Рішення

від 25.07.2023 по справі 924/1030/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.07.2023Справа № 924/1030/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко М.О. розглянувши матеріали справи

За позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденерготрейд»

про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення 39143,27 грн

за участі представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Михайлик Р.Р. (уповноважений представник);

від прокуратури - Кузьміна К.Г.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2022 року до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденерготрейд» про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 28.01.2022 до договору електричної енергії споживачу №1221 від 06.01.2022 та стягнення безпідставно набутого майна (коштів) в сумі 39143,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства в сфері публічних закупівель при укладенні та виконанні зобов`язань за оспорюваною додатковою угодою №1 від 28.01.2022 до Договору №1221 від 06.01.2022, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов договорів: зростання ціни товару, як наслідок, зменшення обсягу закупівлі). На підставі викладеного позивач просить суд визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 28.01.2022 до Договору №1221 про постачання електричної енергії споживачу від 06.01.2022 та стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 39143, 27 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що Договір укладено за цінами, що діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, а також відповідно до тендерної документації. Додаткова угода не суперечить вимогам закону і укладеного Договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Позивач уповноважених представників в судове засідання не направив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.01.2022 між Наркевицькою селищною радою Хмельницької області, Хмельницького району (далі - Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буденерготрейд» (далі - Постачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №1221 (далі - Договір).

Цей Договір укладено у вигляді єдиного письмового документа на підставі умов тендерної документації та комерційної пропозиції Постачальника поданої згідно процедури закупівлі (ідентифікатор процедури UA-2021-11-30-001822-a). (п.1.4. Договору)

Отже, вказаний договір укладено за результатами закупівлі, яка регулюється Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (преамбула).

Положеннями ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладення спірної угоди) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як встановлено судом, станом на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону «Про публічні закупівлі».

Так, Комерційна пропозиція Постачальника №1221П-І.58.Т (Додаток №1 до Договору) (далі - Комерційна пропозиція) обумовлює, що: кількість електроенергії 500000 кВт*год.; тариф на передачу 0,29393 грн/кВт* год; тариф на розподіл 1,12143 грн/кВт* год; базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,08411 грн/кВт* год; загальна вартість договору 2450466 грн.

В силу п. 5.7. договору на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» сторони домовились, що зміна умов договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП, що включені у вартість тарифу по договору.

Судом встановлено, що 28.01.2022 сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору.

Згідно з п.1. Додаткової угоди №1 від 28.01.2022 до Договору відповідно до Постанови НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» на 2022 рік» та Постанови НКРЕКП №2611 від 17.12.2021 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «Хмельницькобленерго» із застосування стимулюючого регулювання» Сторони, керуючись пунктами 5.7.-5.8 Договору та пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», прийшли до згоди тариф на послуги з передачі електричної енергії встановити у Договір на рівні 0,34564 грн/кВт*год (без ПДВ) та відповідно, тариф на послуги з розподілу електричної енергії встановити у Договорів на рівні 1,26442 грн/кВт*год (без ПДВ), у зв`язку з чим внесено відповідно зміни у Комерційну пропозицію та викладено її у новій редакції.

Так, як вбачається з Комерційної пропозиції в редакції Додаткової угоди №1 до Договору кількісні і вартісні показники договору обумовлені на рівні: кількість 477248,347 кВт год.; тариф на розподіл - 1, 26442; тариф на передачу - 0, 34564; базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,27881; загальна вартість 2450466 грн.

Отже, після укладення спірної угоди погоджені в основному договорі ціна та обсяг товару змінені, зокрема: обсяг електроенергії з 500000 кВт*год. до 477248,347 кВт*год.; тариф на передачу з 0,29393 грн/кВт*год до 0,34564 грн/кВт*год; тариф на розподіл з 1,12143 грн/кВт*год до 1, 26442 грн/кВт*год; базова ціна товар з 4,08411 грн/кВт*год до 4,27881 грн/кВт*год.

17.12.2021 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ухвалено постанову №2611, за якою АТ «Хмельницькобленерго» встановлено тарифи на послуги з розподілу електроенергії з застосуванням стимулюючого регулювання та структуру тарифів.

01.12.2021 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ухвалено постанову номер №2454 згідно якої ПАТ «НЕК «Укренерго» встановлено тариф на послуги з передачі електроенергії рівні 345,64 грн/МВт*год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії.

Вищевказане свідчить збільшення ціни товару в результаті регуляторної діяльності компетентних органів.

В спірній угоді визначено, що під час укладення останньої сторони керувалися п.7 ч.5 ст.41 Закону «Про публічні закупівлі».

За п. 7 ч. 5 ст. 41 вказаного Закону (в редакції на момент укладення спірної угоди) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Частина 4 даної статті визначає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Вищевказані законодавчі положення є спеціальними імперативними нормами у сфері закупівель, згідно яких зміна істотних умов договору про закупівлю (у тому числі відносно ціни) може здійснюватись виключно у випадках, встановлених даними нормами.

Виходячи з вказаного, після підписання основного договору, з включенням у нього цінових та кількісних характеристик товару за тендерною пропозицією, сторони не мають права вносити зміни до цих характеристик до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Сторони, скориставшись винятком з вказаного правила, який визначений п.7 ч.5 ст. 41 Закону, внесли зміни в істотні умови договору, зменшивши обсяг електроенергії та збільшивши її базову ціну. Тобто, після укладення спірної угоди умови договору про закупівлю (про ціну і кількість) стали такими, що відрізняються від тендерної пропозиції.

Аналізуючи вимоги п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» (в редакції на час укладення угоди), суд зазначає, що внесення змін в істотні умови договору можливі, коли обставини, які призвели до збільшення цін через регуляторну політику відповідних органів держави, настали в період після підписання основного договору до виконання сторонами зобов`язань в повному обсязі.

Договір про постачання електричної енергії споживачу №1221 укладено 06.01.2022. Спірна додаткова угода підписана сторонами 28.01.2022. Постанови НКРЕКП №2611 та №2454, які стали підставою для внесення спірних змін прийняті 01.12.2021 та 17.12.2021. Як вказано у постановах, вони набирають чинності з 01.01.2022.

Отже, зміни в тарифах на електроенергію (послуги з передачі і розподілу), які внесені повноважним державним органом, набрали чинності ще до укладення основного Договору та мали бути враховані в ньому. Внесення ж змін, які відбулися до підписання договору свідчить про порушення вимог п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону.

Слід вказати, що тендерну пропозицію відповідачем було подано 16.12.2021. Оголошення про проведення торгів (за якими укладено Договір, спірні зміни до якого оскаржуються), оприлюднено 30.11.2021.

Враховуючи дату оголошення про проведення торгів та дату подання відповідачем тендерної пропозиції, з урахуванням дат винесення постанов НКРЕКП, відповідач, як учасник та замовник були обізнані про зміни в тарифах ще до вступу у правовідносини (з постановою № 2454 від 01.12.2021 ознайомлені до оприлюднення оголошення відносно торгів, з постановою № 2611 від 17.12.2021 до укладення Договору). При цьому, за ч. 2 ст. 24 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.

Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться.

За ч. 8 ст. 26 Закону учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Тобто, закон, надає право замовнику та учаснику внести зміни в тендерну документацію/пропозицію в разі необхідності. Тому, будучи обізнаними ще до моменту укладення договору про зміни у тарифах, сторони договору не були позбавлені можливості внести відповідні зміни в тендерну документацію і пропозицію, тим більше, що такі зміни передбачаються на період майбутнього договору.

Також необхідно вказати, що згідно Договору №1221 відповідач є постачальником електроенергії. Згідно ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів, в тому числі: про вартість та умови надання послуг; про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Тобто, враховуючи специфіку Договору №1221 та статус відповідача, як електропостачальника, останній не лише має право, але і зобов`язаний був повідомити замовника, як споживача за майбутнім договором про зміни в тарифах, які відбулися до укладення майбутнього договору.

Крім того, слід звернути увагу, що тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для замовника умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги. Одними з принципів закупівлі є її відкритість та прозорість на всіх їх стадіях, а метою цієї процедури є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Досягнення вищевказаних принципів та мети здійснюється саме за рахунок того, що подальше укладення договору, після проведення закупівлі, має здійснюватись на умовах, визначених тендером. Тому, збільшення ціни договору після його укладення, у порівнянні з первинною ціною, що відбулось в супереч законодавства, можна розцінювати як нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

При цьому, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таких обставин, враховуючи, що Додаткова угода №1 від 28.01.2022 до Договору укладена всупереч вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та «Про ринок електричної енергії», вимоги прокуратури про визнання недійсною вказаної додаткової угоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача 39143, 27 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 56 Закону «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Враховуючи вищевказане, прийнятий позивачем обсяг електроенергії оплачений згідно умов спірної угоди (оскільки сторони домовились, що її дія починається з дати укладення договору) на відповідну суму. Проте, якби оплата здійснювалась за обґрунтованими цінами, тобто такими, які вказані в основному, за фактично сплачену суму електроенергії об`єктивно можна було придбати більшу, обумовлену основним договором кількість електроенергії.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи Актів приймання-передачі електричної енергії відповідачем за період з січня 2022 року по вересень 2022 було передано, а позивачем прийнято та оплачено електричну енергію у кількості 166871 кВт/год на загальну суму 856811,17 грн, що також підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Суд зазначає, що прийняття вказаної електроенергії позивачем здійснено за цінами та обсягами, вказаними у спірній угоді, яка, як встановлено судом, підлягає визнанню недійсною.

Відповідач протягом 2022 року за передану електричну енергію повинен був отримати грошові кошти у розмірі 817667,90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З огляну на вищевикладене, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог прокурора в цій частині та стягненню з відповідача надмірно сплачені позивачем грошові кошти у розмірі 39143,27 грн.

Щодо порушення інтересів держави та підстав представництва інтересів прокурором суд зазначає таке.

Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Звертаючись до суду з даною позовною заявою прокурор виходив з того, що у спірних відносинах порушено інтереси держави. Сторони під час здійснення закупівлі порушили вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, що спричинило безпідставне витрачання бюджетних коштів. Крім того, укладенням додаткової угоди (незаконні зміни) порушено державні інтереси також і тому, що замовник у результаті незаконних змін договору фактично отримав меншу кількість товару, що нівелює саму мету проведення торгів..

В даному випадку в результаті укладення спірної додаткової угоди державі в особі Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області були заподіяні збитки у виді надмірно сплачених грошових коштів в сумі 39143,27 грн.

Волочиська окружна прокуратури зверталсь до Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області із листом №51-4175вих-22 від 18.11.2022 щодо надання інформації про те чи виживалися та чи будуть вживатися в майбутньому заходи, спрямовані на визнання недійсною Додаткової угоди №1 від 28.01.2022 до Договору.

Згідно листа Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області №616 від 22.11.2022 заходи щодо визнання недійсною спірної угоди та стягнення надмірно сплачених коштів не вживались та вживатися не будуть у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору та відсутністю у штаті посади юриста.

Оцінюючи викладене, суд приходить до переконання, що доводи прокурора є доведеними та обґрунтованими, тому позов підлягає до задоволення.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь Хмельницької обласної прокуратури підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 28.01.2022 до Договору №1221 про постачання електричної енергії споживачу від 06.01.2022 укладеного між Наркевицькою селищною радою Хмельницької області, Хмельницького району та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буденерготрейд»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденерготрейд» (04123, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35, офіс 108/4; ідентифікаційний код 43452850) на користь Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (31260, Хмельницька обл., смт Наркевичі, вул. Незалежності, 2; ідентифікаційний код 04403444) грошові кошти у розмірі 39143 (тридцять дев`ять тисяч сто сорок три) грн 27 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденерготрейд» (04123, м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35, офіс 108/4; ідентифікаційний код 43452850) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання: 28.07.2022.

Суддя Я.В. Маринченко