Рішення

від 20.07.2023 по справі 915/494/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року Справа № 915/494/23

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль C.М.,

за участю секретаря судового засідання Табачної О.С.,

представники сторін у судове засідання не явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу № 915/494/23

за позовом: публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта",

39610,м.Кременчук, вул.Свіштовська, 3, електронна пошта: pobox@ukrtatnafta.com;

до товариства з обмеженою відповідальністю "Елір", 54001, вул. Шевченка, буд. 71, офіс 623, м. Миколаїв, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1;

про стягнення коштів у загальній сумі 3876832 грн. 85 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством (ПАТ) "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" пред`явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Елір" з вимогами про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 3876832 грн. 85 коп. - основний борг, з посиланням на неналежне виконання ТОВ "Елір" зобов`язань за укладеним з позивачем договором поставки від 29.02.2020 №280/2/2118 (далі-договір), а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару, внаслідок чого виник борг.

Позивач також просить про стягнення з ТОВ "Елір" грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від вимогами 04.04.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, судом визначено розглянути вказану справу №915/494/23 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.

Відповідач у наданому відзиві проти позову заперечує та просить відмовити, мотивуючи тим, що позивачем не направлено рахунку або вимоги про оплату боргу, а тому права ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" не порушені і є передчасними.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами укладено договір поставки від 29.02.2020 №280/2/2118 (далі-договір), за умовами якого ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (постачальник) зобов`язалося поставити нафтопродукти, а ТОВ "Елір" (покупець) - прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору (п. 1.1, 4.1 договору).

Поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на Товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання акту приймання - передачі нафтопродуктів (п. 3.2. договору).

Оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару; в останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів (п.4.2 договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань - до повного їх здійснення (п. 7.1 договору з урахуванням додаткових угод).

Сторонами до договору укладено специфікації від 26.01.2022, від 13.01.2022, від 01.01.2022 (ас. 10-12), в яких погоджено поставку палива дизельного загальною вартістю 3876832 грн. 85 коп.

На виконання умов договору позивачем поставлено ТОВ "Елір" товар, що підтверджується актом приймання - передавання нафтопродуктів від 31.01.2022 №1/01.

За твердженнями ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", в порушенням умов договору ТОВ "Елір" товар не оплатило, у зв`язку з цим, позивач звернулося до ТОВ "Елір" з претензією від 26.01.2023 № 14/05-183 (а.с. 19) про сплату заборгованості у вищевказаній сумі, яку відповідачу поштовим відділенням не вручено у зв`язку з не запитом протягом терміну зберігання, що випливає із змісту поданої позивачем роздруківки з сервісу відстеження поштових відправлень на офіційному веб-сайті Укрпошти (а.с. 50).

За твердженнями позивача, вищевказану заборгованість у сумі 3876832 грн. 85 коп. відповідачем не погашено й досі.

Господарським законодавством визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що вимога про стягнення з відповідача оплати за товар в сумі 3876832 грн. 85 коп., поставлений на підставі укладеного між сторонами у справі договору, є обґрунтованою і підлягає задоволенню тому, що ТОВ "Елір" не виконано зобов`язання за договором щодо оплати позивачу поставленого товару.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає, що витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжної інструкції від 24.03.2023 № 0000079024 у сумі 58153 грн., який належить у цій сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Елір" (вул. Шевченка, буд. 71, офіс 623, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 42976670) на користь публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (вул.Свіштовська, 3, м.Кременчук, 39610, ідентифікаційний код 37436506) грошові кошти в сумі 3876832 три мільйони вісімсот сімдесят шість вісімсот тридцять дві) грн. 85 коп., а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 58153 (п`ятдесят вісім тисяч сто п`ятдесят три) грн.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 27.07.2023 року.

Суддя С.М. Коваль.