Рішення

від 27.07.2023 по справі 320/2307/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2023 року №320/2307/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-ЕК" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-ЕК" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів №UA100320/2022/000052/2 від 16.09.2022 та картку відмови №UA 100320/2022/001396 від 16.09.2022;

- зобов`язати Київську митницю визнати митну вартість, яка визначена самостійно Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ЕК» за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі - 197470,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту) та на підтвердження заявленої митної вартості надано документи, які відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, і чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Однак, митний орган зазначених документів не врахував та витребував додаткові документи. Оскільки у позивача інші документи були відсутні, то вимогу митного органу позивач не виконав, повідомивши про це відповідним листом. У зв`язку з ненаданням позивачем додаткових документів відповідач дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. Як наслідок, сума митної вартості товару склала 871030,05 грн. Тобто, різниця між сумою митних платежів, що розрахована позивачем згідно з методом визначення митної вартості за ціною договору та сума платежів розрахована відповідачем згідно з резервним методом, склала 673 559,61 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, а також письмові пояснення, у яких просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що на час здійснення митного оформлення за ЕМД декларантом подані документи для підтвердження митної вартості містили розбіжності та неповні відомості щодо складових митної вартості товару, а саме: згідно з інформацією, що міститься в митній декларації країни відправлення від 23.08.2022 № 22060500ЕХ00014455 та інвойсі від 23.08.2022 № НМ02022000000003 умови поставки EXW, натомість, у поданій митній декларації умови поставки зазначені у графі 20 митної декларації - FCA. Крім того, до митного оформлення надано інформаційний лист від 30.08.2022 та 31.08.2022 на іноземній мові, без перекладу. Отже, на переконання відповідача, надані документи не підтверджують достовірність декларування витрат на транспортування. У зв`язку з цим, Декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. У свою чергу, Декларант надав додаткові документи, однак, на думку відповідача, останні не усунули раніше встановлені розбіжності. Тож, митна вартість імпортованого товару правомірно встановлена Київською міською із застосуванням резервного методу відповідно до ст.64 Митного Кодексу України на раніше визначених митницею митних вартостях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов Договору № UKR-002/22 від 01.08.2022 НМ TOKGOZ DEMIR CELIK SANAYI ve DIS TICARET LTD (за договором - продавець/постачальник) продає, а ТОВ «Трейд-Ек» (за договором - покупець) купує товари на умовах поставок, які відображаються в додатках та інвойсах до договору.

01.08.2022 між покупцем та продавцем укладено додаток №1 до договору, згідно з умовами якого покупець купує товар однією партією на умовах поставки FCA (Конья/Туреччина) на суму 15 000,00 доларів США.

На виконання умов договору № UKR-002/22 від 01.08.2022 на підставі інвойсу № 1 від 01.08.2022 здійснена поставка товару: бурові труби та засувки (клапана) до бурового обладнання.

26.08.2022 між ТОВ «Трейд-ЕК» (за договором - замовник) та ФОП ОСОБА_1 (за договором - Виконавець) укладено договір №03/2022 за яким ФОП ОСОБА_1 надає послуги для ТОВ «Трейд-ЕК» із декларування товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України, для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Декларантом ФОП ОСОБА_1 08.09.2022 відправлено на електрону адресу Митного поста «Столичний» (код митного поста - UA100320) електронну митну декларацію, якій присвоєно № UA100320/2022/315733, з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за договором № UKR-002/22 від 01.08.2022, а саме:

Drill pipe (Бурова труба), кількість 160 шт., 70,00 (ціна за од. в дол. США), загальною вартістю - 11 200,00 дол. США, Країна виробництва Turkiye;

Manifold valve (Засувки (клапана)), кількість 25 шт., 152,00 (ціна за од. в дол. США), загальною вартістю - 3 800,00 дол. США, Країна виробництва Turkiye.

Водночас, з вказаною митною декларацією №UA100320/2022/315733 від 08.09.2022, декларантом подано до органу доходів і зборів перелік документів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

- декларацію митної вартості;

- пакувальний лист № б/н від 21.08.2022;

- рахунок-проформа №0038 від 10.08.2022;

- рахунок-фактуру (інвойс) № НМ02022000000003 від 23.08.2022;

- міжнародні автотранспортні накладні (CMR) № 1071 та № 1072 від 23.08.2022;

- сертифікат про походження товару № v 0829655 від 23.08.2022;

- банківський платіжний документ (свіфт платіж), що стосується товару №б/н від 12.08.2022;

- банківський платіжний документ (свіфт платіж), що стосується оплати за перевезення;

- рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № УОИ2022000000002 від 25.08.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 30.08.2022;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП «Державний інформаційно- аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №113/205 від 02.09.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № UKR-002/22 від 01.08.2022;

- додаток №1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі- продажу товарів № UKR-002/22 від 01.08.2022;

- договір про надання послуг митного брокера №03/2022 від 26.08.2022;

- інші некласифіковані документи №ПР-48088 від 31.08.2022;

- інші некласифіковані документи №ПР-48090 від 31.08.2022;

- інші некласифіковані документи №б/н від 31.08.2022;

- митну декларацію країни відправлення № 22060500ЕХ00014455 від 23.08.2022.

08.09.2022 на електронну адресу декларанта ФОП ОСОБА_1 , надійшло повідомлення від митного поста «Столичний» про те, що на підставі ст. 338 МК України є необхідність пред`явлення товарів до митного огляду.

На підставі чого, 08.09.2022 проведено огляд товарів, які ввозяться на митну територію України ТОВ «ТРЕИД-ЕК». За результатами огляду складений акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UА100320/2022/315733 від 09.09.2022.

У графі 8.3.4. акту № НА 100320/2022/315733 від 09.09.2022 запропоновано залучити спеціалізований підрозділ митниці з метою перевірки з`єднувальних елементів та маркувань товару №2 - клапани колекторні (засувки).

Суд встановив, що Декларантом присвоєно товару № 2 клапани колекторні (засувки) код УКТЗЕД - 8481809900 (митна ставка 0%).

У подальшому, з метою ідентифікації та наступної перевірки правильності класифікації товару у митній декларації від 08.09.2022 № UА 100320/2022/315733 в митного органу постала необхідність в наданні інформації щодо конструктивних особливостей всіх складових елементів задекларованого товару № 2 (будова, принцип роботи тощо), про що надіслано повідомлення 14.09.2022.

15.09.2022, у відповідь на запит митниці, ТОВ «ТРЕЙД-ЕК» надано митному органу лист з поясненнями, щодо конструктивних особливостей всіх складових елементів задекларованого товару № 2.

Після проведених консультацій з митним органом та надання усіх можливих пояснень, схем та інформації, щодо призначення товару №2 клапани колекторні (засувки), відділом класифікації товарів Київської митниці видано Рішення від 15.09.2022 № KT-UA100000-0066-2022 про зміну коду товару №2 клапани колекторні (засувки) з коду УКТЗЕД № 8481809900 (митна ставка 0%) на код УКТЗЕД № 8481806300 (митна ставка 0%).

За наслідком видачі рішення відділу класифікації товарів Київської митниці про зміну коду УКТЗЕД товару №2 - клапани колекторні (засувки), отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2022/001386 від 15.09.2022.

Сума митних платежів за митною декларацією №100320/2022/315733 від 08.09.2022, що розрахована позивачем згідно з методом визначення митної вартості за ціною договору, залишилась не змінною та складала 197 470,44 грн.

У подальшому, Декларантом сформовано та відправлено електронну митну декларацію зі зміненим кодом УКТЗЕД товару №2 - клапани колекторні (засувки), згідно з рішенням відділу класифікації товарів Київської митниці. Вказаній митній декларації присвоєно №UA 100320/2022/316403 від 16.09.2022.

За наслідками опрацювання наданих декларантом документів до митної декларації №UA 100320/2022/316403 від 16.09.2022, Київська митниця прийшла до висновку, що вони містять розбіжності. Відповідачем зазначено, що надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А саме: згідно з митною декларацією країни відправлення за №22060500ЕХ00014455 від 23.08.2022 умови поставки - EXW, згідно інвойса НМ02022000000003 від 23.08.2022 умови поставки - EXW. У поданої митної декларації умови поставки - FCA.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати такі документи:

- якщо здійснювалося страхування, то страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації;

- за наявності, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- за бажанням декларанта, інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

У свою чергу, позивач ТОВ «ТРЕЙД-ЕК листом №16/09 від 16.09.2022 повідомив митний орган про те, що ТОВ «Трейд-ЕК» надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Надання інших документів не можливе, у зв`язку з їх відсутністю.

