Рішення

від 13.07.2023 по справі 390/1066/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/1066/23

Провадження № 2/390/538/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2023 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої - судді Бойко І.А.,

при секретарі Пікущій І.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Ткаченка С.В.,

представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 адвоката Смельняка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання правочинів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просить, з урахуванням збільшених позовних вимог, стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суму неповернутої позики в розмірі 1000000 грн, шляхом звернення стягнення на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку під ним, кадастровий номер 3510100000:04:046:0454.

Визнати недійсним договір дарування від 04.08.2021 житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою, який посвідчено Зубко О.П. приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу в реєстрі № 2310.

Скасувати запис про право власності номер 43320083 від 04.08.2021, вчинений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П.

Визнати недійсним договір дарування 04.08.2021 земельної ділянки, розташованої за вищевказаною адресою, кадастровий номер 3510100000:04:046:0454, який посвідчено Зубко О.П. приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу в реєстрі № 2311.

Скасувати запис про право власності номер 43320468 від 04.08.2021 вчинений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П.

Визнати недійсним договір дарування від 20.06.2022 житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , який посвідчено Зубко О.П. приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу в реєстрі № 1062.

Скасувати запис про право власності номер 47112908 від 20.06.2022 вчинений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко Оксаною Петрівною.

Визнати недійсним договір дарування від 20.06.2022 земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510100000:04:046:0454, який посвідчено Зубко О.П. приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу в реєстрі № 1063.

Скасувати запис про право власності номер 47112995 від 20.06.2022 вчинений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П.

В обґрунтування позову зазначає, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договір позики б/н від 18.06.2021, відповідно до якого позивачем надано останнім позику в сумі 1000000 грн. Відповідно до договору позики, позичальники діють як солідарні боржники, зобов`язалися повернути суму позики не пізніше 18.09.2022. Пунктом 7.5. договору визначено, що ОСОБА_3 зобов`язалась не продавати, не дарувати та не відчужувати в будь-який інший спосіб житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку під ним (кадастровий номер 3510100000:04:046:0454) та укласти зі ОСОБА_5 договір іпотеки вказаного нерухомого майна протягом одного місяця з моменту отримання позики. Проте, ОСОБА_3 , всупереч існуючої домовленості, не лише не уклала з позивачем договір іпотеки, а й відповідно до договорів дарування від 04.08.2021, посвідчених приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П., подарувала домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку під ним, кадастр, номер 3510100000:04:046:0454, своїй донці ОСОБА_4 .

Укладаючи 04.08.2021 оспорюваний договір дарування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були обізнані про наявність договору позики б/н від 18.06.2021 та зобов`язання позичальників, в тому числі ОСОБА_3 , укласти договір іпотеки в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором позики, отже, могли передбачити наслідки для себе у випадку укладення договору іпотеки та невиконання зобов`язання за договором позики.

Крім того, ОСОБА_3 , після укладення оспорюваного договору дарування, продовжувала фактично проживати і користуватись вказаним майном, нести усі витрати щодо його обслуговування та забезпечення послугами водо, електро, газопостачання.

Розуміючи, що дії відповідачів є недобросовісними, оскільки відчуження належного майна відбулося з метою уникнення відповідальності позичальниці - ОСОБА_3 перед позивачем, як кредитором, він запропонував ОСОБА_4 уклавсти договір зміни сторони в зобов`язанні, що виникли за договором позики б/н від 18.06.2021 змінити позичальницю ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , що надалі і було зроблено 19.06.2022.

Проте, наступного ж дня між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договори дарування від 20.06.2022, відповідно до яких ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 , яка є її матір`ю, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 і земельну ділянку під ним.

Відповідно до наведених вище підстав та міркувань, такі дії відповідачів також є недобросовісними, оскільки відчуження належного ОСОБА_4 майна відбулося з метою уникнення відповідальності перед позивачем, як кредитором, а отже є підставою для визнання недійсними вказаних вище договорів дарування.

Відповідачем ОСОБА_2 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив зазначив, що у зв`язку з введенням 24.02.2022 на території України воєнного стану, Торгово-промислова палата України (далі ТПП України) 28.02.2022 прийняла рішення, яким для всіх суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб, засвідчила військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили). Вказане рішення розміщено у відкритому доступі на сайті ТПП України. Таким чином, у зв`язку із визнанням ТПП України військової агресії Російської Федерації проти України форс-мажорною обставиною (обставини непереборної сили), до сторін за договором не можуть застосовуватись заходи відповідальності за порушення договірних зобов`язань, передбачені законодавством та/або договором на період дії цих обставин, а строк виконання зобов`язання продовжується на строк їх дії.

Представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Смельняком О.М. до суду подано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, при цьому зазначив, що укладаючи 04.08.2021оспорюваний договірдарування, ОСОБА_3 діяла вмежах правомочностейвласника майната відповіднодо вимогзаконодавства іне малаза метуухилитись відвиконання договорупозики б/нвід 18.06.2021та своєзобов`язанняукласти договіріпотеки вякості забезпеченнявиконання зобов`язаньза договором позики, так як вона мала у власності інше майно та майнові права, насамперед частки в господарських товариствах, за рахунок яких могло бути забезпечене виконання зобов`язання за договором позики та стягнення, в разі невиконання вказаного зобов`язання.

Щодо вимоги позивача про стягнення боргу за договором позики б/н від 18.06.2021, представник зазначив, що у зв`язку з введенням 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану, ТПП України 28.02.2022 прийняла рішення, яким для всіх суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб, засвідчила військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили). Таким чином, у зв`язку із визнанням ТПП України військової агресії Російської Федерації проти України форс-мажорною обставиною (обставини непереборної сили), до сторін за договором не можуть застосовуватись заходи відповідальності за порушення договірних зобов`язань, передбачені законодавством та/або договором на період дії цих обставин, а строк виконання зобов`язання продовжується на строк їх дії.

Представником відповідача ОСОБА_4 адвокатом Смельняком О.М. до суду подано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, при цьому зазначив, що укладаючи 20.06.2022 оспорюваний договір дарування, ОСОБА_4 діяла в межах правомочностей власника майна та відповідно до вимог законодавства і не мала за мету ухилитись від виконання договору позики б/н від 18.06.2021 та свого зобов`язання укласти договір іпотеки в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором позики, так як мала у власності інше майно та майнові права, насамперед частки в господарських товариствах, за рахунок яких могло бути забезпечено виконання зобов`язання за договором позики та стягнення, в разі невиконання вказаного зобов`язання.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ткаченко С.В., та представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 адвокат Смельняк О.М. просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

Суд заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд установив, що 18.06.2021 між ОСОБА_5 (кредитор) та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (позичальники) укладено договір позики розміром 1000000 грн. Згідно п. 3.1 договору позика надається на строк до 18.09.2022. Пунктом 7.5. договору визначено, що ОСОБА_3 зобов`язалась не продавати, не дарувати та не відчужувати в будь-який інший спосіб житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку під ним (кадастровий номер 3510100000:04:046:0454) та укласти зі ОСОБА_5 договір іпотеки вказаного нерухомого майна протягом одного місяця з моменту отримання позики (а.с. 5).

Згідно договору дарування із встановленням особистого сервітуту від 24.08.2021, який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П., зареєстрований в реєстрі № 2310, ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_4 житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-8)

Відповідно до договору дарування із встановленням особистого сервітуту від 24.08.2021 який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П., зареєстрований в реєстрі № 2311, ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_4 земельну ділянку (кадастровий номер 3510100000:04:046:0454), яка знаходиться під вказаним житловим будинком (а.с.9-10).

Договором про заміну сторони у зобов`язанні за договором позики № б/н від 18.06.2021 «позичальник -2» ОСОБА_3 відступила «новому позичальнику 2» - ОСОБА_4 свої права та обов`язки по договору позики № б/н від 18.06.2021. та остання зобов`язалась не продавати, не дарувати та не відчужувати в будь-який інший спосіб житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку під ним (кадастровий номер 3510100000:04:046:0454) та укласти з кредитором договір іпотеки вказаного нерухомого майна протягом одного місяці з моменту укладення договору (а.с.16).

Згідно договору дарування від 24.08.2021, який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П., зареєстрований в реєстрі № 1062, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-12).

Відповідно до договору дарування від 24.08.2021, який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П., зареєстрований в реєстрі № 1062, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 земельну ділянку (кадастровий номер 3510100000:04:046:0454), яка знаходиться під вказаним житловим будинком (а.с.14-15).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Відповідно до частини першої ст 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п`ята статті 203 ЦК України). Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до прецедентної практики далі ЄСПЛ, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ"), стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна. Законні очікування розглядаються як елемент правової визначеності, в тому числі і тоді, коли йдеться про захист законних очікувань щодо здійснення права власності. Характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного особі суб`єктивного права, а також їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України до засад цивільного законодавства віднесено, серед іншого, добросовісність. Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу. Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї доньки після укладення договору позики, умовами якого є зобов`язання не продавати, не дарувати та не відчужувати в будь-який інший спосіб домоволодіння та земельну ділянку під ним, а також укласти договір іпотеки вказаного нерухомого майна діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки укладає договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення саме за рахунок цього майна боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією на такі дії, які, хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом.

