Ухвала

від 25.07.2023 по справі 904/3126/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

25.07.2023м. Дніпро№ 904/3126/22

Суддя Бажанова Ю.А., розглянувши заяву: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "33 Квартал" про відстрочення виконання рішення

у справі

за позовом: ОСОБА_1 , м. Дніпро

до: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "33 Квартал", м. Дніпро

про визнання недійсними рішень загальних зборів, -

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_1 , керівник відомості з ЄДР

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "33 Квартал" про: визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "33 Квартал", яке оформлено протоколом від 07.10.2017р. №7 (питання №2), в частині затвердження розміру внеску на утримання будинку і прибудинкової території для ОСББ "33 Квартал" у розмірі 3,50 грн. за 1 кв.м.; визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "33 Квартал", яке оформлено протоколом від 18.11.2017р. №11 (питання №4), в частині визначення внеску з 01.12.2018р. на управління будинком в розмірі 5,30 грн./кв.м.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2023 (суддя Ліпинський О.В.) у справі №904/3126/22 позов задоволено повністю: визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "33 Квартал", яке оформлено протоколом від 07.10.2017р. №7 (питання №2), в частині затвердження розміру внеску на утримання будинку і прибудинкової території для ОСББ "33 Квартал" у розмірі 3,50 грн. за 1 кв.м. Визнано недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "33 Квартал", яке оформлено протоколом від 18.11.2018р. №11 (питання №4), в частині визначення внеску з 01.12.2018 на управління будинком в розмірі 5,30 грн./кв.м.; стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "33 Квартал" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 962,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 (суддя Ліпинський О.В.) у справі №904/3126/22 стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "33 Квартал" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 у справі №904/3126/22 залишено без змін.

Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "33 Квартал" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 3 500,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2023 справу передано судді Бажановій Ю.А.

30.06.2023 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2023, додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 по справі № 904/3126/22 було видано накази.

30.06.2023 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "33 Квартал" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про відстрочення виконання рішення, у якій просить відстрочити виконання судових рішень по справі №904/3126/22 щодо сплати судового збору в розмірі 4 962,00, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00грн, витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 3500,00 грн на 12 місяців.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 прийнято заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "33 Квартал" про відстрочення виконання рішення у справі №904/3126/22 та призначено її до розгляду в засіданні на 25.07.2023.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.07.2023, представник відповідача підтримав подану заяву та просив її задовольнити, посилаючись на те, що об`єднання не має змоги виплатити всю суму судових витрат, які стягнуті за рішенням суду, на даний час проводиться узгодження кошторису на полагодження даху, сплачувати стягнуті кошти відповідач має змогу частинами.

У судове засідання 25.07.2023 представник позивача не з`явився, про розгляд заяви повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши представника відповідача (заявника), дослідивши подані у справу докази, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення по справі №904/3126/22 враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Так, статтею 239 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до частин першої та другої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

В обґрунтування поданої заяви відповідач (заявник) посилається на те, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "33 Квартал" є неприбутковою організацією та єдиним джерелом надходження коштів на рахунок об`єднання є внески співвласників багатоквартирного будинку, зареєстрованих в Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "33 Квартал", а тому сплата витрат на компенсацію судового збору та витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 не передбачена бюджетом відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.07.2023, представник відповідача додатково пояснила, що об`єднання не має змоги виплатити всю суму судових витрат, які стягнуті за рішенням суду, на даний час проводиться узгодження кошторису на полагодження даху, сплачувати стягнуті кошти відповідач має змогу частинами.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

В зв`язку з тим, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд відзначає, що викладені заявником (боржником) у заяві обставини не можуть підтверджувати реальності виконання рішення суду у даній справі після закінчення терміну, на який відповідач просить відстрочити його виконання після 12 місяців.

Натомість під час розгляду заяви про відстрочнення виконання рішення суду відповідачем наведені (усно) обставини можливості виконувати рішення частинами (розстрочення) рішення, однак розстрочення рішення суду не є предметом розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду.

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "33 Квартал" про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2023 про стягнення судового збору у розмірі 4 962,00грн, додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2023 про стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00грн, додаткової постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 про стягнення витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 3500,00 грн на 12 місяців.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 25.07.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.А. Бажанова