У зв`язку з неспростуванням позивачем сумнівів відповідача у правильності задекларованої митної вартості товару Київською митницею відмовленопозивачу в митному оформленні задекларованого товару за ціною договору (контракту), на підставі чого оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації №UA 100320/2022/316403 від 16.09.2022 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100320/2022/000052/2 від 16.09.2022, згідно з яким митна вартість товару визначена за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях: МД від 14.07.2022 № UA806020/2022/6969, від 13.07.2022 № UA500420/2022/3334.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів № UA100320/2022/000052/2 від 16.09.2022 відповідачем скоригована митна вартість товарів, а саме:

- товар № 1 за кодом УКТЗЕД 7304230000 - труби бурильні бувші у використанні: - бурова труба, рік виробництва 2014 у кількості 160 штук. Країна виробництва - TR (Турція); Виробник - Dikkan group, Торговельна марка - Dikkan group. Митна вартість товару №1 визначена Відповідачем на рівні 1,9000 (вартість за одиницю) доларів США за один кілограм із застосуванням резервного методу (митна вартість, яка розрахована самостійно декларантом, складала - 0,71 (вартість за одиницю) доларів США за один кілограм із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору, відповідно, митний орган підняв митну вартість товару № 1 на 1,19 доларів США (вартість за одиницю) за один кілограм);

- товар № 2 за кодом 8481806300 - сталеві колекторні засувки, що являються собою запірну трубопровідну арматуру, в якій запірний елемент (шибер) переміщається перпендикулярно до осі потоку робочого середовища; - сталеві колекторні засувки, бувші у використанні, рік виробництва - 2014, 25 штук. Країна виробництва - TR (Турція); Виробник - World Oilfield Machina, WOM, National Oil Well Varco, Торговельна марка - Forger WOM, Shaffer, Mission. Митна вартість визначена відповідачем на рівні 4,5100 (вартість за одиницю) доларів США за кілограм із застосуванням резервного методу (митна вартість, яка розрахована самостійно декларантом, складала - 0,53 (вартість за одиницю) доларів США за один кілограм із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору, відповідно, митний орган підняв митну вартість товару №2 на 3,98 доларів США (вартість за одиницю) за один кілограм).

У подальшому Декларантом оформлено митну декларацію за № UA100320/2022/316477 від 16.09.2022, за якою надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі.

Сума митної вартості за оформленою митною декларацію за № UA 100320/2022/316477 від 16.09.2022, яка визначена за резервним методом та сплачена позивачем, складає 871030,05 грн.

Позивач, вважаючи рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товарів № UA 100320/2022/000052/2 від 16.09.2022 та картку відмови № UA100320/2022/001396 протиправними, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків і зборів регулюється Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідно до п. 21 ст. 4 МК України митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 23 ст. 4 МК України митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно з п. 5 ст. 4 МК України випуск товарів - це надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети;.

Відповідно до п. 49 ст. 4 МК України пропуск товарів через митний кордон України - це надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ст. 4 МК України).

Статтею 246 Митного Кодексу України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом - уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларуванні моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює мит декларацію, що зазначено в ст.248 МК України.

Відповідно до п. 5 ст. 264 МК України з метою визначення правильності заповнення подання митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

Як вбачається із п. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант чи уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених декларації.

При цьому, пунктом 5 ст. 255 МК України встановлюється, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Суд звертає увагу на те, що пріоритетним до застосування є саме основний метод.

Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту 2 частини 1 статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини 3 статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до положень частини 1 статті 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з частиною 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частиною 2 статті 54 Митного кодексу України.

За правилами частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у частини 3 статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених частини 1 статті 53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Тож, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частини 1 статті 53 Митного кодексу України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 Митного кодексу України).

За правилами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту статті 53 Митного кодексу України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й положенням частини 3 статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту приписів розділу ІІІ ("Митна вартість товарів та методи її визначення") Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Частиною 7 статті 55 Митного кодексу України визначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Частиною 7 статті 55 Митного кодексу України. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Суд встановив, що згідно з п. 2.2 договору № UKR-002/22 від 01.08.2022 ціна товару вказується у додатках до нього. Відповідно до п. 6.1 договору, якість товару, що поставляється повинна відповідати технічним умовам вказаним в договорі або в додатках до нього.

Отже, основним джерелом інформації про вартість та якість товару є додаток № 1 від 01.08.2022.

Зокрема, у додатку № 1 від 01.08.2022 містяться відомості про постачальника HM TOKGOZ DEM1R CELIK SANAYI ve DIS TICARET LTD та інформація про товар, ціна за одиницю, умова поставки FCA (Konya/Turkey).

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості товару пов`язані із наявністю розбіжностей в умовах поставки, а саме: згідно з декларації країни відправлення за № 22060500ЕХ00014455 від 23.08.2022 умови поставки - EXW, згідно з інвойсом № НМ02022000000003 від 23.08.2022 умови поставки - EXW. Однак, у поданій митній декларації умови поставки Декларації зазначені - FCA.

У свою чергу, Декларант в листі від 16.09.2022 №16/09, якій подавався на вимогу митного органу про подання додаткових документів, зазначив, що ним подавався до митного органу лист від виробника №б/н від 31.08.2022 з інформацією про помилку в інвойсі щодо вказаних умов поставки - EXW. В якому вказано вважати правильною умовою поставки FCA Konya, згідно з договором № UKR-002/22 від 01.08.2022 та додатку №1 від 01.08.2022.

Суд зауважує, що офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) - це міжнародні правила по тлумаченню найбільш широко використовуваних торгових термінів в області зовнішньої торгівлі, у яких зазначено, яка із сторін договору купівлі - продажу повинна здійснити необхідні для перевезення та страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, та які витрати несе кожна з сторін.

Обрані сторонами умови зовнішньоекономічного договору, а саме: умови поставки товару визначають те, які витрати включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари або іншими словами, визначають конкретні складові митної вартості товарів.

Експортна декларація - це митний документ, що підтверджує експорт товарів з країн, законність вивезення продукції з країни-експортера і ввезення в країну-імпортер.

Відповідно до умов Інкотермс, експортну декларацію може оформляти продавець чи покупець продукції.

Умова поставки EXW означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Така умова поставки як FCA (Free Carrier), відрізняється від EXW лише тим, що продавець оформляє свій вантаж на експорт. Постачальник продає вантаж покупцю, але при цьому зобов`язується виконати експортне оформлення та нести за нього витрати. Для цього він має отримати експортну ліцензію та акредитацію на митниці. Решта всіх умов повторюють правила EXW.

Вказана умова також підтверджена в абзаці 3 додаткової угоди №1 від 01.08.2022, у якій вказано, що покупець має забезпечити транспортування товарів за цим додатком.

Якщо постачальник згоден поставити вантаж на вказану покупцем адресу і при цьому оплачує доставку, не сплачуючи за експортну декларацію - це не умови FCA. Правила FCA діють лише тоді, коли продавець здійснив «розмитнення».

У свою чергу, відповідач в своєму рішенні зазначив лише те, що наявні розбіжності в умовах поставки, яка зазначена в експортній декларації з умовою поставки, що вказана в інвойсі. Однак, пояснень, як це впливає на подальше визначення складових митної вартості ним не зазначив.

Крім того, відповідачем не роз`яснено, чому не взято до уваги лист від виробника №б/н від 31.08.2022 про помилку в інвойсі.

Суд зазначає, що у митній декларації країни відправлення №22060500ЕХ00014455 від 23.08.2022 містяться дані про постачальника HM TOKGOZ DEMIR CELIK SANAYI ve DIS TICARET LTD, найменування товару, вагу брутто, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в митній декларації №UA 100320/2022/316403 від 16.09.2022 та поданих ТОВ «Трейд-ЕК» до митного оформлення документах.

У комерційному інвойсі № НМ02022000000003 від 23.08.2022, оформленому на підставі договору, містяться відомості про постачальника та інформація про товар, що аналогічна інформації у додатку №1 від 01.08.2022.

Однак, відповідач вказує, що декларантом не надано в повному обсязі додаткових документів. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України не може бути прийнятий у зв`язку з тим, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати такі документи:

- якщо здійснювалося страхування, то страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- виписку з бухгалтерської документації;

- за наявності, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- за бажанням декларанта, інші наявні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Позивач ТОВ «ТРЕЙД-ЕК листом №16/09 від 16.09.2022 повідомив митний орган про те, що ТОВ «Трейд-ЕК» надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Надання інших документів не можливе, у зв`язку з їх відсутністю.

