ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2197/23
Господарський суд Одеської області у складі судді С.В. Літвінова, розглянувши справу за позовом Департамент комунальної власності Одеської міської ради; (вул. Артилерійська, 1, Одеса, 65039) до відповідача: Приватне підприємство "Джерело-1" (вул. І.Франко, 39, Одеса, 65049) про стягнення 21817,06 грн.;
Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
ВСТАНОВИВ:
Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду із позовом до Приватного підприємства "Джерело-1" про виселення та стягнення 21817,06грн
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з Відповідача підлягає стягненню неустойка за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що за період з 01.02.2022 р. по 15.11.2022 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2197/23, Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач скористався своїм процесуальним правом та надав відзив на позов в якому позовні вимоги не визнає з підстав зазначених у відзиві.
Позивач надав відповідь на відзив відповідно якої не погоджується з підставами зазначеними у відзиві на позов та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідач у відзиві та запереченнях зазначає, що між відповідачем та позивачем 15.11.2022 укладено додатковий договір про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 16.07.2010 N° 515.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
Приватним підприємством Джерело-1 (далі - Орендар) укладено з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради договір оренди від 16.07.2010 р. № 515 (далі - Договір) згідно з яким Відповідачу надано в строкове платне користування об`єкт комунальної власності - нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 276,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса,вул. Івана Франка, 39, строком до 16.06.2012 р.
Відповідно до Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 19.03.2013 року № 2752-VI, Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент) є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської
ради (далі - Департамент).
Додатковим погодженням від 15.10.2012 р. у тексті Договору змінено назву Орендодавця на Департамент комунальної власності Одеської міської ради згідно з рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 № 384-УІ Про затвердження положень про виконавчі органи Одеської міської ради, змінено п. 4.1. Договору у частині профілю використання з їдальня на їдальню та склад згідно з фактичним використанням приміщення, а також продовжено строк дії Договору до 15.05.2015 та перераховано місячну орендну плату.
Додатковим договір від 14.04.2015 строк дії Договору продовжено до 14.03.2018 та перераховано місячну орендну плату.
Додатковим договором від 01.02.2016 р. сторони внесли зміни до пункту 1.1. розділу 1 Предмет договору виклавши його у наступній редакції 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 14,8 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франко, 39, та переховано місячну орендну плату.
Додатковим договором від 28.10.2019 р. продовжено термін дії Договору до 28,10.2020 р. та перераховано місячну орендну плату.
Позивач зазначає, що у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/467/22 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Приватного підприємства "Джерело-1" про виселення та стягнення 20601,53 грн. неустойки.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.10.2022 по зазначеній вище справі позовні вимоги Департаменту задоволено у повному обсязі та встановлено, що термін дії договору оренди закінчився 28.10.2020.
Крім того, судом зроблено висновок, що припинення договору оренди свідчить про відсутність у Орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.
Пунктом 4.7. Договору оренди визначено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової)об 'скта оренди.
За атом приймання-передачі, 15.11.2022 Орендар здав приміщення, про що складено та підписано відповідний акт.
У зв`язку з невчасним виконанням Орендарем зобов`язання щодо повернення орендованого майна Департаменту самостійно за актом прнймання-передачі, нарахована неустойка за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що у період з 01.02.2022 по 15.11.2022 складає 21 817,06 грн.
Враховуючи вищевикладене, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду із позовом до Приватного підприємства "Джерело-1" про стягнення 21817,06грн. неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як встановлено судом, Приватним підприємством Джерело-1 укладено з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради договір оренди від 16.07.2010 р. № 515 згідно з яким Відповідачу надано в строкове платне користування об`єкт комунальної власності - нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 276,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса,вул. Івана Франка, 39, строком до 16.06.2012 р.
Відповідно до Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 19.03.2013 року № 2752-VI, Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.
Додатковим погодженням від 15.10.2012 р. у тексті Договору змінено назву Орендодавця на Департамент комунальної власності Одеської міської ради згідно з рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 № 384-УІ Про затвердження положень про виконавчі органи Одеської міської ради, змінено п. 4.1. Договору у частині профілю використання з їдальня на їдальню та склад згідно з фактичним використанням приміщення, а також продовжено строк дії Договору до 15.05.2015 та перераховано місячну орендну плату.
Додатковим договір від 14.04.2015 строк дії Договору продовжено до 14.03.2018 та перераховано місячну орендну плату.
Додатковим договором від 01.02.2016 р. сторони внесли зміни до пункту 1.1. розділу 1 Предмет договору виклавши його у наступній редакції 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 14,8 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франко, 39, та переховано місячну орендну плату.
Додатковим договором від 28.10.2019 р. продовжено термін дії Договору до 28,10.2020 р. та перераховано місячну орендну плату.
Положеннями статті 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 Господарського кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковім для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна №157-ІХ, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з п. 7.9. Договору, термін дії договору оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України).
У свою чергу, припинення договору оренди свідчить про відсутність у Орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.
Судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/467/22 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Приватного підприємства "Джерело-1" про виселення та стягнення 20601,53 грн. неустойки.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.10.2022 по зазначеній вище справі позовні вимоги Департаменту задоволено у повному обсязі та встановлено, що термін дії договору оренди закінчився 28.10.2020.
Частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
Приписами ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок орендаря у разі закінчення строку дії договору оренди або у випадку його дострокового розірвання повернути орендоване майно за актом у належному стан, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.
Пунктом 4.7. Договору оренди визначено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.
За атом приймання-передачі, 15.11.2022 Орендар здав приміщення, про що складено та підписано відповідний акт.
Частиною 2 статті 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача стати неустойки у розмірі подвійної тати за користування річчю за час прострочення.
В пункті 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29.05.2013 р. № 12 зазначено, що застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України. Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.
Таким чином, враховуючи, що термін дії договору від 16.07.2010 № 515 закінчився 28.10.2020 р. та у зв`язку з невчасним виконанням Орендарем зобов`язання щодо повернення орендованого майна Департаменту самостійно за актом прнймання-передачі, нарахована неустойка за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що у період з 01.02.2022 по 15.11.2022 складає 21 817,06 грн.
Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.
Заперечення відпвідача викладені у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив судом до уваги не приймається з огляду на наступне.
Відповідач у відзиві та запереченнях зазначає, що між відповідачем та позивачем 15.11.2022 укладено додатковий договір про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 16.07.2010 N° 515..
Так Додатковим договором від 15.11.2022 сторонами було досягнуто нових домовленостей, а саме:
- в преамбулі Додаткового договору від 15.11.2022 зазначено, що цей додатковий договір є договором про внесення змін до Договору оренди;
- в п. 1 Додаткового договору від 15.11.2022 встановлено, що "Договір оренди від 16.07.2010 N° 5151 нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 14,8 кв. м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франка, 6.39, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Приватним підприємством «ДЖЕРЕЛО-1» вважати розірваним за погодженням обох сторін відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» з 15 листопада 2022 року";
- пунктом 2 Додаткового договорувід 15.11.2022 встановлено, що "Договір оренди від 16.07.2010 N° 515 припинив свою дію 15 листопада 2022 року".
Як було зазначено вище, у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/467/22 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Приватного підприємства "Джерело-1" про виселення та стягнення 20601,53 грн. неустойки.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.10.2022 по зазначеній вище справі позовні вимоги Департаменту задоволено у повному обсязі та встановлено, що термін дії договору оренди закінчився 28.10.2020.
Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).
Відтак, внесення змін до погодженого сторонами порядку виконання зобов`язання допускається за умови, що зобов`язання не припинилось.
Припинення зобов`язання є останньою стадією його існування. Під припиненням зобов`язання розуміють припинення правового зв`язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов`язків, що становлять зміст зобов`язання. Тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов`язанні дій, а боржник звільняється від обов`язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.
Припинення зобов`язання має остаточний характер, а цивільне законодавство не передбачає можливості відновлення вже припиненого зобов`язання.
За загальними нормами цивільного законодавства зміна договору допускається тільки за існуючим правовідношенням.
Внесення змін до договору, зобов`язання за яким вже припинилися, вочевидь не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, адже припинення зобов`язання має остаточний характер, і чинне цивільне законодавство не передбачає можливості відновлення вже припиненого зобов`язання (постанови ВГСУ від 10.10.2017, №910/22780/16; 03.10.2017, №910/24274/16; 12.09.2017, №910/24032/16; 14.08.2017, №910/115/17).
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився) тому додатковий договір про розірвання договору оренди нежилого приміщення від 16.07.2010 N° 515 є неукладеним.
Крім того, судом зроблено висновок, що припинення договору оренди свідчить про відсутність у Орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.
Також варто зазначити, що неустойку заявлену Департаментом у рамках розгляду справи № 916/467/22, сплачено Відповідачем у добровільному порядку (зазначена обставина вказана у наданому до матеріалів справи розрахунку), що свідчить про те, що останній погоджується з невизнанням зобов`язань, передбачених ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.
Також, суд звертає увагу, що посилання Відповідача на виконання зобов`язання сплати орендної плати у період з 01.02.2022 по 15.11.2022 (дату передачі приміщення Департаменту за актом) не є доречними, адже, за обставинами встановленими судом по справі № 916/467/22, щодо припинення договірних відносин між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ПП «ДЖЕРЕЛО-1», та невиконання зобов`язання щодо повернення об`єкту оренди є доцільним застосування саме ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.
Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає його обгрунтованим, вірним та таким, що здійснений належним чиноном тому посилання відповідача стосовно розрахунку позивача є хибними.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Джерело-1" (вул. І. Франко,39, Одеса, 65049, код 35359137) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1 м. Одеса, 65030, код ЄДРПОУ 26302595) , неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 21817,06грн. та витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 2684 грн.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повний текст рішення складено 26 липня 2023 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2023 |
Оприлюднено | 31.07.2023 |
Номер документу | 112458468 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Літвінов С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні