Постанова

від 30.11.2023 по справі 910/4153/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2023 р. Справа№ 910/4153/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Гудько А.В.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 30.11.2023,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 (повний текст складено 28.07.2023)

у справі №910/4153/23 (суддя Ю.В. Картавцева)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біскотті»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез»

про стягнення 1 362 918,08 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біскотті» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез» (далі, відповідач) про стягнення 1 362 918,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору на поставку №YA22/11-22 від 22.11.2022 у частині поставки оплаченого товару, з огляду на що позивач просить суд стягнути 1 362 918,08 грн, з яких: 959 040,00 грн основного боргу, 164 178,08 грн пені та 239 700,00 грн штрафу.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/4153/23 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біскотті» основний борг у розмірі 959 040 (дев`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч сорок) грн. 00 коп., пеню у розмірі 116 019 (сто шістнадцять тисяч дев`ятнадцять) грн. 18 коп., штраф у розмірі 239 700 (двісті тридцять дев`ять тисяч сімсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 19 721 (дев`ятнадцять тисяч сімсот двадцять одна) грн 39 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем на виконання умов Договору поставки було сплачено відповідачу 959 040,00 грн як попередню оплату. Однак, постачальником не було передано попередньо оплачений товар покупцю, у зв`язку з чим попередня оплата в сумі 959 040,00 грн на підставі статті 693 Цивільного кодексу України підлягає поверненню позивачу, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Також, враховуючи порушення продавцем строків поставки товару, визначених у Додатках до Договору, стягненню з відповідача на користь позивача на підставі пункту 7.5. Договору підлягають 239 700,00 грн штрафу та 116 019,18 грн пені за період з 24.12.2022 по 14.02.2023. Вимоги про стягнення пені за період з 15.02.2023 по 09.03.2023 суд визнав необґрунтованими, оскільки позивач відмовився від договору 14.02.2023 (претензія вих. №8 від 14.02.2023), а отже нарахування пені за порушення продавцем строків поставки товару на підставі пункту 7.5. Договору після розірвання такого договору є неправомірним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 16.08.2023 (про що свідчить поштовий ідентифікатор Укрпошти на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларінез» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/4153/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог, у задоволенні позову в цій частині відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції під час розгляду справи були порушені норми процесуального права, а саме розгляд справи було здійснено без належного повідомлення відповідача про дату та час судового розгляду (відповідач не отримував від суду жодного рекомендованого листа з повідомленням про дати та час судових засідань). Також суд, з огляду на те, що позивач два рази поспіль не з`являвся у судові засідання (02.05.2023 та 30.05.2023), безпідставно не залишив позов без розгляду на підставі частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

У тексті апеляційної скарги апелянтом викладено також клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/4153/23 до закінчення розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

13.10.2023 від позивача електронною поштою через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача з проханням залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

У відзиві позивач наголосив на тому, що ухвали суду надсилалися на зареєстровану адресу відповідача, що є належним повідомленням про розгляд справи. Крім того, позивачем неодноразово надсилалися відповідачу заяви про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції (в т.ч. і вказувалися дати розгляду справи), такі заяви відповідач отримував, що підтверджується роздруківками трекінгів відстеження поштових відправлень АТ «Укрпошта». Отже, відповідач володів інформацією щодо розгляду справи.

Щодо розгляду справи судом за неявки представника позивача, останній вказав, що суд не визнавав явку позивачу до суду обов`язковою, а тому його явка до суду була правом, а не обов`язком.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/4153/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4153/23, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/4153/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

05.09.2023 матеріали справи №910/4153/23 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/4153/23 залишено без руху, роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ларінез», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 29 582,08 грн.

24.09.2023 (про що свідчить поштовий ідентифікатор Укрпошти на конверті) засобами поштового зв`язку скаржник направив до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію до платіжної інструкції №42470720 Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» від 22.09.2023 про сплату судового збору на суму 29 582,08 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/4153/23, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 31.10.2023.

