Рішення

від 28.07.2023 по справі 320/17085/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2023 року м.Київ№ 320/17085/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради Київської області, Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області та Немішаєвської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Макарівської селищної ради Київської області, Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, Немішаєвської селищної ради та просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області від 28.10.2021 № 300-12-VIII "Про затвердження Детального плану території будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - ЧОП (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області";

визнати протиправним та скасувати рішення Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області від 13.10.2021 № 1/13 "Про затвердження Детального плану території будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - ЧОП (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області";

визнати протиправним та скасувати рішення Немішаєвської селищної ради Бучанського району Київської області від 12.10.2021 № 17-VIII-1 "Про затвердження Детального плану території будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - ЧОП (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (за правилами спрощеного позовного провадження).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що затверджений оскаржуваними рішеннями план території передбачає, що велика кільцева автомобільна дорога навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ Ковель Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ Чоп (М 06) на території Бучанського району Київської області, прийняті з порушенням норм чинного законодавства та порушують його права та обов`язки.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 3222782600:05:032:0053, яка розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, територія Колонщинської сільської ради. Право власності на земельну ділянку було набуте 14.12.2005, що підтверджується Державним актом серія ЯГ № 183249 від 29.08.2007.

07.05.2021 відповідачем прийнято розпорядження «Про розроблення детального плану території будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Коваль-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області» № 51.

Це розпорядження містить 9 пунктів, а саме:

1.Розробити детальний план території будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області.

2.Підготувати та укласти тристоронній договір на розроблення детального плану території між Бучанською районною державною адміністрацією, організацією, що має фахівців з відповідними кваліфікаційними сертифікатами та інвестором, визначеним відповідно до норм чинного законодавства.

3.Фінансування робіт із розроблення детального плану території здійснити згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

4.Повідомити через засоби масової інформації про розроблення містобудівної документації на місцевому рівні для розгляду та узагальнення пропозицій громадськості до проектної документації детального плану території.

5.Урахувати державні інтереси під час розроблення детального плану території.

6.Забезпечити проведення громадських слухань з метою врахування громадських інтересів при розробленні детального плану території.

7.Подати проект детального плану території на розгляд архітектурно-містобудівною радою згідно зі статтею 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

8.Розробнику подати розроблений у відповідності до вимог законодавства України детальний план території на затвердження до Бучанської районної державної адміністрації.

9.Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови адміністрації відповідно до розподілу обов`язків.

Розпорядження голови Бучанської районної державної адміністрації Київської області від 07.05.2021 № 51 оприлюднено 11.05.2021 на інформаційному стенді Бучанської районної державної адміністрації Київської області за адресою: 03115, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 126 та в подальшому опубліковано на офіційному веб-сайті Бучанської районної державної адміністрації Київської області.

Згідно з накладною № 01/1 від 05.07.2021 розробник ДПТ передав замовнику Бучанській РДА на виконання укладеного договору текстові та графічні матеріали ДПТ, а також матеріали на електронних носіях «Детальний план території щодо будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області».

09.07.2021 на веб-сайті Бучанської РДА, офіційних веб-сайтах Макарівської селищної ради, Дмитрівської сільської ради та Немішаївської селищної ради, офіційній сторінці facebook Бучанської РДА, та у районній газеті «Бучанські новини» (№ 27 (850) від 09.07.2021) опубліковано повідомлення про початок процедури громадських обговорень щодо розроблення містобудівної документації - «Детальний план території щодо будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області».

23.07.2021 проведено громадські слухання щодо проекту «Детального плану території щодо будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області» (протокол громадських слухань щодо врахування громадських інтересів при обговоренні проекту містобудівної документації від 23.07.2021).

За результатами розгляду зауважень та пропозицій громадськості визначено перелік пропозицій, які підлягають врахуванню/частковому врахуванню, а також обґрунтування відмови у врахуванні тих пропозицій, які не можна прийняти. Наведене підтверджено наявним в матеріалах справи «Результатами розгляду пропозиції громадськості, юридичних, фізичних осіб до проекту містобудівної документації «Детальний план території щодо будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області», громадські обговорення проводилися з 09.07.2021 по 07.08.2021, а громадські слухання 23.07.2021.

Інформацію про оприлюднення інформації щодо врахування наданих зауважень та пропозицій опубліковано у газеті «Бучанські новини» від 20.08.2021 № 33, сторінка 11, та офіційному сайті Бучанської райдержадміністрації за посиланням: https://rada.info/upload/usersfiles/44014159/c7f03676ce8aldac5f3eb67afc70aab4.pdf.

31.08.2021 на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації розглянуто «Детальний план території щодо будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06)(орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області».

За результатами розгляду висловлено пропозиції та рекомендації до проекту детального плану території, які в подальшому були прийняті до уваги розробником. 3 метою визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Бучанською РДА отримано пропозиції до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування загальнодержавного рівня від Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації від 03.08.2021 № 06.2-02.2-09/3598/4468.

Повідомлення про оприлюднення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту документу державного планування - Детальний план території будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва розміщено 31.07.2021 у газетах «Нова доба» № 33 (43) від 31.07.2021 та Голос України № 143 (7643) від 31.07.2021 та на офіційному сайті Бучанської районної державної адміністрації Київської області.

Процедуру громадського обговорення Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, здійснено з 10.09.2021 по 24.09.2021.

12.10.2021 було прийнято рішення Немішаєвською селищною радою Бучанського району Київської області № 17-VIII-1 "Про затвердження Детального плану території будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - ЧОП (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області".

13.10.2021 було прийнято рішення Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області № 1/13 "Про затвердження Детального плану території будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - ЧОП (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області".

28.10.2021 було прийнято рішення Макарівською селищною радою Бучанського району Київської області № 300-12-VIII "Про затвердження Детального плану території будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - ЧОП (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області".

Не погоджуючись з рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-XII, в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення та вчинення дій (далі - Закон № 2780) до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Частиною четвертою цієї ж норми передбачено, що до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Приписами ст. 13 цього ж Закону № 2780 передбачено, що до компетенції місцевих державних адміністрацій в сфері містобудування належить прийняття рішень щодо: реалізації державної політики у сфері містобудування на відповідній території; планування територій на відповідному рівні; інформування населення про плани розміщення найважливіших містобудівних, промислових, енергетичних і транспортних комплексів; моніторингу забудови та іншого використання територій та інші. Визначено також, що місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання у сфері містобудівної діяльності, визначені законом.

Відповідно до ст. 17 Закону № 2780 містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій (ч. 1). Розробка містобудівної документації здійснюється проектними організаціями, іншими юридичними особами, які мають ліцензії на виконання відповідних робіт, що видаються в порядку, встановленому законодавством (ч. 3). Види, склад, порядок розробки та затвердження містобудівної документації визначаються законодавством. Порядок проведення експертизи містобудівної документації визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 4).

Приписами ст. 18 Закону № 2780 визначено, що реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об`єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій.

Суд бере до уваги, що приписами Закону України «Про основи містобудування» передбачено розробку, затвердження, впровадження містобудівної документації.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038) детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до ст. 14 Закону № 3038 рішення про розроблення схем планування території Автономної Республіки Крим, областей, районів або про внесення змін до них чи окремих їх розділів приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна обласна або районна рада (ч. 1). Організація розроблення та внесення змін до схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів здійснюється відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та районними державними адміністраціями (ч. 2). Замовником схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні обласні та районні ради (ч. 3). Схеми планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів затверджуються рішенням відповідних рад за умови здійснення стратегічної екологічної оцінки та отримання позитивного висновку державної експертизи (ч. 4). Склад, зміст, порядок розроблення містобудівної документації на регіональному рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (ч. 5).

Статтею 16 Закону № 3038 передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно з ст. 19 Закону № 3038 детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці (ч. 1). Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України, та державних і регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації, крім випадків, якщо законами встановлений інший порядок (ч. 2).

