Рішення

від 24.07.2023 по справі 926/2607/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/2607/23

Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., при секретарі судового засідання Токарюк Н.Я., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК, м. Київ

до 1) фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , м. Чернівці

2) приватного підприємства Буковина Транс Вуд, м. Чернівці

про стягнення солідарно заборгованості в сумі 305024,86 грн

Представники сторін - не з`явилися

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк УКРГАЗБАНК звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 та до приватного підприємства Буковина Транс Вуд про стягнення солідарно заборгованості в сумі 305024,86 грн, з яких: 279843,00 грн прострочена заборгованість по кредиту; 25099,62 грн прострочена заборгованість по процентах; 82,54 грн заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту, процентів.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач 1 належним чином не виконав свої зобов`язання за Кредитним Договором № 566/2020/ЧернОД-МСБ-НВКЛ від 03.06.2020 в частині повернення суми кредиту, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 305024,86 грн. Так як виконання зобов`язань відповідача 1 було забезпечено порукою відповідача 2 на підставі договору поруки № 566/2020/ЧернОД-МСБ-П від 03.06.2020, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 305024,86 грн.

Ухвалою від 15.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 06.07.2023.

Ухвалою від 06.07.2023 відкладено розгляд справи на 24.07.2023. Опубліковано оголошення про виклик відповідачів до суду на офіційному веб сайті судової влади України.

11.07.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Заява мотивована помилковим розрахунком розміру загальної заборгованості за кредитним договором, відтак арифметично вірною є сума 305025,16 грн.

11.07.2023 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника. Вимоги викладені у позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог підтримує в повному обсязі.

У судове засідання 24.07.2023 сторони не з`явилися.

Відповідачі відзиви на позов не надали. Слід зазначити, що поштові відправлення на адресу відповідачів, в яких містилися ухвали суду від 15.06.2023, від 06.07.2023 направлено за адресою вказаною у витягах з ЄДР, долучених до позовної заяви та повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 5 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до абз.2 ч.7 ст.120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Згідно ч.9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Щодо заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач має право до закінчення підготовчого засідання збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підставу позову, шляхом подання письмової заяви. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З огляду на зазначене вище, беручи до уваги додержання позивачем процедури звернення з даною заявою (заяву підписано представником та надано докази її направлення відповідачам), стадію розгляду справи, суд вважає за можливе прийняти дану заяву позивача до розгляду та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням заборгованості в сумі 305025,16 грн, яка складається з: 279843,00 грн прострочена заборгованість по кредиту; 25099,62 грн прострочена заборгованість по процентах; 82,54 грн заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту, процентів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

03.06.2020 року між ПАТ АБ УКРГАЗБАНК (надалі - Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено договір №566/2020/ЧернОД-МСБ-НВКЛ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро-та малого бізнесу за програмою фінансової державної підтримки суб`єктів мікро-та малого підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК» (надалі Договір про приєднання).

У зв`язку з приєднанням Позичальника до Правил, Позичальник в повному обсязі акцептував Правила (оферту, що розміщена на сайті http:/www.ukrgasbank.com) з якими Позичальник ознайомився, погодився та зобов`язався виконувати.

Згідно з п. 1, 2 Договору Позичальнику встановлено ліміт кредитної лінії в розмірі 485 618,00 гривень на строк з 03.06.2020 року по 02.06.2025 року (включно). Позичальник погашає кредит у строки дії ліміту відповідного періоду та в сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування (Додаток №1 до Договору приєднання)

Кредит надано для придбання обладнання, а саме - верстату шипорізного із клеєносним вузлом ТСС-16, пресу для зрощування по довжині з автоподавачем LPA-4501, витяжки мобільної ВМ 4520 та компресору PRP 500-1200 (п.4 Договору).

За користування кредитом в межах строку кредитування, Позичальник сплачує Банку проценти, виходячи із базової процентної ставки в розмірі 14,37 процентів річних в національній валюті.

