Постанова

від 25.07.2023 по справі 458/1113/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 458/1113/18 Головуючий у 1 інстанції: Кшик О.І.

Провадження № 22-ц/811/18/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Назар Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Турківського районного суду Львівської області в складі судді Кшик О.І. від 19 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступниками якої є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в особі законного представника ОСОБА_4 до ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , третя особа Ластівківська сільська рада Турківського району Львівської області, правонаступником якої є Східницька селищна рада Дрогобицького району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , правонаступниками якої є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в особі законного представника ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , третя особа Ластівківська сільська рада Турківського району Львівської області, правонаступником якої є Східницька селищна рада Дрогобицького району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Турківського районного суду Львівської області від 19 листопада 2020 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , третя особа Ластівківська сільська рада Турківського району Львівської області, про визнання права власності на спадкове майно - задоволено повністю.

Визнано за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 3/6 частки житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 3/6 частки земельної ділянки площею 0,2500 га. за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 4625584600:01:002:0023.

Визнано за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 2/6 частки житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 2/6 частки земельної ділянки площею 0,2500 га. за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 4625584600:01:002:0023.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , третя особа Ластівківська сільська рада Турківського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про визнання права власності на спадкове майно - задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/6 частку житлового будинку та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,2500 га. за адресою АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 4625584600:01:002:0023.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_9 на 1/3 частку спірного спадкового будинку і господарських споруд та 1/3 частку спірної спадкової земельної ділянки - відмовлено.

Дане рішення оскаржив ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі просять скасувати рішення та постановити нове рішення, яким позовні вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 2/3 частки житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 2/3 частки земельної ділянки площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 4625584600:01:002:0023.

Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 2/3 частки житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 2/3 частки земельної ділянки площею 0,2500 га. за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 4625584600:01:002:0023.

Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 задовольнити:

Визначити йому, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері, ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/3 частки житлового будинку та господарських споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до технічного паспорту на вказаний житловий будинок від 03.11.2004.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/3 частки земельної ділянки площею 0,2500 га. за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 4625584600:01:002:0023.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/3 частки житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/3 частки земельної ділянки площею 0,2500 га. за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 4625584600:01:002:0023.

Вважають рішення суду таким, що прийняте з порушенням норм цивільного процесуального і матеріального права. Звертають увагу, що строк подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері він пропустив із поважних причин, оскільки був введений у помилку неправомірними діями нотаріуса, який прийняв неправомірне рішення і фактично ввів в оману щодо його фактичних прав та обов`язків. Також, на підтвердження своїх позовних вимог посилається на постанову Верховного Суду у справі №458/757/16-ц, провадження №61-29517св18 від 03 липня 2019 року, якою як поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини визнано неправомірність дій нотаріуса.

В судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України, та зважаючи на те, що від ОСОБА_1 та від ОСОБА_8 надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви ОСОБА_3 , пояснення щодо позову, заперечення на пояснення, позовної заяви ОСОБА_1 , відзиву на позовну заяву, заяви про збільшення розміру позовних вимог, відзиву на позовну заяву про збільшення розміру позовних вимог, зустрічної позовної заяви, заяви про збільшення розміру позовних вимог, апеляційної скарги, відзиву на неї, а також письмових та усних заяв та пояснень учасників справи у судах обох інстанцій колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1226, 1261, ч.ч.1,3 ст. 1220, ч.3 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч.1 ст. 1270, ч.ч.2,3 ст. 1272 ЦК України, постанови Верховного Суду від 10.01.2019 у справі №484/747/17, від 11.06.2018 у справі №479/713/17, від 22.05.2019 у справі351/2403/17, від 24.01.2010 у справі №192/1663/17, абз. 3 п.23, п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», та задовольняючи повністю позов ОСОБА_3 , задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , виходив з того, що в подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_9 народилось троє дітей: ОСОБА_3 ОСОБА_8 , ОСОБА_1 . Суд встановив, що ОСОБА_3 15.11.1997 уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 повторно виданим 11.03.2010 року. 17.10.2017 секретарем виконкому Ластівківської сільської ради Турківського району Львівської області було посвідчено заповіт, яким ОСОБА_10 на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, а саме, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті, і на що за законом матиме право заповів своїй дружині ОСОБА_9 , своїм дітям ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , кожному в однаковій частці. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_2 від 14.03.2018. Цього ж дня, ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер і ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_3 від 07.06.2018. До складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , як вказують сторони по справі, входить право померлих на житловий будинок зі всіма допоміжними приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 , та земельна ділянка площею 0,2500 га. з цільовим призначенням - обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Згідно з довідкою виконавчого комітету Ластівківської сільської ради Турківського району Львівської області від 24.05.2018 № 410, ОСОБА_10 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_8 та дочкою ОСОБА_3 . Згідно з довідкою виконавчого комітету Ластівківської сільської ради Турківського району Львівської області від 29.08.2018 № 669, з ОСОБА_9 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 проживала та була зареєстрована дочка ОСОБА_3 , син ОСОБА_8 був зареєстрований, але не проживав та не проживає. Суд встановив, що згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 , виданим Ластівківською сільською радою Турківського району Львівської області від 03.03.2005 та зареєстрованим Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації, номер запису 26, реєстраційний номер 10036374 від 03.03.2005 (номер витягу 6656454). ОСОБА_10 є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_10 також належала на праві власності земельна ділянка загальною площею 0,2500 га., кадастровий номер земельної ділянки 4625584600:01:002:0023, що підтверджується копією Державного акту серії ЯК №865642 від 25.10.2010. Також, суд встановив, що 14.06.2018 ОСОБА_8 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як спадкоємці за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , звернулись в Турківську державну нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини. 14.06.2018 заведена спадкова справа № 57/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 . 23.08.2018 ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 також подала до Турківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Згідно копії матеріалів спадкової справи № 57/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , свідоцтв про право на спадщину за заповітом нотаріус не видавав. 30.08.2018 ОСОБА_3 звернулась з заявою до приватного нотаріуса Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. про прийняття спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_9 30.08.2018 заведена спадкова справа № 61/2018 після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якої видно, що 25.09.2018 ОСОБА_3 нотаріусом відмовлено в оформленні спадкових прав, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності померлої ОСОБА_9 на житловий будинок з приналежними йому господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , як частку в спільному майні подружжя відповідно ст.60 СК України після смерті її чоловіка ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У свою чергу, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , як спадкоємці за законом після смерті їх матері ОСОБА_9 , 05.11.2018 також звернулися до приватного нотаріуса Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. з метою оформлення спадкових прав. 05.11.2018 приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. їх повідомлено про те, що ними пропущений зазначений законом термін для прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зокрема, згідно №61/2018, постановою приватного нотаріуса Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. від 12.12.2018 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на належну йому частку спадкового майна, а саме: житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ; на підставі п.3 ст.1272 ЦК України. Рекомендовано звернутись до суду з позовом про надання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері. Відтак суд встановив, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо права на спадкування, які регулюються нормами глав 84-87 Книги 6 Спадкове право Цивільного кодексу України. Також, суд встановив, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 померли протягом однієї доби 12.03.2018. Оскільки вони, будучи подружжям, могли б спадкувати один після одного, тому в силу положень ч.3 статті 1220 ЦК України після їх смерті відкрилась спадщина одночасно і окремо щодо кожного з них. Спірний житловий будинок та спірна земельна ділянка, хоч і зареєстровані на ім`я покійного ОСОБА_10 , однак такі набуто у власність на підставі свідоцтва про право власності від 03.03.2005 та державного акту від 25.10.2010, під час шлюбу ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , що не заперечується і сторонами у справі, а тому таке майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до ст. 60 СК України належить їм у рівних частинах, тобто по 1/2. Відтак, з урахуванням положень закону, суд встановив, що після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_9 щодо кожного з них одночасно відкрилась спадщина на належну їм по 1/2 частці у спільному майні подружжя. Спадкування 1/2 частки майна померлого ОСОБА_10 здійснюється за заповітом, де спадкоємцями є його троє дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 . Водночас ОСОБА_8 у відповідності до ч. 1 ст. 1274 ЦК України відмовився від прийняття спадщини за заповітом батька в користь іншого спадкоємця за заповітом - ОСОБА_3 , та визнав її позов. Відтак, суд встановив, що спадкоємцями за заповітом майна померлого ОСОБА_10 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , і з урахуванням відмови від спадщини ОСОБА_8 в користь ОСОБА_3 , її частка у спадщині батька за заповітом становить 2/6, а частка ОСОБА_1 відповідно становить 1/6. Щодо спадщини ОСОБА_9 , то суд встановив, що ОСОБА_3 як спадкоємець за законом звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Оскільки вона на момент смерті була зареєстрована і проживала з матір`ю, що підтверджено довідкою виконавчого комітету Ластівківської сільської ради Турківського району Львівської області від 29.08.2018 № 669, тому є такою, що прийняла спадщину у визначений законом строк. Водночас, згідно спадкової справи № 61/2018 до майна ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 пропустили шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті матері, так як звернулись до нотаріуса з заявами лише 05.11.2018, і на відміну від ОСОБА_3 не можуть вважатися такими, що прийняли спадщину, оскільки на момент смерті ОСОБА_9 разом з нею не проживали. Так, ОСОБА_8 , хоча й був зареєстрований за місцем проживання ОСОБА_9 , однак фактично не проживав з нею, що підтверджено довідкою Ластівківської сільської ради Турківського району Львівської області від 29.08.2018 № 669. З обставин справи суд встановив та не заперечується учасниками справи, що ОСОБА_8 фактично не проживав разом з батьками за адресою їх проживання у с. Ластівка. Тому, ОСОБА_8 не прийняв спадщину після смерті його матері ОСОБА_9 , ані шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, ані шляхом спільного проживання з спадкодавцем. За таких обставин приватний нотаріус Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. листом роз`яснив ОСОБА_8 та ОСОБА_1 про те, що ними пропущений зазначений законом термін для прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та їм рекомендовано звернутись до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Суд встановив, що у позовній заяві ОСОБА_1 просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері, вказуючи що такий пропущений ним з поважних причин. Зокрема, вказує на необізнаність та не роз`яснення йому нотаріусом порядку спадкування майна, яке є спільною сумісною власністю його батьків як подружжя, невеликий термін пропущеного строку. Щодо його твердження про необізнаність та не роз`яснення йому нотаріусом порядку спадкування майна, яке є спільною сумісною власністю його батьків як подружжя, то суд оцінює такі як не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, що унеможливили подачу заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк. Крім того, суд вважав за необхідне відзначити, що юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що неодноразово вказує Верховний Суд у своїх постановах. За таких обставин суд не знаходив підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_9 . Відтак, беручи до уваги те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_1 пропустили строк для прийняття спадщини, ОСОБА_8 в свою чергу визнав позов ОСОБА_3 , а отже не має намірів звертатись до суду з вимогами про визначення йому такого строку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері, до спадкового майна якої входить право спадкодавця на 3/6 частку спірного спадкового будинку та 3/6 частки спірної земельної ділянки. Водночас суд встановив, що постановою приватного нотаріуса Турківського нотаріального округу Федаш М.М. від 25.092018 № 312/02-31 спадкова справа № 61/2018, ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_9 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Окрім цього, державний нотаріус Турківської державної нотаріальної контори також не видає Свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_10 . Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 позбавлені в позасудовому порядку права на оформлення своїх спадкових прав, так як відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно. Беручи до уваги те, що інший правовий механізм оформлення таких прав відсутній, тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підставно просять суд визнати за ними право власності на відповідні частки у спадковому майні. Водночас суд зазначив, що сам факт відсутності правовстановлюючого документу на ім`я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна, що має місце в даному випаду. За таких обставин суд дійшов переконання, що позовні вимоги ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист її прав та інтересів як спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, а тому її позов підлягає до задоволення повністю. Також, суд вважав, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення в частині визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом батька на 1/6 частку належного спадкодавцю ОСОБА_10 спадкового майна. Крім того, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_9 на 1/3 частку спірного спадкового будинку і господарських споруд та 1/3 частку спірної спадкової земельної ділянки слід відмовити.

Колегія суддів перевіряючи оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

2.10.2018 року ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , третя особа Ластівська сільська рада Турківського району Львівської області, у якій з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просила:

- визнати за ОСОБА_3 право власності, у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 3/6 частки житлового будинку та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту на вказаний житловий будинок від 03.11.2004;

- визнати за ОСОБА_3 право власності, у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 3/6 частки земельної ділянки площею 0,125 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 4625584600:01:002:0023;

- визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 2/6 частки житлового будинку та господарських споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту та на вказаний житловий будинок від 03.11.2004;

- визнати за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 2/6 частки земельної ділянки площею 0,125 га, що знаходитися за адресою АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 4625584600:01:002:0023.

В обґрунтування своїх вимог покликалася на те, що її батьки померли в один день, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , але в різний час. Після їх смерті відкрилась спадщина. Батько залишив заповіт, яким розпорядився усім належним йому майном в рівних частках дружині та трьом дітям. До складу спадщини, що відкрилась після смерті матері, входить1/2 частка спадкового будинку та земельної ділянки, що є спільним майном подружжя її батьків. Спадщину вона прийняла, оскільки на день та час смерті матері проживала з нею, однак через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, приватний нотаріус відмовив їй у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом. Іншими спадкоємцями першої черги є її рідні брати ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , які в установленому законом порядку спадщину, яка відкрилася після смерті матері, не прийняли. У зв`язку з неможливість оформити спадкові права в нотаріальному порядку, змушена звернутись до суду. Також вказує, що її батько ОСОБА_10 залишив заповіт, яким на випадок своєї смерті розпорядився належним йому майно, заповівши таке дружині та трьом дітям. До складу спадкового майна батька входить 1/2 частка житлового будинку та земельної ділянки, так як майно було спільною власністю подружжя. Після смерті батьків, які померли в один день, але в різний час, нотаріусом було заведено дві спадкові справи. ЇЇ брат ОСОБА_8 від прийняття своєї частки спадщини після смерті батька відмовився в її користь. Оскільки протягом 2 років нотаріус не видає Свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, вона не в змозі оформити спадкові права, а тому змушена звернутись до суду.

15.02.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , третя особа Ластівська сільська рада, в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 15.10.2020 та 09.11.2020 просив:

- визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , - один місяць, з дня набрання рішенням законної сили;

- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 3/12 частки житлового будинку та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту на вказаний житловий будинок від 03.11.2004;

- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 3/12 частки земельної ділянки площею 0,125 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 4625584600:01:002:0023;

- визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 2/12 частки житлового будинку та господарських споруд, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту та на вказаний житловий будинок від 03.11.2004;

- визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 2/12 частки земельної ділянки площею 0, 125 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 4625584600:01:002:0023,

- а всього визнати за ним 5/12 частки житлового будинку та господарських споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту на вказаний житловий будинок від 03.11.2004 року та 5/12 частки земельної ділянки, площею 0,125 га АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 4625584600:01:002:0023 після смерті батьків - батька ОСОБА_10 та матері ОСОБА_9 .

