Рішення

від 19.07.2023 по справі 906/718/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/718/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Добровінська В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Матицина Р.Й.; Єсін П.С. - адвокат, ордер серія АМ № 1054970 від 26.05.2023 р.;

від відповідача: Беседовська Л.В. - адвокат, довіреність від 07.06.2023,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_1

до Підприємства споживчої кооперації "Овруцький кооперативний ринок"

про стягнення 87512 грн.

Процесуальні дії по справі.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з Підприємства споживчої кооперації "Овруцький кооперативний ринок" 87512,00 грн. витрат за здійснення поліпшень в орендованому майні.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 31.05.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 04.07.2023 р.

19.06.2023р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 04.07.2023р. суд оголосив перерву у засіданні суду до 12.07.2023р. з метою надання можливості сторонам надати додаткові пояснення.

11.07.2023р. до суду від сторін надійшли пояснення по справі .

12.07.2023 до суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності.

Протокольною ухвалою від 12.07.2023 р. суд оголосив перерву у засіданні суду до 19.07.2023р.

В судовому засіданні 19.07.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач мотивує позовні вимоги проведенням поліпшення орендованого за договором оренди від 14.01.2011, приміщення, яке перебувало у занедбаному стані, що полягало в переплануванні, добудові, проведенні внутрішніх робіт, на загальну суму 87512,00 грн.

Орендарем було здійснено поліпшення об`єкта нерухомості, які неможливо відокремити від об`єкта без його пошкодження.

Невід`ємні поліпшення здійснені орендарем за рахунок власних коштів та за згодою орендодавця, їх вартість підтверджена зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва і визнана самим орендарем.

У поясненнях по справі від 11.07.2023 (а.с.95-97) позивачем вказано, що 07.05.2010 ПП "Інтерра-Україна" виконало звіт про визначення вартості нерухомого майна для розрахунку орендної плати, а саме: частини приміщення торгового павільйону за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.98-139).

В даному звіті зазначено, що матеріали та конструкції приміщень будівлі зазнали значного фізичного зносу та на аркуші 27 даного звіту зазначено характеристики зносу конструктивних елементів. Також в звіті міститься фототаблиця із зображенням вказаного приміщення. До звіту долучено обмірне креслення у вигляді плану приміщення, з чого видно, що приміщення складається з однієї кімнати. У звіті зазначено, що з інженерних комунікацій присутнє тільки електропостачання.

В подальшому ОСОБА_1 14.01.2011 було укладено договір з відповідачем про оренду даного приміщення з метою проведення господарської діяльності, а саме відкриття аптеки.

Відповідно до ліцензійних умов для отримання ліцензії Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України необхідно було отримати Паспорт аптечного закладу, що затверджувався постановою КМУ №906 від 04.10.2010.

Для здійснення своєї господарської діяльності Матицина Р.Й. здійснила поліпшення в орендованому майні за власний кошт, щоб приміщення відповідало ліцензійним умовам.

Відповідач заперечує позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись при цьому на те, що позивач не надав жодних первинних документів, які б свідчили про здійснення поліпшень та фактично понесені витрати на загальну суму 87512,00 грн.

Крім того, відповідачем подано заяву від 12.07.2023 про застосування до вимог позивача позовну давність в один рік, передбачену ч.1 ст.786 ЦК України.

Позивач у засіданні суду позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у засіданні суду позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив застосувати до вимог позивача позовну давність в один рік, передбачену ч.1 ст.786 ЦК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між Овруцьким кооперативним ринком Овруцької райспоживспілки та Приватним підприємцем Матициною Романією Йосипівною протягом 2011- 2022 рр. на підставі договорів оренди, які укладались щорічно, склалися орендні правовідносини щодо оренди частини приміщення торгівельного павільйону № 1.

В матеріалах справи містяться договори, які укладались сторонами в 2011, 2017-2022 рр. (а.с. 5-7; 69-90).

Факт укладання договорів у 2012-2016 ррсторонами не заперечується, разом з тим до матеріалів справи не додано.