За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені Договором (прострочена заборгованість), у т.ч. у строки визначені в Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за цим Договором про приєднання, та/або відповідно до умов дострокового погашення кредиту встановлених внаслідок застосування банком вимоги дострокового повного або часткового виконання позичальником своїх зобов`язань за цим Договором про приєднання, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі, збільшеному на 5 (п`ять) процентних пункти (п. 7 Договору).

За змістом п. 11.8 Договору, на вимогу банку у випадках передбачених п.4.3.3. Правил та/або договорами забезпечення, зазначеними в п.10.1 цього Договору про приєднання, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та можливі пені, штрафи.

Згідно з п. 15 Договору Позичальник сплачує комісії банку у розмірах, у порядку та в строки, що визначені Тарифами (Додаток 2 до Договору приєднання).

Інші умови надання кредитних коштів, не передбачені цим Договором про приєднання, регулюються положеннями Правил (п. 16 Договору).

Відповідно до п.4.3.3 Правил, банк має право, відмовитися від надання Позичальнику кредитних коштів за Договором про надання кредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов`язань по Договору про надання кредиту, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, якщо відбулася та триває хоча б одна з наступних подій, зокрема:

-Позичальник не виконав у строк свої зобов`язання по поверненню кредиту (його частини), в тому числі достроковому, та/або сплаті процентів, комісій, штрафних санкцій, передбачених Договором про надання кредиту.

Пунктом 5.3. Правил передбачено, що за порушення визначених в Договорі про надання кредиту строків повернення Кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої Фактичної заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Сторони визначили, що днем настання події припинення і датою фактичної заборгованості позичальника простроченою є: пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту дата зазначена в такому письмовому повідомленні банку (п.п.5.4.2.2 п.5.4.2 Правил).

В якості забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Договором про надання кредиту між ПАТ АБ УКРГАЗБАНК та приватним підприємством «Буковина Транс Вуд» укладено договір поруки № 566/2020/ЧернОД-МСБ-П від 03.06.2020.

Згідно з п. 1.1. Договору поруки, Поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником зобов`язань по Договору №566/2020/ЧернОД-НВКЛ про приєднання до Правил надання кредиту клієнтам мікро- та малого бізнесу за Програмою фінансової державної підтримки суб`єктів мікро- та малого підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» в АБ «УКРГАЗБАНК» від « 03» червня 2020 року, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладеному Кредитором з Позичальником, згідно з яким Позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 02 червня 2025 року:

- повернути кредит у розмірі 485 618,00 (чотириста вісімдесят п`ять тисяч шістсот вісімнадцять) гривень 00 копійок;

- сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи із суми значення індексу UIRD3m для національної валюти, станом на попередній банківський день, що передує даті укладання кредитного договору та значення фіксованої маржі 3.5 % з урахуванням щоквартальної зміни згідно з умовами кредитного договору, та сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи зі значення базової процентної ставки, згідно з умовами п. 6. кредитного договору, збільшеної на 5,0 (п`ять цілих нуль десятих) процентних пункти; а також у разі настання умов, передбачених п.8. кредитного договору сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі підвищеної процентної ставки, згідно з умовами п. 8 кредитного договору;

- комісії, а також штрафи, пені та інші платежі у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами;

- відшкодувати Кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Позичальником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно з п.п. 1.2., 1.3 Договору поруки, Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за виконання зобов`язань по кредитному договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж обсязі, що і Позичальник.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором надавши відповідачу 1 кредитні кошти в сумі 485618,00 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача 1 за період з 03.06.2020 по 04.03.2023. Однак, відповідач 1 належним чином не виконував та систематично порушував умови кредитного договору.

21.02.2023 на адресу відповідача 1 направлено лист-вимогу, про те, що станом на 16.02.2023 існує заборгованість в сумі 300284,95 грн, відтак на підставі п.4.3.3. кредитного договору банк вимагає протягом 30 календарних днів від дати пред`явлення вимоги повернути всю суму кредиту. Лист-вимогу підписано у сервісі Вчасно та відправлено відповідачу 1 21.02.2023. Однак дана вимога залишена без належного реагування з боку відповідача 1.

Пізніше, 13.04.2023 відповідачу 2, як поручителю направлено лист-повідомлення з вимогою про погашення заборгованості ФОП ОСОБА_1 за кредитним договором в сумі 300284,95 грн. Факт надіслання підтверджується списком згрупованих поштових відправлень №3 та фіскальним чеком. Даний лист було залишено без відповіді. Заборгованість Поручителем погашено не було.

В зв`язку з не виконанням відповідачами взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути солідарно з відповідачів борг в сумі 305025,16 грн, з яких: 279843,00 грн прострочена заборгованість по кредиту; 25099,62 грн прострочена заборгованість по процентах; 82,54 грн заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту, процентів, який утворився станом на 30.03.2023 (включно).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Укладений між позивачем та відповідачем договір, який за своєю правовою природою відноситься до кредитного договору, є підставою для виникнення у сторін за цим договором кредитних правовідносин.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 566/2020/ЧернОД-МСБ-НВКЛ від 03.06.2020 надавши відповідачу 1 кредит у розмірі 485618,00 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку.

Як вбачається з наданої позивачем виписки по особовому рахунку за період з 03.06.2020 по 04.04.2023, відповідач 1 не у повному обсязі повернув кредитні кошти, востаннє 02.11.2022. А у подальшому взагалі припинив виконання договірних зобов`язань щодо повернення кредиту.

Позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором протягом 30-ти календарних днів від дати пред`явлення вимоги (21.02.2023), однак борг непогашений, відтак заборгованість починаючи з 23.03.2023 вважається простроченою відповідно до умов п. 4.3.3 Правил.

Суд враховує правову позицію, висвітлену в постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача 1 перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем 1 не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 279 843,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судом також розглянуто вимогу щодо стягнення 25099,62 грн заборгованості по процентах за період з 17.01.2022 по 23.02.2022.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За умовами ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Положеннями п.6 Договору визначено, що за користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного п. 2 цього Договору про приєднання, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами, з врахуванням встановленого Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії, в розмірі 14,37 % річних.

Здійснивши перерахунок розміру заборгованості по процентам, судом встановлено, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 25099,62 грн - процентів за користування кредитом.

Стосовно стягнення пені за несвоєчасну сплату кредитів, процентів в сумі 82,54 грн, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3. Правил передбачено, що за порушення визначених в Договорі про надання кредиту строків повернення Кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої Фактичної заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем 1 грошового зобов`язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені передбачено у Правилах надання кредиту, то вимога позивача про стягнення з відповідача 82,54 грн пені за період з 17.01.2022 по 23.02.2022 є правомірною та підлягає задоволенню.

Відносно вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідачів в солідарному порядку суд враховує, що з огляду на невиконання відповідачем 1 умов кредитного договору, позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного боржника щодо погашення заборгованості за кредитним договором укладеним між позивачем та відповідачем 1.

Згідно зі ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі не надали суду жодних належних та допустимих доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором та доказів, які підтверджують своєчасне та повне повернення отриманого від позивача кредиту, а також доказів, які підтверджують неможливість своєчасного та повного повернення отриманої суми кредиту, а тому дії відповідача 1 щодо несвоєчасного повернення позивачу отриманих коштів є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

З урахуванням наведеного, у ході вирішення спору судом встановлено факт наявності заборгованості відповідача 1 за договором № 566/2020/ЧернОД-МСБ-НВКЛ від 03.06.2020 в сумі 305025,16 грн за кредитом, яка з урахуванням умов договору поруки № 566/2020/ЧернОД-МСБ-П від 03.06.2020 підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору у зв`язку із задоволенням позовних вимог покладаються на обох відповідачів в рівних частинах.

Керуючись статтями 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути солідарно з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та з приватного підприємства Буковина Транс Вуд (58032, м. Чернівці, вул. Південно Кільцева, 37, ЄДРПОУ 43238036) на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за кредитним договором в сумі 305025,16 грн, з яких: 279843,00 грн прострочена заборгованість по кредиту; 25099,62 грн прострочена заборгованість по процентах; 82,54 грн заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту, процентів та судовий збір у розмірі 4575,37 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 27.07.2023.

Суддя В.В.Дутка