13.10.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Біскотті» адвоката Данилко Роксолани Богданівни електронною поштою до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Біскотті» адвоката Данилко Роксолани Богданівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

26.10.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез» адвоката Носика Богдана Миколайовича електронною поштою до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез» адвоката Носика Богдана Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

У судове засідання, призначене на 31.10.2023, в режимі відеоконференції з`явилися представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Біскотті».

Суд у судовому засіданні 31.10.2023 перейшов до розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представників сторін у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/4153/23 оголошено перерву до 30.11.2023.

У судовому засіданні 30.11.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання, призначене на 30.11.2023, з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

22.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ларінез» (продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біскотті» (покупець, позивач) укладено Договір на поставку №YA22/11-22 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов`язується передавати у власність (поставляти), а Покупець оплачувати та приймати обладнання, запасні частини та матеріали (товар), загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена сторонами в Додатках до Договору, які становлять невід`ємну частину даного Договору.

Під поставкою обладнання, запасних частин та матеріалів мається на увазі поставка та продаж за замовленням Покупця обладнання, запасних частин та матеріалів для обладнання Покупця (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 2.1.1. Договору продавець зобов`язується поставити покупцю обладнання, запасні частини та матеріали на умовах, узгоджених у Додатках до цього Договору.

Пунктом 2.1.2. Договору узгоджено, що продавець гарантує поставку під замовлення обладнання запасних частин та матеріалів в строки, погоджені з покупцем щодо кожної поставки. Дострокова та/або часткова поставка обладнання, запасних частин та матеріалів не допускається.

Згідно пункту 4.1. Договору підставою для оплати продавцем вартості товарів, що поставляються згідно даного Договору, є рахунок.

Відповідно до пункту 7.5. Договору у разі порушення продавцем строків поставки товару, визначених у Додатках до Договору, останній зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми невиконаного зобов`язання.

У пункті 8.3. Договору визначено, що заходи досудового врегулювання суперечок, що витікають з цього Договору, у тому числі претензійний порядок, є обов`язковими.

Між сторонами було підписано Специфікацію №1 від 22.11.2022 до Договору, за умовами якої товар - CAT DE500EO; найменування - дизель генератор DE400ЕО Двигун С13 з генератором потужністю 400 kVa; 1 шт.; ціна без ПДВ - 1 598 000,00 грн.

Інформація щодо специфікації: рахунок-фактура №1 від 22.11.2022 згідно договору.

Термін поставки: протягом 25 календарних днів з моменту підписання та надходження коштів.

Умови оплати: передплата 40% (959 040,00 грн з ПДВ) по рахунку-фактурі №1 від 22.11.2022 та 60% в момент запуску та розвантаження.

Покупцем згідно платіжного доручення №31 від 25.11.2022 сплачено продавцю 959 040,00 грн.

14.02.2023 покупець, з огляду на не поставку відповідачем товару, звернувся до продавця з претензією вих. №8 від 14.02.2023 (докази направлення претензії долучені до позову), в якій вимагав повернути сплачені покупцем кошти, а саме 959 040,00 грн, однак, як зазначає позивач, відповідач товар не поставив та кошти не повернув.

Крім цього, в матеріалах справи також міститься претензія покупця до продавця вих. №1-22 від 22.12.2022, в якій позивач вимагав виконати свої зобов`язання за Договором та поставити товар до 26.12.2022, або повернути сплачені покупцем кошти, а саме 959 040,00 грн, однак доказів направлення даної претензії до суду позивачем не надано.

Позивач, звертаючись до суду із позовом у даній справі, просив суд стягнути з відповідача 959 040,00 грн попередньої оплати та 239 700,00 грн штрафу і 164 178,08 грн пені (за період з 24.12.2022 по 27.01.2023) на підставі пункту 7.5. Договору за порушення договірних зобов`язань.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду першої інстанції не подав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву позивача на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 693 якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Так, судом було встановлено, що на виконання умов Договору позивач 25.11.2022 сплатив відповідачу 959 040,00 грн в якості попередньої оплати.

Згідно частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов Договору та специфікації №1 поставка здійснюється протягом 25-ти календарних днів з моменту підписання та надходження коштів.

Таким чином, строк поставки товару відповідно до умов Договору настав 20.12.2022.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Однак, відповідач зазначений у специфікації №1 до договору товар позивачу у встановлений строк не поставив, що відповідачем не спростовано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №8 від 14.02.2023, в якій вимагав повернути сплачені покупцем кошти, а саме 959 040,00 грн, однак, як зазначає позивач, відповідач товар не поставив та кошти не повернув.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання постачальником свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №904/8972/17.

У даному випадку позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення претензії та вимоги у встановленому законом порядку.

Визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару.

Вказану правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 13.09.2018 у справі №910/22116/16.

Матеріалами справи підтверджується, що всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами Договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо поставки позивачу попередньо оплаченого товару, у зв`язку з чим позивачем було обґрунтовано застосовано правові наслідки непоставки товару, передбачені статтею 693 Цивільного кодексу України.

Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 959 040,00 грн попередньої оплати.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 239 700,00 грн (15 % від вартості непоставленого товару) та 164 178,08 грн пені за період з 24.12.2022 по 09.03.2023.

За змістом статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами пункту 7.5. Договору передбачено, що у разі порушення продавцем строків поставки товару, визначених у Додатках до Договору, останній зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми невиконаного зобов`язання.

Отже, оскільки відповідач допустив прострочення з поставки товару, позивачем правомірно заявлені до стягнення з відповідача штрафні санкції, погоджені у Договорі.

Перевіривши розрахунок штрафу, судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснено правильно, визначена позивачем база нарахування є обґрунтованою, а відтак вимоги про стягнення 239 700,00 грн штрафу (1 598 000,00 грн х 15%) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас, стосовно нарахування пені за період з 24.12.2022 по 09.03.2023, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач фактично своєю претензією вих. №8 відмовився від договору 14.02.2023, а отже нарахування пені за порушення продавцем строків поставки товару на підставі пункту 7.5. Договору після припиненні дії такого договору є неправомірним.

Перерахунок пені за період з 24.12.2022 (дата початку нарахування, вказана позивачем у розрахунку) по 14.02.2023, здійснений судом, є вірним, а до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 116 019,18 грн пені. В іншій частині вимоги про стягнення пені є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Щодо заперечень відповідача, висловлених в апеляційній скарзі, які стосуються порушень судом першої інстанції норм процесуального права, суд зазначає таке.

Відповідач стверджує, що суд розглянув справу за неналежного повідомлення ТОВ «Ларінез».

Відповідно до частин 1-3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Так, у матеріалах справи наявні поштові повідомлення з відмітками про їх вручення відповідачу (ТОВ «Ларінез») (том 1, а.с. 34, 37, 47, 56) за його юридичною адресою: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, офіс 501, а тому доводи скаржника про неотримання ухвал суду та необізнаність із датами судових засідань є безпідставними.

Щодо посилань скаржника на те, що суд зобов`язаний був залишити позов без розгляду в зв`язку з неявкою у судові засідання представника позивача двічі поспіль, то такі також судом відхиляються, оскільки, по-перше, залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою представника позивача є правом суду, по-друге, представник позивача проявляв заінтересованість у розгляді справи, подавав клопотання про участь у судових засіданнях, зокрема 30.05.2023, в режимі відеоконференції, приймав участь у підготовчому судовому засіданні 27.06.2023 та у судовому засіданні з розгляду справи по суті 18.07.2023.

Враховуючи зазначене, колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, які могли б бути підставою для його скасування у розумінні положень статті 277 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, відповідачем в апеляційній скарзі не наведено жодних заперечень щодо суті заявлених позивачем та задоволених судом позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларінез» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/4153/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/4153/23 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларінез».

Матеріали справи №910/4153/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.12.2023.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка