Постанова

від 15.11.2023 по справі 320/2307/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2307/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Ганечко О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року, прийнятого у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-ЕК" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "ТРЕЙД-ЕК" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, в якому просив суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів № UA100320/2022/000052/2 від 16.09.2022 та картку відмови № UA 100320/2022/001396 від 16.09.2022;

зобов`язати Київську митницю визнати митну вартість, яка визначена самостійно Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД-ЕК» за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі - 197 470,44 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 адміністративний позов задоволено.

Відповідач не погоджується з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 та просить скасувати таке, та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач зазначає, що при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товару митною декларацією поданою до митного оформлення здійснено, окрім інших, у тому числі такі заходи:

порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

перевірки наявності ознак підробки документів та наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.

Згідно з інформацією, що міститься в митній декларації країни відправлення від 23.08.2022 № 22060500ЕХ00014455 та інвойсі від 23.08.2022 № НМ02022000000003 умови поставки -ЕХW. У поданій митній декларації умови поставки зазначені у графі 20 митної декларації - FСА.

Так, відповідно до положень Інкотермс - 2010, при умовах поставки FСА (…named place) англ. Free Carier, або Франко перевізник (...назва місця) - термін Інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Також, до митного оформлення надано інформаційний лист від 30.08.2022 та 31.08.2022 на іноземній мові, без перекладу.

Відповідач вважає, що митна вартість імпортованого товару була правомірно встановлена Київською міською митницею ДФС, з застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 Митного Кодексу України, на раніше визначених митницею митних вартостях.

На думку відповідача, в даному випадку, прослідковується упереджене ставлення суду першої інстанції саме до позиції митного органу, оскільки ним не враховано та не спростовано жодного доводу митниці. Прийнято виключно позицію позивача, залишаючи поза вагою обґрунтування, твердження митного органу.

24.10.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити в задоволенні такої, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач вважає, що в апеляційній скарзі не зазначено в чому саме полягає неповнота розгляду даної справи судом першої інстанції.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до умов Договору № UKR-002/22 від 01.08.2022 НМ TOKGOZ DEMIR CELIK SANAYI ve DIS TICARET LTD (за договором - продавець/постачальник) продає, а ТОВ «Трейд-Ек» (за договором - покупець) купує товари на умовах поставок, які відображаються в додатках та інвойсах до договору.

01.08.2022 між покупцем та продавцем укладено додаток № 1 до договору, згідно з умовами якого покупець купує товар однією партією на умовах поставки FCA (Конья/Туреччина) на суму 15 000 доларів США.

На виконання умов договору № UKR-002/22 від 01.08.2022 на підставі інвойсу № 1 від 01.08.2022 здійснена поставка товару: бурові труби та засувки (клапана) до бурового обладнання.

26.08.2022 між ТОВ «Трейд-ЕК» (за договором - замовник) та ФОП ОСОБА_1 (за договором - Виконавець) укладено договір № 03/2022 за яким ФОП ОСОБА_1 надає послуги для ТОВ «Трейд-ЕК» із декларування товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України, для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Декларантом ФОП ОСОБА_1 08.09.2022 відправлено на електрону адресу Митного поста «Столичний» (код митного поста - UA100320) електронну митну декларацію, якій присвоєно № UA100320/2022/315733, з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за договором № UKR-002/22 від 01.08.2022, а саме:

Drill pipe (Бурова труба), кількість - 160 шт., 70 (ціна за од. в дол. США), загальною вартістю - 11 200 дол. США, Країна виробництва -Turkiye;

Manifold valve (Засувки (клапана)), кількість - 25 шт., 152 (ціна за од. в дол. США), загальною вартістю - 3 800 дол. США, Країна виробництва -Turkiye.

