Постанова

від 31.10.2023 по справі 916/2197/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2197/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства "Джерело-1"

на рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2023, суддя суду першої інстанції Літвінов С.В.

по справі №916/2197/23

за позовом Департамент комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача Приватне підприємство "Джерело-1"

про стягнення 21 817,06 грн.,

ВСТАНОВИВ

Описова частина.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства "Джерело-1" про стягнення неустойки у сумі 21 817,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з Відповідача підлягає стягненню неустойка за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення за період з 01.02.2022 по 15.11.2022.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного підприємства "Джерело-1" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 21 817,06 грн. та витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 2 684,00 грн.

Дане рішення було обґрунтовано тим, що термін дії договору від 16.07.2010 № 515 закінчився 28.10.2020, тому у зв`язку з невчасним виконанням орендарем зобов`язання щодо повернення орендованого майна департаменту самостійно за актом приймання-передачі, позивачем правомірно нарахована неустойка за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що у період з 01.02.2022 по 15.11.2022 складає 21 817,06 грн.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства "Джерело-1" на рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 по справі №916/2197/23.

Апелянт вказав, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми права, а саме не було враховано положення постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану». Адже даною постановою з 24.02.2022 змінено порядок визначення розміру орендної плати за об`єкти нерухомого майна комунальної власності, що не враховано ні позивачем, ні судом першої інстанції.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/2197/23 від 26.07.2023 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення 21 817,06 грн. повністю.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

25.09.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу Приватного підприємства "Джерело-1" на рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 по справі №916/2197/23.

Позивач зазначає, що термін дії договору оренди закінчився 28.10.2020, що встановлено рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/467/22.

На думку позивача, посилання апелянта на положення вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» є недоречними, адже такі положення відносяться саме до розрахунку орендної плати чинних договорів станом на 24.02.2022.

Керуючись викладеним вище, позивач просить апеляційну скаргу Приватного підприємства "Джерело-1" по справі № 916/2197/23 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 по справі № 916/2197/23 без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/2197/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/2197/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Джерело-1" на рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 у справі №916/2197/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2197/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Джерело-1" на рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 по справі №916/2197/23 - залишено без руху; встановлено Приватному підприємству "Джерело-1" строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено Приватному підприємству "Джерело-1", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

30.08.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Джерело-1" надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого було додано докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. Таким чином, недоліки апеляційної скарги було усунуто.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Джерело-1" на рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 по справі №916/2197/23; розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Джерело-1" на рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 по справі №916/2197/23 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 02.10.2023.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 04.09.2023, якою відкрито апеляційне провадження у справі №916/2197/23, направлялася на адресу сторін у справі засобами поштового зв`язку у встановленому законом порядку та була отримана позивачем 07.09.2023, відповідачем 07.09.2023.

Тобто учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Приватним підприємством «Джерело-1» (далі - Орендар) укладено з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради договір оренди від 16.07.2010 № 515 (далі - Договір), згідно з яким Відповідачу надано в строкове платне користування об`єкт комунальної власності - нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 276,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса,вул. Івана Франка, 39, строком до 16.06.2012.

Відповідно до Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 19.03.2013 року № 2752-VI, Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент) є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - Департамент).

Додатковим погодженням від 15.10.2012 у тексті Договору змінено назву Орендодавця на Департамент комунальної власності Одеської міської ради згідно з рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 № 384-УІ «Про затвердження положень про виконавчі органи Одеської міської ради», змінено п. 4.1. Договору у частині профілю використання з «їдальня» на «їдальню та склад» згідно з фактичним використанням приміщення, а також продовжено строк дії Договору до 15.05.2015 та перераховано місячну орендну плату.

Додатковим договором від 14.04.2015 строк дії Договору продовжено до 14.03.2018 та перераховано місячну орендну плату.

Додатковим договором від 01.02.2016 сторони внесли зміни до пункту 1.1. розділу 1 «Предмет договору» виклавши його у наступній редакції « 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 14,8 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франко, 39», та переховано місячну орендну плату.

Додатковим договором від 28.10.2019 продовжено термін дії Договору до 28.10.2020 та перераховано місячну орендну плату.

У провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/467/22 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Приватного підприємства "Джерело-1" про виселення та стягнення 20 601,53 грн. неустойки.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.10.2022 по зазначеній вище справі позовні вимоги Департаменту задоволено у повному обсязі та встановлено, що термін дії договору оренди від 16.07.2010 № 515 закінчився 28.10.2020.

Пунктом 4.7. Договору оренди визначено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової)об 'єкта оренди.

Пунктом 4.10. Договору оренди встановлено, що у випадку припинення дії цього Договору, у зв`язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу інфляції на день підписання акта приймання-передачі приміщення.

За актом приймання-передачі, 15.11.2022 орендар здав приміщення, про що складено та підписано відповідний акт.

У зв`язку з невчасним виконанням орендарем зобов`язання щодо повернення орендованого майна Департаменту самостійно за актом приймання-передачі, нарахована неустойка за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що у період з 01.02.2022 по 15.11.2022 складає 21 817,06 грн.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

У відповідності до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.10.2022 по справі №916/467/22 встановлено, що термін дії договору оренди від 16.07.2010 № 515 закінчився 28.10.2020.

Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Пунктом 4.7. Договору оренди визначено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Враховуючи те, що дія договору оренди від 16.07.2010 № 515 припинилась 28.10.2020, то відповідач мав передати позивачу нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 14,8 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франко, 39, у 15-денний термін, тобто до 12.11.2020.

Однак, відповідач повернув нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 14,8 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Івана Франко, 39, за актом прийому-передачі 15.11.2022, тобто з порушенням умов договору оренди, ч. 1 ст. 785 ЦК України та ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019.

В пункті 5.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29.05.2013 р. № 12 зазначено, що застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України. Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним.

Таким чином, враховуючи, що термін дії договору від 16.07.2010 № 515 закінчився 28.10.2020 та у зв`язку з невчасним виконанням Орендарем зобов`язання щодо повернення орендованого майна Департаменту самостійно за актом приймання-передачі, позивачем було правомірно нарахована неустойка за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі подвійної орендної плати за кожен місяць прострочення, що у період з 01.02.2022 по 15.11.2022 складає 21 817,06 грн.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на положення постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», з огляду на наступне.

Підпунктами 3, 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» встановлено наступне:

- на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 травня 2022 року за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей;

- на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, зокрема, орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 року і 30 травня 2022 року відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту.

Таким чином, посилання апелянта на положення вказаної вище постанови є недоречними, адже дані положення відносяться саме до розрахунку орендної плати (плати за правомірне користування орендованим майном) за договорами, що є чинними станом на 24.02.2022.

Однак, як було встановлено вище, дія договору оренди від 16.07.2010 № 515 припинилась 28.10.2020, тобто до нього не можуть бути застосовані положення постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що наведений позивачем розрахунок неустойки є обґрунтованим та арифметично вірним, адже у даному випадку, сторони спору у договорі оренди узгодили, що неустойка становить подвійну орендну плату з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 21 817,06 грн.

Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 по справі №916/2197/23 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 по справі №916/2197/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Джерело-1" на рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 по справі №916/2197/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 по справі №916/2197/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.

Повний текст постанови складено та підписано 31.10.2023.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран