Ухвала

від 27.07.2023 по справі 212/4431/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

27 липня 2023 року

м. Київ

справа № 212/4431/22-ц

провадження № 61-10898 ск 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 27 600 грн.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено частково. Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» залишено без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня 2023 року у частині відмови в задоволенні вимог

ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, скасовано. Стягнуто з акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, у розмірі 10 000 грн.

У іншій частині рішення суду залишено без змін.

19 липня 2023 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» подано касаційну скаргу (передано 21 липня 2023 року), у якій просить вищезазначені судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову

в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 21 436 грн (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу), яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

(2 684*100=268 400).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Крім того, заявлені вимоги немайнового характеру, а саме: визнання незаконним та скасування наказу про звільнення.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені

підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

За змістом підпунку в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Проте, наведені представником заявника у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень у справі не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки наведені мотиви не обґрунтовані належним чином.

Отже, у Верховного Суду відсутні підстави для відкриття касаційного провадження. Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи

до категорії малозначних, касаційна скарги не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію

та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують

на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка

є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною

та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня

1997 року, § 36).

З урахуванням наведеного, оскільки акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 5 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 квітня

2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 червня

2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник