Постанова
від 23.10.2023 по справі 922/3804/20
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 922/3804/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю представників:

1-го апелянта (ТОВ "Файненс Компані") Штокало Т.В. на підставі довіреності від 01.07.2023р.; Ордеру Серії АІ № 1275110 від 06.09.2022р.;

2-го апелянта (ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор) Тимофіюк Г.О. - на підставі Ордеру Серії АІ № 1365213 від 16.03.2023р.;

29-го відповідача - ОСОБА_1 (особисто) - на підставі паспорту громадянина України НОМЕР_1 ;

30-го відповідача - ОСОБА_2 (особисто) - на підставі паспорту громадянина України НОМЕР_2 ;

42-го відповідача - ОСОБА_3 (особисто) - на підставі паспорту громадянина України НОМЕР_3 ;

63-го відповідача - ОСОБА_4 (особисто) - на підставі паспорту громадянина України НОМЕР_4 ;

83-го відповідача - ОСОБА_5 (особисто) - на підставі паспорту громадянина України НОМЕР_5 ;

99-го відповідача - ОСОБА_6 (особисто) на підставі паспорту громадянина України (ID-ПАСПОРТ) № НОМЕР_6 ;

106-го відповідача - ОСОБА_7 (особисто) - на підставі паспорту громадянина України НОМЕР_7 ;

112го відповідача - ОСОБА_8 (особисто) - на підставі паспорту громадянина України НОМЕР_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у прищепні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" (вх. №1673 Х/2) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор, м.Київ, (вх. № 1674 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021р. (повний текст складено 16.09.2021р.) у справі №922/3804/20 (суддя Жигалкін І.П.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор, м. Київ,

до відповідачів:

1. Публічне акціонерне товариство Обчислювальна техніка та інформатика, м. Харків,

2.Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, м. Харків,

3. ОСОБА_9 , м. Харків

4. ОСОБА_10 , Зміївський р-н, с. Лиман,

5. ОСОБА_11 , м. Богодухів,

6. ОСОБА_12 , м. Донецьк

7. ОСОБА_13 , Золочівський р-н, с. Рясне,

8. ОСОБА_14 , м. Харків,

9. ОСОБА_15 , м. Харків,

10. ОСОБА_16 , м. Харків,

11. ОСОБА_17 ,

АДРЕСА_1 . Фізична особа-підприемець Нижегородова Галина Віталіївна, м. Харків

13. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Іванова Ольга Сергіївна, м. Харків

14. ОСОБА_18 , м. Первомайський,

15. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Погребняк Наталія Вікторівна, м. Харків,

16. ОСОБА_19 , м. Харків,

17. ОСОБА_20 ,

АДРЕСА_2 . Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович, м. Харків,

19. ОСОБА_21 , смт. Нова Водолага,

20. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошніченко Тетяна Петрівна, м. Харків,

21. ОСОБА_22 , м. Харків,

22. Абдельрахман Ахмед, м. Дніпро

23. ОСОБА_23 , м. Павлоград,

24. ОСОБА_24 ,

АДРЕСА_3 . ТОВ Рента ріелті буд, м. Київ,

26. ОСОБА_25 , Львівська обл, Жовківський р-н, с. Зашків,

27. ОСОБА_26 , м. Харків,

28. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Янова Оксана Євгенівна, м. Харків,

29. ОСОБА_1 , м. Харків,

30. ОСОБА_2 , м. Харків,

31. ОСОБА_27 , м. Харків,

32. ОСОБА_28 , м. Харків,

33. ОСОБА_29 , м. Дніпро,

34. ОСОБА_30 ,

АДРЕСА_4 . ОСОБА_31 , м. Первомайський,

36. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кошель Тетяна Владиславівна, м. Харків,

37. ОСОБА_32 , м. Дніпро,

38. ОСОБА_33 , Валківський р-н, смт. Ков`яги

39. ОСОБА_34 , м. Харків,

40. ОСОБА_35 , м. Вінниця,

41. ОСОБА_36 , Донецька обл., м. Миколаївка,

42. ОСОБА_3 , м. Харків,

43. ОСОБА_37 , м. Харків,

44. ОСОБА_38 ,

АДРЕСА_5 . ОСОБА_39 , м. Черкаси,

46. ОСОБА_40 , м. Харків,

47. ОСОБА_41 , м. Харків,

48. ОСОБА_42 , м. Харків,

49. ОСОБА_43 , м. Харків,

50. ОСОБА_44 , м. Богодухів,

51. ОСОБА_45 , м. Харків,

52. ОСОБА_46 , м. Харків,

53. Державний реєстратор КП Постачальник послуг Солоницівської селищної ради, Харківська обл. Луценко Павло Геннадійович, смт. Солоницівка,

54. Державний реєстратор Протопопівської сільської ради Дергачівського району, Харківська обл. Тесленко Ігор Анатолійович, Дергачівський р-н., с. Протопопівка,

55. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Іванова Ольга Сергіївна, м. Харків,

56. Державний реєстратор Комунального підприємства Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості Протопопівської сільської ради Орлова Наталія Олександрівна, Дергачівський р-н., с. Протопопівка,

57. Державний реєстратор Комунального підприємства Центр інвентаризації та реєстрації нерухомості Протопопівської сільської ради Жбадинський Олег Михайлович, Дергачівський р-н., с. Протопопівка,

58. ОСОБА_47 , м. Маріуполь,

59. ОСОБА_48 , м. Ізюм,

60. ОСОБА_49 , м. Полтава,

61. ОСОБА_50 , м. Харків,

62. ОСОБА_51 , м. Харків,

63. ОСОБА_4 , м. Харків,

64. ОСОБА_52 , Харківський р-н, с. Слобідське,

65. ОСОБА_53 , м. Харків,

66. ОСОБА_54 , м. Харків,

67. Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Тертишник Дмитро Олександрович, м. Харків,

68. Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гетьман Павло Сергійович, м. Харків,

69. Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Прокопенко Олеся Олегівна, м. Харків,

70. Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєва Анастасія Олексіївна, м. Харків,

71. Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Венглюк Тетяна Василівна, м. Харків,

72. Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Гвоздович Аліна Ігорівна, м. Харків,

73. Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Івченко В`ячеслав Валерійович, м. Харків,

74. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алексєєва Ліана Василівна, м. Харків,

75. ОСОБА_55 , м. Чернігів,

76. ОСОБА_56 , м. Харків,

77. ОСОБА_57 , м. Харків,

78. ОСОБА_58 , м. Ромни,

79. ОСОБА_59 , м. Харків,

80. ОСОБА_60 , м. Харків,

81. ОСОБА_61 , м. Харків,

82. ОСОБА_62 , м. Харків,

83. ОСОБА_5 , м. Харків,

84. ОСОБА_63 , смт Борова,

85. ОСОБА_64 , м. Харків,

86. ОСОБА_65 ,

АДРЕСА_6 . Приватний нотаріус ХМНО Зубарєв Ігор Юрійович, м. Харків,

88. ОСОБА_66 , м. Дніпро,

89. ОСОБА_67 , м. Харків,

90. ОСОБА_68 , м. Харків,

91. ОСОБА_69 , м. Харків,

92. ОСОБА_70 , Харківський р-н, с. Докучаєвське,

93. ОСОБА_71 ,

АДРЕСА_7 . Приватний нотаріус ХМНО Жовнір Ярослав Вікторович, м. Харків,

95. ОСОБА_72 , м. Харків,

96. ОСОБА_73 , м. Харків,

97. ОСОБА_74 , м. Харків,

98. ОСОБА_75 , м. Харків,

99. ОСОБА_6 , м. Харків,

100. Приватний нотаріус ХМНО Ништик Людмила Олександрівна, м. Харків,

101. ОСОБА_76 , м. Харків,

102. ОСОБА_77 , м. Харків,

103. ОСОБА_78 , м. Харків,

104. ОСОБА_79 , м. Харків,

105. ОСОБА_80 , Донецька обл., м. Часів Яр,

106. ОСОБА_7 , м. Харків,

107. ОСОБА_81 , м. Харків,

108. ОСОБА_82 , м. Балаклія,

109. ОСОБА_83 , м. Харків,

110. ОСОБА_84 , м. Куп`янськ,

111. ОСОБА_85 , м. Харків,

112. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бакумова Алла Валентинівна, м. Харків,

113. ОСОБА_86 , м. Харків,

114. ОСОБА_87 , м. Харків,

115. ОСОБА_88 , м. Харків,

116. ОСОБА_89 ,

АДРЕСА_8 . Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Сендик-Полянська Ірина Михайлівна, м. Харків,

118. ОСОБА_90 , м. Харків,

119. ОСОБА_91 , м. Лозова,

120. ОСОБА_92 , м. Бердянськ,

121. ОСОБА_93 , м. Харків,

122. ОСОБА_94 , м. Люботин,

123. ОСОБА_95 , м. Харків,

124. ОСОБА_96 , м. Енергодар,

125. ОСОБА_97 , м. Харків,

126: ОСОБА_98 , м. Київ

про визнання недійсними протиправних підстав відчуження та поділу об`єкта нерухомого майна, визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів та вилучення з реєстру відповідних їм записів,-

та за зустрічною позовною заявою: ОСОБА_99 , м. Харків,

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані", м.Київ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор", м.Київ,

3. Публічного акціонерного товариства "Обчислювальна техніка та інформатика", м.Харків,

про визнання недійсними договорів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило суд визнати недійсними договори - правові підстави виникнення права власності та документи; визнати протиправними та скасувати рішення державних реєстраторів і вилучити з реєстру відповідні записи, вчинені на підставі таких рішень - усього 648 вимог немайнового характеру.

В подальшому, ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор подано заяву про зміну (доповнення) предмету позову додатковою вимогою наступного змісту: Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлоої будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м, розташованої за адресою АДРЕСА_9 , який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 укладеним між Публічним акціонерним товариством Авант-банк та Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що товариству як поточному кредитору Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпромтех-1" та іпотекодержателю майна, що належало ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика", стало відомо про обставини незаконного скасування запису про іпотеку об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності, зміну власника об`єкта нерухомості, який є предметом іпотеки, а саме про реєстрацію права власності за ОСОБА_24 на підставі неіснуючого судового рішення рішення Київського районного суду м.Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14-ц (суддя Шликов С. П.), яким (рішенням) визнано недійсним іпотечний договір від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, виключено запис про іпотеку об`єкта з Реєстру права власності, а право власності на іпотечне майно визнано за ОСОБА_24 .

В червні 2016 року ОСОБА_24 передала предмет іпотеки у власність юридичної особи ТОВ Рента ріелті буд шляхом внесення об`єкта нерухомості, який є предметом іпотеки, до статутного капіталу зазначеної юридичної особи та державний реєстратор прийняв рішення про закриття розділу стосовно об`єкта нерухомості.

В подальшому здійснено незаконний поділ об`єкта нерухомості, який є предметом іпотеки, переведено його з об`єкта нежитлової нерухомості в житловий фонд, та, в свою чергу, відчужено спірний об`єкт частинами у виді квартир на користь різних фізичних осіб, які є відповідачами у цій справі.

ОСОБА_40 (сорок шостий відповідач за первісним позовом) 09.06.2021 звернувся до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, в якій просив суд:

- визнати недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 23.04.2019 №23/04-2019/2;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 №20/06-2019/2;

- визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м, розташованої за адресою АДРЕСА_9 , встановлену на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 №З-Ю/13/081, укладеного між Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика (3-й відповідач за зустрічним позовом) і Публічним акціонерним товариством Авант-банк.

В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилався на те, що на момент укладення договору відступлення від 23.04.2019 та договору купівлі-продажу від 20.06.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні відомості про об`єкт права власності за реєстраційним номером 235710463101 спірну будівлю, тому сторони вказаних договорів не могли відступати відповідні вимоги. Крім того, як зазначав позивач, після укладення договору відступлення від 23.04.2019 ТОВ "Файненс-Компані" не зареєструвало за собою право іпотеки на спірний об`єкт.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 в первісному позові відмовлено повністю; зустрічний позов фізичної особи ОСОБА_99 задоволено повністю; визнано недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимог від 23.04.2019 №23/04-2019/2; визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 №20/06-2019/2; визнано припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м, розташованої за адресою АДРЕСА_9 , встановлену на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 №З-Ю/13/081, укладеного між Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика і Публічним акціонерним товариством Авант-банк; стягнуто солідарно з ТОВ Файненс Компані, з ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор, з ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика на користь фізичної особи ОСОБА_99 суму судового збору у розмірі 4540,00грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні перших трьох позовних вимог за первісним позовом мотивовані тим, що ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор було обрано неефективний спосіб захисту прав іпотекодержателя, яким, за висновком суду, в даному випадку є позов про звернення стягнення на предмет іпотеки (який є предметом розгляду в іншій господарській справі № 922/1428/16).

Щодо четвертої позовної вимоги за первісним позовом про визнання за ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор права іпотекодержателя, місцевий господарський суд вказав, що на момент придбання відповідачами-фізичними особами квартир в будівлі літ. "А-11", розташованій за адресою: АДРЕСА_9 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме була відсутня інформація про обтяження чи права третіх осіб стосовно цього майна.

За таких обставин відповідачі, які добросовісно покладались на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не знали і не мали знати про існування будь-яких прав чи обтяжень, набули право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень, у зв`язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги про визнання за ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор права іпотекодержателя.

В частині задоволення зустрічного позову відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що договори про відступлення прав за іпотечним договором як такі, що підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, повинні вчинятися тільки на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, проте, станом на момент укладення оспорюваних договорів в зазначеному Державному реєстрі були відсутні відомості про права ПАТ "Авант-Банк" і ТОВ "Файненс-Компані" на обтяження спірної будівлі та відомості про зазначену будівлю як об`єкт права власності, що свідчить про те, що оспорювані правочини вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України.

Також, господарським судом першої інстанції було зазначено про те, що до укладення договору відступлення від 23.04.2019 ПАТ "Авант-Банк" мав би (у випадку наявності для цього правових підстав) отримати на свою користь судове рішення про визнання права іпотеки на спірний об`єкт і поновити державну реєстрацію прав іпотеки на нього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в свою чергу, ТОВ "Файненс-Компані" не мало укладати договір купівлі-продажу від 20.06.2019 до реєстрації за собою права іпотеки в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у тому числі на підставі та за процедурою виконання рішення суду.

За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що іпотека спірної будівлі, що була встановлена на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, укладеного між ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" та ПАТ "Авант-Банк", є припиненою на підставі статті 609 Цивільного кодексу України, а саме внаслідок ліквідації 03.08.2020р. ПАТ "Авант-Банк" (первісного кредитора) як юридичної особи без визначення правонаступників.

Товариство з обмеженою відповідальністю Файненс Компані з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 в частині задоволення зустрічного позову та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволені зустрічного позову.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Файненс Компані задоволено частково; рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 в частині розгляду зустрічних позовних вимог змінено; викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Зустрічний позов фізичної особи ОСОБА_99 задовольнити частково. Визнати недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимог від 23.04.2019 року №23/04-2019/2 та визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 року №20/06-2019/2 в частині відступлення права вимоги, передання майнових прав за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013. Визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м, розташованої за адресою м.Харків, вул. Котлова, 115, встановлену на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 №З-Ю/13/081, укладеного між Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика і Публічним акціонерним товариством Авант-банк.

Зазначена постанова мотивована посиланням на положення статей 15, 16, 203, 215, 512, 514 Цивільного кодексу України, статей 3, 4, 17, 24 Закону України "Про іпотеку", статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", застосовуючи які суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни рішення від 07.09.2021 в частині задоволення зустрічного позову з огляду на те, що за договором відступлення від 23.04.2019 передавалися права за цілим пулом (приблизно за 200 договорами) та за договором купівлі-продажу від 20.06.2019 передавались права вимоги не тільки за іпотечним договором від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, а й за кредитним договором, що свідчить про помилкове визнання судом першої інстанції оспорюваних правочинів недійсними в повному обсязі.

На відміну від суду першої інстанції, висновок про необґрунтованість зустрічного позову апеляційний суд аргументував тим, що відповідачі за зустрічним позовом не надали належних доказів (зокрема в рамках кримінального провадження) на підтвердження фіктивності чи підроблення рішення Київського районного суду м.Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14, тоді як законодавство не пов`язує існування чи набрання законної сили судовим рішенням саме з його оприлюдненням (направленням) до Єдиного державного реєстру судових рішень, а сам по собі лист Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 07.05.2019 №186/55/2019 не є належним і допустимим доказом фіктивності чи підробки вказаного судового рішення.

Крім того, в рішеннях приватного нотаріуса Лазарєвої Л.І. №29867323 і №29867906, згідно з якими було проведено державну реєстрацію іншого речового права, іпотека (припинення) та державна реєстрація обтяження, заборона на нерухоме майно (припинення) на спірну будівлю, прямо не зазначено, що реєстраційні дії було проведено на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14, а на час укладення договору відступлення від 23.04.2019 та договору купівлі-продажу від 20.06.2019 запис про обтяження спірного нерухомого майна іпотекою був відсутній.

Отже, укладаючи договори про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, ПАТ "Авант-Банк" і ТОВ "Файненс-Компані" передали незареєстроване за банком право вимоги на предмет іпотеки, який не було обтяжено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а оспорювані правочини відступлення прав за іпотечним договором та відомості про відступлення також не було належним чином зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства.

Судом апеляційної інстанції також було зазначено про те, що предметом договору відступлення права вимоги може бути виключно дійсне та існуюче у первісного кредитора майнове право, а виникнення прав іпотекодержателя за договором іпотеки може відбутися лише після нотаріального посвідчення правочину про відступлення прав за іпотечним договором, а також державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, проте, іпотека спірної будівлі, що була встановлена на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, укладеного між ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" і ПАТ "Авант-Банк", є припиненою внаслідок визнання недійсним зазначеного іпотечного договору згідно з рішенням Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14.

Постановою Верховного Суду від 09.08.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс-Компані" задоволено частково; постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі № 922/3804/20 скасовано в частині часткового задоволення зустрічного позову, а справу в цій частині передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Верховний Суд у своїй постанові, вказав, що в порушення положень статей 86, 236, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України місцевий та апеляційний господарські суди не надали належної оцінки та не спростували доводів скаржника про те, що законодавство України не пов`язує перехід прав вимоги за іпотечним договором до нового кредитора з моментом реєстрації відповідного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а отже, ТОВ "Файненс-Компані" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору відступлення від 23.04.2019, а згодом ТОВ "ФК" Фінєвровектор" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору купівлі-продажу від 20.06.2019 Тобто, законодавство не пов`язує і вилучення записів про іпотеку та обтяження з державного реєстру з підставами для припинення договору іпотеки або правовідносин за ним.

Також, суд касаційної інстанції вказав, що всупереч вимогам процесуального закону суд апеляційної інстанції під час розгляду справи (в межах зустрічного позову) належним чином не спростував тверджень скаржника про те, що рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14-ц не могло бути підставою для державної реєстрації скасування іпотеки стосовно спірного об`єкта нерухомості, оскільки цього судового рішення не існує взагалі і воно не відповідає вимогам законодавства щодо обов`язкового офіційного опублікування судових рішень в ЄДРСР.

Враховуючи презумпцію правомірності правочину, закріплену статтею 204 Цивільного кодексу України, Верховний Суд дійшов висновку про передчасність висновку апеляційного суду про недійсність іпотечного договору від 09.12.2013 № З-Ю/13/081 як передбачену абзацом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" підставу для задоволення зустрічної позовної вимоги про припинення іпотеки спірної будівлі, встановленої на підставі зазначеного іпотечного договору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Файненс Компані" на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі № 922/3804/20, повідомлено учасників справи, про розгляд апеляційної скарги 01.11.2022 В подальшому розгляд апеляційної скарги ТОВ "Файненс Компані" неодноразово відкладався.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор також не погодилось з рішенням місцевого господарського суду та 03.10.2021 звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 апеляційну скаргу ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 залишено без руху з посиланням на те, що скаржником в порушення пунктів 2, 3 частини 3 статті 258 ГПК України до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також доказів надіслання копій скарги іншим сторонам у справі, а ухвалою від 02.11.2021 Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу повернуто заявникові з підстав неусунення її недоліків.

ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор подало на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 касаційну скаргу, датовану 10.11.2021 Але, 22.11.2021 товариство звернулось до Верховного Суду із заявою про відкликання касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2021 касаційну скаргу було повернуто у зв`язку з відкликанням касаційної скарги заявником.

02.12.2021 ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 в частині відмови в задоволені вимог первісного позову, а саме:

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867323 від 02.06.2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул. Велика Панасівська, будинок 115, Р/Н 235710463101 та скасування відповідного йому запису (припинення іпотеки);

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867906 від 02.06.2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул. Велика Панасівська, будинок 115, Р/Н 235710463101 та скасування відповідного йому запису (реєстрація обтяження);

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 115, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-ІО/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика.

Також, просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 року у справі №922/3804/20 в частині задоволення вимог зустрічного позову ОСОБА_99 та ухвалити нове рішення у справі №922/3804/20 в зазначеній частині, яким задовольнити вимоги первісного позову ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор, а саме:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867323 від 02.06.2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул. Велика Панасівська, будинок 115, Р/Н 235710463101 та скасування відповідного йому запису(припинення іпотеки);

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867906 від 02.06.2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул. Велика Панасівська, будинок 115, Р/Н 235710463101 та скасування відповідного йому запису (реєстрація обтяження);

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-ІО/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика; ухвалити нове рішення у справі №922/3804/20 в частині зустрічного позову ОСОБА_99 , яким відмовити повністю у задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2021 апеляційну скаргу ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 залишено без руху з посиланням на те, що скаржником на порушення пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2022 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.01.2022) апеляційну скаргу повернуто заявнику (ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор) з підстав неусунення її недоліків.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.08.2022 ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2022 у справі №922/3804/20 скасовано; справу № 922/3804/20 передано до Східного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор (вх.№3725Х/1-40) на рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2022 апеляційну скаргу ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор залишено без руху в порядку частини 3, 4 статті 260 ГПК України, з тих підстав, що вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 з огляду на неповажність наведених скаржником підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки обставини, що спричинили порушення вказаного строку, не можна вважати об`єктивно непереборними та пов`язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій щодо оскарження судового рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2022: зупинено провадження у справі №922/3804/20 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2022 у справі №922/3804/20 та повернення матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Верховного Суду від 23.12.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор" задоволено; ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2022 у справі №922/3804/20 скасовано; справу №922/3804/20 передано на розгляд Східного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор" (вх. № 3725Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2023р. задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані"; задоволено частково апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор; скасовано рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 в частині задоволення зустрічного позову фізичної особи ОСОБА_99 , а також відмови в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор щодо наступних позовних вимог:

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика.

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867323 від 02.06.2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул. Велика Панасівська, будинок 115, Р/Н 235710463101.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867906 від 02.06.2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул. Велика Панасівська, будинок 115, Р/Н 235710463101.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор (03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, буд.5, нежиле приміщення 134, ЄДРПОУ 41675267) право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 115, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика.

В іншій частині апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову фізичної особи ОСОБА_99 відмовлено.

В іншій оскаржуваній частині рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 - залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в частині часткового задоволення первісного позову аргументована, в тому числі тим, що:

підставою для прийняття рішень державного реєстратора Лазарєвої Людмили Іванівни №29867323, №29867906, №29868266 та проведення відповідних реєстраційних дій щодо виведення спірного нерухомого майна з під іпотеки, припинення обтяження та реєстрація права власності на таке майно за ОСОБА_24 , слугувало рішення Київського районного суду м.Донецька від 21.02.2014 у справі № 257/1598/14, яке не могло бути підставою для державної реєстрації скасування іпотеки та обтяження стосовно спірного об`єкта нерухомості, оскільки відсутні докази його існування та обов`язкового офіційного опублікування в ЄДРСР;

позовні вимоги про скасування записів про проведену державну реєстрацію права (вилучення з реєстру записів про державну реєстрацію права) не є ефективним способом захисту права, що є підставою для відмови в позові в цій частині.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що за умовами договору відступлення права вимоги від 23.04.2019 та договору купівлі-продажу від 20.06.2019 ПАТ "Авант-Банк" відступив право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 05.12.2013 № К-Ю/13/039 та за іпотечним договором від 09.12.2013 № З-Ю/13/081 на користь ТОВ "Файненс-Компані", яке в подальшому відступило відповідні права на користь ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор. Отже, перехід прав вимоги за іпотечним договором до нового кредитора не пов`язується з моментом реєстрації відповідного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв`язку із чим ТОВ "Файненс-Компані" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору відступлення від 23.04.2019, а згодом ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору купівлі-продажу від 20.06.2019;

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що прийняття державним реєстратором Лазарєвою Людмилою Іванівною незаконних рішень про припинення іпотеки та обтяження від 02.06.2016р., не спростовує презумпції правомірності правочину, а іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек, тобто з моменту реєстрації прав іпотекодержателя за ПАТ "Авант-Банк", та продовжує діяти дотепер, з огляду на перехід прав іпотекодержателя до ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор в 2019 році.

Приймаючи до уваги скасування незаконних рішень державного реєстратора, на підставі яких з Державного реєстру виключено запис про іпотеку та обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі незаконного рішення державного реєстратора. Отже, наявні правові підстав для визнання за ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор права іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ "Авант Банк" і ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика".