Окрім того, 19.08.2010 р. укладався договір оренди частини нежитлового приміщення між Овруцьким кооперативним ринком Овруцької райспоживспілки та Приватним підприємцем Матициним Володимиром Миколайовичем - чоловіком Матициної Романії Йосипівни.

Обгрутовуючи підстави звернення до суду позивач посилається на договір оренди частини нежилого приміщення, який був укладений 14.01.2011 між Овруцьким кооперативним ринком Овруцької райспоживспілки (орендодавець, відповідач) та Приватним підприємцем Матициною Романією Йосипівною (орендар, позивач) (а.с.5-7).

Відповідно до п.1.1 цим договором регулюються правовідносини, пов`язані із передачею орендодавцем у строкове платне користування орендареві частини приміщення торгівельного павільйону №1.

У п.1.2 договору наведено характеристику об`єкта:

- характеристика об`єкта: одна кімната (північна частина) одноповерхового приміщення торгівельного павільйону №1 загальною площею 64,8 кв.м;

- місцезнаходження об`єкта: АДРЕСА_2 ;

- опис технічного стану об`єкта: придатний для використання за призначенням.

Згідно з п. 2.1 об`єкт передається орендарю для використання в його господарській діяльності з метою здійснення ним підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі товарами народного споживання.

Приймання-передача об`єкта в оренду здійснюється відповідно до акту його здачі-приймання, проект якого складає орендодавець. Зазначений акт підписується обома сторонами цього договору (п.3.1 договору).

Об`єкт вважається переданим орендарю в оренду в день підписання про це акту здачі-приймання (п.3.2 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, зокрема, обов`язок орендаря самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний і капітальний ремонти об`єкта, що орендується, протягом всього строку дії договору.

Відповідно до п.6.2 договору орендар має право з письмової згоди на це орендодавця та за власні кошти здійснювати перебудову, добудову, перепланування та інші поліпшення об`єкту.

Строк оренди становить дванадцять місяців, починаючи з дня передачі об`єкта орендарю за актом здачі-приймання (п.7.1 договору).

За умовами п.8.4 договору поліпшення, що зроблені орендарем, якщо їх можна відокремити від об`єкта без завдання йому шкоди, орендар повинен відокремити та вивезти до моменту передачі об`єкта. Невідокремлені поліпшення та поліпшення, які неможливо відокремити від об`єкта без завдання йому шкоди, переходять у власність орендодавця, якщо вони були здійснені орендарем без його письмової згоди на це. За наявності такої письмової згоди на це орендодавця такі невідокремлювані поліпшення підлягають відшкодуванню за цінами (тарифами), що діяли на момент здійснення таких поліпшень орендарем.

Відповідно до акту здачі-приймання частини нежилого приміщення в оренду від 14.01.2011 відповідач передав, а позивач прийняв в оренду одну кімнату площею 64,8 кв.м в торгівельному павільйоні №1 за адресою: 11101, Житомирська область, м. Овруч, вул.Базарна, 6. Вказано про надання дозволу на проведення поліпшення в орендованому приміщенні (а.с.7).

Згідно з витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.04.2022 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Матициної Романії Йосипівни (а.с.36-37).

30.01.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення коштів в розмірі 47000,00 грн за здійснені поліпшення в приміщенні торгівельного павільйону №1 згідно договору оренди від 19.08.2010 та акту здачі-приймання від 19.08.2010 (а.с.45).

Листом від 24.02.2023 вих.№6 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для задоволення заяви про повернення коштів за здійснені поліпшення в приміщенні торгівельного павільйону №1 згідно договору оренди від 19.08.2010 (а.с.46).

06.03.2023 р. позивач звернулась до відповідача листом, в якому виклала клопотання надати можливість відокремити від об`єкта оренди проведенні поліпшення та передати орендодавцю у тому стані, в якому він був переданий в оренду. Вказано, що стан об`єкта визначає звіт про визначення вартості нерухомого майна від 07.05.2010 р. (а.с. 153).

04.04.2023 відповідач надіслав позивачу лист-відповідь, в якому вказав, що 27 січня 2023 р. позивач звільнив приміщення, про що складено відповідний акт (а.с. 91).