Водночас, з вказаною митною декларацією №UA100320/2022/315733 від 08.09.2022, декларантом подано до органу доходів і зборів перелік документів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

- декларацію митної вартості;

- пакувальний лист № б/н від 21.08.2022;

- рахунок-проформа № 0038 від 10.08.2022;

- рахунок-фактуру (інвойс) № НМ02022000000003 від 23.08.2022;

- міжнародні автотранспортні накладні (CMR) № 1071 та № 1072 від 23.08.2022;

- сертифікат про походження товару № v 0829655 від 23.08.2022;

- банківський платіжний документ (свіфт платіж), що стосується товару №б/н від 12.08.2022;

- банківський платіжний документ (свіфт платіж), що стосується оплати за перевезення;

- рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № УОИ2022000000002 від 25.08.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № б/н від 30.08.2022;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП «Державний інформаційно- аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» № 113/205 від 02.09.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № UKR-002/22 від 01.08.2022;

- додаток № 1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі- продажу товарів № UKR-002/22 від 01.08.2022;

- договір про надання послуг митного брокера № 03/2022 від 26.08.2022;

- інші некласифіковані документи № ПР-48088 від 31.08.2022;

- інші некласифіковані документи № ПР-48090 від 31.08.2022;

- інші некласифіковані документи № б/н від 31.08.2022;

- митну декларацію країни відправлення № 22060500ЕХ00014455 від 23.08.2022.

08.09.2022 на електронну адресу декларанта ФОП ОСОБА_1 , надійшло повідомлення від митного поста «Столичний» про те, що на підставі ст. 338 Митного Кодексу України є необхідність пред`явлення товарів до митного огляду.

На підставі чого, 08.09.2022 проведено огляд товарів, які ввозяться на митну територію України ТОВ «Трейд-Ек». За результатами огляду складений акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UА100320/2022/315733 від 09.09.2022. У графі 8.3.4. акту № НА 100320/2022/315733 від 09.09.2022 запропоновано залучити спеціалізований підрозділ митниці з метою перевірки з`єднувальних елементів та маркувань товару № 2 - клапани колекторні (засувки).

Так, Декларантом присвоєно товару № 2 клапани колекторні (засувки) код УКТЗЕД - 8481809900 (митна ставка 0%).

У подальшому, з метою ідентифікації та наступної перевірки правильності класифікації товару у митній декларації від 08.09.2022 № UА 100320/2022/315733 в митного органу постала необхідність в наданні інформації щодо конструктивних особливостей всіх складових елементів задекларованого товару № 2 (будова, принцип роботи тощо), про що надіслано повідомлення 14.09.2022.

15.09.2022 ТОВ «Трейд-Ек», у відповідь на запит митниці, надало митному органу лист з поясненнями, щодо конструктивних особливостей всіх складових елементів задекларованого товару № 2.

Після проведених консультацій з митним органом та надання усіх можливих пояснень, схем та інформації, щодо призначення товару № 2 клапани колекторні (засувки), відділом класифікації товарів Київської митниці видано Рішення від 15.09.2022 № KT-UA100000-0066-2022 про зміну коду товару № 2 клапани колекторні (засувки) з коду УКТЗЕД № 8481809900 (митна ставка 0%) на код УКТЗЕД № 8481806300 (митна ставка 0%).

За наслідком видачі рішення відділу класифікації товарів Київської митниці про зміну коду УКТЗЕД товару № 2 - клапани колекторні (засувки), отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2022/001386 від 15.09.2022.

Сума митних платежів за митною декларацією № 100320/2022/315733 від 08.09.2022, що розрахована позивачем згідно з методом визначення митної вартості за ціною договору, залишилась незмінною та складала 197 470,44 грн.

У подальшому, Декларантом сформовано та відправлено електронну митну декларацію зі зміненим кодом УКТЗЕД товару № 2 - клапани колекторні (засувки), згідно з рішенням відділу класифікації товарів Київської митниці. Вказаній митній декларації присвоєно № UA 100320/2022/316403 від 16.09.2022.

За наслідками опрацювання наданих декларантом документів до митної декларації № UA 100320/2022/316403 від 16.09.2022, Київська митниця прийшла до висновку, що вони містять розбіжності. Відповідачем зазначено, що надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. А саме: згідно з митною декларацією країни відправлення за № 22060500ЕХ00014455 від 23.08.2022 умови поставки - EXW, згідно інвойса НМ02022000000003 від 23.08.2022 умови поставки - EXW. У поданої митної декларації умови поставки - FCA.

У подальшому, позивач ТОВ «ТРЕЙД-ЕК листом № 16/09 від 16.09.2022 повідомив митний орган про те, що ТОВ «Трейд-Ек» надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України. Надання інших документів не можливе, у зв`язку з їх відсутністю.

У зв`язку з неспростуванням позивачем сумнівів відповідача у правильності задекларованої митної вартості товару Київською митницею відмовлено ТОВ «Трейд-Ек» в митному оформленні задекларованого товару за ціною договору (контракту), на підставі чого оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації № UA 100320/2022/316403 від 16.09.2022 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100320/2022/000052/2 від 16.09.2022, згідно з яким митна вартість товару визначена за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного Кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях: МД від 14.07.2022 № UA806020/2022/6969, від 13.07.2022 № UA500420/2022/3334.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів № UA100320/2022/000052/2 від 16.09.2022 відповідачем скоригована митна вартість товарів, а саме:

- товар № 1 за кодом УКТЗЕД 7304230000 - труби бурильні бувші у використанні: - бурова труба, рік виробництва 2014 у кількості 160 штук. Країна виробництва - TR (Турція); Виробник - Dikkan group, Торговельна марка - Dikkan group. Митна вартість товару №1 визначена відповідачем на рівні 1,9000 (вартість за одиницю) доларів США за один кілограм із застосуванням резервного методу (митна вартість, яка розрахована самостійно декларантом, складала - 0,71 (вартість за одиницю) доларів США за один кілограм із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору, відповідно, митний орган підняв митну вартість товару № 1 на 1,19 доларів США (вартість за одиницю) за один кілограм);

- товар № 2 за кодом 8481806300 - сталеві колекторні засувки, що являються собою запірну трубопровідну арматуру, в якій запірний елемент (шибер) переміщається перпендикулярно до осі потоку робочого середовища; - сталеві колекторні засувки, бувші у використанні, рік виробництва - 2014, 25 штук. Країна виробництва - TR (Турція); Виробник - World Oilfield Machina, WOM, National Oil Well Varco, Торговельна марка - Forger WOM, Shaffer, Mission. Митна вартість визначена відповідачем на рівні 4,5100 (вартість за одиницю) доларів США за кілограм із застосуванням резервного методу (митна вартість, яка розрахована самостійно декларантом, складала - 0,53 (вартість за одиницю) доларів США за один кілограм із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору, відповідно, митний орган підняв митну вартість товару № 2 на 3,98 доларів США (вартість за одиницю) за один кілограм).

У подальшому Декларантом оформлено митну декларацію за № UA100320/2022/316477 від 16.09.2022, за якою надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі.

Сума митної вартості за оформленою митною декларацію за № UA 100320/2022/316477 від 16.09.2022, яка визначена за резервним методом та сплачена позивачем, складає 871 030,05 грн.

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в своєму рішенні зазначив лише те, що наявні розбіжності в умовах поставки, яка зазначена в експортній декларації з умовою поставки, що вказана в інвойсі. Однак, пояснень, як це впливає на подальше визначення складових митної вартості ним не зазначив. Крім того, відповідачем не роз`яснено, чому не взято до уваги лист від виробника № б/н від 31.08.2022 про помилку в інвойсі.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням, що міститься у ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

На виконання частин 1 та 2 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Частини 1 та 2 ст. 51 МК України встановлюють, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 ст. 54 МК України визначені права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

За приписами частин 6 та 7 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

На виконання ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Отже за змістом вказаних приписів контроль за визначенням митної вартості покладено на митні органи; у разі виявлення розбіжностей у поданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявності ознак підробки документів або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари митний орган має право надати декларанту або уповноваженій ним особі письмову вимогу про надання додаткових документів.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На виконання п. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Керуючись ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, передбачений частиною 2 вказаної статті, а саме:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 3 ст. 53 МК України встановлює, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 1-3 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Визначення митної вартості за основним методом - за ціною договору врегульовано ст. 58 Митного кодексу України.

Згідно частин 2, 4, 5, 10 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Перелік витрат (складових митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до пунктів 5-7 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на страхування цих товарів.

Як підтверджено матеріалами справи, згідно з п. 2.2 договору № UKR-002/22 від 01.08.2022 ціна товару вказується у додатках до нього. Відповідно до п. 6.1 договору, якість товару, що поставляється повинна відповідати технічним умовам вказаним в договорі або в додатках до нього. У додатку № 1 від 01.08.2022 містяться відомості про постачальника HM TOKGOZ DEM1R CELIK SANAYI ve DIS TICARET LTD та інформація про товар, ціна за одиницю, умова поставки FCA (Konya/Turkey).

Як вказує відповідач, підставою прийняття оскаржуваного рішення стали розбіжності щодо умов поставки, а саме: згідно з декларації країни відправлення за № 22060500ЕХ00014455 від 23.08.2022 умови поставки - EXW, згідно з інвойсом № НМ02022000000003 від 23.08.2022 умови поставки - EXW. Однак, у поданій митній декларації умови поставки Декларації зазначені - FCA.

В той же час, як вірно зауважив суд першої інстанції, листом від виробника № б/н від 31.08.2022 роз`яснено про помилку в інвойсі щодо умов поставки - EXW та зазначено вважати правильною умовою поставки FCA Konya, згідно з договором № UKR-002/22 від 01.08.2022 та додатку №1 від 01.08.2022.

Так, офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) - це міжнародні правила по тлумаченню найбільш широко використовуваних торгових термінів в області зовнішньої торгівлі, у яких зазначено, яка із сторін договору купівлі - продажу повинна здійснити необхідні для перевезення та страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, та які витрати несе кожна з сторін.

Обрані сторонами умови зовнішньоекономічного договору, а саме: умови поставки товару визначають те, які витрати включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари або іншими словами, визначають конкретні складові митної вартості товарів.

Експортна декларація - це митний документ, що підтверджує експорт товарів з країн, законність вивезення продукції з країни-експортера і ввезення в країну-імпортер.

Відповідно до умов Інкотермс, експортну декларацію може оформляти продавець чи покупець продукції.

Умова поставки EXW означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Умова поставки як FCA (Free Carrier), відрізняється від EXW лише тим, що продавець оформляє свій вантаж на експорт. Постачальник продає вантаж покупцю, але при цьому зобов`язується виконати експортне оформлення та нести за нього витрати. Для цього він має отримати експортну ліцензію та акредитацію на митниці. Решта всіх умов повторюють правила EXW.

Так, умова поставки як FCA (Free Carrier) зазначена в абзаці 3 додаткової угоди № 1 від 01.08.2022, у якій вказано, що покупець має забезпечити транспортування товарів за цим додатком.

Як вірно вказав суд першої інстанції, у митній декларації країни відправлення № 22060500ЕХ00014455 від 23.08.2022 містяться дані про постачальника HM TOKGOZ DEMIR CELIK SANAYI ve DIS TICARET LTD, найменування товару, вагу брутто, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в митній декларації № UA 100320/2022/316403 від 16.09.2022 та поданих ТОВ «Трейд-ЕК» до митного оформлення документах. У комерційному інвойсі № НМ02022000000003 від 23.08.2022, оформленому на підставі договору, містяться відомості про постачальника та інформація про товар, що аналогічна інформації у додатку № 1 від 01.08.2022.

Як підтверджено матеріалами справи, під час подання митної декларації № UA100320/2022/315733 від 08.09.2022, декларантом надано митному органу транспортні (перевізні) документи, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № YON2022000000002 від 25.08.2022, а також міжнародні транспорті накладні (CMR) № 1071 та № 1072. У вказаних міжнародних транспортних накладних зазначено продавця HM TOKGOZ DEMIR ЗELIK SANAYI ve DIS TICARET LTD, покупця TOB «ТРЕЙД-ЕК» та зазначений перевізник YILDIRIMOGLU NAKLОYAT ТААН. DEMIR ЗELIK SAN. VE TОC. LTD. $ТІ. Також декларантом надано свіфт платіж від 01.09.2022, виданий AT «Банк Альянс», який підтверджує оплату за перевезення у розмірі 14 000 доларів США, в якому зазначені відомості про перевізника та номер рахунку перевізника, а також надано банківський платіжний документ (свіфт платіж) № б/н від 12.08.2022, який підтверджує оплату за весь товар у розмірі 15 000 доларів США. У додаток декларантом надано митному органу лист від перевізника № б/н від 30.08.2022, в якому зазначена інформація про те, що вартість перевезення вантажу до кордону з Україною складає 12 000 доларів США. Також, в міжнародних транспортних накладних CMR № 1072 та № 1072 у графі 4 зазначені відомості, що перевізник отримав на себе вантаж 23.08.2022 в KONYA TURKIYE, що також підтверджує експортна декларація.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що митний орган, аналізуючи надані документи ТОВ «ТРЕЙД- ЕК» мав змогу встановити усі факти, що підтверджують перевезення згідно з вказаними умовами поставки.

Крім того, з метою підтвердження вартості такого товару, то ТОВ «ТРЕЙД-ЕК» замовило в спеціалізованій експертній організації ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» послугу з проведення цінової експертизи б/в запчастин до бурового обладнання (бурові труби та клапани (засувки). Згідно з проведеною експертизою ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ» зроблено висновок, що ціна б/в запчастин до бурового обладнання (бурові труби та клапани (засувки), рік виробництва 2014, країна походження Туреччина, який поставлявся згідно з інвойсом № НМ02022000000003 від 23.08.2022 до договору № UKR-002/22 від 01.08.2022 між фірмою HM TOKGOZ DEMIR ЗELIK SANAYI ve DIS TICARET LTD (Туреччина) та ТОВ «ТРЕЙД-ЕК» (Україна), відповідає ціні, зазначеній у інвойсі № НМ02022000000003 від 23.08.2022.

Також під час митного оформлення товару позивачем надано Сертифікат про походження товару № v0829655 від 23.08.2022.

Як вірно вказав суд першої інстанції, відповідач у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не зазначив, які саме документи викликали сумніви у визначенні складових митної вартості, не вказав, які саме документи потрібно було надати для усунення таких сумнівів, що підтвердить правильність визначення митної вартості. А здійснюючи коригування митної вартості відповідач лише зробив посилання на раніше визначені органами доходів і зборів митні вартості. Однак, будь-якої інформації та джерел з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов відповідачем не зроблено.

Натомість, як вірно зауважив суд першої інстанції, рішення про коригування митної вартості повинне містити обґрунтування обраного методу визначення митної вартості товару та підстави для відступлення від методу, застосованого платником податків.

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються позивачем, тому оскаржуване рішення Київської митниці № UA100320/2022/000052/2 від 16.09.2022 та картка відмови № UA 100320/2022/315733 від 08.09.2022 прийняті не у спосіб визначений чинним законодавством України, відповідно, є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо тези апеляційної скарги про те, що до митного оформлення надано інформаційний лист від 30.08.2022 та від 31.08.2022 на іноземній мові без перекладу колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, листи на які посилається відповідач, це інформаційні листи виробника щодо вартості транспортування та умов поставки на англійській мові (а.с. 73-73 том 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Отже, для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов`язку подання документів саме українською мовою.

Колегія суддів звертає увагу, що як вбачається з оскаржуваних рішень, такі не містять такої підстави, як не надання зазначених документів з перекладом на українську мову.

Пояснень стосовно того, чому англійська мова, якою були складені документи контрагента позивач, не були розцінені в якості іноземних мов міжнародного спілкування, відповідач в апеляційній скарзі не надав.

Щодо вимоги про покладення на відповідача обов`язку визнати митну вартість, яка визначена самостійно ТОВ «ТРЕЙД-ЕК» за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 197 470,44 грн, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Керуючись ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Отже, дискреційні повноваження, в тому числі митних органів, завжди мають межі, встановлені законом, у зв`язку із чим, вирішуючи питання про зобов`язання митного органу здійснити митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною декларантом, слід виходити з меж повноважень цього органу стосовно митного контролю.

Як вказано вище, відповідно до приписів МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів; одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, як вірно вказує суд першої інстанції, саме декларант, а не митний орган, визначає митну вартість товарів та обирає метод визначення цієї митної вартості.

Керуючись ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

На виконання ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, за результатами контролю митної вартості, орган доходів і зборів може прийняти два види рішень: про визнання митної вартості, заявленої декларантом, або про коригування митної вартості. Зважаючи на те, що суд прийшов до рішення про протиправність коригування митної вартості у спірному випадку, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, у даному випадку, суд може вжити такий спосіб захисту, як зобов`язання органу доходів і зборів визнати вартість, визначені декларантом за умовами договору.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, та не підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача 1 не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

О.М. Ганечко