Постанова

від 07.09.2023 по справі 339/127/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 339/127/23 пров. № А/857/14317/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 28 липня 2023 року, ухвалене суддею Головенко О.С. у справі № 339/127/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Івано-Франківській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Глушака Тараса Івановича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом довідповідача - Головного Управління національної поліції в Івано-Франківській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Глушака Тараса Івановича, в якому просила скасувати постанову серії серії ГБВ №179412 від 24 березня 2023 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності заст. 183 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що виклик поліції не був завідомо неправдивим, так як неправомірні дії з боку ОСОБА_2 щодо неї насправді вчиняються систематично.

Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 28 липня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної зводяться до відсутності у її діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбаченаст.183 КУпАП. Крім того, покликається на порушення посадовими особами відповідача процедури розгляду адміністративної справи.

Відповідач та третя особа правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористались, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ №179412 від 24.03.2023, винесеної інспектором СРПП ВП №1 (м.Долина) Глушаком Т.І., встановлено, що ОСОБА_1 здійснила неправдивий виклик поліції, повідомивши про подію, факт якої не підтвердився. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності заст. 183 КУпАПта на неї накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

ОСОБА_1 , вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії серії ГБВ №179412 від 24.03.2023 протиправною, звернулась до суду з вимогами про її скасування.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті рішення про накладення адміністративного стягнення поліцейським було встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.183 КУпАП, за повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

У відповідності дост. 23 Закону України «Про Національну поліцію»поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданнямКодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП).

Відповідно достатті 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зстаттею 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно достатті 183 КУпАПзавідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зст.222 цього Кодексуоргани Національної поліції розглядають справи, в тому числі заст.183 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до положеньстатті 1 КУпАП України, основним завданням цьогоКодексує охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїта законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Так, відповідно дост. 288 КУпАПперевірка законності та обґрунтованості постанови по справі про адміністративне правопорушення судом здійснюється у порядку, встановленомуКодексом адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.1ст.247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

Відповідно дост.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення за правиламист.252 КУпАПвизначено обов`язок відповідача провести оцінку наявним доказам, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В силуст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідност.245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно дост. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зстаттею 283 КУпАПрозглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Судом першої інстанції із відібраних пояснень представника позивача встановлено, що між позивачем та її сусідами подружжям ОСОБА_3 склалися стійкі неприязні стосунки, що супроводжуються сварками.

Однак, інформація, повідомлена позивачем 24.03.2023 на скорочений номер «102», не була підтвердженою в ході приїзду працівників поліції. Факт виклику поліції, як і відсутність у день виклику конфліктних ситуацій із сусідами, позивачем не заперечується. Згідно тверджень позивача, виклик поліції здійснено як запобіжний захід («наперед, щоб не було біди»).

Судом слушно вказано на те, що матеріали справи не містять доказів, що свідчать про вчинення будь-якого злочину, правопорушення або інших не передбачених законом дій, які б порушували права, інтереси ОСОБА_1 або створювали загрозу її здоров`ю, життю або майну, які б були обґрунтованою правдивою підставою для виклику екстрених служб, а саме поліції.

Судом встановлено, що відповідачем у повному обсязі досліджені обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це передбаченост. 252 КУпАП, при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченийКонституцієюта законами України.

Щодо доводів позивача про допущення посадовими особами відповідача процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, що виразилось у тому, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, не було роз`яснено її прав, на переконання суду апеляційної інстанції, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

На думку апеляційного суду, напрацьовані ЄСПЛ положення щодо правові наслідки допущених судами порушень при розгляді справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до аналізу оскаржуваного у цій справі адміністративного акту відповідача.

Зокрема, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури , які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, твердження позивача про те, що справа у її присутності не розглядалася і постанова не виносилась спростовуються матеріалами відеофіксаціїї.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, а доводами позивача, що спрямовані на уникнення відповідальності, не спростовуються висновки інспектора.

Слід зазначити, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкціїст. 183 КУпАП.

Доказів упередженості відповідача щодо позивача перед судом не доведено. Підстав для сумніву щодо об`єктивності відповідача щодо позивача не вказано.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини першоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимогст. 139 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями242,272,286,308,311,315,316,321,322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 28 липня 2023 року у справі №339/127/23 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний