Постанова

від 24.07.2023 по справі 910/6201/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р. Справа№ 910/6201/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - Сорока С.С.,

від відповідача: Гусляков М.М., Грибець В.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2023 у справі №910/6201/22 (суддя Антонова В.М., повний текст рішення складено 31.03.2023) за позовом Державного підприємства "Добропіллявугілля-Видобуток" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про зобов`язання повернути товар.

ВСТАНОВИВ наступне.

Державне підприємство "Добропіллявугілля-Видобуток" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - відповідач), в якому просить суд зобов`язати відповідача повернути на адресу позивача поставлений за Договором поставки вугілля № 111/7 від 04.03.2021 товар-вугілля ГЖП0-100 у кількості - 5454,1 тон загальною вартістю 21 211 457,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ненастання обставин за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Рішенням Господарського суду міста Київської області від 21.03.2023 у справі №910/6201/22 позов задоволено повністю; зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, код ЄДРПОУ 22927045) повернути на адресу Державного підприємства "Добропіллявугілля-Видобуток" (85001, Донецька обл., м. Добропілля, пр. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 43895975) поставлений за Договором поставки вугілля № 111/7 від 04.03.2021 товар-вугілля ГЖП0-100 у кількості - 5454,1 тон загальною вартістю 21 211 457,02 грн.

Приймаючи вказане рішення місцевий господарський суд прийшов до висновку, що обставини за яких право власності на товар мало перейти до покупця, не настали, а тому в силу положень ст. 697 ЦК України позивач (продавець) має право вимагати від покупця повернення товару

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Добропіллявугілля-Видобуток" відмовити повністю.

Апелянт, обґрунтовуючи відсутність підстав для повернення вказаного вугілля позивачу, посилається на його неналежну якість, що є підставою для зменшення ціни вказаного товару.

Представники апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні підтримали вимоги за апеляційною скаргою.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

04.03.2021 між Державним підприємством "Добропіллявугілля-Видобуток" (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (покупець) укладено договір поставки вугілля №111/7, відповідно до умов якого, постачальник поставить (передасть) у власність Покупця, а Покупець прийме і оплатить вугільну продукцію (далі-вугілля) на зазначених у договорі умовах.

Відповідно до п. 1.2. Договору, необхідні для виконання договору відомості вказуються у специфікаціях до договору, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.6. Договору, результати приймання вугілля у місці надходження використовуються для виконання умов договору, відображаються у Актах звіряння кількості та якості та Актах приймання-передачі вугілля.

Відповідно до п. 2.5. Договору, право власності на вугілля від Постачальника до Покупця переходить після підписання сторонами акту приймання-передачі вугілля згідно з умовами договору.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що оплата вартості вугілля та відшкодування вартості його доставки здійснюється покупцем на підставі підписаних сторонами Актів приймання-передачі вугілля та Актів відшкодування вартості доставки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання відповідних актів.

10.03.2022 між Сторонами за договором, було підписано Специфікацію №18, згідно умов якої, постачальник взяв на себе зобов`язання поставити на адресу покупця вугілля Марки Г (Г2) та ГЖП за ціною 4200,00 грн з ПДВ за 1 тону, а покупець зобов`язувався прийняти вугілля та сплатити за нього повну вартість.

На виконання умов Договору та підписаної Сторонами Специфікації № 18, позивачем в період з 11.03.2022 року по 22.03.2022 року, було відвантажено 5 503,7 тони вугілля на адресу Вантажоотримувача товару - Трипільська ТЕС загальною вартістю 21 211 457,02 грн з ПДВ.

У відповідності до залізничних накладних, Вантажоотримувач (Трипільська ТЕС) - в період з 20.03.2022 року по 29.03.2022 року, отримав збагачене вугілля вказане у Специфікації № 18.

15 квітня 2022 року на адресу позивача зі сторони Трипільської ТЕС за підписом - Заступника директора Трипільської ТЕС Торбанюк О.В., надійшли три примірники Акту звірення по кількості та якості № 68-ДВВ/7, та три примірники Акту приймання-передачі вугільної продукції за договором постачання № 111/7 від 04.03.2021р. (специфікація № 18 від 10.03.2022р.). згідно яких Вантажоотримувач - Трипільська ТЕС підтверджує про те що в період з 20.03.2022 року по 29.03.2022 року фактично отримав - 5 454,1 тон вугілля за договором.

У відповідності до змісту вказаних актів, Вантажоотримувач - Трипільська ТЕС, зазначило про ту обставину, що з фактично отриманих - 5 454,1 тон вугілля, - 3 591,7 тон вугілля не відповідають заявленій якості, показники зольності за 3591,7 тонами поставленого вугілля, перевищують допустимі 30%, у відповідності до обумовлених п. 5.1. Договору.

З огляду на вказані обставини, Вантажоотримувач - Трипільська ТЕС, запропонувало позивачу підписати направлені акти на 3591,7 тон вугілля за ціною 350 грн без ПДВ (10% від його договірної вартості). Залишок вугілля у кількості 1862,4 тон також було розраховано за ціною нижчою, ніж була обумовлена договором.

Таким чином Трипільська ТЕС запропонувала позивачу реалізувати 5 454,1 тон вугілля за ціною 8 705 046,23 грн з ПДВ.

Листом від 09.06.2022 № 01-10/404 позивач повернув на адресу Трипільської ТЕС та AT "Центренерго" вищезазначені акти на 8 705 046,23 грн з ПДВ, без підписання та спрямував на адресу Покупця та Вантажоотримувача - три примірники Акту № 68-ДВВ/7 приймання передачі вугільної продукції за договором постачання № 111/7 від 04.03.2021р. (специфікація № 18 від 10.03.2022р.), підписані зі сторони ДП "Добропіллявугілля-Видобуток" на загальну кількість поставленого збагаченого вугілля 5 454,1 тон та на загальну суму 21 211 457,02 гри.

Втім, ні Вантажоотримувач (Трипільська ТЕС), ні відповідач (покупець за Договором - ПАТ "Центренерго") вищезазначені акти не підписали, у зв`язку чим, позивач звернувся на адресу Вантажоотримувача - Трипільська ТЕС та Покупця за Договором - ПАТ "Центренерго" із письмовою вимогою від 16.06.2022р. № 01-10/419 про повернення на адресу Постачальника - поставленого збагаченого вугілля за Специфікацією № 18 у кількості - 5 454,1 тон.

22.06.2022 року позивачем отримано письмову відповідь Вантажоотримувача - Трипільської ТЕС, у відповідності до якої позивачу фактично було відмовлено як у підписанні актів приймання передачі поставленого за Договором вугілля у кількості - 5 454,1 тон та на загальну суму-21 211 457,02 грн., так і у задоволенні вимоги щодо повернення отриманого за Договором товару.

Враховуючи, неповернення поставленого товару відповідачем, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог у даній справі, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За загальним правилом, встановленим ч. 1ст. 334 ЦК, право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна. Разом із тим сторони у договорі можуть передбачити й інший момент переходу права власності на майно.

Відповідно до ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару. Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Умовами укладеного між сторонами договору (п. 2.5) передбачено, що право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання сторонами акту приймання - передачі вугілля згідно з умовами договору.

У даному випадку, акту приймання - передачі вугілля між сторонами підписано так і не було, а тому відповідно право власності на вугілля ГЖП0-100 у кількості - 5454,1 тон загальною вартістю 21 211 457,02 грн. не перейшло до відповідача, тобто наведений товар є власністю позивача.

Як вже зазначено вище, в силу положень ст. 697 ЦК України продавець має право вимагати від покупця повернення товару у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Право власності на товар не перейшло, тому на підставі вказаної норми продавець має право вимагати повернення товару.

Стосовно посилань скаржника на неналежну якість, отриманого від позивача, вугілля, що за висновком покупця впливає на його вартість в бік зменшення, колегія суддів вказує наступне.

По перше, вказана спірна обставина жодним чином не впливає на обов`язок покупця повернути продавцю товар у випадку ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Окрім цього, слід зазначити, що позивач просить повернути йому саме той товар, який ним був поставлений відповідачу, а не будь - який інший з характеристиками аналогічними, поставленому.

Отже, у даному випадку настання у відповідача обов`язку з повернення товару не залежить від врегулювання розбіжностей між сторонами щодо його якості та ціни.

Крім цього, колегія суддів вважає обґрунтованими наступні висновки місцевого господарського суду з наведеного приводу.

Так, Специфікацію №18, яка підписано обопільно сторонами вартість вугілля Марки Г (Г2) та ГЖП визначена у розмірі 4200,00 грн з ПДВ за 1 тону.

Відповідно до частини 1 статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Частиною 4 статті 268 Господарського кодексу України встановлено, що постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Якість вугілля яке поставлялось на адресу Покупця - Вантажоотримувача - Трипільська ТЕС підтверджується Посвідченнями про якість рядового вугілля (продуктів збагачення) виданих ТОВ "ВУГЛЕХІМІЧНА ЛАБОРАТОРІЯ" за результатами проведених хімічних аналізів - № 498 від 14.03.2022 року; № 484 від 11.03.2022 року: № 501 від 14.03.2022 року; № 533 від 18.03.2022 року; № 542 від 19.03.2022 року: № 556 від 22.03.2022 року.

Згідно вищезазначених Посвідчень якості, за результатами лабораторних досліджень - вміст золи у поставленому збагаченому вугіллі складав - від 22 до 27 відсотків.

Порядок приймання товарів по якості регулюється Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966 (далі по тексту Інструкція П-7).

Згідно з пунктами 16, 18 - 20 Інструкції П-7 при виявленні невідповідності якості вимогам стандартів, технічним вимогам, договору чи даним, які посвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальший прийом продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості в умовах, що унеможливлюють погіршення її якості і змішування з іншою однорідною продукцією. Одержувач також зобов`язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складанні двохстороннього акта представника відправника. Повідомлення про виклик представника відправника повинно бути направлене не пізніше 24 години. Представник іногороднього відправника зобов`язаний з`явитися не пізніше ніж у 3-денний термін після отримання повідомлення, не враховуючи часу, необхідного для проїзду. При неявці представника відправника у відповідний термін перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, експертом бюро товарних експертиз чи представником відповідної інспекції по якості.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 688 ЦК України, покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Як передбачено п. 9.5.1. Договору, Покупець/Вантажоотримувач протягом 6 годин з моменту встановлення факту невідповідності вугілля умовам Договору, направляє Постачальнику відповідну телеграму/повідомлення про відмову від прийняття такого вугілля.

Втім, матеріали справи не містять доказів складання актів про невідповідність якості товару умовам договору, виклику уповноваженого представника позивача для складання актів приймання товару за кількістю та якістю та доказів повідомлення позивача про відмову від приймання вугілля у відповідності до умов пункту 9.5.1. Договору.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оскільки право власності на вугілля ГЖП0-100 у кількості - 5454,1 тон загальною вартістю 21 211 457,02 грн. не перейшло до відповідача, позивач в силу положень ст. 697 ЦК обґрунтовано вимагає його повернення.

Отже, висновки місцевого господарського суду в частині задоволення позову визнаються колегією суддів правильними.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2023 у справі №910/6201/22 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 21.03.2023 у справі №910/6201/22.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 27.07.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко