/5957/17; а тривале невиконання рішення суду порушує законні права заявника.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Від Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району надійшли письмові пояснення, в яких сторона просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», а оскаржувану ухвалу - залишити без змін, посилаючись на те, передавальні акти не сформовані та не затверджені власником в розумінні вимог ч. ч. 2 та 3 ст. 107 ЦК України, складання передавального акта, ані його затвердження на дату ухвалення оскаржуваної ухвали не надано.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали апеляційної скарги передані на розгляд суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі № 910/968/16 та призначено апеляційний розгляд справи № 910/968/16 в судовому засіданні на 24.05.2023 о 11 год. 15 хв.
Судове засідання у справі № 910/968/16, призначене на 24.05.2023 на 11:15, не відбулося через відсутність інтернет зв`язку (збій в роботі мережевого обладнання суду) Північного апеляційного господарського, яка призвела до неможливості функціонування комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та проведення технічної фіксації судових засідань, що підтверджується копіями актів Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 призначено судове засідання у справі № 910/968/16 на 07.06.2023 на 14 год. 00 хв.
Судове засідання у справі № 910/968/16, призначене на 07.06.2023 о 14 год. 00 хв., не відбулося, у зв`язку із перебуванням головуючої судді на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 апеляційний розгляд справи № 910/968/16 призначено на 19.07.2023 о 12 год. 45 хв.
Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі
Рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/40902 вирішено реорганізувати Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району" шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"; встановлено, що Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є правонаступником всіх прав та обов`язків, в тому числі, Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району".
Пунктом 4.3 рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/40902 вирішено затвердити передавальні акти в установленому порядку.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555 утворено комісію з реорганізації Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району" шляхом приєднання до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".
Пунктами 58.1, 58.2 згаданого розпорядження передбачено проведення інвентаризації майна комунальних підприємств, у тому числі КП "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району", за результатами якої скласти передавальні акти, якими визначити всі права та обов`язки, а також майно Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району" та передати передавальний акт на затвердження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Заявник зазначає, що оскільки Київрадою установлено, що Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є правонаступником всіх прав та обов`язків Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району", а мирова угода у справі №910/968/16 залишається боржником Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району" невиконаною, стягувач змушений звернутися до суду з заявою про заміну сторони боржника його правонаступником з метою забезпечення можливості виконання мирової угоди від 15.02.2017, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2017 по справі № 910/968/16.
Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені апеляційної скарги, з огляду на таке.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
За приписами статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 334 ГПК України, які кореспондують частині 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Мирова угода, затверджена компетентним судом є виконавчим документом. Доказів пред`явлення до примусового виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди заявник не надав, однак частиною 5 статті 334 ГПК України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом даної норми права суд при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою, відноситься до переліку осіб, визначених частиною другою статті 334 ГПК України, а до заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво сторони виконавчого провадження.
У зв`язку з заміною боржника або стягувача відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, з огляду на що припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним боржником або стягувачем проводиться відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та норм ГПК України за заявою заінтересованої особи зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього боржника або стягувача всі права та обов`язки у зобов`язанні, у тому числі, й право бути стороною виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального права та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).
У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.12.2020 зі справи №15/148-10-4045, від 02.04.2021 зі справи №34/16, від 21.05.2021 зі справи №922/1995/17.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17 зазначила, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
Приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення, шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).
Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається комісією, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Відповідно до ч.8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Київської міської ради від 23.05.2018 №838/40902 вирішено реорганізувати КП "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району" (відповідача і боржника у даній справі) шляхом приєднання до КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"; встановлено, що КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є правонаступником всіх прав та обов`язків, в тому числі, КП "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району".
Пунктом 4.3 вказаного рішення Київської міської ради від 23.05.2018 №838/40902 вирішено затвердити передавальні акти в установленому порядку.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.08.2018 №1555 утворено комісію з реорганізації КП "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району" шляхом приєднання до КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".
Пунктом 58.1 розпорядження встановлено провести інвентаризацію майна комунальних підприємств, у тому числі КП "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району", а пунктом 58.2 передбачено за результатами інвентаризації скласти передавальні акти, якими визначити всі права та обов`язки, а також майно КП "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району" та передати передавальний акт на затвердження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 11.07.2012 у справі № 6-65цс12, а також Верховного Суду, викладеній в постановах від 20.02.2018 у справі № 920/608/17, від 20.11.2018 у справі № 925/1143/17, від 18.03.2021 у справі № 917/462/20, виходячи з аналізу змісту норм ст.ст. 104, 105, 110 ЦК України, формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (ст.ст. 104-109 ЦК України).
У розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, за якої одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру.
Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов`язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов`язаннями в повному обсязі (ст. 107 ЦК України).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, передавальний акт та розподільчий баланс, за яким права та обов`язки особи, що приєднується, переходять до особи, до якої приєднуються, в порядку визначеному ст. 107 ЦК України не сформовано та не затверджено.
Крім того, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.09.2021 №1893 дату завершення заходів з реорганізації комунальних підприємств, у тому числі КП "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району", було змінено на 01 вересня 2022 року, а згідно із розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 24.10.2022 № 706 - на 31 грудня 2025 року.
Тобто за рішенням власника КП "Житлово-експлуатаційна організація-107 Голосіївського району" процедуру з реорганізації підприємства продовжено до 31.12.2025 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, з огляду на те, що матеріали справи не містять сформованого та затвердженого засновником (КМДА) передавального акту та розподільчого балансу, які визначають всі права та обов`язки правонаступника, як того вимагає стаття 107 ЦК України.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 08 лютого 2023 року у справі №910/16900/19.
Посилання заявника на правові позиції Верховного Суду у справах №296/443-16-ц, №910/5953/17, №264/5957/17 обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, з огляду на те, що обставини у вказаних справах та у справі, що розглядається, не є подібними за змістовним критерієм, як це визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин, тоді як застосування положень статей 52, 334 ГПК України та обґрунтованості доводів заявника в цій частині суд здійснює у кожній конкретній справі, з урахуванням поданих заявником доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується момент встановлення процесуального правонаступництва, підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.
Колегія суддів зазначає, що у наведених заявником справах Верховний Суд робив правові висновки з урахуванням підтверджених обставин щодо переходу від первісного боржника до його правонаступника всіх активів і пасивів за передавальними актами (інвентаризаційними описами, звіряльними відомостями тощо), або переходом за спеціальною процедурою, визначеною законом і окремою Постановою Кабінету Міністрів України. Утім передавальні акти та розподільчий баланс у даній справі відсутні, що виключає подібність правовідносин, як за об`єктом спору так і за змістом цих відносин.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни ухвали не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Висновок суду
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного апелянтом судового рішення.
Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу - слід залишити без змін.
Розподіл судових витрат
В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Приватне акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» .
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 у справі № 910/968/16
залишити без змін.
3. Матеріали справі №910/968/16 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 27.07.2023
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2023 |
Оприлюднено | 31.07.2023 |
Номер документу | 112456636 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Кропивна Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні