Рішення

від 18.07.2023 по справі 910/4153/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2023Справа № 910/4153/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біскотті"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларінез"

про стягнення 1 362 918,08 грн

Представники:

від позивача: Данилко Р.Б.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біскотті» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез» про стягнення 1 362 918,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору на поставку № YA22/11-22 від 22.11.2022 у частині поставки оплаченого товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути 1 362 918,08 грн, з яких: 959 040,00 грн основного боргу, 164 178,08 грн пені та 239 700,00 грн штрафу.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 02.05.2023.

У підготовче засідання 02.05.2023 представники сторін не прибули.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду, у підготовчому засіданні 02.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 30.05.2023.

22.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про участь в підготовчому засіданні в режимі відео конференції.

За наслідками розгляду заяви позивача головуючим суддею Картавцевою Ю.В. у справі № 910/4153/23 прийнято рішення про можливість проведення засідання 30.05.2023 в режимі відеоконференції, про що повідомлено заявника.

У підготовче засідання 30.05.2023 представники сторін не прибули.

У підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 27.06.2023.

21.06.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про участь в підготовчому засіданні в режимі відео конференції.

За наслідками розгляду заяви позивача головуючим суддею Картавцевою Ю.В. у справі № 910/4153/23 прийнято рішення про можливість проведення засідання 27.06.2023 в режимі відеоконференції, про що повідомлено заявника.

У підготовчому засіданні 27.06.2023 представник позивача взяв участь в режимі відеоконференції. Представники відповідача в підготовче засідання не прибули.

У підготовчому засіданні 27.06.2023 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.07.2023.

11.07.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За наслідками розгляду заяви позивача головуючим суддею Картавцевою Ю.В. у справі № 910/4153/23 прийнято рішення про можливість проведення засідання 18.07.2023 в режимі відеоконференції, про що повідомлено заявника.

У судовому засіданні 18.07.2023 представник позивача взяв участь в режимі відеоконференції. Представники відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 18.07.2023, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У судовому засіданні 18.07.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларінез» (провадець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біскотті» (покупець, позивач) укладено Договір на поставку № YA22/11-22 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець оплачувати та приймати обладнання, запасні частини та матеріали (товар), загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена сторонами в Додатках до Договору, які становлять невід`ємну частину даного Договору.

Під поставкою обладнання, запасних частин та матеріалів мається на увазі поставка та продаж за замовленням Покупця обладнання, запасних частин та матеріалів для обладнання Покупця (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1.1. продавець зобов`язується поставити покупцю обладнання, запасні частини та матеріали на умовах, узгоджених у Додатках до цього Договору.

Пунктом 2.1.2. Договору узгоджено, що продавець гарантує поставку під замовлення обладнання запасних частин та матеріалів в строки погоджені з покупцем щодо кожної поставки. Дострокова та/або часткова поставка обладнання, запасних частин та матеріалів не допускається.

Згідно п. 4.1. Договору підставою для оплати продавцем вартості товарів, що поставляються згідно даного Договору, є рахунок.

У п. 8.3. Договору визначено, що заходи досудового врегулювання суперечок, що витікають з цього Договору, у тому числі претензійний порядок, є обов`язковими.

Дослідивши зміст укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Судом встановлено, що між сторонами було підписано Специфікацію №1 від 22.11.2022 до Договору, за умовами якої товар - CAT DE500EO; найменування - дизель генератор DE400ЕО Двигун С13 з генератором потужністю 400 kVa; 1 шт.; ціна без ПДВ - 1 598 000,00 грн.

Інформація щодо специфікації: рахунок-фактура №1 від 22.11.2022 згідно договору.

Термін поставки: протягом 25 календарних днів з моменту підписання та надходження коштів.

Умови оплати: передплата 40% (959 040,00 грн з ПДВ) по рахунку-фактурі №1 від 22.11.2022 та 60% в момент запуску а розвантаження.

Судом встановлено, що покупцем сплачено продавцю 959 040,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №31 від 25.11.2022.

Надалі, покупець звернувся до продавця з претензією Вих. №8 від 14.02.2023 в якій вимагав повернути сплачені покупцем кошти, а саме 959 040,00 грн, однак, як зазначає позивач, відповідач товар не поставив та кошти не повернув (докази направлення претензії містяться в матеріалах справи).

Крім цього, в матеріалах справи також міститься претензія покупця до продавця Вих. №1-22 від 22.12.2022 в якій позивач вимагав виконати свої зобов`язання за Договором та поставити товар до 26.12.2022, або повернути сплачені покупцем кошти, а саме 959 040,00 грн, однак доказів направлення даної претензії до суду позивачем не надано.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору на поставку № YA22/11-22 від 22.11.2022 у частині поставки оплаченого товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути 1 362 918,08 грн, з яких: 959 040,00 грн основного боргу, 164 178,08 грн пені та 239 700,00 грн штрафу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладено Договір на поставку № YA22/11-22 від 22.11.2022 відповідно до умов п.п. 1.1 та 1.2. якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість на умовах Договору,

Так, судом було встановлено, що на виконання умов якого позивач сплатив відповідачу 959 040,00 грн в якості попередньої оплати.

Також, судом встановлено, що відповідно до умов Договору та специфікації №1 поставка здійснюється протягом 25 календарних днів з моменту підписання та надходження коштів.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Таким чином, строк поставки товару відповідно до умов Договору настав 20.12.2022.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Судом було встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією Вих. №8 від 14.02.2023 в якій вимагав повернути сплачені покупцем кошти, а саме 959 040,00 грн, однак, як зазначає позивач, відповідач товар не поставив та кошти не повернув.

Отже, позивач відмовився від Договору 14.02.2023.

Частинами 1, 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання постачальником свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №904/8972/17.

В даному випадку, позивачем обрано такий варіант поведінки, як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення претензії та вимоги у встановленому законом порядку.

Визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару.

Вказану правову позицію викладено в постанові від 13.09.2018 Верховного Суду у справі № 910/22116/16.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що постачальником не було передано попередньо оплачений товар покупцю, а останнім було застосовано правові наслідки непоставки товару, передбачені ст.693 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 959 040,00 грн попередньої оплати підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 239 700,00 грн (15 % від вартості непоставленого товару) та 164 178,08 грн пені за період з 24.12.2022 по 09.03.2023.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.7.5. Договору у разі порушення продавцем строків поставки товару визначених у Додатках до Договору, останній зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми невиконаного зобов`язання.

Перевіривши розрахунки штрафу, судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснено правильно, визначена позивачем база нарахування є обґрунтованою, а відтак вимоги про стягнення 239 700,00 грн штрафу (1 598 000,00 грн х 15%) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно нарахування пені за період з 24.12.2022 по 09.03.2023 суд зазначає, що позивач відмовився від договору 14.02.2023 (претензія Вих. №8 від 14.02.2023), а, відтак, нарахування пені за порушення продавцем строків поставки товару на підставі п.7.5. Договору після розірвання такого договору є неправомірним.

Здійснивши перерахунок пені за період 24.12.2022 по 14.02.2023, суд зазначає що обґрунтованою сумою пені є 116 019,18 грн, з огляду на що позовні вимоги про стягнення 164 178,08 грн пені підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 116 019,18 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларінез" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, офіс 501; ідентифікаційний код: 43682999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біскотті" (79035, м. Львів, вул. Орлина, 8А, кв. 13; ідентифікаційний код: 38853619) основний борг у розмірі 959 040 (дев`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч сорок) грн. 00 коп., пеню у розмірі 116 019 (сто шістнадцять тисяч дев`ятнадцять) грн. 18 коп., штраф у розмірі 239 700 (двісті тридцять дев`ять тисяч сімсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 19 721 (дев`ятнадцять тисяч сімсот двадцять одна) грн 39 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.07.2023

Суддя Ю.В. Картавцева