Рішення

від 24.07.2023 по справі 308/557/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/557/23

2/308/81/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Рутковський С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою:

ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , до

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , та

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,

про усунення перешкод у користуванні власністю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відповідачів встановити на частині покрівлі будинку АДРЕСА_2 , що виходить у двір ОСОБА_1 , снігозатримувачі та труби для збору та відводу дощових опадів, заміни скла у вікнах кімнати, що виходять у її двір, на матове непрозоре.

Позовна заява мотивована тим, що покрівля будинку відповідачок не обладнана снігозатримувачами та водовідведенням дощових опадів, внаслідок чого всі опади з покрівлі потрапляють на земельну ділянку позивачки, і як наслідок - земельна ділянка підтоплюється, а також руйнується доріжка по садку. Стіна будинку, в якому мешкають відповідачі, знаходяться на межі земельних ділянок позивачки та відповідачів. Ця стіна є одною з кімнат будинку відповідачок, має два великі вікна, через які проглядається двір ОСОБА_1 та можливий вільний доступ до її дворогосподарства. Через ці вікна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спостерігають за тим, що вона робить у дворі, хто до неї прийшов чи зайшов, образливо висловлюються в її бік, внаслідок чого порушується її право приватність особистого життя.

23 лютого 2023 року від ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання повідомила про те, що розмежування земельних ділянок з сусіднім подвір`ям виконано так, що зовнішня стіна її будинку виходить безпосередньо у двір ОСОБА_1 , що спричиняє їм значні складності у приватному житті, зокрема, вікна на цій стіні, які є єдиним джерелом світла та свіжого повітря до житлових кімнат стали постійним об`єктом агресії з боку ОСОБА_1 . Остання, зі свого двору неодноразово поливала вікна відповідачок брудом, помиями, била палкою по склу та шибках, перешкоджала спробам вимити вікна. На усні звернення ОСОБА_4 до позивачки надати доступ зі свого двору до їхнього будинку для виконання робіт з обслуговування та ремонту, остання відповідала відмовою, внаслідок чого виникли руйнування покриття даху, ринв. З метою зменшення впливу дискомфорту від таких дій, відповідачі

закрили склопакети на вікнах декоративною плівкою, але вирішити питання ремонту покрівлі, ринв, снігозатримувачів, зовнішньої поверхні стін без доступу в двір ОСОБА_1 не можуть.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, зазначили, що бездіяльність відповідачів з приводу заявлених позивачкою вимог, порушує її право на приватність, можливість усамітнитись, буди захищеною від стороннього ока та мати власний життєвий простір, оскільки її невеликий двір повністю проглядається з вікон відповідачів, які завжди можуть спостерігати за нею і тим, що відбувається у її дворі. Просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з його безпідставністю. Пояснив, що позивачка не вказує, який розмір труб потрібно встановити, в якому місці. Додав, що позивачка відмовила відповідачам у наданні доступу та встановлення будівельних риштувань.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 275868265 від 21.09.2021, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 .

Даний житловий будинок розташований на земельній ділянці за кадастровим 2110100000:58:001:0233, призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0337 га, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

З абрису земельної ділянки по АДРЕСА_1 вбачається, що землі відповідачки ОСОБА_3 описані межами від «Г» до «Д» на відповідній схемі.

Також встановлено, що 24.10.2022 адвокат Дубровська Олена Миколаївна в інтересах ОСОБА_1 , надіслала до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомлення, в яких просила в термін до 3 листопада 2022 року замінити скло у вікнах кімнати, що виходять до неї у двір, на матове непрозоре скло.

Окрім цього, з відзиву відповідачки, який згідно з ч. 2 ст. 174 ЦПК України, є заявою по суті справи, а отже в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України, є джерелом, в якому сторона заявляє про визнання обставин, та які не підлягають доказуванню, також встановлено, що зовнішня стіна будинку АДРЕСА_2 виходить безпосередньо у двір будинку АДРЕСА_1 .

Відповідачкою наданий план будівлі, виготовлений спеціалістами КП «Ужгородського

бюро технічної інвентаризації» (поверх 1, літери А, А1), на якому позначене вікно, яке виходить на подвір`я будинку позивачки.

З листа-повідомлення від 18.02.2023 вбачається, що ОСОБА_3 просила ОСОБА_1 надати доступ на територію подвір`я вздовж стіни, яка проходить по межі земельної ділянки позивачки на ширину одного метру для ремонту та оздоблення стін, реконструкції з заміною покриття даху, улаштування систем водовідведення дощових стоків та систем снігозатримання, миття віконних блоків. У повідомленні також зазначено, що ОСОБА_3 має намір змонтувати будівельні риштування для виконання згаданих робіт та зобов`язується забезпечити відповідну огорожу риштувань, а також прибирання території після

завершення робіт. Дану ділянку потребує на період з 15.03.2023 по 15.06.2023. У листі також наявне прохання щодо передачі даної ділянки у постійне користування для обслуговування будинку та забезпечення приватності використання подвір`я та належного ОСОБА_3 будинку за обумовлену фінансову винагороду, який, згідно з відміткою на експрес-накладній за № 59000931401967, був отриманий позивачкою.

У судовому засідані позивачка визнала факт отримання зазначеного листа та зазначила, що у його задоволенні відмовила відповідачці, оскільки не згодна на такий тривалий час - 3 тижні - надавати один метр свого подвір`я у користування вдповідачів.

З листа адвоката Дубровської О.М. від 23.02.2023, також вбачається, що ОСОБА_1 відмовила відповідачам у передачі у постійне користування частини двору шириною 1 метр вздовж стіни будинку відповідачів.

До відзиву відповідачка також долучити фотографії вікна та підвіконника, які виходять на огорожу подвір`я будинку позивачки, а також фотографії зовнішньої частини стіни будинку. З фотографії вбачається, що вікно та підвіконник забруднені болотом.

Оцінивши належним чином докази, зібрані та досліджені у ході судового розгляду справи у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як вбачається з ст. 103 Земельного кодексу України, яка визначає зміст добросусідства, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому, відповідно до висновку ВП Верховного суду України, викладеного в п. 38 постанови від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18), позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном є негаторним позовом.

Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право

має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

З позовної заяви вбачається, що позивачка просить зобов`язати відповідачів встановити на частині покрівлі будинку АДРЕСА_2 , що виходить у двір ОСОБА_1 , снігозатримувачі та труби для збору та відводу дощових опадів.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 правомірно володіє (а отже користується і розпоряджається) житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

За загальними правилами добросусідства, закріпленими законодавцем у статтях 103-109 ЗК України, додержання правил добросусідства є обов`язком власників та землекористувачів земельних ділянок, які мають обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам та землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається щонайменше незручностей.

Разом з цим, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які проживають у сусідньому будинку, перешкоджають позивачці використовувати належні їй права щодо володіння даним майном, що виражається, зокрема в тому, що вони, будучи власниками будинку, який суміжний з подвір`ям позивачки завдають незручності останній, не облаштовуючи на покрівлі їхнього будинку по АДРЕСА_2 систему водовідведення дощових, талих та снігових вод. Зазначені порушення призводять до того, що на земельну ділянку ОСОБА_1 потрапляють опади з покрівлі відповідачів, земельна ділянка підтоплюється, руйнується доріжка до садку.

Факт відсутності будь-яких систем водовідведення в будинку відповідачів, ними не заперечується. Обставини спричинення майну та земельній ділянці позивачки негативних наслідків невстановленням таких систем відповідачами, останніми також не спростовані.

Заперечення відповідачів щодо неможливості облаштувати систему водовідведення через дії позивачки, на переконання суду, не спростовують підстав позову.

Не заслуговують на увагу і доводи представника відповідачів про те, що позивачкою не наведено у позові конкретних розмірів труб, та місця, в якому їх необхідно встановити. Водночас, дані обставини, не мають суттєвого значення, оскільки в даному випадку має значення усунення обставин, які сприяють порушення прав позивача.

Таким чином, на підставі наведеного, суд прийшов висновку про те, що позовна вимога про встановленні снігозатримувачів та системи водовідведення стічних вод на покрівлі відповідачів є обґрунтованою, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Крім зазначеної вимоги, позивачка просить суд зобов`язати відповідачів замінити скло у вікнах кімнати їхнього будинку, що виходять у її двір, на матове непрозоре.

Дана вимога обґрунтовується тим, що через них проглядається двір позивачки та можливий вільний доступ до її дворогосподарства. Через ці вікна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спостерігають за тим, що вона робить у дворі, хто до неї приходить, образливо висловлюються в її бік, чим порушується її право на приватність особистого життя, можливість усамітнитись, буди захищеною від стороннього ока та мати власний життєвий простір.

Однак, дана вимога не стосується усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, оскільки відсутність матового, непрозорого скла на вікнах відповідачів не перешкоджеє позивачці користуватися та розпоряджатися належним їй майном.

До того ж необхідність встановлення матового скла на вікнах не передбачена жодним нормативно-правовим актом, в тому числі і Державними будівельними нормами чи іншими законодавчими актами у сфері будівництва.

Право на невтручання в особисте і сімейне життя людини є особистим немайновим правом особи.

Згідно з ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України, а аспекті конституційного подання положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:

- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов`язані з особою та членами її сім`ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;

- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Окрім цього, згідно з ст. 301 ЦК України, фізична особа має право на особисте життя. Фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб. Фізична особа має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя. Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони містять ознаки правопорушення, що підтверджено рішенням суду, а також за її згодою.

Відповідно до ст. 302 ЦК України, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав

людини. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело.

За ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які, зокрема, означають можливість належним чином використовувати річ для своїх потреб за призначенням.

При здійсненні права власності згідно з ст. 319 ЦК України, власник зобов`язаний дотримуватися вимог закону і моральних засад суспільства і не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відтак, відповідачі, вправі використовувати спірне вікно, наявне в їхньому будинку, на свій розсуд та за призначенням, у разі якщо їхні дії не порушують законодавства. Водночас, порушення прав позивачки, на які посилається остання, нерозривно пов`язані з поведінкою та особою відповідачів, а не їхнім майном (вікном).

Суд критично ставиться до тверджень позивачки про те, що сама по собі наявність прозорого вікна, яке виходить на подвір`я будинку позивачки є прямим втручанням в особисте «приватне життя» позивачки та свідчить про порушення відповідачами особистих немайнових прав позивача.

Так, зокрема, Практика Європейського Суду з прав людини, під поняттям "приватне життя", розуміє здебільшого поведінку особи у сфері інтимного чи статевого життя (див., наприклад, рішення у справі "Норріс проти Ірландії" (Norris v. Ireland))

Позивачкою та її представником не надано доказів того, що відповідачі збирали, зберігали, використовували чи поширювали інформацією про особисте та сімейне життя позивачки, а також того, що такі дії здійснювались відповідачами через прозорі вікна. Твердження позивачки ґрунтується тільки на її припущеннях.

Водночас, як вбачається з фотографій вікон, наданих відповідачкою, вони не є прозорими, на них встановлена плівка, через яку не забезпечується безперешкодне проглядання подвір`я позивачки.

Окрім цього, заміна даних вікон на матові непрозорі, не зможе забезпечити неможливість його візуального огляду, у разі їх відкриття відповідачкою.

Окрім цього, як вбачається з плану будинку відповідачів, дані вікна є єдиними в кімнатах, в яких вони знаходяться.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що вимога позивачки про заміну скла у вікнах кімнати відповідачів, які виходять на подвір`я позивачки на матове непрозоре є безпідставною та такою, що не грунтується на вимогах закону, а тому задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів належить солідарно стягнути на користь позивачки 1073,60 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 91, 103, 152 ЗК України, ст.ст. 301, 302, 317, 319, 391 ЦК України, ст. 32 Конституції України, ст.ст. 4, 5, 12, 13 ,76, 89, 141, 178, 258, 263-265, 273, 279, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Усунути перешкоди у користуванні належним ОСОБА_1 житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , зобов`язавши ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановити на частині покрівлі будинку АДРЕСА_2 , яка знаходиться на стороні, що межує з земельною ділянкою, на якій знаходиться належний позивачці будинок, снігозатримувачі, а також труби для збору та відводу дощових опадів.

3. Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1073,60 (тисяча сімдесят три грн 60 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк складання повного рішення суду - п`ять днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Повне рішення суду складено 28 липня 2023 року.

Суддя Н.І. Зарева