Ухвала

від 28.07.2023 по справі 905/1591/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 905/1591/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Мачульського Г.М., Краснова Є.В.,

розглядаючи матеріали касаційної скарги Селянського (фермерського) господарства «Агрос»

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 та рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2023 у справі

за позовом Селянського (фермерського) господарства «Агрос»

до Селянського (фермерського) господарства «Джерело»

про стягнення 989 189 грн,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Агрос» (далі - позивач) звернулося до суду до Селянського (фермерського) господарства «Джерело» (далі - відповідач) з позовом про стягнення 989 189 грн збитків.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.04.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 (повний текст складено 10.07.2023), у задоволенні позову відмовлено.

27.07.2023 позивач через підсистему «Електронний Суд» звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023 для розгляду справи № 905/1591/21 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Міщенко І.С. - головуючий, Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги у контексті оскаржуваних судових рішень, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

Відповідно до приписів пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України визначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Згідно ж з частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Аналіз наведених положень дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у чітко визначених законом випадках, що передбачені у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Селянське (фермерське) господарство «Агрос`у цій справі оскаржує судове рішення, яким вирішено спір про стягнення 989 189 грн, а тому (за загальним правилом) воно не підлягає касаційному оскарженню і ураховуючи наведені вище приписи процесуального Закону, звертаючись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою скаржник повинен був належним чином обґрунтувати наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, які давали б касаційному суду можливість здійснити касаційний перегляд оскаржуваного рішення.

Водночас, у поданій касаційній скарзі позивач жодним чином не обґрунтовує необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі (з урахуванням ціни позову у ній) не доводить та не обґрунтовує наявність передбачених підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав, хоча процесуальним законом тягар доказування наявності згаданих підстав покладається саме на скаржника.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що скаржником не дотримано умов допуску цієї справи до касаційного оскарження.

У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 та рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2023, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Агрос» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 та рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2023 у справі № 905/1591/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Мачульський Г.М.

Краснов Є.В.