Вимоги до детального плану території визначені у ч. 4 цієї статті та визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

За приписами ч. 5 цієї ж статті детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Вимогами ч. 6 цієї статті передбачено, що склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Приписами ч. 7 цієї статті визначено, що матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 8 цієї статті детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою, крім випадків, передбачених цим Законом. Детальний план території в межах населеного пункту щодо земель державної власності, що підлягають передачі в оренду для цілей здійснення державно-приватного партнерства, зокрема концесії, розглядається і затверджується відповідною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання. У такому разі фінансування робіт з розробки детального плану територій може здійснюватися за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим або коштів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління концесієдавця, державного партнера, або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання.

Відповідно до ч. 9 цієї ж статті детальний план території не підлягає експертизі.

Вимоги щодо діяльності та розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою викладені у ст. 20 Закону № 3038.

Приписами ст. 21 Закону № 3038 визначено порядок і процедуру проведення громадського обговорення щодо врахування громадських інтересів.

Визначено, що громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій (ч. 1).

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється (ч. 2).

За приписами ч. 3 ст. 21 Закону № 3038 замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації (ч. 4).

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються (ч. 5).

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні (ч. 6).

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія (ч. 7).

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації. Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність (ч. 8). Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок замовників містобудівної документації (ч. 9).

Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України (ч. 10).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 Закону № 3038 узгодження питань щодо забудови визначених для містобудівних потреб територій суміжних територіальних громад здійснюється на підставі відповідних угод, відображається у схемах планування зазначених територій та генеральних планах населених пунктів.

Таким чином, наведеними вимогами Закону № 3038-VI чітко передбачено, що організація розроблення схем планування території районів здійснюється районними державними адміністраціями (ч. 2 ст. 14); розроблення детального плану території за межами населених пунктів здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації (ч. 2 ст. 19).

Пунктом 37 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вiд 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон № 280/97) передбачено, що до виключної компетенції сесії сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

Відповідно до вимог п.п. 6 п. а ч. 1 ст. 31 Закону № 280/97 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівнім затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 (далі - Порядок).

Відповідно до вимог п. 5 даного Порядку, повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо). Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.

Щодо доводів позивача, що наявні картографічні матеріали ДПТ не пройшли процедуру стратегічної екологічної оцінки, суд зазначає наступне.

31.08.2021 на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації було розглянуто вказаний ДПТ.

3 метою визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Бучанською РДА отримано пропозиції до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування загальнодержавного рівня від Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації від 03.08.2021 № 06.2-02.2-09/3598/4468. Повідомлення про оприлюднення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту документу державного планування - Детальний план території будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва розміщено 31.07.2021 у газетах «Нова доба» №33 (43) від 31.07.2021 та Голос України № 143 (7643) від 31.07.2021 та на офіційному сайті Бучанської районної державної адміністрації Київської області.

Судом встановлено, що передбачувану процедуру громадського обговорення Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки, здійснено з 10.09.2021 по 24.09.2021.

Суд також бере до уваги таке, спірні рішенн не містить жодного пункту, який би стосувався процедури проведення стратегічної екологічної оцінки.

Статтею 19 Закону № 3038 визначено, що детальний план території підлягає стратегічній екологічній оцінці, а приписами ст. 14 цього ж закону визначено, що схеми планування територій затверджуються місцевими радами лише за умови наявності стратегічної екологічної оцінки.

За наведених обставин вказані позивачем можливі порушення щодо проведення стратегічної екологічної оцінки не є предметом спору у цій адміністративній справі і не входить до предмету доказування у даній справі. Тому наведені позивачем на його думку порушення законодавства стосовно того, що наявні картографічні матеріали ДПТ не пройшли процедуру стратегічної екологічної оцінки, можуть бути предметом окремого звернення до суду. Разом з тим, у цій справі вказані позивачем доводи та аргументи не утворюють підстав для визнання протиправним та скасування спірних рішень, а в іншій частині вони стосуються іншого предмету позову та виходять за межі розгляду даної справи.

Щодо тверджень позивача, що затверджений детальний план забудови вказаної дороги, повністю пролягатиме по земельній ділянці позивача, суд зазначає таке.

Містобудівна документація самий масивний об`єм всіх матеріалів, пов`язаних з землею та об`єктами нерухомості. До її складу входить безліч окремих документів. Серед них є і детальний план території - це найперший документ для процедури проектування. Причому, проектуватися може що завгодно і цілі житлові масиви, квартали, окремі будівлі житлового та нежитлового призначення, інженерні конструкції, і об`єкти інфраструктури. Він знадобиться також у разі вирішення земельних питань, наприклад, відведення конкретної ділянки. За допомогою детального плану території можна визначити розвиток конкретної місцевості і її планувальну організацію. Детальний план повинен бути виконаний в досить великому масштабі, щоб чітко бачити.

Законом № 3038 визначено поняття детальний план території це одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Детальним планом території визначаються: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Крім того, детальний план території дає можливість: передачі (надання) земельних ділянок із земель комунальної власності у власність або користування фізичним і юридичним особам для містобудівних потреб; зміни цільового призначення земельної ділянки, відповідного детальному плану території; дає визначення зонування населених пунктів (визначення вільних ділянок); дає можливість відведення землі, проведення землевпорядних робіт, деталізації тереторії, ділянок, вулиць і планування забудови; для визначення прибудинкової території власників ОСББ, для розподілу територій, щоб визначити хто є власником; для забудовників детальний план території показує потенційні площі для будівництва;

Таким чином детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

На думку суду, затверджений детальний план території будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - ЧОП (М-06) (орієнтовною площею 285 га) на території Бучанського району Київської області не порушує права позивача, оскільки спірні рішення не обумовлюються почоток будівництва, а лише є одним з етапів підготовки до будівництва.

Суд бере до уваги увагу, що виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд вважає, що применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод "оцінки справедливості процесу в цілому" не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, "чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий". При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Напрацьовані ЄСПЛ положення щодо правові наслідки допущених судами порушень при розгляді справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до аналізу оскаржуваного у цій справі адміністративного акту відповідача.

Водночас, зі змісту позову не вбачається, яким чином порушені права позивача рішеннями від 12.10.2021, від 13.10.2021 та від 28.10.2021.

Статтею 55 Конституції України одночасно гарантовано право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та захист будь-якими не забороненими законом засобами своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань.

Статтею 5 КАС України визначено способи судового захисту, з якими кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у п. 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Із наведеного вбачається, що законодавець надав право звертатися до судів адміністративної юрисдикцій лише тим особам, права, свободи та законні інтереси яких уже порушено, невизнано або оспорюють станом на дату пред`явлення позову.

Так, у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 826/16634/16 зазначено, що завдання адміністративного судочинства полягає в захисті саме порушених у публічно-правових відносинах прав особи, що звернулася до суду з позовом.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності в особи, яка звернулася за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу; установити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (установити факт порушення), і визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Тобто обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, для захисту якого подано позов, а також можливість його поновлення судом.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається законом, що регламентує конкретні правовідносини.

Позивач звернувся до суду з даною позовною вимогою про визнання протиправними певних дій відповідача, що мало відповідати п. 3 ч.1 ст. 5 КАС України. Проте при цьому позивачем не зазначено передбачену цією нормою вимогу про зобов`язання утриматися від вчинення певних дій. Це означає, що позивач, заявивши вказану позовну вимогу, застосував не передбачений законом спосіб захисту.

Надаючи оцінку заявлений вимозі, суд при цьому враховує усталену практику Верховного Суду з цього питання. Верховний Суд, зокрема, посилається на рішення Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства», в якому зазначено, що норма ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом.

Разом з тим, позивач, не зазначив спосіб поновлення його права, що унеможливлює ефективний захист порушеного права. Тому суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Це означає, що позивачем у даному випадку обрано спосіб захисту, не передбачений приписами ст. 5 КАС України, що згідно з вказаними правовими позиціями Верховного Суду тягне за собою відмову в задоволенні даної позовної вимоги.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі аналізу норм чинного законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, то підстави для вирішення питання про стягнення судових витрат у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.