Щодо зустрічних позовних вимог, апеляційний господарський суд вказав про те, що чинність правочину з відступлення прав за іпотечним договором не залежить від факту реєстрації права іпотеки у відповідному Державному реєстрі; державній реєстрації у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підлягає відповідна іпотека, а не правочин з відступлення прав за іпотечним договором, а тому чинність такого правочину не залежить від факту реєстрації іпотеки як зобов`язання; будь-яких інших підстав для визнання спірних правочинів недійсними позивачем за зустрічним позовом не наведено, у зв`язку із чим, наявні правові підстави для відмови в задоволенні вимог зустрічного позову про визнання недійсними договору відступлення від 23.04.2019 і договору купівлі-продажу від 20.06.2019.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні не мотивував наявності у даному випадку підстав, передбачених частиною першою статті 17 Закону України "Про іпотеку" для припинення іпотеки. Під час апеляційного провадження також не було встановлено наявності передбачених цією статтею підстав для припинення іпотеки, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову в тій частині, що була передана на новий розгляд постановою Верховного Суду від 09.08.2022 у даній справі.

Крім того, судом апеляційної інстанції також було відмовлено в задоволенні заяви відповідачів за первісним позовом про застосування позовної давності в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів та вилучення з реєстру відповідних записів, вчинених на підставі таких рішень, вказавши, що ТОВ "Файненс-Компані" довідалось про виведення майна з під іпотеки лише в травні 2019 року. Тобто, після отримання останнім листа Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.05.2019 №1.86/55/2019. Отже, ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор звернулося до суду із позовом у цій справі в листопаді 2020року в межах позовної давності.

Постановою Верховного Суду від 20.07.2023р. задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_100 ; постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.03.2023р. у справі №922/3804/20 скасовано частково в частині задоволення первісних позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішень приватного нотаріуса і визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор" права іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна. А також в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної вимоги про визнання припиненою іпотеки нерухомого майна. Справу №922/3804/20 у цій частині направлено на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду. В частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсними договорів постанову суду апеляційної інстанції від 23.03.2023р. залишено без змін.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції указав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор" в поданій апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції (вх. № 3725Х/1-40) не погоджувалось з висновками місцевого господарського суду в частині добросовісності відповідачів-фізичних осіб та наполягало на можливості останніх дізнатися про наявність судового спору в справі № 922/1428/16 за позовом ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор до ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літ. А-11, загальною площею 7 082,4 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 .

Окрім того, ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор наголошувало на тому, що відповідачем у цій справі окрім фізичних осіб, які придбали квартири, вказано також ТОВ Рента ріелті буд, яке набуло право власності на об`єкт нерухомості до його поділу, у тому ж юридичному статусі, в якому він передавався в іпотеку (нежитлова будівля А-11, загальною площею 7 082,4 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 115) і щодо цього об`єкта нерухомості в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містилися відомості щодо іпотеки.

Але, суд апеляційної інстанції наведеним в апеляційній скарзі ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор доводам апелянта, якими він обґрунтовав свою незгоду із висновками суду першої інстанції щодо добросовісності відповідачів, оцінки не надав та, з урахуванням приписів статті 23 Закону України "Про іпотеки", відповідно до яких у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, дійшов висновку про чинність іпотеки стосовно спірного нерухомого майна.

Суд апеляційної інстанції з урахуванням визначеної процесуальним законом компетенції вказані висновки суду першої інстанції не перевірив та не звернув уваги на відсутність в рішенні суду першої інстанції висновків щодо набувача майна юридичної особи ТОВ Рента ріелті буд в частині наявності у відповідної особи нерухомості (квартир) в межах спірного об`єкта нерухомого майна, а також добросовісності такого набувача майна попри наявність відповідних доводів апеляційної скарги Товариства.

Отже, не встановлення обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору в частині добросовісності всіх відповідачів набувачів майна, зокрема стосовно юридичної особи ТОВ Рента ріелті буд, унеможливлює перевірку правильності висновків судів щодо чинності чи припинення іпотеки спірного нерухомого майна стосовно цієї особи.

Крім того, касаційний суд указав, що висновок суду апеляційної інстанції щодо порядку обчислення позовної давності з моменту обізнаності про наявність порушеного права нового кредитора не відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 08.02.2019 у справі №904/3280/18 щодо спростування викладених у заяві про застосування позовної давності доводів про момент, з якого первісний кредитор міг дізнатися/дізнався про наявність свого порушеного права. Відповідного висновку, над думку суддів касаційної інстанції, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції також не містить.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023р. призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 до розгляду на 20.09.2023 р.; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.07.2023р. у даній справі (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання заяв, клопотань протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення ухвали.

04.09.2023р. представником апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор подано до апеляційного господарського суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2023р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

18.09.2023р. апелянтом - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор подано до апеляційного господарського суду додаткові письмові пояснення (вх.№11236)

18.09.2023р. представником апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" подано до апеляційного господарського суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2023р. задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

20.09.2023р. апелянтом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із необхідністю участі його єдиного представника у невідкладних слідчих розшукових діях (вх.№11365).

20.09.2023р. апелянтом - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із необхідністю участі його представника у невідкладних слідчих розшукових діях.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.09.2023р. відкладено розгляд справи на 23.10.2023р. о 14:00 год.

19.10.2023р. представником апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор подано до апеляційного господарського суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023р. задоволено заяву представника апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

20.10.2023р. представником апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" подано до апеляційного господарського суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023р. задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" про участь у судовому в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

25.10.2023р. приватним нотаріусом Ништик Л.М. подано до апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи без його участі (вх.№13060).

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 23.10.2023р. представником 2-го апелянта - ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор було заявлено усне клопотання відкладення розгляду справи, з огляду на намір врегулювання даного спору шляхом укладення мирової угоди в порядку статті 192 Господарського процесуального кодексу України.

29-ий відповідач - Ведмедева В.В., 30-й відповідач - Ведмедєв О.М., 42-ий відповідач - Ахтирська Г.А., 63-ий відповідач - Надточій М.В., 83-ий відповідач - ОСОБА_5 , 99-ий відповідач - ОСОБА_6 , 106-ий відповідач - ОСОБА_7 , 112ий відповідач - ОСОБА_8 пояснили, що відповідна пропозиція щодо укладення мирової угоди на їх адресу не надходила, у зв`язку із чим просили відмовити в задоволенні заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату.

Частинами 11 та 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду.

Колегія суддів, враховуючи надані відповідачами пояснення відносно того, що станом на 23.10.2023р. відповідна пропозиція щодо укладення мирової угоди від ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор не надходила, а також враховуючи принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк, дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви апелянта про відкладення розгляду справи.

Представник 1-го апелянта - ТОВ "Файненс Компані" підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 в частині задоволення зустрічного позову та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволені зустрічного позову.

Представник 2-го апелянта - ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 в частині відмови в задоволені вимог первісного позову, а саме:

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-ІО/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика.

Також просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 в частині задоволення вимог зустрічного позову ОСОБА_99 та ухвалити нове рішення у справі №922/3804/20 в зазначеній частині, яким задовольнити вимоги первісного позову ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор, а саме:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867323 від 02.06.2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: АДРЕСА_10 та скасування відповідного йому запису(припинення іпотеки);

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867906 від 02.06.2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: АДРЕСА_10 та скасування відповідного йому запису (реєстрація обтяження);

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-ІО/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика; ухвалити нове рішення у справі №922/3804/20 в частині зустрічного позову ОСОБА_99 , яким відмовити повністю в задоволенні зустрічного позову.

29-ий відповідач - ОСОБА_1 , 30-й відповідач - ОСОБА_2 , 42-ий відповідач - ОСОБА_3 , 63-ий відповідач - ОСОБА_4 , 83-ий відповідач - ОСОБА_5 , 99-ий відповідач - ОСОБА_6 , 106-ий відповідач - ОСОБА_7 , 112ий відповідач - ОСОБА_8 заперечили проти вимог апеляційних скарг 1-го апелянта - ТОВ "Файненс Компані" та 2-го апелянта - ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор, просили відмовити в їх задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 року у справі №922/3804/20 залишити без змін.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового засідання, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за відсутності відповідачів, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянтів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується учасниками судового процесу, 05.12.2013 між ПАТ "Авант-Банк" (код ЄДРПОУ 36406512, припинено 03.08.2020р., номер запису 10731110035017065) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпромтех-1" (далі ТОВ "Будпромтех-1") (припинено у 2017 році, правонаступник ТОВ "Шотлайн") укладено кредитний договір № К-Ю/13/039, за умовами якого Банк зобов`язався видати ТОВ "Будпромтех-1" банківський кредит.

Після укладення кредитного договору від 05.12.2013 № К-Ю/13/039 його сторони вносили до нього зміни додатковими договорами №№ 1 8, з урахуванням яких остаточна сума кредиту склала 75577000 грн, а остаточним строком повернення основної суми кредиту було визначено 02.12.2016р.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором від 05.12.2013 № К-Ю/13/039, 09.12.2013 між ПАТ "Авант-Банк" і ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" було укладено іпотечний договір №З-Ю/13/081 (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за реєстровим № 4407), за умовами якого в іпотеку передана належна іпотекодавцю нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_9 .

Інформацію про укладення вказаного іпотечного договору та обтяження майна було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У зв`язку з укладенням додаткових договорів до кредитного договору від 05.12.2013 № К-Ю/13/039, до іпотечного договору від 09.12.2013 № З-Ю/13/081 також вносилися зміни і доповнення шляхом укладення додаткових угод №№ 1 4.

У відповідності до рішення Київського районного суду м.Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14 за позовом ОСОБА_24 до ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" та ПАТ "Авант-Банк" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Будпромтех-1") про визнання права власності, визнання договору іпотеки недійсним і виключення записів, визнано за ОСОБА_24 право власності на спірне нерухоме майно. Визнано недійсним договір іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, укладений між ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" та ПАТ "Авант-Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за реєстровим № 4407. Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №3752252 про іпотеку та запис №3751833 про заборону відчуження, внесений на підставі договору іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081.

02.06.2016р. рішенням № 29867323 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація іншого речового права, іпотека (припинення) на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер 235710463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 .

02.06.2016р. рішенням № 29867906 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація обтяження, заборона на нерухоме майно (припинення) на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер 235710463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 .

02.06.2016р. рішенням № 29868266 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер 235710463101, розташованої за адресою: АДРЕСА_9 , за суб`єктом ОСОБА_24 , РНОКПП НОМЕР_9 , паспорт НОМЕР_10 .

03.06.2016р. рішенням № 29895329 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер 235710463101, розташованої за адресою: АДРЕСА_9 , за Товариством з обмеженою відповідальністю Рента ріелті буд.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що зміна власника нерухомого майна здійснилась у зв`язку із внесенням ОСОБА_24 нежитлової будівлі до статутного капіталу ТОВ Рента ріелті буд.

Перелічені вище фактичні обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи засвідченими копіями рішень державного реєстратора Лазарєвої Людмили Іванівни, протоколом №1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Рента ріелті буд від 02.06.2016р., актом приймання-передачі нерухомого майна від 02.06.2016.

14.12.2017р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було закрито розділ по об`єкту № 235710463101 нежитлова будівля літ. "А-11" загальною площею 7082,4 м2, розташована за адресою: АДРЕСА_9 .

Надалі ТОВ Рента ріелті буд 15.12.2017р. здійснило продаж належних йому приміщень.

На підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою О.С. за № 1946, у власність громадянина ОСОБА_101 , РНОКПП НОМЕР_11 були передані нежитлові приміщення фрагменту 1-го поверху №№ 1-1-:1-9, 1-29-:-1-56, 1-84-:-1-88, 1-90-:-1-95 площею 468,7 кв.м, 2-го поверху № 2-1-:-2-24 площею 381,4 кв.м, 3-го поверху № 3-1-:-3-18 площею 405,9 кв.м, 4-го поверху № 4-1-:-2-23 площею 402,5 кв.м, 5-го поверху № 5-1-:-5-23 площею 400,6 кв.м в літ. А-11, АДРЕСА_9 .

На підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою О.С. за № 1952, у власність громадянина ОСОБА_99 , РНОКПП НОМЕР_12 були передані нежитлові приміщення 6го поверху №№ 6-1-:-6-26, площею 400,9 кв.м, 7-го поверху № 7-1-:-7-24 площею 405,8 кв.м, 8-го поверху № 8-1-:-8-22 площею 407,4 кв.м, 9-го поверху № 9-1-:-9-23 площею 404,2 кв.м, 10-го поверху № 10-1-:-10-26 площею 404,9 кв.м, 11-го поверху № 11-1-:-11-24 площею 406,6 кв.м, машинного відділення № І-:-ІV площею 78,7 кв.м в літ. А-11, АДРЕСА_9 .

На підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою О.С. за № 1949 у власність громадянина ОСОБА_102 , РНОКПП НОМЕР_13 були передані нежитлові приміщення підвалу №№ 0-1-:0-63, площею 1196,8 кв.м, нежитлові приміщення технічного поверху № 1-:-44 площею 421,3 кв.м, нежитлові приміщення фрагменту 1го поверху №№ 1-10, 1-10а, 1-11:1-28 1-57:1-63, 1-65:1-71, 1-75, 1-77, 1-78, 1-80:1-83, 1-96:1-102 в літ. А-11, загальною площею 896,7 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 .

В подальшому, вищевказане нерухоме майно були переведено у житловий фонд і зареєстровано як квартири на підставі декларацій про готовність об`єктів до експлуатації, після чого останні було відчужено на користь фізичних осіб, що є відповідачами у даній справі, на підставі відповідних договорів купівлі-продажу.

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області листом від 07.05.2019 №1.86/55/2019 повідомив, що станом на 07.05.2019 на адресу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільна справа №257/1598/14 не надходила та не передавалася. Згідно перевірки Єдиного державного реєстру судових рішень запитуване рішення Київського районного суду м. Донецька в указаній справі в базі зазначеного реєстру відсутнє.

23.04.2019 між ПАТ "Авант-Банк" та ТОВ "Файненс-Компані" укладено договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №23/04-2019/2, за умовами якого Банк відступив право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 05.12.2013 №К-Ю/13/039 та за іпотечним договором від 09.12.2013 № З-Ю/13/081 на користь ТОВ "Файненс-Компані".

Вказаний договір нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 1155.

29.05.2019 згідно з рішенням № 47095755 про державну реєстрацію прав та їх обов`язків ОСОБА_103 зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно житлову квартиру загальною площею 12,7 м2, житловою площею 10,4 м2, що підтверджується витягом № 168438352 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

20.06.2019 між ТОВ "Файненс-Компані" (продавець) і ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 20/06-2019/2, згідно якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають право вимоги до боржника, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами, а саме за кредитним договором від 05.12.2013 №К-Ю/13/039 та договором іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081.

Вказаний договір нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 35805.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор" з позовом (із врахуванням заяви про зміну (доповнення) предмета позову) та ОСОБА_99 із зустрічним позовом в даній справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 в первісному позові відмовлено повністю; зустрічний позов фізичної особи ОСОБА_99 задоволено повністю; визнано недійсним договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимог від 23.04.2019 №23/04-2019/2; визнано недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 №20/06-2019/2; визнано припиненою іпотеку нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м, розташованої за адресою м.Харків, вул. Котлова, 115, встановлену на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 №З-Ю/13/081, укладеного між Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика і Публічним акціонерним товариством Авант-банк.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України в частині первісного позову, а також з урахуванням вказівок Верховного Суд, викладених у постанові від 20.07.2023р. у даній справі, колегія суддів виходить з наступного.

Як було зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило суд визнати недійсними договори - правові підстави виникнення права власності та документи; визнати протиправними та скасувати рішення державних реєстраторів і вилучити з реєстру відповідні записи, вчинені на підставі таких рішень - усього 648 вимог немайнового характеру.

В подальшому, ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор подано заяву про зміну (доповнення) предмету позову додатковою вимогою наступного змісту: Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлоої будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_9 , який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством Авант-банк та Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика.

В подальшому здійснено незаконний поділ об`єкта нерухомості, який є предметом іпотеки, переведено його з об`єкта нежитлової нерухомості в житлову нерухомість, та, в свою чергу, відчужено спірний об`єкт частинами у виді квартир на користь різних фізичних осіб, які є відповідачами у цій справі.

В поданій апеляційній скарзі, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 року у справі №922/3804/20 в частині відмови в задоволенні вимог первісного позову, а саме:

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867323 від 02.06.2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: АДРЕСА_10 та скасування відповідного йому запису (припинення іпотеки);

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер: 29867906 від 02.06.2016 року щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля в літ А-11, що розташований за адресою: АДРЕСА_10 та скасування відповідного йому запису (реєстрація обтяження);

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-ІО/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика та прийняти у відповідній частині рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи підтверджується, що 05.12.2013 між ПАТ "Авант-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпромтех-1" укладено кредитний договір № К-Ю/13/039 (з урахуванням додаткових договорів), за умовами якого Банк зобов`язався видати ТОВ "Будпромтех-1" банківський кредит в розмірі 75577000,00грн. із строком повернення 02.12.2016.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором від 05.12.2013 № К-Ю/13/039, 09.12.2013 між ПАТ "Авант-Банк" і ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" було укладено іпотечний договір №З-Ю/13/081 (посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за реєстровим № 4407), за умовами якого предметом іпотеки стала належна іпотекодавцю спірна нежитлова будівля літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м, розташована за адресою АДРЕСА_9 .

02.06.2016р. рішенням №29867323 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація іншого речового права, іпотека (припинення) на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер 235710463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 .

02.06.2016р. рішенням №29867906 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація обтяження, заборона на нерухоме майно (припинення) на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер 235710463101, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 .

02.06.2016р. рішенням №29868266 приватного нотаріуса Лазарєвої Людмили Іванівни була проведена державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. А-11, реєстраційний номер 235710463101, розташованої за адресою: АДРЕСА_9 , за суб`єктом ОСОБА_24 , РНОКПП НОМЕР_9 , паспорт НОМЕР_10 .

Аналіз наявних в матеріалах справи документів та пояснень сторін свідчить про те, що підставою для прийняття вищевказаних рішень державного реєстратора Лазарєвої Людмили Іванівни №29867323, №29867906, №29868266 та проведення відповідних реєстраційних дій щодо виведення вищевказаного спірного нерухомого майна із під іпотеки, припинення обтяження та реєстрація права власності на таке майно за ОСОБА_24 , слугувало рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14.

Колегія суддів зазначає, що частиною 3 статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать, що рішення Київського районного суду м. Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє.

У Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області, куди переїхав Київський районний суд м.Донецька, згідно з розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №2710/38 від 02.09.2014 також невідомо про існування вищевказаного судового рішення та про судову справу №257/1598/14.

Так, листом від 07.05.2019 №1.86/55/2019 Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області повідомив, що станом на 07.05.2019 на адресу останнього цивільна справа №257/1598/14 не надходила та не передавалася. Згідно перевірки Єдиного Державного реєстру судових рішень запитуване рішення Київського районного суду м.Донецька по даній справі в базі зазначеного реєстру відсутнє.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія зазначає, що рішення Київського районного суду м.Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14 не могло бути підставою для державної реєстрації скасування іпотеки та обтяження стосовно спірного об`єкта нерухомості, оскільки цього судового рішення не існує взагалі і воно не відповідає вимогам законодавства щодо обов`язкового офіційного опублікування судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень (зазначений висновок узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 09.08.2022 у даній справі №922/3804/20 та у постанові від 18.05.2022 у справі №335/10446/18).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень державного реєстратора) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Приймаючи до уваги викладене, зважаючи на те, що рішення Київського районного суду м. Донецьк від 21.02.2014 у справі №257/1598/14 не опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а державний реєстратор Лазарєва Людмила Іванівна не пересвідчилась у легітимності судового рішення шляхом перевірки його наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у державного реєстратора не було правових підстав для прийняття рішень індексний номер 29867323 від 02.06.2016р. (припинення іпотеки) та індексний номер 29867906 від 02.06.2016р. (припинення обтяження).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни, індексний номер 29867323 від 02.06.2016р. та індексний номер 29867906 від 02.06.2016р.

Щодо позовних вимог про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор права іпотекодержателя стосовно спірного нерухомого майна, судова колегія зазначає наступне.

Як було зазначено вище, 23.04.2019 між ПАТ "Авант-Банк" та ТОВ "Файненс-Компані" укладено договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 23/04-2019/2, за умовами якого Банк відступив право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 05.12.2013 № К-Ю/13/039 та за іпотечним договором від 09.12.2013 № З-Ю/13/081 на користь ТОВ "Файненс-Компані".

Вказаний договір нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 1155.

Відповідно до пункту 1.4. договору № 20/06-2019/2 майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору.

Згідно пункту 1.5. договору № 20/06-2019/2 майнові права за укладеними договорами належать продавцю на підставі договору № 23/04-2019/2 від 23.04.2019, укладеного між ПАТ "Авант-Банк" та ТОВ "Файненс-Компані".

Вказаний договір нотаріально посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 35805.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Як передбачено статтею 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 575 Цивільного кодексу України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За змістом положень статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Іпотекодержателем може бути тільки особа, яка є кредитором за основним зобов`язанням. Це пов`язано з тим, що для іпотеки є характерною така властивість як слідування, оскільки іпотека слідує за основним зобов`язання з метою його забезпечення. Для відступлення прав за іпотечним договором необхідним є вчинення правочину в письмовій формі з нотаріальним посвідченням. Законом України Про іпотеку не передбачено існування конструкції абстрактної іпотеки, при якій іпотека існує поза зв`язком із забезпеченням основного зобов`язання. Тобто законодавством не допускається такої конструкції, коли суб`єктом права вимоги за основним договором буде один суб`єкт, який набув право вимоги внаслідок відступлення, а іпотекодержателем - інший суб`єкт. Адже призначенням іпотеки є забезпечення основного зобов`язання (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 12.12.2018р. у справі №758/3453/16-ц).

В пункті 58 постанови Верховного Суду від 28.10.2020р. у справі № 910/10963/19 зі спору за участю ТОВ "Файненс-Компані", що виник з подібних іпотечних правовідносин, сформульовано такий правовий висновок:

"За змістом статті 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

З наведеної норми слідує, що правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню і саме відомості про відступлення прав іпотекодержателя підлягають державній реєстрації а внесення таких відомостей і є зміною речового права права іпотеки.

Поряд із цим, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; інші обтяження відповідно до закону.

З вказаного переліку знову ж вбачається, що державній реєстрації у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підлягає відповідна іпотека, а не правочин з відступлення прав за іпотечним договором, а тому чинність такого правочину не залежить від факту реєстрації іпотеки як зобов`язання".

В пункті 9.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 зі спору, що виник з подібних іпотечних правовідносин, сформульовано такий правовий висновок: "Виключення на підставі судового рішення відомостей про право іпотеки з Державного реєстру іпотек не може впливати на чинність іпотеки, оскільки така підстава припинення іпотеки не передбачена законом. У такому випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека є чинною незалежно від наявності таких відомостей у Державному реєстрі іпотек".

Крім того, в пункті 4.15 постанови Верховного Суду від 07.05.2019 у справі № 926/3371/17 викладено такий висновок: "Виходячи зі змісту статті 17 Закону України "Про іпотеку" та пункту 6.2. договору іпотеки, колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо припинення договору іпотеки у зв`язку із здійсненням державної реєстрації припинення іпотеки, оскільки вилучення обтяжень про іпотеку та заборону на відчуження не тягне припинення договору іпотеки".

Також, в пункті 44 постанови Верховного Суду від 04.12.2018р. у справі №31/160(29/170(6/77-5/100) наведено висновок про те, що факт відсутності реєстрації обтяження сам по собі не спростовує переходу прав вимоги на предмет іпотеки, адже їх наявність чи відсутність не впливає на існування відносин сторін, що виникли на підставі укладених договорів.

Колегія суддів зазначає, що за умовами договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 23/04-2019/2 від 23.04.2019 та договору купівлі-продажу майнових прав №20/06-2019/2 від 20.06.2019 ПАТ "Авант-Банк" відступив право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 05.12.2013 №К-Ю/13/039 та за іпотечним договором від 09.12.2013 № З-Ю/13/081 на користь ТОВ "Файненс-Компані", яке в подальшому відступило відповідні права на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор.

Вищевказані договори укладені в письмовій формі із нотаріальним посвідченням, що в контексті частини 3 статті 24 Закону України "Про іпотеку" свідчить про дотримання форми вчинення правочину, що дає підстави для висновку про те, що внаслідок укладання вищевказаних договорів відбулася заміна осіб у відповідних зобов`язаннях.

З аналізу наведених вище приписів законодавства, що регулює спірні правовідносини та правових позицій Верховного Суду вбачається, що перехід прав вимоги за іпотечним договором до нового кредитора не пов`язується з моментом реєстрації відповідного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв`язку із чим ТОВ "Файненс-Компані" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору відступлення від 23.04.2019, а згодом ТОВ "ФК" Фінєвровектор" набуло права іпотекодержателя саме з моменту укладення договору купівлі-продажу від 20.06.2019

При цьому, законодавство не пов`язує вилучення записів про іпотеку та обтяження з державного реєстру з підставами для припинення договору іпотеки або правовідносин за ним.

За таких обставин, прийняття державним реєстратором Лазарєвою Людмилою Іванівною незаконних рішень про припинення іпотеки та обтяження від 02.06.2016 не спростовує презумпції правомірності правочину, а іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек, тобто з моменту реєстрації прав іпотекодержателя за ПАТ "Авант-Банк", та продовжує діяти дотепер, з огляду на перехід прав іпотекодержателя до ТОВ "ФК" Фінєвровектор" в 2019 році.

При цьому, приймаючи до уваги скасування незаконних рішень державного реєстратора, на підставі яких з Державного реєстру виключено запис про іпотеку та обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі незаконного рішення державного реєстратора, оскільки відпала підстава виключення цього запису.

Враховуючи, що іпотека позивача є чинною, судовою колегією не встановлено підстав її припинення, наявні правові підстави для визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор права іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 115, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика.

В контексті спірних правовідносин, з урахуванням вказівок викладених у постанові Верховного Суду від 20.07.2023р. у даній справі щодо встановлення обставин добросовісності набуття відповідачами за первісним позовом, зокрема, ТОВ РЕНТА РІЄЛТІ БУД та власниками квартир спірного нерухомого майна (предмета іпотеки), судова колегія зазначає наступне.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України ) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто, цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 № 2-р (ІІ)/2021 у справі № 3-95/2020 (193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України, та вказано, що оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас, словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку.

Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору, як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною).

Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) "використовувала/використовували право на зло"; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини с тривалими, або вона с учасником й інших аналогічних правовідносин).

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Отже, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому, суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц).

Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 46.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020р. у справі № 610/1030/18).

Тому, за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень, особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (висновки сформульовані в пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17).

На вказані висновки також посилається Велика Палата Верховного суду у постанові від 15.06.2021 у справі №922/2416/17. Додатково, вказана постанова визначає таке: ...при вирішенні таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.

Володілець визнається добросовісним, якщо здобуваючи річ, він не знав і не повинен був знати про те, що відчужувач речі не має права на її відчуження. З огляду на приписи ч. 5 ст. 12 ЦК України, добросовісність набувача майна презюмується. У випадку, якщо володілець речі знав чи повинен був знати, що здобуває річ в особи, яка не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним. Для визнання набувача недобросовісним потрібне встановлення наміру чи грубої необережності, що встановлюється, виходячи із презумпції добросовісності набувача (постанова Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 911/3312/17).

У справі за належною вимогою (зокрема, про визнання права іпотекодержателя) суд має врахувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного на аукціоні за відсутності в Державному реєстрі іпотек відомостей про обтяження. Відсутність в Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно (саме до такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №922/2416/17).

Як було зазначено вище, у відповідності до рішення Київського районного суду м.Донецька від 21.02.2014 у справі №257/1598/14 за позовом ОСОБА_24 до ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" та ПАТ "Авант-Банк" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Будпромтех-1") про визнання права власності, визнання договору іпотеки недійсним і виключення записів, визнано за ОСОБА_24 право власності на спірне нерухоме майно. Визнано недійсним договір іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, укладений між ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" та ПАТ "Авант-Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за реєстровим № 4407. Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №3752252 про іпотеку та запис №3751833 про заборону відчуження, внесений на підставі договору іпотеки від 09.12.2013 № З-Ю/13/081.

Перелічені вище фактичні обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи засвідченими копіями рішень державного реєстратора Лазарєвої Людмили Іванівни, протоколом №1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Рента ріелті буд від 02.06.20216 р., актом приймання-передачі нерухомого майна від 02.06.2016.

14.12.2017р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було закрито розділ по об`єкту № 235710463101 нежитлова будівля літ. "А-11" загальною площею 7082,4 м2, розташована за адресою: АДРЕСА_9 .

Надалі ТОВ Рента ріелті буд 15.12.2017р. здійснило продаж належних йому приміщень, які в подальшому були переведені у житловий фонд і зареєстровано як квартири на підставі декларацій про готовність об`єктів до експлуатації, після чого останні було відчужено на користь фізичних осіб, що є відповідачами у даній справі, на підставі відповідних договорів купівлі-продажу.

З наведених обставин випливає, що юридична особа - ТОВ Рента ріелті буд набула право власності на об`єкт нерухомості до його поділу, у тому ж юридичному статусі, в якому він передавався в іпотеку (нежитлова будівля А-11, загальною площею 7 082,4 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 ).

Отже, станом на момент передання ОСОБА_24 нежитлової будівлі до статутного капіталу ТОВ Рента ріелті буд щодо цього об`єкта нерухомості в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містилися відомості щодо іпотеки.

Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 90.2 постанови від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21) про витребування майна внаслідок вибуття цього майна за фраудаторним правочином, Верховний Суд зробив висновок, що товариство "є господарюючим суб`єктом, який здійснює підприємницьку діяльність, а тому повинно проявляти щодо власних справ більше обачливості, ніж пересічний громадянин чи некомерційна організація. З цих причин ТОВ "Білд Коммерс Груп" повинно було поцікавитися попередньою долею майна, яке воно набуває, зважити на відповідність його оцінки для мети внесення до статутного капіталу ринковій вартості, співставити ціну майна при внесенні до статутного капіталу та при продажу з торгів тощо, що є стандартною діловою практикою при придбанні будь-яких цінних активів".

Також необхідно враховувати висновок Верховного Суду у постанові від 09.07.2021 у справі № 520/10188/17-ц про те, що набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумних заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

Таким чином, обов`язок ТОВ Рента ріелті буд як суб`єкта господарювання поцікавитися та перевірити історію вибуття майна у попередніх власників за останні три роки зумовлений принципами господарської діяльності та принципами цивільних правовідносин, що підтверджується наведеними висновками Верховного Суду.

Однак, такий обов`язок ТОВ Рента ріелті буд виконаний не був, що вказує на його недобросовісність, як набувача спірного майна.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, що для визначення питання добросовісності власників квартир (які набули право власності на предмет іпотеки, після його поділу, переведення в житловий фонд та реєстрації вказаного нерухомого майна, як квартир, на підставі відповідних договорів купівлі продажу) важливим є встановлення факту того, чи знали вони, або чи могли знати про права третіх осіб щодо цього майна, та вважає за необхідне звернутись до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №922/2416/17.

Так, у вказаній постанові Судом було зазначено, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 2 липня 2019 року у справі № 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц).

Тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

Крім того, у постанові від 20.03.2019 у справі № 521/8368/15-ц Верховний Суд зазначив, що конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар. Не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку із бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Факт незаконного відчуження та допущення продажу квартири не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте, вочевидь, є підставою для виникнення обов`язку в органів місцевого самоврядування здійснити все необхідне, щоб відшкодувати збитки, завдані таким відчуженням. Тому задоволення віндикаційного позову і витребування спірної квартири у як добросовісних набувачів, призведе до порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції.

Колегія суддів зазначає, що з наявних матеріалів справи вбачається, що станом на момент придбання відповідачами-фізичними особами квартир в будівлі літ. «А-11», розташованій за адресою: АДРЕСА_9 , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні відомості про існування у будь-яких третіх осіб прав чи обтяжень відносно придбаного нерухомого майна.

Навпаки, це майно було зареєстроване за відчужувачами (також фізичними особами) і було вільне від будь-яких зобов`язань чи обтяжень.

При цьому, в матеріалах справи відсутні належні, достатні і допустимі докази того, що відповідачі, які є власниками квартир в будівлі літ. «А-11», розташованій за адресою: АДРЕСА_9 , станом на момент придбання квартир діяли недобросовісно, зокрема, знали або не могли не знати про існування у будь-яких третіх осіб прав чи обтяжень відносно придбаного позивачами нерухомого майна.

При зверненні до суду з відповідною апеляційною скаргою 2-ий апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінєвровектор" у поданій апеляційній скарзі наголошував на недобросовісності відповідачів-фізичних осіб та наполягав на можливості останніх дізнатися про наявність судового спору в справі №922/1428/16 за позовом Товариства до ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлову будівлю літ. А-11, загальною площею 7082,4кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 , що на думку 2-го апелянта, давало відповідачам можливість пересвідчитись в тому, що відносно нерухомого майна існує спір і тому при укладенні договорів купівлі-продажу вони виявили свою необачність.

Разом з тим, предметом спору у справі № 922/1428/16 є звернення стягнення на нежитлову будівлю літ. «А-11» в цілому. Зазначений позов не передбачав розгляду питань про законність припинення права іпотеки, припинення обтяжень, поділу вказаної нежитлової будівлі, законність переведення приміщень з нежитлових в житлові, законність продажів об`єктів в будівлі після припинення права іпотеки та т.ін. А предметом договорів купівлі-продажу, які укладали відповідачі у справі, є квартири, які станом на момент укладення зазначених договорів були і є окремим самостійним об`єктом права. могли

Отже, при укладенні цих договорів відповідачі могли були пересвідчитись про відсутність спорів та обтяжень саме стосовно квартир.

При цьому, єдиним джерелом, в якому відповідачі могли отримати достовірну, повну та об`єктивну інформацію, за змістом норм статей 3 та 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» були дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі виявили розумну і належну обачність і пересвідчились в тому, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на момент укладенні договорів купівлі-продажу квартир була відсутня інформація про обтяження чи права третіх осіб.

За таких обставин відповідачі, які добросовісно покладалась на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не знали і не мали знати про існування будь-яких прав чи обтяжень, набули право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Окрім викладеного, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що квартири у багатоквартирному житловому будинку, які належать відповідачам фізичним особам не були самостійним предметом іпотеки за договором №З-Ю/13/081 від 09.12.2013 (предметом іпотеки була нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101).

За наведених обставин, позивач, як іпотекодержатель в подальшому не вправі реалізувати свої права іпотекодержателя шляхом примусового звернення стягнення на них у встановленому законом порядку, бо такі житлові приміщення як окремі частини об`єкта нерухомого майна не були самостійним предметом іпотеки, що узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц.

Отже, позовні вимоги ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор до фізичних осіб власників квартир є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_99 про визнання припиненою іпотеки нерухомого майна (нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_9 ), судова колегія зазначає наступне.

Мотивуючи висновок про визнання іпотеки припиненою, місцевий господарський суд послався на те, що договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 23.04.2019 №23/04-2019/2 та договір купівлі-продажу майнових прав від 20.06.2019 №20/06-2019/2 підлягають визнанню недійсними і, відповідно до норми частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, не створюють жодних правових наслідків, окрім пов`язаних з їх недійсністю. А тому, із посиланням на припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи (в даному випадку, первісного кредитора, ПАТ Авант-банк) в порядку статті 609 Цивільного кодексу України, господарський суд дійшов висновку про те, що іпотека є припиненою.

Проте, як встановлено в даному апеляційному провадженні (з урахуванням правової позиції та вказівок Верховного Суду, викладених у постановах від 09.08.2022 та від 20.07.2023р. у даній справі №922/3804/20), позивач за зустрічним позовом не довів наявності підстав для визнання недійсними договорів, за якими право іпотеки було передано від ПАТ "Авант-Банк" до ТОВ "Файненс-Компані" та від ТОВ "Файненс-Компані" до ТОВ Фінансова компанія Фінєвровектор. Тобто має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Відповідно, відсутні і підстави для застосування приписів статті 609 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Також, навівши в оскаржуваному рішенні спеціальні норми частини 1 статті 17 Закону України Про іпотеку щодо підстав припинення іпотеки, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні не мотивував наявності у даному випадку відповідних підстав (припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом).

В ході апеляційного провадження колегією суддів також не встановлено наявності передбачених цією статтею підстав для припинення іпотеки.

Наведені вище обставини є підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову в тій частині, що була передана на новий розгляд постановою Верховного Суду від 20.07.2023р. у даній справі.

Відповідачами за первісним позовом було подано заяву про застосування позовної давності, зокрема, до позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів та вилучення з реєстру відповідних записів, вчинених на підставі таких рішень, а саме: рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни від 02.06.2016р. (припинення іпотеки та припинення обтяження) щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «А-11», що розташований за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Велика Панасівська, будинок 115, Р/Н 235710463101 (т.29 а.с.79-88).

В обґрунтування заяви про застосування позовної давності, відповідачі за первісним позовом посилалися, зокрема, на те, що ПАТ "Авант Банк" ще в травні 2016 року подав позов до ПАТ "Обчислювальна техніка та інформатика" про звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 115 (справа №922/1428/16). В ході розгляду цієї справи Банк мав можливість і навіть був зобов`язаний пересвідчитись в тому, що саме відповідач є власником спірної будівлі. Відтак, ПАТ "Авант Банк" могло і навіть було зобов`язано довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (на його думку). Але жодного позову про визнання недійсними зазначених вище договорів, рішень і дій ПАТ "Авант Банк" чи ТОВ "Файненс-Компані" не подало.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В обґрунтування вищевказаної заяви про застосування позовної давності, відповідачами за первісним позовом зазначено наступне:

- ПАТ «Авант Банк» ще в травні 2016 року подав позов до ПАТ «Обчислювальна техніка та інформатика» про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлова будівля літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 115 (справа №922/1428/16);

- в ході розгляду цієї справи ПАТ «Авант Банк» мав можливість і навіть був зобов`язаний пересвідчитись в тому, що саме відповідач є власником спірної будівлі. Відтак, ПАТ «Авант Банк» могло і навіть було зобов`язано довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (на його думку). Але жодного позову про визнання недійсними зазначених вище договорів, рішень і дій ПАТ «Авант Банк» не подало. Не зробило цього і особа, яка називала себе правонаступником ПАТ «Авант Банк» - ТОВ «Файненс-Компані».

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор вважає, що останнє не пропустило строк позовної давності, зважаючи на те, що строк позовної давності за вимогами у цій справі розпочинає свій перебіг з моменту, коли попередній кредитор - ТОВ «Файненс-Компані» дізналось про протиправне вилучення з реєстру запису про іпотеку та отримало лист від Павлоградського районного суду Дніпропетровської області.

Колегія суддів не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор, що товариство не пропустило строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, зважаючи на наступне.

Як було зазначено вище, за умовами договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № 23/04-2019/2 від 23.04.2019 та договору купівлі-продажу майнових прав №20/06-2019/2 від 20.06.2019 ПАТ "Авант-Банк" відступив право вимоги, зокрема, за кредитним договором від 05.12.2013 № К-Ю/13/039 та за іпотечним договором від 09.12.2013 № З-Ю/13/081 на користь ТОВ "Файненс-Компані", яке в подальшому відступило відповідні права на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор.

Таким чином у спірному зобов`язані відбулася заміна кредитора, за якою позивач набув всіх прав кредитора у зобов`язаннях, які виникли за кредитним договором від 05.12.2013 № К-Ю/13/039 та за іпотечним договором від 09.12.2013 № З-Ю/13/081, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

В той же час, відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №904/3280/18, виходячи з положень статті 262 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Отже, за наведених обставин, доводи апелянта про те, що він не пропустив строк позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом є безпідставними.

Приймаючи до уваги наведене вище та те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор звернулось до суду із позовом в даній справі в листопаді 2020 року, вказана сторона пропустила строк для звернення до суду з позовом.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності та відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Людмили Іванівни від 02.06.2016р. (припинення іпотеки та припинення обтяження) щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля літ. «А-11», що розташований за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул. Велика Панасівська, будинок 115, Р/Н 235710463101.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 31 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських судів про якість судових рішень, щоб мати ознаки високої якості, судове рішення повинно сприйматися сторонами по справі та суспільством у цілому як результат правильного застосування юридичних норм, справедливого судового процесу та належної оцінці фактів, а також як таке, що може бути ефективно виконаним. Лише в цьому випадку сторони будуть упевнені, що їхню справу розглянуто й вирішено належним чином, а громадськість сприйме ухвалене рішення як фактор відновлення суспільної злагоди.

Пунктом 38 Висновку визначено, що при викладені мотивів прийняття рішення слід відповісти на аргументи сторін, тобто окремий пункт вимог та аргументи захисту. Це є важливою гарантією, яка дає можливість сторонам переконатись в тому, що їхні доводи були вивчені, а отже, суддя взяв їх до уваги.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої інстанції при розгляді даної справи та постановленні оскаржуваної ухвали не було прийнято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть даного спору, свідчить про не з`ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" підлягає задоволенню, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні зустрічного позову. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор підлягає частковому задоволенню в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор права іпотекодержателя стосовно спірного нерухомого майна.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" задовольнити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2021 у справі №922/3804/20 скасувати в частині задоволення зустрічного позову фізичної особи ОСОБА_99 про припинення іпотеки, а також відмови в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор щодо позовних вимог про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор права іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 115, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика.

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор (03058, м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, буд.5, нежиле приміщення 134, ЄДРПОУ 41675267) право іпотекодержателя об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі літ. А-11 загальною площею 7082,4 кв.м за адресою: м.Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 115, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 235710463101, який є предметом іпотеки за договором іпотеки №З-Ю/13/081 від 09.12.2013, укладеним між ПАТ Авант Банк та ПАТ Обчислювальна техніка та інформатика.

В решті первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову фізичної особи ОСОБА_99 щодо визнання припиненою іпотеки нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. "А-11", загальною площею 7082,4 кв.м, розташованої за адресою м.Харків, вул. Котлова, 115, встановленої на підставі іпотечного договору від 09.12.2013 №З-Ю/13/081, укладеного між Публічним акціонерним товариством Обчислювальна техніка та інформатика (3-й відповідач за зустрічним позовом) і Публічним акціонерним товариством Авант-банк, відмовити.

В іншій частині апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінєвровектор відмовити.

Повний текст постанови складено 02.11.2023р.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко


Дата ухвалення рішення	23.10.2023
Оприлюднено	06.11.2023
Номер документу	114617116
Судочинство	Господарське

Случ О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 23.10.2023 по справі 922/3804/20СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —922/3804/20

Постанова від 23.10.2023

Постанова
від 23.10.2023 по справі 922/3804/20
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД