Рішення
від 18.07.2023 по справі 917/1467/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 917/1467/22

За позовом: керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (36000, м. Полтава, вул. Ляхова, буд.1, код ЄДРПОУ - 02910060, електронна адреса: poltava@pol.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд.36, код ЄДРПОУ - 39779718, електронна адреса: upravlinnya@cnap-pl.gov.ua)

За участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, код ЄДРПОУ - 24388285, електронна адреса: cancelar@rada-poltava.gov.ua).

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДОПТОМ» (65012, м. Одеса, вул. Леонтовича, буд. 12, код ЄДРПОУ - 44159762, електронна адреса: prodoptom@ukr.net)

про розірвання договору та стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від прокуратури: Ейсмонт І.С.- на підставі посвідчення; Кривельова Т.М. - на підставі посвідчення; Кавун А.В.- на підставі посвідчення;

Від позивача: не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

В засіданні приймали участь:

Від прокуратури: Кривельова Т.М. - на підставі посвідчення;

Від позивача: не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом в інтересах держави в особі Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ПРОДОПТОМ» про розірвання Договору поставки №1803/1 від 18.03.2022р., укладеного між Управлінням адміністративних послуг Полтавської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДОПТОМ», та стягнення грошових коштів у розмірі 8 323 200 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.11.2022р. позовну заяву у справі №917/1467/22 направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2022р. визначено суддю Рога Н.В. для розгляду справи №917/1467/22.

Ухвалою суду від 26.12.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження та залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Полтавську міську раду, підготовче засідання призначено на 26.01.2023р. Ухвалою суду від 26.01.2023р. відкладено підготовче засідання на 21.02.2023р. Ухвалою суду від 21.02.2023р. відкладено підготовче засідання на 14.03.2023р. Ухвалою суду від 14.03.2023р. відкладено підготовче засідання на 04.04.2023р. Ухвалою суду від 04.04.2023р. відкладено підготовче засідання на 02.05.2023р. Ухвалою суду від 02.05.2023р. закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 29.06.2023р. Ухвалою суду від 29.06.2023р. відкладено судове засідання на 18.07.2023р.

Прокурор підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та поясненнях, що надійшли до суду 27.03.2023р.

Позивач - Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради, своєї позиції щодо позову до суду не надав. Ухвали суду у справі №916/1467/22 направлялися на офіційну електронну адресу позивача, зазначену на офіційному сайті - https://www.cnap-pl.gov.ua/.

Третя особа - Полтавська міська рада, виклала свою позицію в поясненнях, що надійшли до суду 14.03.2023р., в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог прокуратури.

Відповідач - ТОВ «ПРОДОПТОМ», не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав. Ухвали суду у справі №916/1467/22 направлялись відповідачу через особистий кабінет в Електронному суді.

Частиною 5 ст.6 ГПК України встановлено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Положення ч.6 ст.6 ГПК України передбачають, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

При цьому ч.7 ст.6 ГПК України визначено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно із п.17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021р. № 1845/0/15-21 (далі - Положення), особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п.42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Враховуючи викладене, ухвали у справі №916/1467/22 вважаються врученими ТОВ «ПРОДОПТОМ».

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Звертаючись з даним позовом до суду прокурор зазначив, що Додатком 2 до рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради №44 від 17.03.2022р. «Про формування продовольчого резерву» визначено номенклатуру та обсяги місцевого продовольчого резерву, згідно якого передбачено закупівлю консервів м`ясних «Свинина тушкована» у кількості 80 000 шт. та з метою оперативного створення продрезерву заплановано залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання, в т.ч. і ТОВ «ПРОДОПТОМ».

З метою формування продовольчого резерву Полтавської територіальної громади Полтавської області, призначенням якого є запобігання та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій та небезпечних подій, 18.03.2022р. між Управлінням адміністративних послуг Полтавської міської ради (Замовник) та ТОВ «ПРОДОПТОМ» (Постачальник) укладено Договір №1803/1 про постачання консервів м`ясних «Свинина тушкована» ДСТУ 4450:2005, фасована у банки 525 г, в кількості 80 000 шт. на суму 8 323 200 грн.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується в порядку, на умовах і в терміни, передбачені цим Договором, постачати і передавати у власність продукти харчування - Консерви м`ясні Свинина тушкована ДСТУ 4450:2005 (термін зберігання не більше 4 років), фасована у банки 525 г, в кількості 80 000 шт. (ДК 021:2015:15130000-8: М`ясопродукти).

Згідно з п. 1.2 Договору постачання товару здійснюється для забезпечення реалізації Комплексної цільової програми «Розвиток цивільного захисту Полтавської міської територіальної громади на 2020-2022 роки».

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Постачальник повинен поставити Замовнику товар, передбачений цим Договором. Якість товару, що постачається, повинна відповідати державним стандартам та мати належний (не прострочений та такий, що дозволяє використати товар за призначенням у необхідний для Замовника строк) термін реалізації.

Згідно з п. 5.3 Договору поставка вважається виконаною після фактичного отримання Замовником товару належної якості та кількості, та підписання уповноваженими працівниками сторін видаткових накладних. Замовник має право відмовитися від прийняття товару, який не відповідає умовам цього договору.

Відповідно до п.6.3.2 Договору визначено, що постачальник зобов`язується забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам Договору.

Прокуратурою було встановлено, що на виконання умов Договору ТОВ «ПРОДОПТОМ» поставлено Управлінню адміністративних послуг Полтавської міської ради товар, а саме Консерви м`ясні ж/б «Свинина тушкована» 525 г ТМ «ПМК» у кількості 80 000 шт на суму 8 323 200 грн, що підтверджується видатковими накладними №ОП-0000233 від 23.03.2022р., №ОП-0000235 від 28.03.2022р.

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 27.04.2022р. «Про передачу з місцевого продовольчого резерву» затверджено передачу закладам освіти, установам та організаціям продукти харчування та господарські товари із сформованого місцевого продовольчого резерву відповідно до переліку, затвердженого протоколом засідання місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 17.03.2022 №4/2022, згідно з додатком 1 до цього рішення.

У додатку 1 до вказаного рішення виконкому наведено перелік закладів освіти, установ і організацій, яким передані матеріальні цінності, в тому числі і «Свинина тушкована» ж/б 525 г у загальній кількості 80 000 шт., серед яких: КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2», КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4», КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №26», КЗ «Полтавський ліцей №31 Полтавської міської ради», КЗ «Полтавський ліцей №33 Полтавської міської ради», КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №28», КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №27» та інші заклади освіти, установи і організації.

Передача консервів до вказаних закладів Управлінням адміністративних послуг також підтверджується актами огляду матеріальних цінностей та матеріалами фотофіксації маркування консервів, переданих позивачем до комунальних закладів освіти.

Прокурор зазначає, що у вказаних вище закладах освіти та організаціях було відібрано зразки консервів м`ясних «Свинина тушкована», поставлених на умовах Договору №1803/1.

Так, згідно висновку ДП «Полтавастандартметрологія» від 09.05.2022р. №11-08/758, виготовлені та поставлені на умовах Договору №1803/1 консерви м`ясні «Свинина тушкована» не відповідають вимогам ДСТУ 4450:2005 за органолептичними показниками, зокрема в частині консистенції, смаку, запаху, кольору та зовнішнього вигляду м`яса, та є неякісними відповідно до ст. 1 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».

Невідповідність вимогам ДСТУ консервів м`ясних «Свинина тушкована», поставлених ТОВ «ПРОДОПТОМ», також підтверджується висновками ДП «Полтавастандартметрологія» від 26.05.2022р. №11-08/876 та 31.05.2022р. №11-08/891.

Також, прокурор зазначає, що згідно з відомостями, зазначеними у актах огляду матеріальних цінностей, переданих Управлінням адміністративних послуг Полтавської міської ради до закладів освіти, виявлено численні факти деформації банок та вздуття кришок зазначених консервів. Виявлені порушення підтверджуються Актом про результати перевірки закупівель в Управлінні адміністративних послуг Полтавської міської ради від 24.06.2022р. №201631-25/4, складеним Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області

Прокурор вказує, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області також виявлені численні порушення вимог законодавства у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів у діяльності ТОВ «ПРОДОПТОМ». На підтвердження зазначених обставин прокурор посилається на акти про результати перевірки, вимог, рішень про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів, приписів про усунення порушень законодавства про харчові продукти, постанов про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу та інші.

Прокурор зазначає, що згідно з інформацією Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області №201631-17/1852-2022 від 18.07.2022р. Управлінням адміністративних послуг за рахунок коштів бюджету Полтавської міської територіальної громади здійснено оплату в сумі 8 232 200 грн. без отримання товару, визначеного п.п. 1.1., 3.1. (в частині відповідності товару ДСТУ 4450:2005 та державним стандартам) Договору №1803/1 від 18.03.2022р., укладеного Управлінням з ТОВ «ПРОДОПТОМ», що є порушенням ч.ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України щодо невиконання зобов`язань за укладеним договором, ч.1 ст.268 Господарського кодексу України щодо невідповідності поставленого товару стандартам, які встановлюють вимоги до їх якості та п.п. 1.1, 3.1, 5.3, 6.3.2, 7.1 Договору №1803/1 від 18.03.2022р., внаслідок чого бюджету Полтавської міської територіальної громади нанесена матеріальна шкода (збитки) на загальну суму 8 323 200 грн.

В обгрунтуванняобґрунтування позову прокурор зазначив, що відповідно ч.ч.1-5 ст.268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов (у разі наявності) або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами (у разі наявності) чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Частиною 2 ст.678 Цивільного кодексу України визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Враховуючи неможливість заміни товару у зв`язку із припиненням виробництва та обігу харчових продуктів на потужностях оператора ринку ТОВ «ПРОДОПТОМ», оскільки фахівцями Головного управлінні, Держпродспоживслужби в Полтавській області прийняті рішення про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів на потужностях оператора ринку ТОВ «ПРОДОПТОМ» та головним державним інспектором та головним державним ветеринарним інспектором Полтавської області винесені постанови про тимчасове припинення дії експлуатаційний дозволів на вищезазначені потужності бійні та цехів ТОВ «ПРОДОПТОМ», прокурор просить стягнути на користь позивача вартість поставленого товару, що не відповідав ДСТУ 4450:2005 та державним стандартам, у розмірі 8 323 200 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду прокурор також зазначив, що істотне порушення відповідачем, як постачальником, умов Договору, а саме невиконання своїх зобов`язань, передбачених пунктами 1.1, 3.1, 5.3, 6.3.2 Договору в частині якості товару та п. 2.1 щодо мети поставки товару, що полягає у поставці ТОВ «ПРОДОПТОМ» товару, що не відповідає вимогам ДСТУ 4450:2005 та є неякісним відповідно до ст. 1 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», призвело до неможливості реалізувати зазначений товар для забезпечення виконання заходів комплексної цільової програми «Розвиток цивільного захисту Полтавської міської територіальної громади на 2020-2022 роки» відповідно до вимог п. 1.2 Договору.

Прокурор також зазначив, що відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З позиції прокурора, в даному випадку необхідність розірвання договору пов`язана із об`єктивною неможливістю використання продуктів харчування, поставлених за спірним договором, які закуповувалися Управлінням адміністративних послуг з метою виконання Комплексної цільової програми «Розвиток цивільного захисту Полтавської міської територіальної громади на 2020-2022 роки» в новій редакції.

На підставі зазначеного, враховуючи істотне порушення умов Договору, прокурор просить розірвати Договір поставки №1803/1 від 18.03.2022р., укладений між Управлінням адміністративних послуг Полтавської міської ради та ТОВ «ПРОДОПТОМ».

В обґрунтування наявності підстав для звернення до суду з даним позовом саме прокуратурою, остання зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Поняття «інтереси держави» є оціночним, а тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таку позицію висловлено в рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №З-рп/99.

Відповідно до ч.1 ст.4 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист - це комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Частиною 1 ст.8 Кодексу цивільного захисту України визначено, що забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту, яка складається з функціональних і територіальних підсистем.

Пунктом 7 ч.3 зазначеної статті встановлено, що основними завданнями єдиної державної системи цивільного захисту є створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

Згідно з положеннями Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №775, матеріальний резерв - це запас будівельних і пально-мастильних матеріалів, лікарських засобів та виробів медичного призначення, продовольства, техніки, технічних засобів та інших матеріальних цінностей (далі - матеріальні цінності), призначених для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, надання допомоги постраждалому населенню, проведення невідкладних відновлювальних робіт і заходів.

Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» встановлює правові та організаційні засади вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції з метою недопущення негативного впливу такої продукції на життя, здоров`я людини, майно і довкілля.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» громадяни мають право на безпечні для здоров`я і життя харчові продукти.

Так, рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №44 від 17.03.2022р. «Про формування продовольчого резерву» затверджено Порядок створення та використання місцевого продовольчого резерву в умовах воєнного стану для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та небезпечних подій.

Згідно з вказаним Порядком, створення, утримання та поповнення місцевого продовольчого резерву здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (п. 2 Порядку).

Місцевий продовольчий резерв використовується виключно для: ліквідації наслідків надзвичайних та небезпечних подій в умовах воєнного стану; надання постраждалому населенню необхідної допомоги для забезпечення його життєдіяльності в умовах воєнного стану; розгортання та утримання тимчасових пунктів проживання постраждалого населення в умовах воєнного стану.

Додатком 2 до зазначеного рішення визначено номенклатуру та обсяги місцевого продовольчого резерву, згідно якого передбачено закупівлю консервів м`ясних свинина тушкована у кількості 80000 шт. та з метою оперативного створення продрезерву заплановано залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання, в т.ч. і ТОВ «ПРОДОПТОМ».

На підставі зазначеного, прокурор дійшов висновку, що питання формування (наповнення) та використання місцевого продовольчого резерву в умовах воєнного стану, забезпечення безпеки життя, здоров`я людини беззаперечно становить державний інтерес, тому звернення прокурора до суду із даним позовом спрямоване як на захист інтересів держави в цілому, так і інтересів Полтавської територіальної громади у наповненні місцевого продовольчого резерву та готовності органів місцевого самоврядування забезпечити потреби харчування особового складу територіальної оборони, внутрішньо переміщених осіб та малозабезпечених верств населення в умовах введення воєнного стану, в тому числі на випадок блокади міста.

Прокурор зауважує на тому, що в умовах воєнного стану надзвичайно важливим є забезпечення оперативного, належного та безперервного виконання місцевих бюджетів. З метою забезпечення ефективного функціонування бюджетної сфери та життєвонеобхідних потреб жителів територіальних громад у період дії воєнного стану надзвичайно важливим є раціональне, цільове та ефективне використання бюджетних коштів з огляду на їх обмежений обсяг.

Звертаючись з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради прокурор зазначає, що рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №44 від 17.03.2022р. «Про формування продовольчого резерву» забезпечення виконання цього рішення покладено на Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради.

Відповідно до Комплексної цільової програми «Розвиток цивільного захисту Полтавської міської територіальної громади на 2020-2022 роки» в новій редакції, Управління адміністративних послуг є одним із відповідальних виконавців вказаної програми.

Крім того, Управління є стороною спірного Договору №1803/1 від 18.03.2022р.

На підставі зазначеного, Полтавською окружною прокуратурою до Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради, в порядку ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» було направлено лист №55-114-6778вих-22 від 13.06.2022р. для повідомлення уповноваженого органу про наявність порушень інтересів держави і мешканців територіальної громади та необхідність їх поновлення шляхом вжиття заходів щодо розірвання Договору №1803/1 від 18.03.2022р., укладеного з ТОВ «ПРОДОПТОМ», оскільки бездіяльність компетентного органу призвела до матеріальної шкоди на суму 8 323 200 грн. та неможливості органу місцевого самоврядування забезпечити продовольчу безпеку та харчові потреби потерпілого населення на випадок виникнення надзвичайної ситуації у період воєнного стану.

Однак, відповідь на вказаний лист до прокуратури не надійшла, що, з позиції прокуратури, свідчить про бездіяльність органу.

Прокурор зазначає, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

З урахуванням воєнного стану, нагальної потреби у невідкладному захисті інтересів держави та територіальної громади шляхом наповнення місцевого продовольчого резерву та повернення нераціонально витрачених коштів до бюджету, в даному випадку прокурор вважає, що ним дотримано розумний строк, протягом якого компетентний орган мав можливість вжити заходи реагування на усунення виявлених порушень, однак не зробив цього.

На підставі вищевикладеного, прокурор просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, розірвати Договір №1803/1 від 18.03.2022р. та стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 8 323 200 грн.

Прокуратура в поясненнях, що надійшли до суду 27.03.2023р., зауважує на тому, що пояснення від імені Полтавської міської ради подано особою, яка не має відповідної процесуальної дієздатності на представництво органу місцевого самоврядування, у зв`язку з чим просить суд не приймати їх до уваги.

Так, з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Полтавської міської ради (код ЄДРПОУ - 24388285) є Мамай О.Ф. Відомості про особу, що підписала пояснення - А. Пономаренко в реєстрі відсутні.

Крім того, у Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Пономаренко А. здійснює адвокатську діяльність і такого документа до клопотання не додано.

На підставі зазначеного прокуратура дійшла висновку, що Пономаренко А. не має повноважень на підписання вказаних пояснень, у зв`язку з чим відсутні підстави для прийняття вказаних пояснень.

Третя особа- Полтавська міська рада, відповідно до пояснень, що надійшли до суду 14.03.2023р., позовні вимоги Полтавської окружної прокуратури Полтавської області вважає необґрунтованими та заперечує проти їх задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.3.3. Договору при виявленні неякісного товару після отримання виклик представника Постачальника та заміна товару є обов`язковими. Згідно п.6.3.2 та п. 6.3.3. постачальник зобов`язаний поставити якісний товар та своєчасно замінити неякісний товар.

Однак, на думку Полтавської міської ради, на момент виконання Договору у Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради були відсутні підстави вимагати заміни неякісного товару.

Відповідно до п.7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

Третя особа також зазначає, що строк дії Договору до 31.12.2022р. На даний час Договір є виконаним у повному обсязі та втратив свою чинність з огляду на факт закінчення строку його дії та виконання.

Тому, на думку третьої особи, обраний прокурором спосіб захисту є неналежним.

На підставі зазначеного, посилаючись на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 07.08.2018р. у справі №910/7981/17, від 18.11.2019р. у справі №910/16750/18, від 12.05.2020р. у справі №911/991/19, третя особа вважає, що розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Полтавська міська рада також вважає, що з урахуванням умов даного Договору та вимог законодавства щодо неналежного виконання договору постачання, належним способом захисту є зобов`язання належним чином виконати умови договору та замінити неякісний товар у разі доведеності факту постачання неякісного товару саме з вини постачальника.