Раніше, під час подання митної декларації №UA100320/2022/315733 від 08.09.2022, позивачем надано митному органу транспортні (перевізні) документи, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №YON2022000000002 від 25.08.2022, а також міжнародні транспорті накладні (CMR) №1071 та №1072. У вказаних міжнародних транспортних накладних зазначено продавця HM TOKGOZ DEMIR ЗELIK SANAYI ve DIS TICARET LTD, покупця TOB «ТРЕЙД-ЕК» та зазначений перевізник YILDIRIMOGLU NAKLОYAT ТААН. DEMIR ЗELIK SAN. VE TОC. LTD. $ТІ.

Також позивачем надано свіфт платіж від 01.09.2022, виданий AT «Банк Альянс», який підтверджує оплату за перевезення у розмірі 14 000,00 доларів США, в якому зазначені відомості про перевізника та номер рахунку перевізника, а також надано банківський платіжний документ (свіфт платіж) №б/н від 12.08.2022, який підтверджує оплату за весь товар у розмірі 15 000,00 доларів США.

У додаток позивачем надано митному органу лист від перевізника №б/н від 30.08.2022, в якому зазначена інформація про те, що вартість перевезення вантажу до кордону з Україною складає 12 000,00 доларів США.

Крім того, в міжнародних транспортних накладних CMR №1072 та №1072 у графі 4 чітко зазначені відомості, що перевізник отримав на себе вантаж 23.08.2022 в KONYA TURKIYE, що також підтверджує експортна декларація.

Тобто, митний орган аналізуючи надані документи ТОВ «ТРЕЙД- ЕК» мав змогу встановити усі факти, що підтверджують перевезення згідно з вказаними умовами поставки.

Суд наголошує, оскільки товар, що поставлявся, бувший у використанні, з метою підтвердження вартості такого товару, то ТОВ «ТРЕЙД-ЕК» замовило в спеціалізованій експертній організації ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» послугу з проведення цінової експертизи б/в запчастин до бурового обладнання (бурові труби та клапани (засувки).

Згідно з проведеною експертизою ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» зроблено висновок, що ціна б/в запчастин до бурового обладнання (бурові труби та клапани (засувки), рік виробництва 2014, країна походження Туреччина, який поставлявся згідно з інвойсом №НМ02022000000003 від 23.08.2022 до договору №UKR-002/22 від 01.08.2022 між фірмою HM TOKGOZ DEMIR ЗELIK SANAYI ve DIS TICARET LTD (Туреччина) та ТОВ «ТРЕЙД-ЕК» (Україна), відповідає ціні, зазначеній у інвойсі №НМ02022000000003 від 23.08.2022.

Цей експертний висновок наданий митному органу разом з усіма документами, що також підтверджує вартісні характеристики товару.

Також під час митного оформлення товару позивачем надано Сертифікат про походження товару №v0829655 від 23.08.2022, проте, відповідач в спірному рішенні про коригування митної вартості не зазначив про наявність такого Сертифікату та не навів підстав щодо його врахування.

Суд зауважує, що під час подання запиту до Декларанта, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви в правильності визначення митної вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. У випадку якщо додатково подані документи не переконали працівників митниці, або якщо вони не подані декларантом, митниця приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Правомірність такого підходу неодноразово оцінювалася Верховним Судом, зокрема, у постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15, у якій Суд наголосив, що «витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше».

Окрім цього, Верховний Суд у цій справі звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Однак, відповідачем у своєму рішенні про коригування митної вартості не зазначено, які саме документи викликали сумніви у визначенні складових митної вартості, не вказано, які саме документи потрібно було надати для усунення таких сумнівів, що підтвердить правильність визначення митної вартості.

До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі № 809/1838/15, вказавши, що «приписи чинного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності».

Суд звертає увагу, що митним органом лише зроблене посилання на раніше визнані органами доходів і зборів митних вартостях. Однак, будь-якої інформації та джерел з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов відповідачем не зроблено.

У постанові від 21.04.2021 у справі № 820/307/17 Верховний Суд, у якості підстави для визнання незаконним та скасування рішення митного органу, зазначив, що «митним органом не вказано, які саме конкретні і розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним чи/або помилковим».

На переконання суду, рішення про коригування митної вартості повинне містити обґрунтування обраного методу визначення митної вартості товару та підстави для відступлення від методу, застосованого платником податків.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі № 809/1838/15 вказав, що «ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів».

Щодо посилання відповідача на те, що при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товару здійснено заходи порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, суд зазначає, що відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування. Торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

З огляду на викладене, суд вважає, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються позивачем, тому оскаржуване рішення Київської митниці № UA100320/2022/000052/2 від 16.09.2022 та картка відмови №UA 100320/2022/315733 від 08.09.2022 прийняті не у спосіб визначений чинним законодавством України, відповідно, є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про покладення на Київську митницю обов`язку визнати митну вартість, яка визначена самостійно ТОВ «ТРЕЙД-ЕК» за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 197 470,44 грн, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №826/4418/14).

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Отже, дискреційні повноваження, в тому числі митних органів, завжди мають межі, встановлені законом, у зв`язку із чим, вирішуючи питання про зобов`язання митного органу здійснити митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною декларантом, слід виходити з меж повноважень цього органу стосовно митного контролю.

Відповідно до частини першої статті 51, частини першої статті 52, частини першої статті 53 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів; одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Із наведених положень випливає, що саме декларант, а не митний орган, визначає митну вартість товарів та обирає метод визначення цієї митної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного слідує, що за результатами контролю митної вартості, орган доходів і зборів може прийняти виключно два види рішень: про визнання митної вартості, заявленої декларантом, або про коригування митної вартості. При цьому підстави прийняття другого із названого видів рішень також вичерпно визначені законом. У разі неприйняття другого із наведених видів рішень, орган доходів і зборів повинен прийняти рішення першого виду. У цього органу відсутній вільний розсуд щодо обрання виду можливого рішення та підстав його прийняття. Тому прийняття одного із наведених рішень є обов`язком, а не дискреційним правом органу доходів і зборів. У разі безпідставного невизнання органом доходів і зборів заявленої декларантом митної вартості суд може вжити такий спосіб захисту, як зобов`язання органу доходів і зборів визнати таку вартість.

Відповідно до частини другої статті 269 Митного кодексу України, внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення.

Рішення суду про скасування рішення про коригування митної вартості товару підтверджує неправильність митної вартості, що визначена митницею та вказана в оформленій митній декларації, а тому є підставою для внесення змін до такої митної декларації в частині митної вартості і товару.

Отже, на підставі викладеного можна дійти висновку, що суд має право вжити такий спосіб захисту прав декларанта, як зобов`язання здійснити митне оформлення товарів за митною вартістю, заявленою декларантом.

Наведений спосіб захисту, на думку суду, відповідає змісту обов`язку, який орган доходів і зборів не виконав, хоча повинен був виконати, тобто обов`язку визнати митну вартість товару, заявлену декларантом.

Щодо правових наслідків, які тягне цей спосіб захисту, то очевидно, вони аналогічні правовим наслідкам такого способу захисту, як зобов`язання органу доходів і зборів здійснити митне оформлення декларації за митною вартістю товарів, заявленою декларантом, оскільки рішення органу доходів і зборів про визнання митної вартості після того, як було скасовано його рішення про коригування митної вартості, може мати саме таку форму внесення змін до митної декларації, оформленої на виконання рішення про коригування митної вартості.

Аналогічна позиція викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року № 2.

Отже, враховуючи, що судом наголошено на протиправності рішення про коригування митної вартості товару та вирішено його скасувати, що підтверджує неправильність визначеної/скоригованої органом доходів і зборів митної вартості товару, суд приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід обтяжити відповідача обов`язком визнати заявлену позивачем митну вартість товарів у розмірі 197 470,44 грн, зазначену в митній декларації №UA100320/2022/315733 від 08.09.2022.

На думку суду такий спосіб відновлення порушеного права буде ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Подібний висновок викладений в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2021 року у справі № 640/1307/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року.

Отже, викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7500,00 грн., що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 7500,00 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київської митниці Державної митної служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів №UA100320/2022/000052/2 від 16.09.2022 та картку відмови №UA 100320/2022/001396 від 16.09.2022;

3. Зобов`язати Київську митницю визнати митну вартість, яка визначена самостійно Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ЕК» за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі - 197470,44 грн.

4. Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-ЕК" (код з ЄДРПОУ 42946426) судовий збір у сумі 7500,00 (сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. шляхом безспірного списання за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України (код з ЄДРПОУ 43997555).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.