Доказами здійснених позивачем поліпшень у орендованому приміщенні на суму 87512,00 грн. позивач вважає: Акт приймання виконаних будівельних робіт за 2011 рік, Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва станом на 01.03.2011, Локальний кошторис №2-1-1 (форма №4) на роботи по поліпшенню орендованого нежитлового приміщення по вул.Базарній, 6 в м.Овручі станом на 01.03.2011 (а.с. 8-25), а також Звіт про визначення вартості нерухомого майна від 07.05.2010 р. (а.с. 98-138).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторони (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписами ст. 776 ЦК України, зокрема, передбачено, що капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Наслідки поліпшення наймачем речі, переданої у найм, визначені у статті 778 ЦК України, якою передбачено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що невід`ємні поліпшення орендованого майна - це здійснені орендарем за час оренди заходи (перепланування, капітальний ремонт, реставрація), спрямовані на покращення стану орендованого майна, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.

Поліпшення майна означає проведення в ньому таких змін, завдяки яким суттєво збільшується вартість майна, його корисність, порівняно зі станом, в якому воно було до передачі його наймачу, без зміни функціонального призначення речі.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №916/685/17.

Отже, предметом дослідження у цій справі має бути факт збільшення вартості орендованого майна в результаті зроблених поліпшень.

Законодавством закріплено право наймача на проведення поліпшень майна, яке є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Відповідно, якщо наймодавець дає згоду на проведення таких поліпшень, він зобов`язується прийняти назад в зміненому стані річ, яка має більш високу вартість, і відшкодувати наймачеві понесені ним витрати на невіддільне поліпшення.

Аналіз норм статтей 759, 776, 778 ЦК України вказує на те, що право на відшкодування витрат у межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна у орендаря виникає після припинення (розірвання) договору оренди.

Матеріалами справи підтверджено факт користування позивачем об`єктом оренди протягом тривалого часу на підставі договорів оренди, які укладались з відповідачем щорічно, починаючи з 2011 року.

Разом з тим, обгрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом, позивач вказує саме договір оренди, укладений сторонами 14.01.2011 р., строк оренди за яким становив дванадцять місяців, починаючи з дня передачі об`єкта оренди орендарю за актом приймання-передачі (п. 7.1 договору).

Як вже вказувалося, компенсації підлягає лише збільшення вартості орендованого майна в результаті зроблених поліпшень за згодою орендодавця.

Тобто, розглядаючи справу по суті, слід встановити вартість витрат наймача на поліпшення і відповідно вирішити питання про наявність підстав їх компенсувати орендарю.

Для цього суд має встановити вартість орендованого майна на момент його прийняття позивачем, тобто станом на 14.01.2011 р. та його вартість на момент припинення договору оренди.

Отже, предметом доказування у даній справі є юридичний склад, що включає факт збільшення вартості орендованого майна в результаті зроблених поліпшень, а не загальна вартість відновлювального ремонту (реконструкції) майна. При цьому зазначена вартість має бути визначена в установленому законодавством порядку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, які б вказували на вартість орендованого позивачем приміщення на дату укладення договору оренди від 14.01.2011 р.

Інформація про вартість орендованого майна також відсутня в договорі оренди. Пункт 1.5. договору, де мала бути вказана вартість об`єкта відповідно до оцінки, проведеної органами бюро технічної інвентаризації оренди, сторонами не заповнений.

Наявний в матеріалах справи Звіт про визначення вартості нерухомого майна від 07.05.2010 р., виконаний ПП "Інтерра-Україна" на замовлення ОСОБА_2 на підставі договору № 14 від 27.04.2010 р. суд не розцінює, як доказ вартості орендованого майна на момент укладення договору оренди з позивачем.

Згідно вказаного звіту, ринкова вартість об`єкта оцінки - частина приміщення торгового павільйону, що перебуває на балансі Овруцького кооперативного ринку Овруцької райспоживспілки, корисною площею 65,6 м кв, яка пропонується для оренди, становить 70300 грн. (а.с. 101).

Однак вказана вартість об`єкта оренди була визначена з метою укладення договору оренди з ОСОБА_2 , який є чоловіком ОСОБА_1 , і була вказана в договорі оренди, який і був укладений 19.08.2010 р. між Овруцьким кооперативним ринком та ОСОБА_2 , який є чоловіком ОСОБА_1 (а.с. 47, 48).

