Постанова

від 28.07.2023 по справі 917/1053/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2023 року м. Харків Справа № 917/1053/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.;

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву (вх.№8323 від 18.07.2023) представника Фермерського господарства Злагода, адвоката Курінного Артема Сергійовича, про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (вх.№730П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 24.03.2023 у справі №917/1053/22 (повний текст рішення складено 24.03.2023 суддею Паламарчуком В.В. у приміщенні господарського суду Полтавської області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО", м.Тетіїв, Тетіївський район, Київська область,

до Фермерського господарства "Злагода", с.Сушки, Козельщинський район, Полтавська область,

про стягнення 60454,18 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Фермерського господарства "Злагода" про стягнення 60454,18 грн, з яких: 46406,68 грн - основної заборгованості, 2335,90 грн - 3% річних, 11711,60 грн - інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.03.2023 у справі №917/1053/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

За результатом апеляційного перегляду рішення господарського суду Полтавської області від 24.03.2023 у справі №917/1053/22 Східним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 13.07.2023, якою апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Полтавської області від 24.03.2023 у справі №917/1053/22 залишено без змін.

18.07.2023 через систему Електронний суд від представника Фермерського господарства Злагода, адвоката Курінного А.С., надійшла заява, в якій заявник на підставі ст.129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України просить ухвалити додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат між сторонами спору, зокрема, по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Заяву обґрунтовує тим, що у відзиві на апеляційну скаргу заявник зазначив, що очікує понести витрати, пов`язані з правовою допомогою адвоката у розмірі 10000,00 грн, підтверджуючі документи будуть надані у строк, передбачений частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

До заяви надано: договір про надання правової допомоги від 02.06.2023, детальний опис робіт (наданих послуг, виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги), довідку від 18.07.2023, докази надіслання заяви позивачу через систему Електронний суд.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 прийнято до розгляду заяву (вх.№8323) представника Фермерського господарства Злагода, адвоката Курінного Артема Сергійовича, про ухвалення додаткового рішення у справі за результатом розгляду апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (вх.№730П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 24.03.2023 у справі №917/1053/22. Запропоновано позивачу надати суду письмові пояснення або заперечення з приводу вимог відповідача, викладених у заяві. Ухвалено розгляд заяви відповідача про винесення додаткового рішення у справі здійснювати за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

25.07.2023 від ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив (вх.№8660) на заяву про винесення додаткового рішення, в якому просить суд заяву ФГ «Злагода» про ухвалення додаткового рішення в частині здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу в межах справи №917/1053/22 залишити без розгляду. У випадку відхилення вказаної вище вимоги у задоволенні заяви ФГ «Злагода» про ухвалення додаткового рішення в частині здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу у межах даної справи відмовити. У випадку прийняття рішення про задоволення заяви ФГ «Злагода» про ухвалення додаткового рішення в частині здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу у межах даної справи розмір судових витрат зменшити на 95%.

Оскільки рішення у справі №917/1053/22 ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, в ухвалі від 19.07.2023 судом апеляційної інстанції ухвалено розгляд заяви Фермерського господарства Злагода про ухвалення додаткового рішення здійснюється без виклику учасників справи. Сторони належним чином повідомлено про дату та місце розгляду даної заяви, копію ухвали суду від 19.07.2023 сторони отримали в системі «Електронний суд» 19.07.2023 о 19:42 год.

Розглянувши заяву (вх.№8323 від 18.07.2023) представника Фермерського господарства Злагода, адвоката Курінного Артема Сергійовича, про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (вх.№730П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 24.03.2023 у справі №917/1053/22, колегія суддів зазначає таке.

Положеннями ст.59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

За приписами пункту 3 частини 1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

За нормами ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься у пункті 4 частини 1ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За нормами ст.1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до частин 3, 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина 1ст.124 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 -7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у додатковій постанові від 14.07.2022 у справі №910/430/21 зазначив, що, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Матеріали справи свідчать, що у відзиві на апеляційну скаргу у справі №917/1053/22 представник ФГ «Злагода», адвокат Курінний А.С., заявив попередній розмір судових витрат 10000,00 грн (витрати на правову допомогу) та вказав, що остаточний розрахунок та підтверджуючі докази будуть надані у порядку та строки, визначені частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу через систему «Електронний суд» надано: договір про надання правової допомоги від 02.06.2023; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги; довідка від 18.07.2023, докази надіслання вказаної заяви з документами позивачу через систему «Електронний суд».

Як убачається з матеріалів справи, 02.06.2023 між Фермерським господарством «Злагода» (клієнт) та Курінним Артемом Сергійовичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого адвокат зобов`язується надати клієнту консультації з питань цивільного та господарського права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що надані клієнтом; надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування (ведення справи), представляти інтереси клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах з питань, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Надання правової допомоги здійснюється в таких формах: 1) усної консультації (з вивченням письмових документів); 2) складання заяв, скарг процесуальних та інших документів правового характеру; 3) представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення господарського судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору гонорар-винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором.

Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору до гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Підставою для сплати гонорару є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідних для надання правової допомоги, проведений адвокатом після завершення усіх погоджених сторонами процесуальних документів (пункт 3.4 договору).

Згідно з пунктом 3.5 договору клієнт сплачує гонорар у день отримання детального опису.

Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок адвоката (пункт 3.6 договору).

Відповідно до пункту 3.9 договору сторонами погоджено можливість сплати гонорару успіху. Гонорар успіху погоджена сторонами форма оплати наданої правової допомоги, яка здійснюється лише у випадку досягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт, а саме, залишення без змін за наслідками апеляційного перегляду рішення господарського суду Полтавської області від 24.03.2023.

Розмір гонорару успіху залежить від досягнення адвокатом позитивного результату. У разі досягнення позитивного результату. У разі досягнення позитивного вирішення спору, клієнт додатково сплачує гонорар успіху в сумі 5000,00 грн (пункт 3.10 договору).

Згідно з пунктом 3.11 договору клієнт сплачує гонорар успіху протягом 5 днів з дня набрання законної сили рішення чи постанови суду.

Відповідно до пункту 3.12 гонорар сплачується готівкою або здійснюється у готівковому або безготівковому порядку.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 наступних календарних місяців або до закриття провадження, закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень.

Договір підписаний сторонами.

У детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги, міститься найменування, кількість годин/дій, вартість однієї години, загальна сума тощо. Зокрема, адвокатом надано такі послуги: - усна консультація клієнта (1 година) вартістю 500 грн, ознайомлення через систему «Електронний суд» з матеріалами господарської справи №917/1053/22 (що включає в себе виготовлення копій матеріалів справи, їх вивчення та опрацювання) (3 години 500 грн (вартість однієї години) х 3=1500,00 грн; складання відзиву на апеляційну скаргу, в тому числі узгодження правової позиції з клієнтом, вивчення та застосування судової практики Верховного Суду з приводу правовідносин, що виникли витрачено 3 години, вартість однієї години 1000 грн, загальна сума 3000 грн; гонорар успіху у порядку пунктів 3.9-3.12 договору про надання правової допомоги від 02.06.2023 5000,00 грн. Загалом: 10000,00 грн.

Згідно з довідкою, наданою адвокатом клієнту, 18.07.2023 на виконання умов договору (пункти 3.1-3.6), у тому числі і у зв`язку з досягнення бажаного результату провадження (пункт 3.9 договору) згідно з детальним описом робіт (наданих послуг) клієнтом у готівковій формі сплачено адвокату за виконану роботу та надані правові послуги гонорар у розмірі 10000,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що послуги адвоката ФГ «Злагода» під час апеляційного перегляду рішення господарського суду Полтавської області від 24.03.2023 у справі №917/1053/22 надані адвокатом Курінним Артемом Сергійовичем (ордер серії ВІ №1038825 від 02.06.2023 на надання правової допомоги на підставі договору №б/н про надання правової допомоги від 02.06.2023, який виданий адвокатом).

Матеріалами справи підтверджується той факт, що адвокатом Курінним А.С. дійсно надавалась ФГ «Злагода» професійна правнича допомога, зокрема, подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу на рішення господарського суду Полтавської області від 24.03.2023 у справі №917/1053/22, що відповідає умовам договору №б/н про надання правової допомоги від 02.06.2023.

Отже, ФГ «Злагода», згідно з положеннями ст.74 Господарського процесуального кодексу України, довела надання їй адвокатом послуг у суді апеляційної інстанції.

Виходячи з вимог частини 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04, п. 269).

Відповідно до частини 5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд ураховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як убачається з матеріалів справи, 25.07.2023 до суду від ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО» надійшов відзив (вх.№8660) на заяву, в якому просить заяву ФГ «Злагода» про ухвалення додаткового рішення в частині здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу в межах справи №917/1053/22 залишити без розгляду. У випадку відхилення вказаної вище вимоги у задоволенні заяви ФГ «Злагода» про ухвалення додаткового рішення в частині здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу у межах даної справи відмовити. У випадку прийняття рішення про задоволення заяви ФГ «Злагода» про ухвалення додаткового рішення в частині здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу у межах даної справи розмір судових витрат зменшити на 95%.

Позивач вважає, що: - ФГ «Злагода» не подало попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які воно понесло та очікує понести, тому ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО» просить суд відмовити у задоволенні поданої заяви;

- документів, що свідчать про оплату наданих послуг, пов`язаних з наданням правничої допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що ФГ «Злагода» дійсно понесло витрати на правничу допомогу, матеріали заяви про розподіл судових витрат не містять. Позивач вважає, що довідка, видана адвокатом на ім`я ФГ «Злагода» щодо оплати відповідних послуг, не є та не може бути належним доказом перерахування коштів з урахуванням приписів чинного законодавства;

- визначений розмір витрат адвоката відповідача щодо сплати йому послуг за формальне оформлення власних процесуальних документів не є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Такі витрати не є неминучими та не відповідають критерію розумності, та реальності у встановлених обставинах щодо надання правової допомоги адвокатом у цій справі;

- метою стягнення витрат на правничу допомогу заявником є не компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесених збитків, але й надмірного та безпідставного збагачення за рахунок ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО», отже, позивач просить задоволений до стягнення (у випадку визнання судом підстав для такого здійснення) розмір судових витрат на правничу допомогу зменшити на 95% від присудженої до стягнення суми.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

За змістом зазначених норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідні висновки викладені Верховним Судом щодо застосування частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України містяться у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Позивач у даній справі зазначає, що ФГ «Злагода» не подало попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які воно понесло та очікує понести, тому ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО» просить суд відмовити у задоволенні поданої заяви.

Такі твердження спростовуються матеріалами справи, адже у відзиві на апеляційну скаргу представником заявника зазначено, що у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції сторона відповідача несе судові витрати, розмір яких наразі попередньо складає 10000,00 грн. Остаточний розрахунок та підтверджуючі докази будуть надані у порядку та строки, визначені частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Безпідставними також є доводи позивача щодо відсутності в матеріалах справи належних доказів оплати послуг адвоката, зважаючи на те, що відповідно до частини 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Таким чином, за наявності доказів надання послуг, зокрема, детального опису робіт (наданих послуг, виконаних адвокатом), в якому зазначено обсяг (кількість витраченого адвокатом часу) наданих послуг, та їх вартість, з урахуванням того, що умовами договору про надання правничої допомоги сторони передбачили, що гонорар сплачується як готівкою, так і у безготівковому порядку на рахунок адвоката, довідка про отримання адвокатом готівкою гонорару від ФГ «Злагода» є доказом отримання адвокатом гонорару в готівковій формі, що передбачено умовами договору.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що навіть факт не оплати таких послуг не може бути підставою для відмови у розподілі таких витрат між сторонами за результатами розгляду справи.

Крім того, позивач вважає, що визначений розмір витрат адвоката відповідача щодо сплати йому послуг за формальне оформлення власних процесуальних документів не є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України передбачено подання детального опису робіт (наданих послуг), однак не передбачено встановлення та надання оцінки по суті виконаних послуг, на чому помилково наполягає позивач, стверджуючи, що послуги надано формально. Доводи позивача зводяться до надання власної суб`єктивної оцінки здійснення представництва адвокатом Курінним А.С. у суді апеляційної інстанції, а також змісту відзиву на апеляційну скаргу.

Натомість доводи позивача спростовуються доказами, які надані представником відповідача на підтвердження наданих послуг з правничої допомоги у даній справі. У вищевказаних документах, наданих відповідачем, зазначено обсяг (кількість витраченого часу адвокатом) наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.

Крім того, відзив на заяву ФГ «Злагода» про ухвалення додаткового рішення має суперечливий характер, оскільки містить вимогу представника позивача про залишення без розгляду заяву відповідача, відмову у її задоволенні, та зменшення розміру витрат на правничу допомогу на 95%.

Щодо застосування критерію співмірності суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.

Отже, при здійсненні розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України необхідність надання належної оцінки поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг тощо.

У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Щодо заявленого до стягнення представником відповідача гонорару успіху у даній справі колегія суддів ураховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.09.2022 у справі №915/294/21 щодо стягнення «гонорару успіху» у призмі пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам на правничу допомогу.

Також Верховний Суд у додатковій постанові від 27.09.2022 у справі №910/3547/21 сформулював правовий висновок, згідно з яким відмовив у частині стягнення «гонорару успіху», оскільки він не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співмірні з виконаною роботою в суді касаційної інстанції, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи матиме надмірний характер.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у даній справі є розумність заявлених витрат. Тобто, розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситись з виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді апеляційної інстанції та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

Доказів комплексного та всебічного вивчення юридичної природи спірних правовідносин заявником не надано.

Таким чином, заява щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу в частині стягнення 5000,00 грн не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співмірні із виконаною роботою в суді апеляційної інстанції, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи та розмір позовних вимог (60454,18 грн) матиме надмірний характер.

Як зазначалося вище, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, розмір заявлених вимог щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наданими відповідачем доказами.

Проте, зважаючи на заперечення позивача на заяву про ухвалення додаткового рішення, виходячи з критерію реальності, співмірності та розумності розміру цих витрат, колегія суддів вважає, що сума заявлених вимог є завищеної порівняно із ціною позову, а також рівнем складності даної справи (яка розглядалась у спрощеному провадженні), а тому дійшла висновку про часткове задоволення заяви відповідача та відшкодування за рахунок позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву (вх.№8323 від 18.07.2023) представника Фермерського господарства Злагода, адвоката Курінного Артема Сергійовича, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» (09800, Київська обл., Тетіївський район, м.Тетіїв, вул.Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 38953469) на користь Фермерського господарства «Злагода» (39152, Полтавська область, Козельщинський р-н, село Сушки, вул.Павших Героїв, буд.9, код ЄДРПОУ 30890957) у розмірі 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заявлених вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 28.07.2023.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова