Рішення

від 28.07.2023 по справі 339/127/23

НЕ ВКАЗАНО

Справа №339/127/23

129

2-а/339/8/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2023 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О. С.

секретаря судового засідання Ганчар Л.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду справуза позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача: інспектор (поліцейський) сектору реагування патрульної поліції відділення поліції№1(м.Долина)Калуського районноговідділу поліціїГУНП вІвано-Франківськійобласті Глушак Тарас Іванович про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом, в якому просить, поновивши строк для звернення до суду, скасувати постанову серії ГБВ №179412 від 24 березня 2023 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення штрафу у розмірі 3400 грн та закрити провадження у справі.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 24.03.2023 року між 12 та 13 годинами найняті нею робітники саджали картоплю на земельній ділянці її сина. Неподалік від них на полі також був сусід ОСОБА_2 , якому щось не сподобалось і він, взявши палицю в руки, швидко пішов у її сторону з наміром нанести їй тілесні ушкодження. Їй виповнилось 75 років, є одинокою, останні 10 років через спір за земельну ділянку у неї із ним та його дружиною ОСОБА_3 склалися вкрай неприязні відносини. Ще у 2015 році ОСОБА_4 нанесла їй на полі тілесні ушкодження, але через відсутність свідків справу закрили, у зв`язку з чим вона писала скарги на дії ОСОБА_5 у поліцію, прокуратуру, міську та сільську ради. Крім того, сусіди ОСОБА_5 кинули їй у розташовану на межі криницю здохлого кота, у зв`язку з чим змушена була викликати представників Держслужби з надзвичайних ситуацій для чистки криниці.

Реально оцінюючи загрозу життю та здоров`ю, вона почала втікати з поля додому, по дорозі набрала номер телефону поліції та повідомила про цю подію. На її виклик приїхали 2 працівники поліції, які, вислухавши її, запропонували подати заяву, від написання якої вона відмовилася, пояснивши, що у неї трясуться руки, через схвильованість вона заяву писати не буде, нехай це зроблять працівники поліції.

Ніхто з працівників поліції при ній не складав постанови. Проте, 04 квітня 2023 року поштою отримала листа з датою відправлення на поштовому штемпелі з м. Долина 29.03.2023 року, де містився другий примірник постанови серії ГБВ № 179412 від 24.03.2023 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП зі сплатою штрафу в розмірі 3400,00 грн за ніби- то безпідставний виклик поліції.

Вона категорично заперечує умисність та безпідставність виклику поліції, оскільки, знаючи неприязні відносини із ОСОБА_2 , надалі очікує від нього різного роду протиправних дій.

06 квітня 2023 рокупровадження у зазначеній справі відкрито та призначено до судового розгляду.

25 квітня 2023 року представник відповідача Луцишин В.М. подав відзив, в якому просить в задоволенні позову відмовити, оскільки з матеріалів про адміністративне правопорушення встановлено, що 24 березня 2023 року о 15 год 47 хв ОСОБА_1 , перебуваючи АДРЕСА_1 , здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, зателефонувавши на спецлінію «102» та повідомила, що сусід ОСОБА_2 бігає за нею з палицею, хоч на справді такого факту не було, тому на заявника складено оскаржувану постанову серії ГБВ №179412 від 24 березня 2023 року за ст. 183 КУпАП. (а.с.33-36).

Представник відповідача та третя особа в судові засідання не з"явилися, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи (а.с.19, 22, 31, 32, 50, 58, 59).

Представник позивача, надавши пояснення в суді, просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Як зазначено в ч.3ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи в суді.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача адвоката Дуткевич М.В., свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , повно та всебічно з"ясувавши обставини справи, підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, надавши їм оцінку, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з таких міркувань.

24 березня 2023 року інспектором СРПП ВП №1 (м.Долина) Глушак Т.І. винесено постанову серії ГБВ №179412 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу розміром 3400 гривень за ст.183 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту постанови вбачається, що 24 березня 2023 року близько 12 год 55 хв в с.Міжріччя ОСОБА_1 повідомила про подію, якої насправді не було, здійснивши завідомо неправдивий виклик поліції, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП (а.с.6).

ОСОБА_1 ,,вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ №179412від 24 березня 2023 року протиправною, звернулася до суду з вимогами про її скасування.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 183 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику служби, зокрема поліції. При цьому, дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, зокрема, поліції. Особа викликає поліцейського ніби то для зупинення вчинення правопорушення, знаючи про те, що у цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.

Особа, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою і бажає даремного виїзду на місце виклику поліцейських, у тому числі.

Як зазначено в статті 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст.222 цього Кодексу, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі за ст.183 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП України, основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Так, відповідно до ст. 288 КУпАП перевірка законності та обґрунтованості постанови по справі про адміністративне правопорушення судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами ст.252 КУпАП визначено обов`язок відповідача провести оцінку наявним доказам, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Із змісту позовних вимог, долучених письмових доказів встановлено, що між позивачем та її сусідами подружжям ОСОБА_5 склалися неприязні стосунки, що супроводжуються частими сварками.

Зокрема, представник позивача, заперечуючи факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, посилається на відсутність належних доказів на підтвердження її винуватості та стверджував про те, що ОСОБА_1 здійснила виклик в поліцію передчасно, побоючись за свою безпеку через неприязні відносини із сусідом ОСОБА_2 .

На підтвердження вказаних обставин, надано копію скарги в поліцію від 26 травня 2015 року з приводу нанесення їй тілесних ушкоджень подружжям ОСОБА_5 (а.с.7).

Згідно постанови від 24 грудня 2015 року кримінальне провадження закрито на підстав п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України (а.с.21).

14 серпня 2018 року позивач зверталася в прокуратуру із заявою про вчинення кримінального правопорушення з приводу її побиття сусідами ОСОБА_5 (а.с.8-9).

Разом з тим, як встановлено судом, інформація, яка була повідомлена позивачем 24 березня 2022року на скорочений номер «102» не була підтвердженою в ході приїзду працівників поліції. Факт виклику поліції позивачем не заперечується.

Так, 24 березня 2023 року о 12 год 55 хв надійшло повідомлення зі служби 102 від заявника ОСОБА_1 про те, що 24 березня 2023 року о 12 год. 55 хв по АДРЕСА_1 виник конфлікт з сусідом. Прибувши на місце події, встановлено заявницю ОСОБА_1 , яка повідомила, що в той день будь-яких конфліктих чи сварок з сусідами не було. Заявниця підтвердила звернення в поліцію, проте причину не вказала, розмову зафіксовано на нагрудну боді камеру. (а.с.37).

З матеріалів відеофіксації, які переглянуті судом, вбачається, що ОСОБА_1 , надаючи пояснення працівникам поліції, які прибули за її викликом, повідомляє, що 24 березня 2023 року сусід з палицею перебував на полі та показував трактористу де орати землю. Але сьогодні сусід взагалі з нею не розмовляв, не бив, не погрожував їй. Зателефонувала в поліцію наперед, щоб не було біди, бо сусід не дає їй жити, два рази побив її. При цьому, висловлювалася про те, що спалить їх (сусідів) та обзивала рашистами. Працівник поліції роз"яснює позивачу про те, що вона здійснила завідомо неправдивий виклик і проводиться розгляд справи, на неї складено постанову та запитує чи буде вона отримувати її копію, але ОСОБА_1 відмовляється отримувати копію та запитує скільки заплатити за штраф. Працівник поліції вказує, що розмір штрафу становить 3400 грн та повідомляє, що копію постанови надішле поштою. (а.с.38).

Відповідно до статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

Так, частиною 1 статті 40 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дожнього руху.

Слід зазначити, що відомостями відеозаписів підтверджується про те, що в той день 24 березня 2023 року ніякого конфлікту між позивачем та сусідом ОСОБА_2 не було.

Вказані обставини підтверджені також поясненнями свідків, які опитувались за клопотанням позивача.

Зокрема, свідок ОСОБА_2 підтвердив, що з ОСОБА_1 вони в неприязних відносинах протягом 8 років. 24 березня 2023 року ОСОБА_1 садила картоплю і він підійшов до тракториста, якому показав, де повинна бути межа між їхніми земельними ділянками. До ОСОБА_1 не підходив, з нею не спілкувався, їй не погрожував.

Свідок ОСОБА_3 вказала, що 24 березня 2023 року вона перебувала в лікарні так як є онкохворою, тому їй нічого не відомо щодо подій, що мали місце в той день.

Отже, інформація, яка була повідомлена позивачем на скорочений номер «102» про конфлікт із сусідом ОСОБА_2 не була підтвердженою в ході приїзду працівників патрульної поліції.

Та й сама позивач, як свідчать матеріали відеофіксації, стверджувала про те, що ОСОБА_2 в той день не вчиняв щодо неї ніяких дій, а працівників поліції викликала "наперед, щоб не було біди".