Суд звертає увагу, що саме договір оренди від 19.08.2010 р., який був укладений з ОСОБА_2 , позивач вказувала, коли зверталась до відповідача із заявою про повернення їй коштів в розмірі 47000,00 грн. (а.с.45).

Об`єкт оренди, який передавався в оренду за договором від 14.01.2011 р., в п. 1.2 якого зазначено, що об`єкт придатний до використання, прийнятий орендарем без зауважень.

Відтак, в силу положень частини 3 статті 767 ЦК України, об`єкт оренди вважається таким, що переданий орендарю в належному стані.

Надані позивачем на підтвердження факту проведених в орендованому приміщенні поліпшень на суму 87512,00 грн. Акт приймання виконаних будівельних робіт за 2011 рік, Зведений кошторисного розрахунок вартості будівництва станом на 01.03.2011, Локальний кошторис №2-1-1 (форма №4) на роботи по поліпшенню орендованого нежитлового приміщення по вул.Базарній, 6 в м.Овручі станом на 01.03.2011 (а.с.8-25) суд не розцінює як належні докази вартості зроблених поліпшень.

Зазначеними документами можуть підтверджуватись вартість відновлювального ремонту (реконструкції) приміщення, який за умовами п. 6.1 договору орендар зобов`язався здійснювати самостійно і за власний рахунок протягом всього строку дії договору.

До того ж, вказані докази містять дефекти, які не наділяють їх доказовою силою. Зокрема, Акт приймання виконаних будівельних робіт за 2011 рік, згідно якого роботи були здані та прийняті однією і тією ж особою - ОСОБА_1 .

На Акті, який наданий до суду з позовом, як доказ (а.с. 12) підписи ОСОБА_1 , відтиск печатки та дата підписання відсутні. Однак для огляду суду був поданий Акт, який містить і підписи, і відтиски печатки, і даті підписання (а.с. 149).

Наведене викликає сумніви в достовірності Акта і його наявності станом на 2011 рік.

Слід вказати, що розмір витрат орендаря на проведення капітального ремонту не є тотожним поняттю розміру поліпшення орендованого майна, який орендодавець зобов`язаний компенсувати. Компенсації підлягає лише збільшена в результаті таких поліпшень вартість орендованого майна. Вартість майна визначається ринковими показниками на подібне майно у певний час. Складовою такої вартості є витрати на поліпшення майна. Поряд з цим на вартість майна можуть впливати інші показники, наприклад, пропозиція і запит.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України позивачем не надано належних і допустимих доказів (платіжні документи, договори з підрядними організаціями, накладні тощо).

Оскільки докази, які мали б підтвердити, викладені у позовній заяві обставини відсутні, суд не вважає доведеною наявність підстав для стягнення з відповідача витрат за здійснення поліпшень в орендованому майні.

Крім того, позивач не довела факт поліпшення орендованого майна саме під час дії договору оренди від 14.01.2011, а не договору оренди від 19.08.2010, що був укладений з іншою особою - Приватним підприємцем Матициним Володимиром Миколайовичем.

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, господарський суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено наявність обставин, на які останній посилався як на підставу позовних вимог, у зв`язку з чим і відсутні підстави для задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 87512,00 грн. витрат за здійснення поліпшень в орендованому майні документально необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Стосовно заяви відповідача від 12.07.2023 про застосування позовної давності (а.с.145-146), суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦКУ, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦКУ для стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність строком в один рік. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ).

Отже, позовна давність є строком для пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Відповідно до ч.1 ст.786 ЦК України до вимог про відшкодування збитків у зв`язку з пошкодженням речі, яка була передана наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.

Згідно з ч.2 ст.786 ЦК України перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

Окрім цього, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

З урахуванням наведеного, а також у зв`язку з відсутністю підстав для задоволення позовних вимог, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача від 12.07.2023 про застосування позовної давності.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача;

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.07.23

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрук.

1 - до справи

2,3 - сторонам (рек. з пов)