Верховний Суд в своєму правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19), та під час розгляду аналогічних справ (постанова від 28.02.2019 № 646/3972/16-ц, постанова 01.04.2020 справа № 182/2214/16-ц) вказав на те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті З ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і ішла, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України. Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання недійсним правочину внаслідок укладення договору, зміст якого суперечить ЦК України, Верховний Суд врахував, що такою підставою може бути: 1) відповідач відчужив майно після пред`явлення до нього позову про стягнення боргу; 2) майно відчужене на підставі безвідплатного договору; 3) майно відчужене на користь близького родича; 4) майно відчужено під час дії заборони відчуження на підстави ухвали суду про забезпечення позову про стягнення боргу. На переконання Верховного Суду, сукупність наведених обставин доводить той факт, що відповідач діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами, на шкоду інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення відповідальності перед кредитором.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог, так як відповідачами не виконалися вимоги договору позики № б/н від 18.06.2021 та договору про заміну сторони в зобов`язанні за договором позики № б/н від 18.06.2021, укладеного 19.06.2022.

Суд відхиляє доводи представника відповідачів ОСОБА_6 , що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діяли в межах правомочностей власника майна та відповідно до вимог законодавства і не мали за мету ухилитись від виконання договору позики б/н від 18.06.2021 та договору про заміну сторони в зобов`язанні від 19.06.2022, так як ОСОБА_3 мала у власності інше майно та майнові права, насамперед частки в господарських товариствах, за рахунок яких могло бути забезпечене виконання зобов`язання за договором позики та стягнення, в разі невиконання вказаного зобов`язання, оскільки в договорах від 18.06.2021 та 19.06.2022 передбачено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повинні були укласти договір іпотеки в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором позики щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки під ним (кадастровий номер 3510100000:04:046:0454), а не до іншого майна.

Судом не приймається до уваги посилання представників відповідачів на форс мажорні, як підставу відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною першоюстатті 617 ЦК Українипередбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до положеньстатті 263 ЦК Українинепереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) - це обставини, що перешкоджають виконанню зобов`язань однією зі сторін, незалежні від її волевиявлення і контролю, а також непереборні при вживанні всіх розумних заходів щодо їх запобігання. Визначення обставин непереборної сили наведено у статті 79 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (укладена у Відні 11 квітня 1980 року). Для визначення яких-небудь обставин форс-мажорними необхідна обов`язкова наявність ряду чинників: непереборність сили, що викликала ці обставини; неможливість контролювати ситуацію, впливати на неї; виникнення перешкоди не могло бути передбачено під час укладення зобов`язання.

Положеннями частини другоїстатті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Із урахуванням положень частини першоїстатті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»і пункту 6.10 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), документом, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), є сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видає ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, вимоги до якого встановлені пунктом 6.11 Регламенту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 у справі № 905/857/19 (провадження № 12-56гс21) зазначила, що "Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно (частина першастатті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»)".

Разом з цим, обставини, які можуть бути кваліфіковані як обставини непереборної сили (форс-мажор), можуть бути підтверджені належними доказами, зокрема висновками експертів, показаннями свідків. Суд також враховує підстави звільнення від доказування - обставини, які визнаються учасниками справи, обставини, визнані судом загальновідомими тощо (статті 75 ГПК України). Отже, суд визнає наявність форс-мажорних обставин з урахуванням установлених обставин справи та наявних у справі доказів».

Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 ТПП України засвідчило форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно доУказу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (КГС ВС) від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 зазначено, що форс-мажорні обставинине мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, самедля конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

З огляду на викладене, абстрактний тазагальнийлист ТПП від 28.02.2022 не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (а доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим).

Керуючись ст.4-5, 77-81, 89, 95, 235, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання правочинів недійсними, задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суму неповернутої позики в розмірі 1000000 грн, шляхом звернення стягнення на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку під ним, кадастровий номер 3510100000:04:046:0454.

Визнати недійсним договір дарування від 04.08.2021 житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , який посвідчено Зубко Оксаною Петрівною приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу в реєстрі № 2310.

Скасувати запис про право власності номер 43320083 від 04.08.2021 вчинений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко Оксаною Петрівною.

Визнати недійсним договір дарування 04.08.2021 земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510100000:04:046:0454, який посвідчено Зубко Оксаною Петрівною приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу в реєстрі № 2311.

Скасувати запис про право власності номер 43320468 від 04.08.2021 вчинений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко Оксаною Петрівною.

Визнати недійсним договір дарування від 20.06.2022 року житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , який посвідчено Зубко О.П. приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу в реєстрі № 1062.

Скасувати запис про право власності номер 47112908 від 20.06.2022 вчинений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко Оксаною Петрівною.

Визнати недійсним договір дарування від 20.06.2022 земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510100000:04:046:0454, який посвідчено Зубко Оксаною Петрівною приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу в реєстрі № 1063.

Скасувати запис про право власності номер 47112995 від 20.06.2022 вчинений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко Оксаною Петрівною.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 21.07.2023.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , КОНКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідачі: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;

ОСОБА_4 місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області /підпис/ І.А. Бойко

«Згідно з оригіналом»

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А. Бойко

Дата засвідчення копії 21.07.2023