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_9 і в цей же день, на кілька годин пізніше, помер батько. Батько склав заповіт, яким заповів дружині та трьом дітям в рівних частках належне йому майно. Приймаючи спадщину після смерті батька, він вважав, що батькові належить усе спадкове майно. Однак у листопаді 2018 він дізнався про наявність у спадковому майні частки матері як спільного майна подружжя, і що 25.09.2018 за заявою ОСОБА_3 нотаріусом відкрито спадкову справу після смерті їх матері. Шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері він пропустив через юридичну необізнаність, так як нотаріус не роз`яснив йому про те, що є частка матері у спільному майні подружжя. Крім того, у правовстановлюючих документах на спадкове майно власником вказано лише батька ОСОБА_10 .

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року залучено Східницьку селищну раду Дрогобицького району Львівської області, як правонаступника третьої особи Ластівківської сільської ради Турківського району Львівської області до участі у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , третя особа Ластівківська сільська рада Турківського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , третя особа Ластівківська сільська рада Турківського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 травня 2023 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , третя особа Ластівківська сільська рада Турківського району Львівської області, правонаступником якої є Східницька селищна рада Дрогобицького району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , третя особа Ластівківська сільська рада Турківського району Львівської області, правонаступником якої є Східницька селищна рада Дрогобицького району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, як правонаступників позивачки за первісним позовом, відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 , - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в особі законного представника ОСОБА_4 .

Згідно ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги. Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов`язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них. Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо), припускається, що вони померли одночасно. У цьому випадку спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб.

За ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Відповідно до 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Відповідно до 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Відповідно до 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не спростовано та не оспорено, - в подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_9 народилось троє дітей: ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 17.10.1973 року (Т.1 а.с. 5), ОСОБА_8 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 від 28.04.1968 року (Т.1 а.с. 211), ОСОБА_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 від 30.03.1972 року (Т.1 а.с. 150).

ОСОБА_3 15.11.1997 уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 повторно виданим 11.03.2010 року (Т.1 а.с. 6).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 , виданим Ластівківською сільською радою Турківського району Львівської області від 03.03.2005 та зареєстрованим Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації, номер запису 26, реєстраційний номер 10036374 від 03.03.2005 (номер витягу 6656454). ОСОБА_10 є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (Т.1 а.с. 14, 15).

За життя ОСОБА_10 також належала на праві власності земельна ділянка загальною площею 0,2500 га., кадастровий номер земельної ділянки 4625584600:01:002:0023, що підтверджується копією Державного акту серії ЯК №865642 від 25.10.2010 (Т.1 а.с.16).

17.10.2017 секретарем виконкому Ластівківської сільської ради Турківського району Львівської області було посвідчено заповіт, яким ОСОБА_10 на випадок своєї смерті розпорядився зробив заповітне розпорядження, а саме, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті, і на що за законом матиме право заповів своїй дружині ОСОБА_9 , своїм дітям ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , кожному в однаковій частці (Т.1 а.с. 153).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_2 від 14.03.2018 (Т.1 а.с. 7).

Цього ж дня, ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер і ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_3 від 07.06.2018 (Т.1 а.с. 8).

До складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , як визнали та не оспорювали сторони по справі, входить право власності на житловий будинок зі всіма допоміжними приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,2500 га. з цільовим призначенням - обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Ластівківської сільської ради Турківського району Львівської області від 24.05.2018 № 410, ОСОБА_10 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_8 та дочкою ОСОБА_3 (Т1 а.с. 213).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Ластівківської сільської ради Турківського району Львівської області від 29.08.2018 № 669, з ОСОБА_9 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 проживала та була зареєстрована дочка ОСОБА_3 , син ОСОБА_8 був зареєстрований, але не проживав та не проживає (Т.1 а.с. 53).

14.06.2018 ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , як спадкоємці за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , звернулись в Турківську державну нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини за заповітом.

14.06.2018 заведена спадкова справа № 57/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 .

23.08.2018 ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , також, подала до Турківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом.

Як вбачається з копій матеріалів спадкової справи № 57/2018 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , свідоцтв про право на спадщину за заповітом нотаріус не видавав.