Матеріали справи не містять доказів, що свідчать про вчинення будь-якого злочину, правопорушення або інших не передбачених законом дій, які б порушували права, інтереси ОСОБА_1 або створювали загрозу її здоров`ю, життю або майну, які б були обґрунтованою правдивою підставою для виклику екстрених служб, а саме поліції.

Тому, поліцейський, встановивши, що повідомлена позивачем інформація є неправдивою, оскільки ніякого конфлікту не було між нею та сусідом ОСОБА_2 , як про це позивач стверджувала у виклику, в зв"язку з чим захисту не потребувала, правомірно виніс щодо неї постанову за ст. 183 КУпАП.

Щодо доводів представника позивача, викладених в письмових поясненнях, про порушення прав позивача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає таке.

З оглянутого відеозапису вбачається, що працівники поліції, прибувши на місце, повідомили позивачу, яка справа розглядається (з приводу здійснення неправдивого виклику позивачем), вказали розмір штрафу, з"ясували чи позивач бажає отримувати копію постанови.

Під час розгляду справи позивач запитавши у працівника поліції який розмір штрафу на неї накладено, не заявляла жодного клопотання або заяви, хоч мала можливість за часом скористатися правовою допомогою. Крім того, участь захисника під час розгляду справ про адміністративні правопорушення не є обов`язковою, чиним законодавством України на органи, які розглядають справи про адміністративні правопорушення, не покладається обов`язок забезпечувати особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, надання захисника, а забезпечується лише право на захист.

На місці події були присутні лише поліцейські та позивач, будь-яких інших очевидців, яких би могли допитати службові особи відповідача, на місці події не було.

Тому твердження позивача про те, що справа у присутності ОСОБА_1 не розглядалася і постанова не виносилась спростовуються матеріалами відеофіксаціїї.

Суд вважає, що розгляд справи відбувся в межах повноважень органів Національної поліції, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, неупереджено, добросовісно, розсудливо, своєчасно, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а також з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, з яким його ознайомлено.

При цьому доводи позивача про те, що працівники поліції не роз`яснили позивачу права, передбачені статтею 268 КУпАП, суд розглядає як дефекти адміністративного акта, які не пов`язуються з його змістом, а стосуються процедури його ухвалення.

За висновками Верховного Суду, наведеного у постанові від 22 травня 2020 року у справі № 825/2328/16, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Суд наголошує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Крім того, такі процедурні порушення, допущені контролюючим органом під час розгляду справи про правопорушення, не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту правопорушення.

Щодо посилання представника позивача на Рішення Конституційного Суд України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року у справі № 1-11/2015, то слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно приписів пункту 2.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП вбачається, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Таким чином, твердження представника позивача адвоката Дуткевич М.В. на незаконність розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, суд вважає необгрунтованими.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 08 квітня 2020 року у справі №296/7166/16-а та від 11 червня 2020 року у справі №201/2067/17(2-а/201/95/17).

За таких обставин, на підставі системного аналізу законодавчих положень, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення при винесенні оскаржуваної постанови вимог ст. 245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Натомість, відповідачем доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та, що постанова, винесена його посадовою особою, є законною та обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, матеріалами справи не підтверджено та позивачем та її представником не доведено факту відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, відтак оскаржена постанова по справі про адміністративне правопорушення є правомірною, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Також, суд вважає, що у відповідності до ч.1ст. 121 КАС України, необхідно поновити позивачу пропущений процесуальний строк, встановлений законом, оскільки, обставини такого пропуску, зазначені в заяві про поновлення є поважними.

На підставі викладеного, керуючись ст. 241-246, 286 КАС Українисуд,-

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача: інспектор (поліцейський) сектору реагування патрульної поліції відділення поліції№1(м.Долина)Калуського районноговідділу поліціїГУНП вІвано-Франківськійобласті Глушак Тарас Іванович про визнання недійсною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ГБВ №179412 від 24 березня 2023 рокуза ст.183 КУпАП - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ,місце проживання АДРЕСА_1 .

Головне управління національної поліції в Івано-Франківській області вул. Української Перемоги, 15 м.Івано-Франківськ Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 40108798.

Інспектор (поліцейський) сектору реагування патрульної поліції відділення поліції№1(м.Долина)Калуського районноговідділу поліціїГУНП вІвано-Франківськійобласті Глушак Тарас Іванович - вуд.Яворницького, 8 м.Долина Калуського району Івано-Франківської області.

Суддя Головенко О.С.