Постанова
від 20.07.2023 по справі 922/3804/20
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/3804/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 (головуючий суддя Сгара Е. В., судді Гребенюк Н. В., Россолов В. В.)

у справі № 922/3804/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Обчислювальна техніка та інформатика", 2) Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, 3) ОСОБА_2 , 4) ОСОБА_3 , 5) ОСОБА_4 , 6) ОСОБА_5 , 7) ОСОБА_6 , 8) ОСОБА_7 , 9) ОСОБА_8 , 10) ОСОБА_9 , 11) ОСОБА_10 , 12) фізичної особи-підприемеця Нижегородової Галини Віталіївни , 13) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Іванової Ольги Сергіївни, 14) ОСОБА_12 , 15) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Погребняк Наталії Вікторівни, 16) ОСОБА_13 , 17) ОСОБА_14 , 18) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ємця Івана Олександровича, 19) ОСОБА_15 , 20) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мірошніченко Тетяни Петрівни, 21) ОСОБА_16 , 22) ОСОБА_17 , 23) ОСОБА_18 , 24) ОСОБА_19 , 25) Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА РІЕЛТІ БУД", 26) ОСОБА_20 , 27) ОСОБА_21 , 28) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Янової Оксани Євгенівни, 29) ОСОБА_22 , 30) ОСОБА_23 , 31) ОСОБА_24 , 32) ОСОБА_25 , 33) ОСОБА_26 , 34) ОСОБА_27 , 35) ОСОБА_28 , 36) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Кошель Тетяни Владиславівни, 37) ОСОБА_1 , 38) ОСОБА_29 , 39) ОСОБА_30 , 40) ОСОБА_31 , 41) ОСОБА_32 , 42) ОСОБА_33 , 43) ОСОБА_34 , 44) ОСОБА_35 , 45) ОСОБА_36 , 46) ОСОБА_37 , 47) ОСОБА_38 , 48) ОСОБА_39 , 49) ОСОБА_40 , 50) ОСОБА_41 , 51) ОСОБА_42 , 52) ОСОБА_43 , 53) Державного реєстратора КП "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Харківської обл. Луценка Павла Геннадійовича, 54) Державного реєстратора Протопопівської сільської ради Дергачівського району Харківської обл. Тесленка Ігоря Анатолійовича, 55) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Іванової Ольги Сергіївни, 56) Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської ради Орлової Наталії Олександрівни, 57) Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості" Протопопівської сільської ради Жбадинського Олега Михайловича, 58) ОСОБА_44 , 59) ОСОБА_45 , 60) ОСОБА_46 , 61) ОСОБА_47 , 62) ОСОБА_48 , 63) ОСОБА_49 , 64) ОСОБА_50 , 65) ОСОБА_51 , 66) ОСОБА_52 , 67) Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Тертишника Дмитра Олександровича, 68) Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гетьмана Павла Сергійовича, 69) Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Прокопенко Олесі Олегівни, 70) Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєвої Анастасії Олексіївни, 71) Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Венглюк Тетяни Василівни, 72) Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович Аліни Ігорівни, 73) Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Івченка В`ячеслава Валерійовича, 74) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Алексєєвої Ліани Василівни, 75) ОСОБА_53 , 76) ОСОБА_54 , 77) ОСОБА_55 , 78) ОСОБА_56 , 79) ОСОБА_57 , 80) ОСОБА_58 , 81) ОСОБА_59 , 82) ОСОБА_60 , 83) ОСОБА_61 , 84) ОСОБА_62 , 85) ОСОБА_63 , 86) ОСОБА_64 , 87) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Зубарєва Ігоря Юрійовича, 88) ОСОБА_65 , 89) ОСОБА_66 , 90) ОСОБА_67 , 91) ОСОБА_68 , 92) ОСОБА_69 , 93) ОСОБА_70 , 94) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Жовніра Ярослава Вікторовича, 95) ОСОБА_71 , 96) ОСОБА_72 , 97) ОСОБА_73 , 98) ОСОБА_74 , 99) ОСОБА_75 , 100) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ништик Людмили Олександрівни, 101) ОСОБА_76 , 102) ОСОБА_77 , 103) ОСОБА_78 , 104) ОСОБА_79 , 105) ОСОБА_80 , 106) ОСОБА_81 , 107) ОСОБА_82 , 108) ОСОБА_83 , 109) ОСОБА_84 , 110) ОСОБА_85 , 111) ОСОБА_86 , 112) Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової Алли Валентинівни, 113) ОСОБА_87 , 114) ОСОБА_88 , 115) ОСОБА_89 , 116) ОСОБА_90 , 117) Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Сендик-Полянської Ірини Михайлівни, 118) ОСОБА_91 , 119) ОСОБА_92 , 120) ОСОБА_93 , 121) ОСОБА_94 , 122) ОСОБА_95 , 123) ОСОБА_96 , 124) ОСОБА_97 , 125) ОСОБА_98 , 126) ОСОБА_99

про визнання недійсними протиправних підстав відчуження та поділу об`єкта нерухомого майна, визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів та вилучення із реєстру відповідних їм записів, визнання права іпотекодержателя

і за зустрічним позовом ОСОБА_37

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор" і 3) Публічного акціонерного товариства "Обчислювальна техніка та інформатика"

про визнання недійсними договорів, визнання припиненою іпотеки

(у судовому засіданні взяли участь: представник ТОВ "ФК "Фінєвровектор" - Тимофіюк Г. О.; представник ТОВ "Файненс Компані" - Штокало Т. В., відповідачі - ОСОБА_24 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 )

ІСТОРІЯ СПАРВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор" (далі - ТОВ "ФК "Фінєвровектор", Товариство, Кредитор) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до 126 відповідачів, зазначених у вступній частині цієї постанови, в якому (позові) просило суд:

(1) визнати недійсними договори про відчуження об`єктів нерухомого майна в нежитловій будівлі літ. "А-11" загальною площею 7 082,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (перша вимога за первісним позовом);

(2) визнати недійсними протиправні підстави поділу зазначеного об`єкта нерухомого майна (друга вимога за первісним позовом);

(3) визнати протиправними та скасувати рішення державних реєстраторів і вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні записи, вчинені на підставі таких рішень (усього 648 вимог немайнового характеру) (третя вимога за первісним позовом), з посиланням на положення статей 203, 215, 216, 526, 546, 575, 610, 611, 629, 658, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 193, 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 3, 7, 11, 17, 23, 24, 33 Закону України "Про іпотеку", статей 10, 18, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

2. 02.08.2021 ТОВ "ФК "Фінєвровектор" подало заяву про зміну (доповнення) предмета позову додатковою вимогою на підставі статей 46, 48 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій просило суд доповнити позовні вимоги вимогою такого змісту: (4) "Визнати за ТОВ "ФК "Фінєвровектор" право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. "А-11" загальною площею 7082,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки за договором іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк" (далі - ПАТ "Авант-Банк", Банк) і Публічним акціонерним товариством "Обчислювальна техніка та інформатика" (далі - ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика", відповідач-1 за первісним позовом) (четверта вимога за первісним позовом).

3. Позовна заява аргументована тим, що: (1) Товариству як поточному кредитору Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромтех-1" (далі - ТОВ "Будпромтех-1") та іпотекодержателю майна, що належало ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика", стало відомо про обставини незаконного скасування запису про іпотеку об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності, зміну власника об`єкта нерухомості, який є предметом іпотеки, а саме про реєстрацію права власності за ОСОБА_19 (далі - ОСОБА_19 ) на підставі неіснуючого судового рішення - рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14-ц (суддя Шликов С. П.), яким (рішенням) визнано недійсним іпотечний договір від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, виключено запис про іпотеку об`єкта з Реєстру права власності, а право власності на іпотечне майно визнано за ОСОБА_19 ; (2) згодом у червні 2016 року ОСОБА_19 передала предмет іпотеки у власність юридичної особи - ТОВ "РЕНТА РІЕЛТІ БУД" шляхом внесення об`єкта нерухомості, який є предметом іпотеки, до статутного капіталу зазначеної юридичної особи та державний реєстратор прийняв рішення про закриття розділу стосовно об`єкта нерухомості; (3) у подальшому здійснено незаконний поділ об`єкта нерухомості, який є предметом іпотеки, переведено його з об`єкта нежитлової нерухомості в житлову нерухомість, та, в свою чергу, відчужено спірний об`єкт частинами у виді квартир на користь різних фізичних осіб, які є відповідачами у цій справі.

4. 09.06.2021 до Господарського суду Харківської області звернувся ОСОБА_103 (далі - ОСОБА_103 , позивач за зустрічним позовом) із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс-Компані" (далі - ТОВ "Файненс-Компані", відповідач-1 за зустрічним позовом), ТОВ "ФК "Фінєвровектор", ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" про:

(1) визнання недійсним договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 23.04.2019 № 23/04-2019/2 (далі - договір відступлення від 23.04.2019);

(2) визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 № 20/06-2019/2 (далі - договір купівлі-продажу від 20.06.2019) (загалом - оспорювані договори, оспорювані правочини);

(3) визнання припиненою іпотеки нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А-11" загальною площею 7082,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірна будівля, спірне нерухоме майно, спірний об`єкт, предмет іпотеки), встановленої на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, укладеного між ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" і ПАТ "Авант-Банк".

5. Зустрічна позовна заява аргументована тим, що: 1) на момент укладення договору відступлення від 23.04.2019 та договору купівлі-продажу від 20.06.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні відомості про об`єкт права власності за реєстраційним номером 235710463101 - спірну будівлю, тому сторони вказаних договорів не могли відступати відповідні вимоги; 2) після укладення договору відступлення від 23.04.2019 ТОВ "Файненс-Компані" не зареєструвало за собою право іпотеки на спірний об`єкт.

Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень

6. Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 відмовлено повністю в задоволенні первісного позову. Зустрічний позов задоволено повністю.

7. Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні перших трьох позовних вимог за первісним позовом, оскільки ТОВ "ФК "Фінєвровектор" обрало неефективний спосіб захисту прав іпотекодержателя, яким, за висновком суду, в даному випадку є позов про звернення стягнення на предмет іпотеки (який є предметом розгляду в іншій господарській справі № 922/1428/16).

8. Щодо четвертої позовної вимоги за первісним позовом про визнання за Товариством права іпотекодержателя, місцевий господарський суд вказав, що на момент придбання відповідачами-фізичними особами квартир в будівлі літ. "А-11", розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме була відсутня інформація про обтяження чи права третіх осіб стосовно цього майна. За таких обставин відповідачі, які добросовісно покладалася на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не знали і не мали знати про існування будь-яких прав чи обтяжень, набули право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень, у зв`язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги про визнання за Товариством права іпотекодержателя.

9. Рішення місцевого господарського суду в частині задоволення зустрічного позову аргументоване тим, що: (1) договори про відступлення прав за іпотечним договором як такі, що підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, повинні вчинятися тільки на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а оскільки станом на момент укладення оспорюваних договорів у зазначеному Державному реєстрі були відсутні відомості про права ПАТ "Авант-Банк" і ТОВ "Файненс-Компані" на обтяження спірної будівлі та відомості про зазначену будівлю як об`єкт права власності, то оспорювані правочини вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України; (2) до укладення договору відступлення від 23.04.2019 Банк мав би (у випадку наявності для цього правових підстав) отримати на свою користь судове рішення про визнання права іпотеки на спірний об`єкт і поновити державну реєстрацію прав іпотеки на нього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у свою чергу, ТОВ "Файненс-Компані" не мало укладати договір купівлі-продажу від 20.06.2019 до реєстрації за собою права іпотеки в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у тому числі на підставі та за процедурою виконання рішення суду; (3) іпотека спірної будівлі, що була встановлена на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, укладеного між ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" і ПАТ "Авант-Банк", є припиненою на підставі статті 609 ЦК України, а саме внаслідок ліквідації 03.08.2020 Банку (первісного кредитора) як юридичної особи без визначення правонаступників.

10. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Файненс-Компані" задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у частині розгляду зустрічних позовних вимог змінено шляхом викладення резолютивної частини цього рішення в такій редакції:

"Зустрічний позов фізичної особи ОСОБА_37 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимог від 23.04.2019 року № 23/04-2019/2 та визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 року № 20/06-2019/2 в частині відступлення права вимоги, передання майнових прав за договором іпотеки № З-Ю/13/081 від 09.12.2013 року.

Визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А- 11", загальною площею 7082,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , встановлену на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 року № З-Ю/13/081, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Обчислювальна техніка та інформатика" і Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк".

11. Зазначена постанова мотивована посиланням на положення статей 15, 16, 203, 215, 512, 514 ЦК України, статей 3, 4, 17, 24 Закону України "Про іпотеку", статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 4, 73, 74, 76, 77, 86, 269, 277 ГПК України, застосовуючи які суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни рішення від 07.09.2021 у частині задоволення зустрічного позову з огляду на те, що за договором відступлення від 23.04.2019 передавалися права за цілим пулом (приблизно за 200 договорами) та за договором купівлі-продажу від 20.06.2019 передавалися права вимоги не тільки за іпотечним договором від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, а й за кредитним договором, що свідчить про помилкове визнання судом першої інстанції оспорюваних правочинів недійсними в повному обсязі.

12. Окрім того, на відміну від суду першої інстанції, висновок про необґрунтованість зустрічного позову апеляційний суд аргументував такими мотивами: (1) відповідачі за зустрічним позовом не надали належних доказів (зокрема в рамках кримінального провадження) на підтвердження фіктивності чи підроблення рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14, тоді як законодавство не пов`язує існування чи набрання законної сили судовим рішенням саме з його оприлюдненням (направленням) до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР), а сам по собі лист Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 07.05.2019 № 186/55/2019 не є належним і допустимим доказом фіктивності чи підробки вказаного судового рішення; (2) в рішеннях приватного нотаріуса Лазарєвої Л. І. № 29867323 і № 29867906, згідно з якими було проведено державну реєстрацію іншого речового права, іпотека (припинення) та державна реєстрація обтяження, заборона на нерухоме майно (припинення) на спірну будівлю, прямо не зазначено, що реєстраційні дії було проведено на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14; (3) на час укладення договору відступлення від 23.04.2019 та договору купівлі-продажу від 20.06.2019 запис про обтяження спірного нерухомого майна іпотекою був відсутній, отже, укладаючи договори про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, ПАТ "Авант-Банк" і ТОВ "Файненс-Компані" передали незареєстроване за Банком право вимоги на предмет іпотеки, який не було обтяжено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а оспорювані правочини відступлення прав за іпотечним договором та відомості про відступлення також не було належним чином зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства; (4) предметом договору відступлення права вимоги може бути виключно дійсне та існуюче в первісного кредитора майнове право, а виникнення прав іпотекодержателя за договором іпотеки може відбутися лише після нотаріального посвідчення правочину про відступлення прав за іпотечним договором, а також державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; 5) іпотека спірної будівлі, що була встановлена на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, укладеного між ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" і ПАТ "Авант-Банк", є припиненою внаслідок визнання недійсним зазначеного іпотечного договору згідно з рішенням Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14.

13. Постановою Верховного Суду від 09.08.2022 касаційну скаргу ТОВ "Файненс-Компані" задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 скасовано в частині часткового задоволення зустрічного позову, а справу в цій частині передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

14. Верховний Суд у своїй постанові, зокрема, вказав, що в порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди не надали належної оцінки та не спростували доводів скаржника про те, що законодавство України не пов`язує перехід прав вимоги за іпотечним договором до нового кредитора з моментом реєстрації відповідного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а отже, ТОВ "Файненс-Компані" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору відступлення від 23.04.2019, а згодом ТОВ "ФК" Фінєвровектор" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору купівлі-продажу від 20.06.2019. Тобто, законодавство не пов`язує і вилучення записів про іпотеку та обтяження з державного реєстру з підставами для припинення договору іпотеки або правовідносин за ним.

15. Також Верховний Суд вказав, що всупереч вимогам процесуального закону суд апеляційної інстанції під час розгляду справи (в межах зустрічного позову) належним чином не спростував тверджень скаржника про те, що рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14-ц не могло бути підставою для державної реєстрації скасування іпотеки стосовно спірного об`єкта нерухомості, позаяк цього судового рішення не існує взагалі і воно не відповідає вимогам законодавства щодо обов`язкового офіційного опублікування судових рішень в ЄДРСР.

16. Ураховуючи презумпцію правомірності правочину, закріплену статтею 204 ЦК України, Верховний Суд дійшов висновку про передчасність висновку апеляційного суду про недійсність іпотечного договору від 09.12.2013 № З-Ю/13/081 як передбачену абзацом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" підставу для задоволення зустрічної позовної вимоги про припинення іпотеки спірної будівлі, встановленої на підставі зазначеного іпотечного договору.

17. Окрім цього, іншою постановою Верховного Суду від 09.08.2022 задоволено касаційну скаргу ТОВ "ФК "Фінєвровектор", ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2022 скасовано, а справу № 922/3804/20 передано до Східного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Фінєвровектор" (вх. № 3725Х/1-40) на рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021.

18. Під час нового апеляційного розгляду справи, постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Файненс Компані" задоволено. Апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Фінєвровектор" задоволено частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 скасовано в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_105 , а також відмови в задоволенні первісного позову ТОВ "ФК "Фінєвровектор" щодо наступних позовних вимог:

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867323 від 02.06.2016 щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , Р/Н 235710463101;

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867906 від 02.06.2016 щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , Р/Н 235710463101;

- визнання за ТОВ "ФК "Фінєвровектор" права іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ "Авант Банк" і ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика".

Первісний позов ТОВ "ФК "Фінєвровектор" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867323 від 02.06.2016 щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , Р/Н 235710463101.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867906 від 02.06.2016 щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , Р/Н 235710463101.

Визнано за ТОВ "ФК "Фінєвровектор" право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 року, укладеним між ПАТ "Авант Банк" і ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика". В іншій частині апеляційної скарги ТОВ "ФК "Фінєвровектор" відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову фізичної особи ОСОБА_105 відмовлено.

В іншій оскаржуваній частині рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 залишено без змін.

19. Постанова суду апеляційної інстанції, в частині часткового задоволення первісного позову, аргументована, зокрема, тим, що: (1) підставою для прийняття рішень державного реєстратора Лазарєвої Людмили Іванівни №29867323, №29867906, №29868266 та проведення відповідних реєстраційних дій щодо виведення спірного нерухомого майна з під іпотеки, припинення обтяження та реєстрація права власності на таке майно за ОСОБА_19 , слугувало рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14; (2) разом з тим, рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14 не могло бути підставою для державної реєстрації скасування іпотеки та обтяження стосовно спірного об`єкта нерухомості, оскільки цього судового рішення не існує взагалі і воно не відповідає вимогам законодавства щодо обов`язкового офіційного опублікування судових рішень в ЄДРСР рішень (зазначений висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 09.08.2022 у цій справі та від 18.05.2022 у справі №335/10446/18); (3) позовні вимоги про скасування записів про проведену державну реєстрацію права (вилучення з реєстру записів про державну реєстрацію права) не є ефективним способом захисту права, що є підставою для відмови в позові в цій частині; (4) за умовами договору відступлення від 23.04.2019 і договору купівлі-продажу від 20.06.2019 ПАТ "Авант-Банк" відступив право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 05.12.2013 № К-Ю/13/039 та за іпотечним договором від 09.12.2013 № З-Ю/13/081 на користь ТОВ "Файненс-Компані", яке в подальшому відступило відповідні права на користь ТОВ "ФК "Фінєвровектор"; (5) перехід прав вимоги за іпотечним договором до нового кредитора не пов`язується з моментом реєстрації відповідного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв`язку із чим ТОВ "Файненс-Компані" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору відступлення від 23.04.2019, а згодом ТОВ "ФК "Фінєвровектор" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору купівлі-продажу від 20.06.2019; (6) прийняття державним реєстратором Лазарєвою Людмилою Іванівною незаконних рішень про припинення іпотеки та обтяження від 02.06.2016 не спростовує презумпції правомірності правочину, а іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек, тобто з моменту реєстрації прав іпотекодержателя за ПАТ "Авант-Банк", та продовжує діяти дотепер, з огляду на перехід прав іпотекодержателя до ТОВ "ФК "Фінєвровектор" в 2019 році; (7) приймаючи до уваги скасування незаконних рішень державного реєстратора, на підставі яких з Державного реєстру виключено запис про іпотеку та обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі незаконного рішення державного реєстратора; (8) отже наявні правові підстав для визнання за ТОВ "ФК "Фінєвровектор" права іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ "Авант Банк" і ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика".

20. Щодо зустрічних позовних вимог, апеляційний господарський суд вказав про те, що: (1) чинність правочину з відступлення прав за іпотечним договором не залежить від факту реєстрації права іпотеки у відповідному Державному реєстрі; державній реєстрації у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підлягає відповідна іпотека, а не правочин з відступлення прав за іпотечним договором, а тому чинність такого правочину не залежить від факту реєстрації іпотеки як зобов`язання; (2) будь-яких інших підстав для визнання спірних правочинів недійсними позивачем за зустрічним позовом не наведено, тому у вимогах зустрічного позову про визнання недійсними договору відступлення від 23.04.2019 і договору купівлі-продажу від 20.06.2019 слід відмовити; (3) місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні не мотивував наявності у даному випадку підстав, передбачених частиною першою статті 17 Закону України "Про іпотеку", для припинення іпотеки; (4) в ході апеляційного провадження також не встановлено наявності передбачених цією статтею підстав для припинення іпотеки, у зв`язку з чим у задоволенні зустрічного позову, в тій частині, що була передана на новий розгляд постановою Верховного Суду від 09.08.2022 у цій справі, слід відмовити.

21. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви відповідачів за первісним позовом про застосування позовної давності, зокрема, до позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів та вилучення з реєстру відповідних записів, вчинених на підставі таких рішень, вказавши, що ТОВ "Файненс-Компані" довідалось про виведення майна з під іпотеки лише в травні 2019 року, після отримання останнім листа Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.05.2019 №1.86/55/2019, отже ТОВ "ФК "Фінєвровектор" звернулося до суду із позовом у цій справі в листопаді 2020 року в межах позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

22. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 скасувати в частині: (1) скасування рішення Господарського суду про задоволення зустрічного позову ОСОБА_105 та відмови в задоволенні первісного позову ТОВ "ФК "Фінєвровектор"; (2) часткового задоволення первісного позову ТОВ "ФК "Фінєвровектор".

23. Залишити рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 без змін в частині задоволення зустрічного позову фізичної особи ОСОБА_105 в повному обсязі.

24. Відмови в задоволенні первісного позову ТОВ "ФК "Фінєвровектор" про:

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

25. Суд апеляційної інстанції застосував положення частини першої статті 262, статей 512, 514 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.06.2018 у справі № 640/10523/16-ц, від 08.02.2019 у справі № 904/3280/18.

26. В частині задоволення первісного позову про визнання за ТОВ "ФК "Фінєвровектор" права іпотекодержателя та відмови в задоволенні зустрічного позову про визнання припиненою іпотеки нерухомого майна, апеляційний господарський суд не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.03.2019 року по справі № 521/8368/15-ц, від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17.

27. В частині зустрічних позовних вимог про визнання недійсними договору відступлення від 23.04.2019 і договору купівлі-продажу від 20.06.2019 апеляційний господарський суд не врахував висновки в уже зазначеній постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20) та постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 826/6071/16.

Позиція інших учасників справи

28. 19.06.2023 ТОВ "ФК "Фінєвровектор" подало до Верховного Суду відзив від 16.06.2023 на касаційну скаргу з пропуском строку, встановленого в ухвалі Верховного Суду про відкриття касаційного провадження від 22.05.2023, та без наведення поважних та об`єктивних причин пропуску такого строку, у зв`язку з чим відзив ТОВ "ФК "Фінєвровектор" на касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без розгляду на підставі частини другої статті 118 ГПК України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

29. 05.12.2013 між ПАТ "Авант-Банк" (код ЄДРПОУ 36406512, припинено 03.08.2020, номер запису 10731110035017065) і ТОВ "Будпромтех-1" (припинено у 2017 році, правонаступник - ТОВ "Шотлайн") укладено кредитний договір № К-Ю/13/039, за умовами якого Банк зобов`язався видати ТОВ "Будпромтех-1" банківський кредит.

30. Після укладення кредитного договору від 05.12.2013 № К-Ю/13/039 його сторони вносили до нього зміни додатковими договорами №№ 1- 8, з урахуванням яких остаточна сума кредиту склала 75 577 000 грн, а остаточним строком повернення основної суми кредиту було визначено 02.12.2016.

31. З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором від 05.12.2013 № К-Ю/13/039, 09.12.2013 між ПАТ "Авант-Банк" і ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" укладено іпотечний договір № З-Ю/13/081 (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за реєстровим № 4408), за умовами якого предметом іпотеки стала належна іпотекодавцю спірна будівля.

32. Інформацію про укладення вказаного іпотечного договору та обтяження майна було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

33. У зв`язку з укладенням додаткових договорів до кредитного договору від 05.12.2013 № К-Ю/13/039, до іпотечного договору від 09.12.2013 № З-Ю/13/081 також вносилися зміни і доповнення шляхом укладення додаткових угод №№ 1- 4.

34. 21.02.2014 Київським районним судом м. Донецька у справі № 257/1598/14 ухвалено рішення за позовом ОСОБА_19 до ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" та ПАТ "Авант-Банк" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Будпромтех-1") про визнання права власності, визнання договору іпотеки недійсним і виключення записів, яке (рішення) набрало законної сили 04.03.2014.

35. Вказаним судовим рішенням визнано за ОСОБА_19 право власності на спірне нерухоме майно. Визнано недійсним договір іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, укладений між ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" і ПАТ "Авант-Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за реєстровим № 4407. Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 3752252 про іпотеку та запис № 3751833 про заборону відчуження, внесений на підставі договору іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081.

36. 02.06.2016 рішенням № 29867323 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни проведена державна реєстрація іншого речового права, іпотека (припинення) на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер 235710463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

37. Крім того, 02.06.2016р. рішенням № 29867906 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни проведена державна реєстрація обтяження, заборона на нерухоме майно (припинення) на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер 235710463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

38. Також, 02.06.2016 рішенням № 29868266 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни проведена державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер 235710463101, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_19 .

39. 03.06.2016 рішенням № 29895329 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер 235710463101, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ "РЕНТА РІЕЛТІ БУД".

40. Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що зміна власника нерухомого майна здійснилась у зв`язку із внесенням ОСОБА_19 нежитлової будівлі до статутного капіталу ТОВ "РЕНТА РІЕЛТІ БУД".

41. 14.12.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно закрито розділ по об`єкту № 235710463101 - нежитлова будівля літ. "А-11" загальною площею 7082,4 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

42. ТОВ "РЕНТА РІЕЛТІ БУД" 15.12.2017 здійснило продаж належних йому приміщень.

43. Зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою О. С. за № 1946, у власність громадянина ОСОБА_106 передані нежитлові приміщення фрагменту 1-го поверху №№ 1-1-:1-9, 1-29-:-1-56, 1-84-:-1-88, 1-90-:-1-95 площею 468,7 кв.м, 2-го поверху № 2-1-:-2-24 площею 381,4 кв.м, 3-го поверху № 3-1-:-3-18 площею 405,9 кв.м., 4-го поверху № 4-1-:-2-23 площею 402,5 кв.м, 5-го поверху № 5-1-:-5-23 площею 400,6 кв.м в літ. А-11, АДРЕСА_1 .

44. На підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою О. С. за № 1952, у власність громадянина ОСОБА_105 передані нежитлові приміщення 6го поверху №№ 6-1-:-6-26, площею 400,9 кв.м, 7-го поверху № 7-1-:-7-24 площею 405,8 кв.м, 8-го поверху № 8-1-:-8-22 площею 407,4 кв.м, 9-го поверху № 9-1-:-9-23 площею 404,2 кв.м, 10-го поверху № 10-1-:-10-26 площею 404,9 кв.м, 11-го поверху № 11-1-:-11-24 площею 406,6 кв.м, машинного відділення № І-:-ІV площею 78,7 кв.м в літ. А-11, АДРЕСА_1 .

45. На підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою О.С. за № 1949 у власність громадянина ОСОБА_107 передані нежитлові приміщення підвалу №№ 0-1-:0-63, площею 1196,8 кв.м, нежитлові приміщення технічного поверху № 1-:-44 площею 421,3 кв.м, нежитлові приміщення фрагменту 1-го поверху №№ 1-10, 1-10а, 1-11:1-28 1-57:1-63, 1-65:1-71, 1-75, 1-77, 1-78, 1-80:1-83, 1-96:1-102 в літ. А-11, загальною площею 896,7 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

46. У подальшому вчинялися дії з переведення спірного нерухомого майна в житловий фонд, його поділ і відчуження на користь фізичних осіб, які є відповідачами в цій справі.

47. Павлоградський районний суд Дніпропетровської області листом від 07.05.2019 № 1.86/55/2019 повідомив, що станом на 07.05.2019 на адресу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільна справа № 257/1598/14 не надходила та не передавалася. Згідно з перевіркою в ЄДРСР запитуване рішення Київського районного суду м. Донецька в указаній справі в базі зазначеного реєстру відсутнє.

48. 23.04.2019 між ПАТ "Авант-Банк" та ТОВ "Файненс-Компані" укладено договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 23/04-2019/2, за умовами якого Банк відступив право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 05.12.2013 № К-Ю/13/039 та за іпотечним договором від 09.12.2013 № З-Ю/13/081 на користь ТОВ "Файненс-Компані". Вказаний договір нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 1155.

49. 29.05.2019 згідно з рішенням № 47095755 про державну реєстрацію прав та їх обов`язків ОСОБА_103 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно житлову квартиру загальною площею 12,7 кв.м, житловою площею 10,4 кв.м, що підтверджується витягом № 168438352 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

50. 20.06.2019 між ТОВ "Файненс-Компані" (продавець) і ТОВ "ФК "Фінєвровектор" (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 20/06-2019/2, згідно з яким продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають право вимоги до боржника, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами, а саме за кредитним договором від 05.12.2013 №К-Ю/13/039 та договором іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081. Вказаний договір нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 35805.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

51. Згідно з частинами першою - другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

52. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

53. Причиною виникнення спору зі справи за первісним позовом (в оскаржуваній частині) стало питання наявності чи відсутності підстав для визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса від 02.06.2016 №№29867323, 29867906 щодо припинення іпотеки на спірну нежитлову будівлю, та підстав для визнання за Товариством права іпотекодержателя спірного нерухомого майна за договором іпотеки.

54. Причиною виникнення спору зі справи за зустрічним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними договорів відступлення права вимоги за якими право іпотекодержателя перейшло до Товариства, а також підстав для визнання іпотеки спірного нерухомого майна припиненою.

55. В обґрунтування підстав касаційного оскарження, ОСОБА_1 посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права задовольнивши первісні позовні вимоги (в оскаржуваній частині) та залишивши без задоволення зустрічні позовні вимоги (пункти 25-27 цієї постанови).

Стосовно доводів скаржника в частині припинення іпотеки.

56. Відповідно до абзацу 3 частини першої статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

57. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

58. Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частина перша статті 4 Закону України "Про іпотеку").

59. Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

60. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 зазначила, що функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі. Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у пункті 96 постанови від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, у пункті 10.29 постанови від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13. Аналогічно функцією державної реєстрації іпотеки є оголошення належності іпотеки нерухомого майна певній особі. Тобто запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису ("заднім числом"), а підлягає відновленню з моменту вчинення запису про таке відновлення.

61. Велика Палата Верховного Суду також вказала, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 02.07.2019 у справі № 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц).

62. Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 46.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).

63. Тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17.

64. Такі правові висновки підтримані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

65. Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 зазначила, зокрема, про те що за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню; при вирішенні таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження (пункт 7.22); при вирішенні спорів щодо прав на нерухоме майно необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного з порушенням закону, оскільки від цього може залежати, зокрема, чинність чи припинення іпотеки(пункт 9.9); у справі за належною вимогою (зокрема про визнання права іпотекодержателя) суд має врахувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна (пункт 9.10).

66. Із наведеного слідує, що у кожному випадку при вирішенні, зокрема, спорів про визнання права іпотекодержателя належить перевіряти наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.

67. Наведеним також спростовуються доводи Товариства про те, що добросовісність набувачів майна підлягає дослідженню лише в межах позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

68. Як зазначено вище, вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, оскаржуваними рішеннями приватного нотаріуса від 02.06.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена реєстрація припинення права іпотеки на спірне нерухоме майно, право власності на це майно зареєстровано за фізичною особою ОСОБА_19 , яка у подальшому передала це майно до статутного капіталу ТОВ "РЕНТА РІЕЛТІ БУД", яке в свою чергу здійснило поділ об`єкта нерухомого майна на окремі нежитлові приміщення, протягом 2017-2020 приміщення переведені у житловий фонд і зареєстровані як квартири на підставі декларацій про готовність об`єктів до експлуатації та відчужені на підставі цивільно-правових договорів купівлі-продажу, в тому числі на користь відповідачів-фізичних осіб.

69. Місцевий господарський суд, надаючи оцінку доводам Товариства щодо наявності підстав для визнання за ним в права іпотекодержателя, вказав, що станом на момент придбання відповідачами-фізичними особами квартир в будівлі літ. «А-11», розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні відомості про існування у будь-яких третіх осіб прав чи обтяжень відносно придбаного нерухомого майна. Навпаки, це майно було зареєстроване за відчужувачами і було вільне від будь-яких зобов`язань чи обтяжень.

70. При цьому, суд вказав, що в матеріалах судової справи відсутні належні, достатні і допустимі докази того, що відповідачі, які є власниками квартир у будівлі літ. «А-11», розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , станом на момент придбання квартир діяли недобросовісно, зокрема, знали або не могли не знати про існування у будь-яких третіх осіб прав чи обтяжень відносно придбаного нерухомого майна. Крім того, суд виходив із того, що предметом договорів купівлі-продажу з відповідачами - фізичними особами буди саме квартири, які станом на момент укладання цих договорів були окремим майном, а тому відхилив як безпідставні доводи Товариства про те, що покупці цих квартир повинні були виявити у ЄДРС відомості про судову справу № 922/1428/16 про звернення стягнення на предмет іпотеки в цілому.

71. Таким чином, місцевий господарський суд з урахуванням наведеної вище правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, дослідив добросовісність відповідачів - фізичних осіб як набувачів нерухомого майна та дійшов висновку про відсутність в їх діях на момент придбання квартир ознак, які б свідчили, що вони діяли недобросовісно.

72. Як убачається з матеріалів справи, Товариство у поданій апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції (вх. № 3725Х/1-40) не погоджувалося з висновками місцевого господарського суду в частині добросовісності відповідачів-фізичних осіб та наполягало на можливості останніх дізнатися про наявність судового спору в справі № 922/1428/16 за позовом Товариства до ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літ. «А-11», загальною площею 7 082,4 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

73. Окрім того, Товариство наголошувало на тому, що відповідачем у цій справі окрім фізичних осіб, які придбали квартири, вказано також ТОВ "РЕНТА РІЕЛТІ БУД", яке набуло право власності на об`єкт нерухомості до його поділу, у тому ж юридичному статусі, в якому він передавався в іпотеку (нежитлова будівля «А-11», загальною площею 7 082,4 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ) і щодо цього об`єкта нерухомості в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містилися відомості щодо іпотеки.

74. Відповідно до частин першої - другої статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

75. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених цій главі (частина перша статті 270 ГПК України).

76. Метою апеляційного перегляду справи є перевірка правильності й законності рішення місцевого суду і користуючись правами суду першої інстанції, в межах повноважень, наданих апеляційному господарському суду процесуальним законом, останній задля здійснення апеляційного перегляду та дотримання принципів справедливості та балансу інтересів, має розглянути усі доводи учасників справи і дослідити всі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності з наданням їм належної правової оцінки.

77. Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції наведеним в апеляційній скарзі Товариства доводам, якими останнє обґрунтовувало свою незгоду із висновками суду першої інстанції щодо добросовісності відповідачів, оцінки не надав та, з урахуванням приписів статті 23 Закону України "Про іпотеки" відповідно до яких у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, дійшов висновку про чинність іпотеки стосовно спірного нерухомого майна.

78. Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

79. Європейський суд з прав людини, досліджуючи питання права на справедливий суд крізь призму повноти судового рішення, зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), від 27 вересня 2001 року № 49684/99). Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

80. Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

81. Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

82. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч.1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч.2). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5).

83. Відтак подібні положення щодо обґрунтованого рішення мітяться і у національному законодавстві.

84. Ураховуючи викладений вище висновок про те, що у кожному випадку при вирішенні таких спорів, який розглядається у даній справі у наведеній частині позовних вимог, судам належить перевіряти наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження, колегія суддів зазначає, що ігнорування судом апеляційної інстанції відповідних обставин справи свідчить про передчасність висновку про чинність іпотеки спірного нерухомого майна.

85. Добросовісність чи недобросовісність особи - це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити. Місцевий господарський суд, з урахуванням встановлених обставин добросовісності відповідачів-фізичних осіб власників квартир, а також ураховуючи висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 20.03.2019 у справі № 521/8368/15-ц, щодо втрати добросовісним набувачем майна, посилався також на непропорційне втручання у право мирного володіння майном.

86. Суд апеляційної інстанції з урахуванням визначеної процесуальним законом компетенції вказані висновки суду першої інстанції не перевірив, а також не звернув уваги на відсутність в рішенні суду першої інстанції висновків щодо набувача майна юридичної особи - ТОВ "РЕНТА РІЕЛТІ БУД", зокрема в частині наявності у відповідної особи нерухомості (квартир) в межах спірного об`єкта нерухомого майна, а також добросовісності такого набувача майна, попри наявність відповідних доводів апеляційної скарги Товариства.

87. Наведені недоліки не свідчать про законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції в цій частині позовних вимог. Вказані недоліки також самостійно не можуть бути усунуті Верховним Судом з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції.

88. Невстановлення обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема в частині добросовісності всіх відповідачів - набувачів майна, зокрема стосовно юридичної особи ТОВ "РЕНТА РІЕЛТІ БУД", унеможливлює перевірку правильності висновків судів щодо чинності чи припинення іпотеки спірного нерухомого майна стосовно цієї особи.

89. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала часткове підтвердження під час касаційного провадження в зв`язку з неврахуванням апеляційним судом під час ухвалення оскаржуваної постанови висновків щодо застосування приписів Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" стосовно необхідності дослідження добросовісності набувачів майна у спорах, зокрема про визнання права іпотекодержателя, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17.

90. Колегія суддів також наголошує, що враховуючи ієрархію правових висновків Верховного Суду, висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів (постанова Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 166/1222/20 (провадження № 61-9003св21)), а відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення подібних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

91. Ураховуючи викладене, до правовідносин у цій справі підлягає застосуванню сама ця остання позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, а тому протилежні посилання суду апеляційної інстанції, а також ТОВ "ФК "Фінєвровектор" і ТОВ "Файненс Компані", під час касаційного розгляду справи відхиляються як необґрунтовані.

92. Наведене вище свідчить про наявність підстав для направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

93. Разом з тим колегія суддів відхиляє як твердження скаржника про неврахування апеляційним судом під час ухвалення оскаржуваної постанови висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 року по справі № 521/8368/15-ц, від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20), від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, з огляду на таке.

94. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і обраного скаржником як підстави касаційного оскарження пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

При цьому, з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

95. В основу цього розділу касаційної скарги ОСОБА_1 поклав висновок про те, що відповідачі-фізичні особи набувачі квартир за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження нерухомого майна діяли добросовісно під час придбання квартир. Вказані доводи скаржника обґрунтовані посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка з метою забезпечення формування єдиної правозастосовчої судової практики, конкретизувала свої висновки щодо чинності іпотеки, відомості про яку були виключені з державного реєстру, доповнивши їх, зокрема, висновками щодо добросовісності набувачів майна, саме у проаналізованій вище постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17.

96. Разом з тим, справи № 521/8368/15-ц, № 669/927/16-ц, № 610/1030/18, на які посилається скаржник у цьому розділі касаційної скарги взагалі не пов`язані із правовідносинами іпотеки, а у наведених постановах у справах № 914/2350/18(914/608/20), № 922/3537/17 висновки щодо правовідносин іпотеки не стосуються добросовісності набувачів майна.

97. У контексті наведеного відсутні підстави для висновку про подібність спірних правовідносин у справі, що розглядається, та справах, на постанови Верховного Суду в яких посилається скаржник на обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції. Відтак доводи скаржника в частині посилань на постанови Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 521/8368/15-ц, від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20), від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.

Стосовно доводів скаржника в частині недійсності договорів відступлення.

98. У касаційній скарзі ОСОБА_1 також наголошує на тому, що укладаючи оспорювані договори відступлення від 23.04.2019 та купівлі-продажу від 20.06.2019, ПАТ "Авант-Банк" і ТОВ "Файненс-Компані" відповідно передали незареєстроване за Банком право вимоги на предмет іпотеки, який на той час не було обтяжено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а оспорювані правочини та відомості про відступлення також не були зареєстровані згідно з чинним законодавством.

99. Як було зазначено вище, передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 09.08.2022 у цій справі № 922/3804/20 вказав на застосування приписів статті 17 і частини третьої статті 24 Закону України "Про іпотеку" без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 758/3453/16-ц, від 05.11.2018 у справі № 754/12197/16-ц та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 910/10963/19, від 07.05.2019 у справі № 926/3371/17, від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100), зокрема, з огляду на те, що поза належною увагою судів залишилися доводи Товариства про те, що законодавство України не пов`язує перехід прав вимоги за іпотечним договором до нового кредитора з моментом реєстрації відповідного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а отже, ТОВ "Файненс-Компані" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору відступлення від 23.04.2019, а згодом ТОВ "ФК "Фінєвровектор" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору купівлі-продажу від 20.06.2019. Тобто, законодавство не пов`язує і вилучення записів про іпотеку та обтяження з державного реєстру з підставами для припинення договору іпотеки або правовідносин за ним.

100. Під час нового апеляційного розгляду справи, суд апеляційної інстанції вказав, що за умовами договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 23.04.2019 № 23/04-2019/2 та договору купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 №20/06-2019/2 ПАТ "Авант-Банк" відступив право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 05.12.2013 № К-Ю/13/039 та за іпотечним договором від 09.12.2013 № З-Ю/13/081 на користь ТОВ "Файненс-Компані", яке в подальшому відступило відповідні права на користь ТОВ "ФК "Фінєвровектор". Вказані договори укладені в письмовій формі із нотаріальним посвідченням, що в контексті частини третьої статті 24 Закону України "Про іпотеку" свідчить про дотримання форми вчинення правочину, що дає підстави для висновку про те, що внаслідок укладання вищевказаних договорів відбулася заміна осіб у відповідних зобов`язаннях.

101. З урахуванням наведеної вище позиції Верховного Суду, а також з огляду на встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що перехід прав вимоги за іпотечним договором до нового кредитора не пов`язується із моментом реєстрації відповідного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв`язку із чим ТОВ "Файненс-Компані" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору відступлення від 23.04.2019, а згодом ТОВ "ФК" Фінєвровектор" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору купівлі-продажу від 20.06.2019. При цьому, законодавство не пов`язує вилучення записів про іпотеку та обтяження з державного реєстру з підставами для припинення договору іпотеки або правовідносин за ним.

102. Наведене свідчить, що відповідні доводи сторін щодо недійсності договорів відступлення з підстав відсутності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку та відомостей про обтяження нерухомого майна на момент вчинення цих правочинів були предметом попереднього касаційного розгляду цієї справи і висновки суду апеляційної інстанції повністю відповідають правовій позиції Верховного Суду в спірних правовідносинах, про яку зокрема зазначено у пункті 99 цієї постанови.

103. Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують позаяк зводяться до вже проаналізованих обставин щодо укладення договорів відступлення прав вимоги за іпотечним договором за умови відсутності відповідних відомостей про державну реєстрацію таких прав.

104. Стосовно процитованого скаржником в цій частині касаційної скарги пункту 98 постанови Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20), відповідно до якого: "98. У практиці Великої Палати закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц і в подальшому повторювався у практиці Верховного Суду). Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13) та інші)", колегія суддів зазначає таке.

105. У наведеній справі № 914/2350/18(914/608/20) предметом розгляду були вимоги ПрАТ «Львівський електроламповий завод «Іскра», боржника в межах справи про банкрутство, до АТ «Мегабанк», приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Л. М. про визнання протиправними рішень про прийняття у власність майна, визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію права власності, обґрунтовані, зокрема, тим, що під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника АТ «Мегабанк» прийняло у власність з подальшою реалізацією нерухоме майно (що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 506) та рухоме майно (що є предметом застави за договором застави № 05/2011-з), власником якого є позивач.

106. Процитований ОСОБА_1 у касаційній скарзі висновок Верховного Суду стосується правовідносин у яких кредитор звернув стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку поза межами справи про банкрутство, що за висновками суду касаційної інстанції свідчить про порушення цивільного права позивача та наявності спору між сторонами. При цьому, згадана скаржником постанова Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20) не містить висновків щодо дійсності /недійсності договорів відступлення права вимоги за іпотечними договорами за умови вилучення з реєстру записів про іпотеку та обтяження. Наведена постанова взагалі не містить висновків щодо правовідносин відступлення прав вимоги за іпотечним договором, що в свою чергу свідчить про очевидну неподібність правовідносин між наведеною справою, та справою, яка розглядається.

107. Не містить наведена постанова Верховного Суду в справі № 914/2350/18(914/608/20) і висновків про припинення речових прав на майно (права іпотеки) у зв`язку із закриттям розділу щодо нерухомого майна - предмета іпотеки, та відповідно неможливості відступлення права іпотеки за таких обставин, а відтак відповідні доводи скаржника також відхиляються з підстав неналежного обґрунтування їх з урахуванням визначеної підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

108. Посилання на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду колегією суддів також не приймаються, адже справа № 826/6071/16 не стосувалася права цивільного, а пов`язана із правомірністю дій державного реєстратора з огляду на необхідність дотримання Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 під час проведення державної реєстрації зміни іпотекодержателя, а відтак наведена скаржником постанова не містить висновків щодо дійсності чи недійсності договорів відступлення прав вимоги за іпотечним договором.

109. Наведене у сукупності свідчить про необґрунтованість доводів касаційної скарги в частині оскарження постанови суду апеляційної інстанції щодо позовних вимог про визнання недійсними договорів відступлення від 23.04.2019 та купівлі-продажу від 20.06.2019, а відтак відсутні підстави для скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2023 в цій частині.

Стосовно доводів скаржника в частині визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса.

110. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у державного реєстратора Лазарєвої Людмили Іванівни були відсутні правові підстави для прийняття рішень індексний номер: 29867323 від 02.06.2016 (припинення іпотеки) та індексний номер: 29867906 від 02.06.2016 (припинення обтяження) та задовольнив позовні вимоги про визнання протиправними та скасування відповідних рішень приватного нотаріуса.

111. Окрім цього, апеляційний господарський суд вказав, що відповідачі за первісним позовом подали заяву про застосування позовної давності, зокрема, до позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів та вилучення з реєстру відповідних записів, вчинених на підставі таких рішень, а саме: рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни від 02.06.2016 (припинення іпотеки та припинення обтяження) щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «А-11», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, Р/Н 235710463101.

112. В обґрунтування заяви про застосування позовної давності, відповідачі за первісним позовом посилалися, зокрема, на те, що ПАТ "Авант Банк" ще в травні 2016 року подав позов до ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (справа №922/1428/16). В ході розгляду цієї справи Банк мав можливість і навіть був зобов`язаний пересвідчитись в тому, що саме відповідач є власником спірної будівлі. Відтак, ПАТ "Авант Банк" могло і навіть було зобов`язано довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (на його думку). Але жодного позову про визнання недійсними зазначених вище договорів, рішень і дій ПАТ "Авант Банк" чи ТОВ "Файненс-Компані" не подало.

113. У свою чергу, ТОВ "ФК "Фінєвровектор" заперечуючи про заяви про застосування позовної давності, зазначило, що позовна давність не пропущена, оскільки відповідний строк за вимогами у цій справі розпочинає свій перебіг з моменту, коли попередній кредитор - ТОВ "Файненс-Компані" дізналося про протиправне вилучення з реєстру запису про іпотеку та отримало лист від Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 07.05.2019 №1.86/55/2019 стосовно цивільної справи №257/1598/14.

114. Суд апеляційної інстанції з такими доводами Товариства погодився та вказав, що ТОВ "ФК "Фінєвровектор" до моменту укладання договору купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 №20/06-2019/2 не мало жодних майнових прав щодо спірного нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та не могло звернутися до суду із позовом в даній справі, оскільки не набуло статусу іпотекодержателя.

115. Зважаючи на доводи Товариства про те, що попередній кредитор довідався про виведення майна із під іпотеки лише в травні 2019 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовна давність не пропущена.

116. ОСОБА_1 у поданій касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування відповідних рішень приватного нотаріуса, посилаючись на помилковість висновків суду саме в частині застосування приписів статті 262, статей 512, 514 ЦК України щодо позовної давності.

117. Так у наведеній скаржником постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 904/3280/18 у правовідносинах щодо стягнення заборгованості новим кредитором, суд касаційної інстанції дійшов, зокрема таких висновків: "Згідно зі статтями ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

При цьому відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Згідно частини четвертої статті 267 наведеного Кодексу, сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином у спірному зобов`язані відбулася заміна кредитора, за якою позивач набув всіх прав кредитора у зобов`язаннях, які виникли між постачальником та відповідачем за договором, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

В той же час, судом першої інстанції встановлено, що відповідач в ході розгляду справи у суді першої інстанції заявив клопотання про застосування позовної давності.

Відтак виходячи із положень ст.262 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, у зв`язку з чим висновки судів про те, що позивач довідався про порушення свого права 06.11.2017, є помилковими.

Таким чином суди наведених вимог законодавства не врахували, не визначили початок перебігу строку позовної давності та не встановили коли про порушення своїх прав міг довідався постачальник, який і уклав вказаний договір, оскільки дане питання має важливе значення для правильного вирішення спору, отже суди припустившись порушення норм матеріального права, також порушили норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи".

118. Висновок суду апеляційної інстанції щодо порядку обчислення позовної давності з моменту обізнаності про наявність порушеного права нового кредитора не відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 08.02.2019 у справі № 904/3280/18. Висновків на спростування викладених у заяві про застосування позовної давності доводів про момент з якого первісний кредитор міг дізнатися / дізнався про наявність свого порушеного права оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції також не містить.

119. При цьому, прерогатива встановлення обставин та надання оцінки доказам, в тому числі стосовно початку перебігу позовної давності, належить судам попередніх інстанцій, а відтак Верховний Суд, з урахуванням визначених статтею 300 ГПК України меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, позбавлений можливості самостійно виправити недоліки оскаржуваного судового рішення.

120. Разом з тим, колегія суддів відхиляє посилання скаржника в цій частині на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.06.2018 у справі № 640/10523/16-ц, оскільки вони стосувалися строку на вчинення виконавчого напису нотаріуса, що є відмінним від правовідносин у цій справі, що розглядається.

121. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, отримала часткове підтвердження під час касаційного провадження у зв`язку з неврахуванням апеляційним судом під час ухвалення оскаржуваної постанови в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування відповідних рішень приватного нотаріуса висновків щодо застосування норм статті 262, статей 512, 514 ЦК України, викладених у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 904/3280/18.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

122. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

123. Враховуючи наведені положення Закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у цій справі в частині зустрічних позовних вимог про визнання недійсними договорів відступлення (купівлі-продажу) прав вимог від 23.04.2019 №23/04-2019/2 та купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 №20/06--2019/2, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що подана ОСОБА_1 касаційна скарга в цій частині є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні цих зустрічних позовних вимог відповідає правовим нормам, та підлягає залишенню без змін.

124. Пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

125. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

126. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 310 ГПК України).

127. Оскільки в ході здійснення касаційного провадження частково підтвердилася наявність підстави касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, щодо первісних позовних вимог про: - визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867323 від 02.06.2016 щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, Р/Н 235710463101; - визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867906 від 02.06.2016 щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, Р/Н 235710463101; - визнання за ТОВ "ФК "Фінєвровектор" права іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки від 09.12.2013 №З-Ю/13/081, укладеним між ПАТ "Авант-Банк" і ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика", а також зустрічної позовної вимоги про визнання припиненою іпотеки нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, встановлену на підставі Іпотечного договору від 09.12.2013 №З-Ю/13/081, укладеного між ПАТ "Авант-Банк" і ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика", колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в цій частині та про направлення справи у відповідній частині на новий розгляд цьому ж суду.

128. Під час нового розгляду, апеляційному суду належить врахувати вищевикладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог Закону постановити законне і обґрунтоване рішення.

Судові витрати

129. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 у справі № 922/3804/20 скасувати частково, а саме в частині задоволення первісних позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішень приватного нотаріуса і визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор" права іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а також в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної вимоги про визнання припиненою іпотеки нерухомого майна.

3. Справу № 922/3804/20 у цій частині направити на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

4. В іншій оскаржуваній частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2023, а саме в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсними договорів, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил


Суд	Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення	20.07.2023
Оприлюднено	01.08.2023
Номер документу	112484297
Судочинство	Господарське

Случ О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 20.07.2023 по справі 922/3804/20КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Судовий реєстр по справі —922/3804/20

Постанова від 20.07.2023

Постанова
від 20.07.2023 по справі 922/3804/20
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