Крім того, третя особа зауважує на тому, що у висновку ДП «Полтавастандартметрологія» від 09.05.2022р. №11-08/758 міститься посилання на неякісність консервів, які вказані в протоколах випробувань №№ 0602, 0603, 0641, 0647, 0649, 0651, 0653, 06555, 0657 від 03.05.2022р., але відсутнє посилання на Договір.

При аналізі текстів вказаних протоколів, третьою особою встановлено, що місце відбору зразків - це навчальні заклади м.Полтави та Київська РВК у м.Полтаві, і в жодному з цих протоколів не зазначено у яких умовах зберігалися ці консерви саме у цих закладах і чи відсутня вина цих закладів у порушенні умов зберігання консервів тощо. Датами відбору зразків зазначено 27.04.2022р., 18.05.2022р., 19.05.2022р., тоді як датами постачання товару відповідачем є 22.03.2022р., 23.03.2022р. та 28.03.2022р., у звязку із чим Полтавська міська рада зазначає, що відбори здійснювались через місяць-два після постачання і прокуратура не надає доказів, що саме у цей період не було дотримано умов зберігання консервів.

Також, третя особа звернула увагу, що у протоколах вказано, що зразки відбиралися не професійними сертифікованими спеціалістами експертної установи, а зацікавленими особами - слідчими УСБУ, без надання доказів ідентичності відібраних зразків саме поставленій за Договором продукції, а не вилученій у торгівельній мережі, тому з позиції Полтавської міської ради протоколи не можуть бути належними та допустимими доказами у справі.

При цьому, Управлінням адміністративних послуг Полтавської міської ради передано на зберігання навчальним закладам вказану продукцію в повному обсязі 29.04.2022р., що підтверджено актом списання №27 від 29.04.2022р., але, на думку третьої особи, прокуратурою не досліджено та не надано доказів того, що протягом 25-30 днів ці консерви належно зберігалися саме у цих закладах тощо, а тому надані акти бракеражу від 06.04.2022р., акти огляду матеріальних цінностей від 16.05.2022р., 17.05.2022р., 30.05.2022р., акт обстеження стану консервів від 25.05.2022р. не можуть слугувати належними доказами.

До того ж, Полтавська міська рада звертає увагу на те, що у більшості актів, складених навчальними закладами про неякісність продукції, взагалі відсутнє посилання на те, що ці консерви отримані саме від Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради, щодо виробництва відповідача, саме тієї партії постачання, отримання товару на виконання саме спірного Договору.

З позиції третьої особи, прокуратура не взяла до відома та не спростувала, що надані відповідачем декларації виробника/якісні посвідчення №1/5 від 23.02.2022р. та №5 від 25.02.2022р. підтверджували якість та безпеку продукту згідно з п. 122.2 ДСТУ і не ставили їх під сумнів. Окрім того, відповідачем додатково було надано протокол випробувань харчової продукції від 16.05.2022р. №1464/22-х, яким встановлено відповідність поставлених консервів ДСТУ.

3 урахуванням зазначеного, Полтавська міська рада дійшла висновку, що подані прокурором докази не є належними та допустимими, отже, факт неналежного виконання ТОВ «ПРОДОПТОМ» умов спірного Договору не доведений прокуратурою. Як наслідок, третя особа вважає, що прокуратурою не доведено факт порушення економічних інтересів держави та протиправних дій чи бездіяльності Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради та Полтавської міської ради у зазначених договірних відносинах, а тому відсутні підстави для задоволення позову у даній справі.

Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представника прокуратури, суд встановив, що з метою формування продовольчого резерву Полтавської територіальної громади Полтавської області, призначенням якого є запобігання та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій та небезпечних подій, 18.03.2022р. між Управлінням адміністративних послуг Полтавської міської ради (Замовник) та ТОВ «ПРОДОПТОМ» (Постачальник) укладено Договір №1803/1 про постачання консервів м`ясних «Свинина тушкована» ДСТУ 4450:2005, фасована у банки 525 г, в кількості 80 000 шт. на суму 8 323 200 грн.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується в порядку, на умовах і в терміни, передбачені цим Договором, постачати і передавати у власність продукти харчування - Консерви м`ясні «Свинина тушкована» ДСТУ 4450:2005 (термін зберігання не більше 4 років), фасована у банки 525 г, в кількості 80 000 шт. (ДК 021:2015:15130000-8: М`ясопродукти).

Згідно з п. 1.2 Договору постачання товару здійснюється для забезпечення реалізації Комплексної цільової програми «Розвиток цивільного захисту Полтавської міської територіальної громади на 2020-2022 роки».

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України також передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, між Управлінням адміністративних послуг Полтавської міської ради (Замовник) та ТОВ «ПРОДОПТОМ» (Постачальник) склалися правовідносини щодо купівлі-продажу товару.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Постачальник повинен поставити Замовнику товар, передбачений цим Договором. Якість товару, що постачається, повинна відповідати державним стандартам та мати належний (не прострочений та такий, що дозволяє використати товар за призначенням у необхідний для Замовника строк) термін реалізації.

Відповідно до п.3.3. Договору у випадку виявлення неякісного товару після отримання, виклик представника Постачальника та заміна товару є обов`язковим.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що якісний прийом товару здійснюється Замовником у відповідності до законодавства

Згідно п.5.1. Договору Постачальник за цим Договором здійснює відвантаження товару на автотранспорт Замовника. Постачання товару здійснюється шляхом самовивозу його Замовником з підприємства Постачальника.

Відповідно до п.5.2. Договору Постачальник зобов`язаний одночасно з товаром передати Замовнику документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до Договору.

Згідно з п. 5.3 Договору поставка вважається виконаною після фактичного отримання Замовником товару належної якості та кількості, та підписання уповноваженими працівниками сторін видаткових накладних. Замовник має право відмовитися від прийняття товару, який не відповідає умовам цього договору.

Відповідно до п.6.3.2 Договору визначено, що постачальник зобов`язується забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам Договору.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що Договір набуває чинності з дати його укладення сторонами і діє до 31.12.2022р.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору ТОВ «ПРОДОПТОМ» поставлено Управлінню адміністративних послуг Полтавської міської ради товар, а саме Консерви м`ясні ж/б «Свинина тушкована» 525 г ТМ «ПМК» у кількості 80 000 шт на суму 8 323 200 грн, що підтверджується видатковими накладними №ОП-0000233 від 23.03.2022р., №ОП-0000235 від 28.03.2022р.

Суд зауважує на тому, що видаткові накладні №ОП-0000233 від 23.03.2022р., №ОП-0000235 від 28.03.2022р. не містять інформації щодо дати виготовлення продукції, партії виготовлення.

Згідно актів №3 від 23.03.2022р. та №5 від 28.03.2022р. до Договору відповідального зберігання №2203/1 від 22.03.2022р., укладеного між Управлінням адміністративних послуг Полтавської міської ради (Поклажодавець) та ТОВ «ПРОДОПТОМ» (Зберігач) консерви м`ясні ж/б «Свинина тушкована» 525 г ТМ «ПМК» у кількості 80 000 шт на суму 8 323 200 грн передані Зберігачу на відповідальне зберігання.

23 березня 2022р. Управлінням адміністративних послуг Полтавської міської ради сплачено на користь Постачальника попередню оплату за товар у розмірі 2 496 960 грн та 28.03.2022р. сплачено 5 826 240 грн., що в загальному становить 8 323 200 грн.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу приписів ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст.673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів (ч.1 ст.268 Господарського кодексу України).

Приймання товару за якістю проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу №П-7 від 25.04.1966, та сертифікату якості та/або паспорту заводу-виробника.

Згідно п.29 вказаної Інструкції за результатами приймання продукції за якістю та комплектністю за участю представників, зазначених у пп. 19 та 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції.

Так, по факту поставки продукції - консервів м`ясних «Свинина тушкована» ДСТУ 4450:2005, фасованих у банки 525 г (виробництва ТОВ «ПРОДОПТОМ»), що придбані Управлінням по Договору №1803/1 від 18.03.2022р., під час проведення перевірки надані декларації виробника/якісні посвідчення №5 від 26.02.2022р. та №1/5 від 23.02.2022, видані виробником, в яких зазначено про дату виготовлення - 25.02.2022р. та 23.02.2022р. відповідно, кількість продукції в партії (по 80 000 шт в кожній), термін зберігання (не більше 4 років з дати виготовлення та з умовами зберігання при температурі від 0 до +20 С і вологості небільше 75 %). Також, вказаними деклараціями виробник ТОВ «ПРОДОПТОМ» засвідчив відповідність продукції власного виробництва вимогам нормативної документації.

Однак, як встановлено перевіркою Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області відповідно до акта про результати перевірки закупівель в Управлінні адміністративних послуг Полтавської міської ради №201631-25/4 від 24.06.2022р. фактично за Договором №1803/1 від 18.03.2022р. Управлінням прийнята продукція не лише виробництва Постачальника (ТОВ «ПРОДОПТОМ»), а й виробництва іншого суб`єкта господарювання - ФОП Сергіенко В.І., а саме: Консерви м 'ясні «Свинина тушкована» ДСТУ 4450:2005 (згідно з даними на етикетці).

Враховуючи предмет позову, підлягає дослідженню якість товару, поставленого ТОВ «ПРОДОПТОМ» на виконання Договору№1803/1 від 18.03.2022р.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 27.04.2022р. «Про передачу з місцевого продовольчого резерву» затверджено передачу закладам освіти, установам та організаціям продукти харчування та господарські товари із сформованого місцевого продовольчого резерву відповідно до переліку, затвердженого протоколом засідання місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 17.03.2022 №4/2022, згідно з додатком 1 до цього рішення.

У додатку 1 до вказаного рішення виконкому наведено перелік закладів освіти, установ і організацій, яким передані матеріальні цінності, в тому числі і свинина тушкована ж/б 525 г у загальній кількості 80000 шт., серед яких: КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2», КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4», КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №26», КЗ «Полтавський ліцей №31 Полтавської міської ради», КЗ «Полтавський ліцей №33 Полтавської міської ради», КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №28», КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №27» та інші заклади освіти, установи і організації.

В матеріалах справи містяться акти огляду матеріальних цінностей, що перебувають на балансі комунальних закладів: «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №28 Полтавської міської ради Полтавської області», «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №20 імені Бориса Серги Полтавської міської ради Полтавської області», «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №26 Полтавської міської ради Полтавської області», «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №34 Полтавської міської ради Полтавської області», «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №27 Полтавської міської ради Полтавської області», «Гімназія №35 Полтавської міської ради», з яких вбачається, що на зберіганні в зазначених закладах освіти перебували консерви ТОВ «ПРОДОПТОМ» з датою виготовлення 23.02.2022р., 25.02.2022р.

Відповідно до акта №25 від 16.05.2022р. в Комунальному закладі «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №20 імені Бориса Серги Полтавської міської ради Полтавської області» було виявлено ушкодження 3 банок консервів, з яких 1 банка вздуття кришки та 2 - деформація кришки. Актом бракеражу від 06.04.2022р., складеному в Комунальному закладі «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №34 Полтавської міської ради Полтавської області» було виявлено факт пошкодження однієї банки консервів м`ясних тушкованих. Актом від 29.03.2022, складеному КЗ «Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №27 Полтавської міської ради Полтавської області» встановлено, що 6 штук консервів виробництва ФОП Сергієнко В.І. ТМ «ПМК» передано пошкодженими на зберігання.

З матеріалів справи вбачається, що зразки консервів м`ясних «Свинина тушкована» ТМ «ПМК» виробництва ТОВ «ПРОДОПТОМ», виготовлені 23.02.2022р. та 25.02.2022р., були вилучені посадовими особами Управління Служби безпеки України з вищезазначених навчальних закладів та передані до Державного підприємства «Полтавський регіональний науково-технологічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» для встановлення відповідності ДСТУ 4450:2005 «Консерви м`ясні. М`ясо тушковане».

У відповідності до п.п.21-22 ч.1 ст.1 Закону України «Про стандартизацію» стандартизація - діяльність, що полягає в установленні положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенційних завдань і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері. Технічні умови - нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинна відповідати продукція, процес або послуга, та визначає процедури, за допомогою яких може бути встановлено, чи дотримані такі вимоги.

Згідно ст.8 Закону України «Про стандартизацію» суб`єктами стандартизації є: 1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері стандартизації; 2) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації; 3) національний орган стандартизації; 4) технічні комітети стандартизації; 5) підприємства, установи та організації, що здійснюють стандартизацію.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України «Про стандартизацію» підприємства, установи та організації мають право у відповідних сферах діяльності та з урахуванням своїх господарських і професійних потреб організовувати та виконувати роботи із стандартизації, зокрема: 1) розробляти, приймати, перевіряти, переглядати та скасовувати стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови і зміни до них, установлювати процедури їх розроблення, прийняття, перевірки, перегляду, скасування та застосування; 2) застосовувати прийняті ними стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови; 3) брати участь у роботі спеціалізованих міжнародних та регіональних організацій стандартизації відповідно до положень про такі організації; 4) створювати та вести фонди нормативних документів і видавати каталоги нормативних документів для забезпечення своєї діяльності та інформаційного обміну; 5) видавати і розповсюджувати прийняті ними стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, документи відповідних спеціалізованих міжнародних організацій стандартизації, членами яких вони є чи з якими співпрацюють на підставі положень про такі організації або відповідних договорів.

Відповідно до статуту Державного підприємства «Полтавський регіональний науково-технологічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі - ДП «Полтавастандартметрологія»), підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економіки України та є державним комерційним підприємством.

Судом встановлено, що ДП «Полтавастандартметрологія» акредитоване Національним агентством з акредитації України на проведення роботи з оцінки відповідності продукції за ініціативою заявника, зокрема, у сфері «м`ясо законсервоване та м`ясні продукти» на підставі рішення від 07.12.2016р. 05.02.2018-04.02.2023. Відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2019 рішення від 30.06.2022р. 11.05.2023р.- 10.05.2028р.

Отже, ДП «Полтавастандартметрологія» уповноважено на визначення відповідності, зокрема, харчових продуктів вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів на продукцію.

Відповідно до висновку ДП «Полтавастандартметрологія» №11-08/758 від 09.05.2022р., складеного на підставі протоколів випробувань №№ 0602, 0603 від 03.05.2022р., №№ 0641,0647, 0649, 0651, 0653, 0655, 0657 від 05.05.2022р. та №11-08/876 від 26.05.2022р., складеного на підставі протоколів випробувань №№ 0767, 0768, 0769, 0770 від 25.05.2022р. та 0794 від 26.05.2022р. консерви м`ясні «Свинина тушкована» виготовлені ТОВ «ПРОДОПТОМ» м. Полтава, вул. Харчовиків 6А, не відповідають вимогам ДСТУ 4450:2005 «Консерви м`ясні. М`ясо тушковане. Технічні умови» за органолептичними показниками, крім того, встановлено факт невідповідності етикеток на вказаних консервах вимогам Закону України «Про захист прав споживачів щодо харчових продуктів», наказу Міністерства економіки України №914 від 04.08.2015р.

Суд також зауважує, що матеріали справи не місять будь-яких висновків про відповідність консервів м`ясні «Свинина тушкована», виготовлених ТОВ «ПРОДОПТОМ» 23.02.2022р. та 25.02.2022р., стандартам та вимогам, виготовлених на замовлення Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради та/або ТОВ «ПРОДОПТОМ». На думку суду, декларації виробника/якісні посвідчення №5 від 26.02.2022р. та №1/5 від 23.02.2022, видані виробником на товар, не є належним доказом якості та відповідності поставленої продукції вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів на продукцію.

Судом також встановлено, що на підставі заяви громадянки ОСОБА_1 наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №24 від 06.05.2022р. погоджено Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «ПРОДОПТОМ» (вул. Харчовиків, 6а, м. Полтава).

Листом від 06.05.2022р. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, що до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшло звернення гр. ОСОБА_1 , відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022р. №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» Держпродспоживслужба звернулася до Мінагрополітики із запитом про надання рішення щодо проведення позапланового заходу державного контролю. Мінагрополітики погодило проведення позапланового заходу ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області з метою розгляду звернення гр. ОСОБА_1

10 травня 2022р. ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області винесено наказ №489 про проведення позапланового заходу державного нагляду з 10 травня по 13 травня 2022р. із застосуванням заходів відеофіксації на потужностях ТОВ «ПРОДОПТОМ».

Комісією з проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері безпечності харчових продуктів ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області 11.05.2022р. складено та направлено в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області Павлову С.Л. доповідну записку вх.№ 1766-22 із зазначенням виявлених в ході перевірки порушень Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», зокрема на потужності з забою, розбирання та обвалювання м`яса свійських копитних, розбирання та обвалювання м`яса свійської птиці, переробки м`яса: ч.ч.1-2 ст.37 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (вимоги до обігу об`єктів санітарних заходів не дотримуються); п.1 ч.1 ст.41 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (потужність не підтримується в чистому та робочому стані); п.2 ч.1 ст.41 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»; (потужність не спланована, сконструйована та розміщена так, щоб забезпечити її належне утримання, чищення та/або дезінфекцію, запобігання або мінімізацію будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів із боротьби зі шкідниками, запобіганню накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів); п.3 ч.1 ст.41 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (Закон №771) (потужність має належну природну або механічну вентиляцію); п.5 ч.1 ст.41 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (підлога не має достатньої дренажної системи, конструкція якої запобігає ризику забруднення); п.2 ч.1 ст.42 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (стеля та верхні кріплення мають пошкодження, що призводить до накопиченню бруду, утворенню небажаної плісняви і відпаданню часток конструкції та накопиченню конденсату); п.3 ч.1 ст.42 Закону № 771 (вікна, що відкриваються назовні, не обладнано сіткою від комах); пункту 5 частини першої статті 42 Закону № 771 (усі поверхні (включно з поверхнею обладнання), що контактують з харчовими продуктами, застарілі, знаходяться в пошкодженому стані, не піддаються легкому очищенню та дезінфекції, металеві конструкції мають відшарування лако-фарбового покриття та вражені корозією); пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 771, пункту 2 частини першої статті 45 Закону № 771 (обладнання застаріле, вражене корозією, має технічні пошкодження, інвентар зберігається не впорядковано, допускається зберігання технічного ремонтного інструменту, змазувальних технічних засобів без ознак ідентифікації та маркування поряд з робочою лінією та відкритим харчовим продуктом. У виробничій зоні наявне неробоче обладнання, що має незадовільний гігієнічний стан); частини другої статті 45 Закону № 771 (відсутнє каліброване вимірювальне Обладнання для контролю технологічних режимів при виготовленні м`ясних консервів); пункту 3 частини першої статті 46 Закону № 771 (оператор ринку не дотримується відповідних положень законодавства щодо зберігання і утилізації (знищення) харчових та інших відходів та/або має договори щодо їх утилізації (знищення); п. 1 частини першої статті 48 Закону № 771 (на потужності допускається персонал, який не забезпечений спецодягом, та не пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу); пункту 3 частини першої статті 49 Закону № 771 (харчові продукти не захищено від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу); пункту 4 частини першої статті 49 Закону № 771 (не ведеться результативна боротьба зі шкідниками та гризунами); частини першої статті 21 Закону № 771 (постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, не запроваджено); частини першої та другої статті 34 Закону № 2042 (оператор ринку не контролює наявність інформації про харчовий ланцюг та не передає вчасно таку інформацію державному ветеринарному інспектору).

11 травня 2022р. ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області винесено рішення №10 про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів, яким тимчасово припинено виробництво та обіг харчових продуктів на потужності бійні, потужності і розбирання та обвалювання м`яса свійських копитних, розбирання та обвалювання м`яса свійської птиці, виробництва кускового м`яса та м`ясних напівфабрикатів ТОВ «ПРОДОПТОМ» в термін до 10 робочих днів з дня вручення та оприлюднення на офіційному веб-сайті ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області цього рішення, для усунення загрози для життя та здоров`я людей тощо.

Рішенням №11 від 11.05.2022р. ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області про тимчасове припинення виробництва та обігу харчових продуктів, яким тимчасово припинено виробництво та обіг харчових продуктів на потужності цеху по виробництву м`ясних консервів ТОВ «ПРОДОПТОМ».

Крім того, 24.05.2022р. в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області Павловим С.Л. винесено постанову №1 про тимчасове припинення дії експлуатаційного дозволу від 17.01.2022р. №53-08-1, якою тимчасово припинено дію експлуатаційного дозволу від 17.01.2022р. №53-08-1 за реєстраційним номером потужності a-UA-53-08-1-I-SH-CP-II-CP-V-MM-MP із забою, розбирання та обвалювання м`яса свійських копитних, розбирання та обвалювання м`яса свійської птиці; виробництва кускового м`яса та м`ясних напівфабрикатів ТОВ «ПРОДОПТОМ» до повного усунення порушень вимог законодавства зазначених в акті, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти від 13.05.2022р. №44, припису про усунення порушень вимог законодавства про харчові продукти, кормів та побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин від 17.05.2022 року №12.

Судом встановлено, що в межах судових проваджень №440/4747/22, №440/4748/22, №440/5526/22, №440/5528/22 відповідачем оскаржувалися рішення ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, винесені під час позапланового заходу державного нагляду, однак суди прийшли до висновку про відсутність підстав для скасування вказаних вище рішень.

Суд звертає увагу Полтавської міської ради на те, що встановлена ДП «Полтавастандартметрологія» невідповідність продукції, виготовленої ТОВ «ПРОДОПТОМ», встановлена на підставі випробувань та потребує спеціальних знань, у зв`язку з чим суд критично ставиться до посилань позивача на відсутність необхідності повернення товару станом на дату його прийняття від постачальника.

На підставі всього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дійсно товар, поставлений ТОВ «ПРОДОПТОМ» на виконання Договору №1803/1В від 18.03.2022р., укладеного між Управлінням адміністративних послуг Полтавської міської ради та ТОВ «ПРОДОПТОМ», є неякісним та таким, що не є придатним до використання за призначенням, а саме для формування продовольчого резерву Полтавської територіальної громади Полтавської області.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Однак, відповідачем не надано до матеріалів справи доказів відповідності товару, поставленого Управлінню адміністративних послуг Полтавської міської ради станом на момент передання товару.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.1 ст.268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Правові наслідки передання товару неналежної якості визначені приписами ст. 678 Цивільного кодексу України. Так, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Тобто, у випадку поставки неякісного товару покупець має право діяти альтернативно: або відмовитися від прийняття і оплати товару, або вимагати повернення сплаченої суми.

Поняття недоліку визначено в п.15 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Разом з тим, в п. 12 ст. 1 вказаного Закону наведено поняття істотного недоліку - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом зазначених норм, розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018р. у справі № 910/7981/17, від 18.11.2019р. у справі №910/16750/18.

Відповідно до п.10.1. Договору строк дії договору тривав до 31.12.2022р.

Отже, враховуючи той факт, що строк дії Договору №1803/1В від 18.03.2022р., укладеного між Управлінням адміністративних послуг Полтавської міської ради та ТОВ «ПРОДОПТОМ», закінчився, позовна вимога прокуратури про розірвання вказаного договору задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи також вбачається, що виробництво та обіг харчових продуктів на потужності бійні, потужності з розбирання та обвалювання м`яса свійських копитних та свійської птиці, виробництво кускового м`яса та м`ясних напівфабрикатів ТОВ «ПРОДОПТОМ» тимчасово припинено на підставі рішення ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області №10 від 11.05.2022р. Крім того, тимчасово припинено діяльність відповідача з виробництва та обігу харчових продуктів на потужності цеху по виробництву м`ясних консервів на підставі рішення ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області №11 від 11.05.2022р.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2022р. у справі №440/4747/22 за позовом ТОВ «ПРОДОПТОМ» до ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання противоправним та скасування рішення про тимчасове припинення виробництва та обіг харчових продуктів №10 від 11.05.2022р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Крім того, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2022р. у справі №440/4748/22 за позовом ТОВ «ПРОДОПТОМ» до ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання противоправним та скасування рішення про тимчасове припинення виробництва та обіг харчових продуктів №11 від 11.05.2022р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Доказів оскарження в апеляційному порядку зазначених вище рішень матеріали справи не містять. Крім того, доказів відновлення діяльності з виробництва м`ясних консервів відповідачем не надано до матеріалів справи, у зв`язку з чим суд погоджується з позицією прокурора, що станом на даний час відсутня можливість вимагати заміни товару.

На підставі зазначеного, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення коштів, сплачених за товар неналежної якості, поставлений ТОВ «ПРОДОПТОМ», у розмірі 8 323 200 грн на користь Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради.

Досліджуючи підстави для здійснення прокурором представництва інтересів Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради суд зазначає наступне.

За приписами ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поняття «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з частковою державною власністю у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності України, гарантування її державної, економічної безпеки, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постанові від 25.04.2018р. у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та від 06.02.2019 у справі № 927/246/18), що надмірна формалізація «інтересів держави» може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно пункту 1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Як вбачається з пункту 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду України, під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Слід зазначити, що у судовому процесі держава бере участь як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач і визначив стороною у справі певний орган (така позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №913/152/19, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 27.02.2019 у справі №761/3884/18).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок про застосування ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Зокрема зазначено, що відповідно до ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У зв`язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов`язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 911/620/17 зазначав, що у правовідносинах, що стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади інтереси держави та місцевого самоврядування, повністю збігаються.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, серед інших, поєднання місцевих і державних інтересів; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування. Вказані принципи місцевого самоврядування означають, що в Україні збігаються державні і місцеві інтереси.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004р. категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Відповідно до ч.1 ст.4 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист - це комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Частиною 1 ст.8 Кодексу цивільного захисту України визначено, що забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту, яка складається з функціональних і територіальних підсистем.

Пунктом 7 ч.3 зазначеної статті встановлено, що основними завданнями єдиної державної системи цивільного захисту є створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

Згідно з положеннями Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №775, матеріальний резерв - це запас будівельних і пально-мастильних матеріалів, лікарських засобів та виробів медичного призначення, продовольства, техніки, технічних засобів та інших матеріальних цінностей (далі - матеріальні цінності), призначених для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, надання допомоги постраждалому населенню, проведення невідкладних відновлювальних робіт і заходів.

Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» встановлює правові та організаційні засади вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції з метою недопущення негативного впливу такої продукції на життя, здоров`я людини, майно і довкілля.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» громадяни мають право на безпечні для здоров`я і життя харчові продукти.

Так, рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №44 від 17.03.2022р. «Про формування продовольчого резерву» затверджено Порядок створення та використання місцевого продовольчого резерву в умовах воєнного стану для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та небезпечних подій.

Згідно з вказаним Порядком, створення, утримання та поповнення місцевого продовольчого резерву здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету (п. 2 Порядку).

Відповідно до Комплексної цільової програми «Розвиток цивільного захисту Полтавської міської територіальної громади на 2020-2022р.» в новій редакції Управління адміністративних послуг є одним з відповідальних виконавців вказаної програми.

Відповідно до положення про Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради від 30.11.2018р. Управління є виконавчим органом Полтавської міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 13.06.2022р. за №55-114-6778вих-2 Полтавською окружною прокуратурою повідомлено Управління про наявність порушених інтересів держави і мешканців територіальної громади та необхідність їх поновлення шляхом розірвання Договору №1803/1 від 18.03.2022р., укладеного з ТОВ «ПРОДОПТОМ».

Проте, не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства, жодної відповіді на адресу прокуратури щодо звернення до суду з відповідною позовною заявою, або вжиття інших заходів в межах наданих повноважень Управлінням адміністративних послуг Полтавської міської ради не було н вчинено, що свідчить про прояв пасивної поведінки уповноваженого органу щодо захисту інтересів держави.

Листом від 17.10.2022р. Полтавською окружною прокуратурою повідомлено Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради про намір звернутися до суду з позовом про розірвання Договору.

Вказане свідчить про обґрунтованість звернення до суду керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області з позовом в інтересах держави в особі Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що пояснення щодо позовних вимог Полтавської міської ради, що надійшли до суду 14.03.2023р., підписані представником за довіреністю - Пономаренко А.

Судом встановлено, що дані про наявність у Пономаренко А. повноважень на вчинення дій від імені Полтавської міської ради не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, крім того, до пояснень не надано доказів наявності у підписанта статусу адвоката.

В свою чергу, довіреність за вих.№04-84/2/3215 від 16.11.2021р. не є належним доказом наявності у Пономаренко А. повноважень на здійснення самопредставництва інтересів Полтавської міської ради у справах, що розглядаються в порядку загального позовного провадження, в порядку ст.56 ГПК України.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що посилання прокуратури на відсутність у підписанта пояснень щодо позовних вимог Полтавської міської ради, що надійшли до суду 14.03.2023р., повноважень на їх підписання є обґрунтованими, у зв`язку з чим суд не приймає до уваги вказані пояснення.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДОПТОМ» про розірвання Договору поставки №1803/1 від 18.03.2022р., укладеного між Управлінням адміністративних послуг Полтавської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДОПТОМ», та стягнення грошових коштів у розмірі 8 323 200 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДОПТОМ» (65012, м. Одеса, вул. Леонтовича, буд. 12, код ЄДРПОУ - 44159762, електронна адреса: prodoptom@ukr.net) на користь Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд.36, код ЄДРПОУ - 39779718, електронна адреса: upravlinnya@cnap-pl.gov.ua, Отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/ 24060300; Код отримувача: 37959255; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); номер рахунку №UA748999980314030544000016719; Код класифікації доходів бюджету: 24060300; найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження) грошові кошти у розмірі 8 323 200 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДОПТОМ» (65012, м. Одеса, вул. Леонтовича, буд. 12, код ЄДРПОУ - 44159762, електронна адреса: prodoptom@ukr.net) на користь Полтавської окружної прокуратури Полтавської області (36000, м. Полтава, вул. Ляхова, буд.1, код ЄДРПОУ - 02910060, електронна адреса: poltava@pol.gp.gov.ua) витрати по сплаті судового збору у розмірі 124 848 грн.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 28 липня 2023 р.

Суддя Н.В. Рога

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення18.07.2023
Оприлюднено31.07.2023
Номер документу112483959
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Розірвання договорів (правочинів) купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —917/1467/22

Ухвала від 28.08.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Рога Н.В.

Ухвала від 14.09.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Рога Н.В.

Ухвала від 07.09.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Рога Н.В.

Рішення від 18.07.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Рога Н.В.

Ухвала від 29.06.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Рога Н.В.

Ухвала від 02.05.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Рога Н.В.

Ухвала від 04.04.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Рога Н.В.

Ухвала від 14.03.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Рога Н.В.

Ухвала від 21.02.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Рога Н.В.

Ухвала від 26.01.2023

Господарське

Господарський суд Одеської області

Рога Н.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні