Постанова

від 25.07.2023 по справі 560/6154/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6154/23

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

25 липня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.

за участю:

секретаря судового засідання: Мокрак С.А.,

представника позивача (прокурора): Суходолі М.В.,

третьої особи: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2023 року позивач, - керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 про визнання протиправною бездіяльність відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.8 ЗУ "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет на 2020 рік" та ЗУ "Про Державний бюджет на 2022 рік".

Також, позивач просив зобов`язати відділ освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 одноразову грошову допомогу, передбачену ст.8 ЗУ "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет на 2020 рік" та ЗУ "Про Державний бюджет на 2022 рік".

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.04.2023 роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до Відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії у справі №560/6154/23, а саме:

1. позовні вимоги щодо ОСОБА_1 , залишивши у провадженні адміністративної справи №560/6154/23;

2. позовні вимоги щодо ОСОБА_5 , присвоївши зазначеній справі новий номер;

3. позовні вимоги щодо ОСОБА_6 , присвоївши зазначеній справі новий номер;

4. позовні вимоги щодо ОСОБА_4 , присвоївши зазначеній справі новий номер;

5. позовні вимоги щодо ОСОБА_2 , присвоївши зазначеній справі новий номер;

6. позовні вимоги щодо ОСОБА_3 , присвоївши зазначеній справі новий номер;

7. позовні вимоги щодо ОСОБА_7 , присвоївши зазначеній справі новий номер.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.05.2023 об`єднано в одне провадження справи №560/6154/23 ( ОСОБА_1 ), №560/6323/23 ( ОСОБА_2 ), №560/6325/23 ( ОСОБА_3 ) та №560/6321/23 ( ОСОБА_4 ), присвоївши об`єднаній справі №560/6154/23.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.05.2023 адміністративний позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, залишено без розгляду.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належного представника не направив, разом з тим про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник Служби у справах дітей Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в судове засідання не з`явився, належного представника не направив, разом з тим про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Крім того, від представника Служби у справах дітей Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області надійшов відзив в якому останній просить залишити без задоволення апеляційну скаргу керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Також, представник просить про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа ( ОСОБА_1 ) в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Інші треті особи в судове засідання не з`явились, належного представника не направили, разом з тим про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, керівником Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області оскаржується ненарахування та невиплата:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , випускниці Новоушицького ліцею Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , випускниці Новоушицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , випускнику Струзької школи І-ІІІ ступенів Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , випускнику Новоушицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Кам`янець-Подільського району Хмельницької області одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

У відзиві на позов за №336 від 24.04.2023 Відділ освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області просить відмовити у задоволенні позову прокурора.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), на момент звернення прокурора з даним позовом досягли повноліття та набули адміністративно процесуальної дієздатності в розумінні частини 2 статті 43 КАС України та у спорах з приводу публічно-правових відносин вони можуть самостійно брати участь, в тому числі звернутися за захистом оспорюваного чи порушеного права.

При цьому, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, а не конкретних фізичних осіб, які фактично можуть бути позивачами, і прокурор не доводить законність представництва цих осіб.

Згідно з ч.1 ст.48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Частиною 2 ст.48 КАС України визначено, що якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.

На підставі вказаного, суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку прокурор не доводячи законність представництва фізичних осіб, фактично сформував позовні вимоги в інтересах цих фізичних осіб, і без згоди позивача (фізичних осіб), якому належить право вимоги та без дотримання вимог ст.48 КАС України.

Згідно з п.7 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовну заяву керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури необхідно залишити без розгляду.

Колегія суддів апеляційної інстанції щодо доводів апеляційної скарги зазначає наступне.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.7 ст.160 КАС України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3-5 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Перевірка права прокурора на звернення до адміністративного суду передує розгляду питання щодо правомірності дій (бездіяльності) відповідача, що оскаржуються (розгляду справи по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже і права на звернення до суду, є перешкодою для розгляду справи по суті.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.3 ЗУ "Про прокуратуру" діяльність прокуратури ґрунтується на засадах неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Згідно з ч.3 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Враховуючи зазначене, участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування у позовній заяві підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу. При цьому, відсутність у позовній заяві належного обґрунтування прокурором підстав для звернення до суду вказує на її невідповідність вимогам ч.7 ст.160 КАС України.

В постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 169/521/16-а, суд дійшов висновку, що право на допомогу мають саме діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування і саме їх права / інтереси є предметом розгляду.

Так, прокуратура просить зобов`язати виплатити допомогу конкретним особам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , тобто вимоги спрямовані на захист саме цих осіб і саме в їх інтересах заявлений позов.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Вимоги ч.3 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" передбачають, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

В свою чергу, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 №826/13768/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Разом з цим, ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначено, що безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.

Служба у справах дітей:

- бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів; оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом;

- оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини.

Згідно з п.3 Порядку № 866, безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).

Пунктом 3-1 Порядку № 866 передбачено, що з метою створення належних умов для забезпечення реалізації права кожної дитини на виховання в сім`ї, підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, і захисту прав дітей у таких сім`ях органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти, охорони здоров`я, соціального захисту населення, інші заклади та установи, зокрема структурні підрозділи районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад з питань освіти, охорони здоров`я, соціального захисту населення, здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі тощо, служби у справах дітей, центри соціальних служб, фахівці із соціальної роботи або інші надавачі соціальних послуг, органи Національної поліції, територіальні органи ДСНС та підпорядковані підрозділи, спеціалізовані установи з надання безоплатної первинної правової допомоги, регіональні та місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, бюро правової допомоги, суди, органи прокуратури, уповноважені органи з питань пробації, інші загальні та спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - уповноважені суб`єкти) забезпечують виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання (перебування), надання їм послуг у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, інформують інших уповноважених суб`єктів у разі необхідності здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів таких дітей і надання підтримки їх сім`ям (у разі наявності) відповідно до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава здійснює захист прав дітей, у тому числі через діяльність служб у справах дітей, які безпосередньо забезпечують реалізацію на території відповідних рад державної політики з питань захисту прав дітей. При цьому передбачено, що безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, покладається на служби у справах дітей, зокрема, виконавчих органів міських, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад.

У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року №1604 (2003) «Про роль служби публічних обвинувачів в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права» щодо функцій обвинувачів, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції обвинувачів обмежувалися сферою обвинувачення у справах про кримінальні правопорушення, і вирішення загальних завдань із захисту інтересів держави через систему кримінальної юстиції, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розташовані та ефективні органи.

Водночас, прокурором не враховано, що звернення до суду в інтересах Держави в особі Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, як виконавчого органу місцевого самоврядування, який в силу вимог ч.5 ст.53 КАС України набуває статус позивача, до іншого виконавчого органу місцевого самоврядування фактично не допускається в силу вимог КАС України, як чітко визначають обставини, за яких в адміністративному суді можливий розгляд та вирішення спору між двома суб`єктами владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Законом, який, окрім іншого, визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, зокрема, стосовно представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України «Про прокуратуру».

Згідно з ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" прокурор вправі представляти інтереси громадянина або держави в суді, представництво яких полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Аналогічні висновки викладено зокрема у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2021 року у справі № 260/1831/20

При цьому, Закон України «Про прокуратуру» розрізняє порядок звернення прокурора до суду в інтересах громадянина та звернення прокурора до суду в інтересах держави. Вказані відмінності обумовлені зокрема, тим що в одному випадку прокурор повинен попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника, а в іншому повідомити відповідного суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з ч.2 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Разом з цим, суд звертає увагу, що суд першої інстанції залишив без розгляду адміністративний позов з підстав передбачених п.7 ч.1 ст.240 КАС України (суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом).

Як вбачається з вимог вказаної статті, вона вбачає послідовність дій, а саме залишенню без розгляду адміністративного позову передує надання судом строку на усунення недоліків адміністративного позову.

В свою чергу, вказаних дій судом першої інстанції вчинено не було.

Згідно з п.7 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Відповідно до ч.3-5 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Перевірка права прокурора на звернення до адміністративного суду передує розгляду питання щодо правомірності дій (бездіяльності) відповідача, що оскаржуються (розгляду справи по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже і права на звернення до суду, є перешкодою для розгляду справи по суті.

В свою чергу, як вбачається з п.13-15 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.7 ст.160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Разом з цим, згідно з ч.1 ст.48 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Частиною 2 ст.48 КАС України визначено, що якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.

В свою чергу, судом не здійснено дій щодо заміни позивача на належного.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено процедуру залишення адміністративного позову без розгляду, а саме не надано позивачу строк на усунення недоліків адміністративного позову.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Як вбачається з висновків суду апеляційної інстанції підставою скасування є порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи помилковість прийнятого судом першої інстанції судового рішення в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 липня 2023 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.