30.08.2018 ОСОБА_3 звернулась, також, з заявою до приватного нотаріуса Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. про прийняття спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_9

30.08.2018 заведена спадкова справа № 61/2018 після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якої вбачається, що 25.09.2018 ОСОБА_3 нотаріусом відмовлено в оформленні спадкових прав, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності померлої ОСОБА_9 на житловий будинок з приналежними йому господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , як частку в спільному майні подружжя відповідно ст.60 СК України після смерті її чоловіка ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т.1 а.с. 67).

05.11.2018 року ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , як спадкоємці за законом після смерті їх матері ОСОБА_9 , також, звернулися до приватного нотаріуса Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. з метою оформлення спадкових прав.

05.11.2018 приватним нотаріусом Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. їх повідомлено про те, що ними пропущений зазначений законом термін для прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т.1 а.с. 72,78).

Зокрема, як вбачається зі спадкової справи № 61/2018, постановою приватного нотаріуса Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. від 12.12.2018 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на належну йому частку спадкового майна, а саме: житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 на підставі п.3 ст.1272 ЦК України. Рекомендовано звернутись до суду з позовом про надання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері (Т.1 а.с. 85).

Частиною ч.3 статті 1220 ЦК України встановлено, що якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 померли протягом однієї доби 12.03.2018 року та оскільки вони, будучи подружжям, могли б спадкувати один після одного, тому в силу положень ч.3 статті 1220 ЦК України після їх смерті відкрилась спадщина одночасно і окремо щодо кожного з них.

Також, судом правильно встановлено, що спірний житловий будинок та спірна земельна ділянка, хоч і зареєстровані на ім`я покійного ОСОБА_10 , однак такі набуто у власність на підставі свідоцтва про право власності від 03.03.2005 та державного акту від 25.10.2010, під час шлюбу ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , що не заперечується і сторонами у справі, а тому таке майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до ст. 60 СК України належить їм у рівних частинах, тобто по 1/2.

Відтак, судом правильно встановлено, що після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_9 щодо кожного з них одночасно відкрилась спадщина на належну їм по частці у спільному майні подружжя.

Спадкування частки майна померлого ОСОБА_10 здійснюється за заповітом, де спадкоємцями є його троє дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 .

Водночас ОСОБА_8 у відповідності до ч. 1 ст. 1274 ЦК України відмовився від прийняття спадщини за заповітом батька в користь іншого спадкоємця за заповітом - ОСОБА_3 , та визнав її позов.

Згідно ст. 1273 ЦК України, Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Що стосується відмови ОСОБА_8 від прийняття спадщини, то слід вказати, що така заява була подана не нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а до суду та така заява подана поза межами строку на подання такої (Т.1 а.с. 227).

Однак, в суді першої інстанції ОСОБА_8 визнав позов ОСОБА_3 та не заперечував, щодо визнання за нею права власності в порядку спадкування на належну йому частку. А також рішення суду не оскаржував, а навпаки в своїх письмових поясненнях вказав, що за життя ОСОБА_3 відмовився від часток, які йому належали за заповітом і законом після смерті батьків на користь сестри ОСОБА_3 . Вказує, що і тепер відмовляється від усього, що належало після смерті його батьків на користь дітей чоловіка покійної ОСОБА_3 .

Відтак, підстав для перегляду рішення суду та його зміни чи скасування в частині визнання за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , права власності на 2/6 частки житлового будинку та господарських споруд та 2/6 частки земельної ділянки немає, оскільки в цій частині рішення фактично не оскаржено ні ОСОБА_8 , ані ОСОБА_1 .

Виходячи з мотивів апеляційної скарги апелянт претендує на 1/3 частки майна батьків, яке б йому належало по закону після смерті матері та за заповітом після смерті батька.

Тобто, в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/3 частку спадкового майна після смерті батька, яка б мала належати ОСОБА_8 , який визнав позов, по суті апелянтом не оскаржується.

Рішення по суті оскаржується в частині передачі ОСОБА_3 повної частки матері в спадковому майні. Тобто ОСОБА_1 претендує на 1/6 частку будинку та земельної ділянки після смерті батька та на 1/6 частку будинку та ділянки після смерті матері.

Тому рішення що стосується визнання за ОСОБА_3 частки ОСОБА_8 після смерті батька фактично не переглядається.

Щодо спадщини ОСОБА_9 , то суд правильно встановив, що ОСОБА_3 як спадкоємець за законом звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Оскільки вона на момент смерті була зареєстрована і проживала з матір`ю, що підтверджено довідкою виконавчого комітету Ластівківської сільської ради Турківського району Львівської області від 29.08.2018 № 669, тому є такою, що прийняла спадщину у визначений законом строк.

Як вбачається із спадкової справи № 61/2018 до майна ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 пропустили шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті матері, так як звернулись до нотаріуса з заявами лише 05.11.2018 і на відміну від ОСОБА_3 не можуть вважатися такими, що прийняли спадщину, оскільки на момент смерті ОСОБА_9 разом з нею не проживали.

Так, ОСОБА_8 , хоча й був зареєстрований за місцем проживання ОСОБА_9 , однак фактично не проживав з нею, що підтверджено довідкою Ластівківської сільської ради Турківського району Львівської області від 29.08.2018 № 669 та ніким не оспорено та не спростовано.

Тому, ОСОБА_8 не прийняв спадщину після смерті його матері ОСОБА_9 , ані шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, ані шляхом спільного проживання з спадкодавцем.

Зважаючи на вказане, приватний нотаріус Турківського районного нотаріального округу Федаш М.М. листом роз`яснив ОСОБА_8 та ОСОБА_1 про те, що ними пропущений зазначений законом термін для прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та їм рекомендовано звернутись до суду з заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері слід вказати наступне.

Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно змісту п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, судом не встановлено поважних причин пропуску ОСОБА_1 строку на прийняття спадщини, які були б пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення такої дії.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що твердження апелянта про необізнаність та не роз`яснення йому нотаріусом порядку спадкування майна, яке є спільною сумісною власністю його батьків як подружжя, не є причинами пов`язаними з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, що унеможливили подачу заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк.

Також, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що неодноразово вказує Верховний Суд у своїх постановах (від 11.06.2018 № 479/713/17, від 22.05.2019 № 351/2403/17, від 24.01.2020 № 192/1663/17).

Зважаючи на вказане, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_1 пропустили строк для прийняття спадщини, ОСОБА_8 в свою чергу визнав позов ОСОБА_3 , а отже не має намірів звертатись до суду з вимогами про визначення йому такого строку, відтак ОСОБА_3 є єдиною спадкоємицею за законом після смерті матері, до спадкового майна якої входить право спадкодавця на 3/6 частку спірного спадкового будинку та 3/6 частки спірної земельної ділянки.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що постановою приватного нотаріуса Турківського нотаріального округу Федаш М.М. від 25.092018 № 312/02-31 спадкова справа № 61/2018, ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_9 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Окрім цього, державний нотаріус Турківської державної нотаріальної контори також не видає Свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_10 .

Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 позбавлені в позасудовому порядку права на оформлення своїх спадкових прав, так як відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно стосовно матері, а також між ними триває спір стосовно часток у спадкуванні майна померлих батьків (на стадії апеляційного розгляду вже фактично лише стосовно майна померлої матері).

Тому, суд першої інстанції правильно зазначив, що сам факт відсутності правовстановлюючого документу на ім`я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна, що має місце в даному випаду.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, нотаріус помилково посилався на відсутність правовстановлюючих документів, зважаючи на те, що в матеріалах справи наявне свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок та державний акт на земельну ділянку, які належали ОСОБА_10 .

Враховуючи вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Турківського районного суду Львівської області від 19 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 25 липня 2023 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра