Справа № 308/557/23
П О С Т А Н О В А
Іменем України
18 грудня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Кожух О.А.,
суддів Джуга С.Д., Собослой Г.Г.,
за участі секретаря Гусонька З.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рутковський Сергій Васильович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 липня 2023 року (повний текст рішення складено 28.07.2023, головуюча суддя Зарева Н.І.) у справі №308/557/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в якому просила суд зобов`язати відповідачів встановити снігозатримувачі та труби для збору та відводу дощових опадів на частині покрівлі будинку АДРЕСА_1 , що виходить у двір ОСОБА_2 .
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26.05.2021 № 4-144.
Даний будинок розташований на земельній ділянці за кадастровим 2110100000:58:001:0233, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0337 га, у АДРЕСА_2 , що стверджується витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.10.2021.
Вказувала, що відповідачі проживаються у сусідньому будинку АДРЕСА_1 .
Стіна цього будинку, в якому проживають відповідачі, знаходиться на межі земельної ділянки позивачки, має два великі вікна, через які проглядається двір позивачки, у зв`язку з чим не забезпечується приватність її особистого життя.
Вказувала, що з метою позасудового врегулювання спору зверталася з листами до відповідачів з пропозицією замінити скло у вікнах кімнати, що виходять у двір позивачки, на матове непрозоре, але такі залишилися без належного реагування.
Зазначала, що покрівля будинку сусідів не обладнана снігозатримувачами та водовідведенням дощових опадів, тому опади потрапляють на земельну ділянку позивачки, ділянка підтоплюється, руйнується доріжка до саду.
Посилаючись на дані обставини, позивачка ОСОБА_2 просила суд зобов`язати відповідачів встановити снігозатримувачі та труби для збору та відводу дощових опадів на частині покрівлі будинку АДРЕСА_1 , що виходить у двір ОСОБА_2 .
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 липня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Усунуто перешкоди у користуванні належним ОСОБА_2 житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 , зобов`язавши ОСОБА_1 та ОСОБА_3 встановити на частині покрівлі будинку АДРЕСА_1 , яка знаходиться на стороні, що межує з земельною ділянкою, на якій знаходиться належний позивачці будинок, снігозатримувачі, а також труби для збору та відводу дощових опадів.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1073,60 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги
На це рішення подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Рутковський С.В. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 .
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що місцевим судом при ухваленні рішення не враховано, що у позовній заяві ОСОБА_2 не заявляла позовних вимог про заміну прозорих вікон на матові непрозорі, тому висновки суду про відмову в задоволенні цієї частини вимог є безпідставними. При ухваленні рішення суд вийшов за межі позовних вимог. Висновки суду першої інстанції щодо усунення перешкод у користуванні належним ОСОБА_2 житловим будинком, шляхом зобов`язання відповідачів встановити снігозатримувачі та труби для збору та відводу дощових опадів не ґрунтується на дійсних обставинах справи, оскільки відповідачі не чинять перешкод у користуванні житловим будинком позивача. При цьому позивачка ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначала, що саме вона зняла труби водовідведення та не дає дозволу на встановлення будівельних риштувань для встановлення водостоків та снігозатримувачів. Зазначає, що ухвалене рішення створює обставини, за яких воно не зможе бути виконане. Крім того, з наведеної судом оцінки доказів можна прийти до висновку, що позивач вимагає усунути перешкоди саме у користуванні земельною ділянкою, а не житловим будинком, як зазначено у резолютивній частині рішення. Вважає, що суд мав відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачка створює умови, за яких формує вигадані підстави для звернення до суду, та у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не подано. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Межі розгляду апеляційним судом та явка учасників справи
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини та застосовані норми права
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною третьою статті 375 ЦК України право на забудову власник реалізує за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (частина четверта статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
При цьому відносини у сфері нормування у будівництві, правові та організаційні засади розроблення, погодження, затвердження, реєстрації і застосування будівельних норм, врегульовані Законом України «Про будівельні норми».
Державними будівельними нормами передбачено вимоги щодо забезпечення влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. (ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», надалі ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», та чинні на момент пред`явлення позову ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»).
Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 та пункту «б» ч. 3 ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 26.05.2021 № 4-144. Дана обставина підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.09.2021 № 275868265 (а.с. 6).
Даний житловий будинок позивачки розташований на земельній ділянці площею 0,0337 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за кадастровим 2110100000:58:001:0233, у АДРЕСА_2 , що стверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.10.2021 (а.с. 7).
Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.
Положення зазначених правових норм спрямовані на дотримання принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розташовані.
Згідно з абрисом вищевказаної земельної ділянки суміжним землекористувачем від точки Г до Д є ОСОБА_1 (а.с. 8).
Згідно з відомостями відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Закарпатській області, а також відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 16.06.2009 є АДРЕСА_1 (а.с. 14-17).
Позивачка ОСОБА_2 , посилалася на те, що відповідачі проживають у сусідньому будинку, який знаходиться на межі земельної ділянки позивачки, порушують її права на землю, створюють перешкоди у володінні та користуванні власною земельною ділянкою, оскільки покрівлю будинку відповідачів не обладнано снігозатримувачами та водовідведенням дощових опадів, у зв`язку з чим опади потрапляють з даху на земельну ділянку позивачки, ділянка підтоплюється, руйнується доріжка.
ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 23.02.2023, визнала ту обставину, що проживає зі своїми двома неповнолітніми дітьми разом з матір`ю ОСОБА_1 , у сусідньому з позивачкою житловому будинку у АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .. Зовнішня стіна цього будинку виходить безпосередньо у двір ОСОБА_2 (а.с. 23-26).
ОСОБА_1 визнала ту обставину, що частина стіни належного їй будинку проходить по межі земельної ділянки позивачки ОСОБА_2 , що стверджується доданим до справи листом-повідомленням від 18.02.2023 (а.с. 26). В цьому листі ОСОБА_1 просила ОСОБА_2 надати доступ на територію подвір`я позивачки вздовж стіни будинку на ширину один метр для виконання робіт з ремонту та оздоблення стін, реконструкції з заміною покриття даху, улаштування систем водовідведення дощових стоків, систем снігозатримання та миття віконних блоків. Повідомляла, що планує змонтувати будівельні риштування для виконання таких робіт, забезпечити відповідну огорожу риштувань, після завершення робіт забезпечити відповідне прибирання території. Вказувала, що потребує дану ділянку на період із 15.03.2023 по 15.06.2023 (а.с. 26).
У цьому листі також наявна пропозиція ОСОБА_1 до ОСОБА_2 розглянути можливість щодо передачі даної ділянки у постійне користування для обслуговування будинку та забезпечення приватності використання подвір`я ОСОБА_2 та належного ОСОБА_1 будинку за обумовлену фінансову винагороду. Згідно з відміткою на експрес-накладній за № 59000931401967 вказаний лист відправлено 18.02.2023 та отримано ОСОБА_2 19.02.2023 (а.с. 27).
Позивачка ОСОБА_2 у судовому засіданні як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, визнала факт отримання такого листа від 18.02.2023 та зазначила, що у його задоволенні відмовила, оскільки не погоджувалася на такий тривалий час надавати один метр свого подвір`я у користування відповідачів.
З відповіді адвоката Дубровської О.М. від 23.02.2023 вбачається, що ОСОБА_2 відмовила ОСОБА_1 у наданні доступу до її двору для проведення будівельних робіт, а також відмовила у передачі у постійне користування частини двору шириною 1 метр вздовж стіни будинку відповідачів (а.с. 33).
Відповідно до статті 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно з частиною першою статті 156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири).
За змістом ч. 4 ст. 156, ч. 2 ст. 64 ЖК України до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать, зокрема, дружина, їх діти і батьки.
Члени сім`ї власника будинку зобов`язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту (ч. 3 ст. 156 ЖК України).
Відповідно до наведених у позовній заяві обґрунтувань та конкретного змісту позовних вимог, позивачка ОСОБА_2 просила зобов`язати відповідачів встановити снігозатримувачі та труби для збору та відводу дощових опадів на будинку, в якому вони проживають з того боку, що виходить у двір ОСОБА_2 на частині покрівлі будинку АДРЕСА_1 .
Апеляційним судом встановлено, що у даній справі спір між сторонами виник внаслідок відсутності снігозатримувачів та труб для збору та відводу дощових опадів саме на будинку АДРЕСА_1 , який є постійним місцем проживання відповідачів, та який на момент пред`явлення позову належав ОСОБА_1 , а на момент перегляду справи в апеляційному суду належить на праві власності ОСОБА_3 .
Так, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.11.2023 № 353961275 слідує, що на підставі договору дарування від 21.04.2023 актуальним одноосібним власником житлового будинку у АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 (а.с.92).
Відповідачі визнають ту обставину, що житловий будинок у АДРЕСА_1 , який використовується ними як місце постійного проживання фактично не обладнано снігозатримувачами і трубами для збору та відводу дощових опадів з покрівлі, що спрямована у двір ОСОБА_2 .
Таким чином, атмосферні опади з покрівлі житлового будинку у АДРЕСА_1 , потрапляють на територію суміжного домоволодіння у АДРЕСА_2 , підтоплюють таку земельну ділянку позивачки ОСОБА_2 , чим створюються перешкоди в користуванні цією земельною ділянкою.
Відповідачами не спростовано обставин щодо стікання атмосферних опадів з покрівлі будинку відповідачів на територію суміжної ділянки позивачки, спричинення земельній ділянці позивачки негативних наслідків у зв`язку з відсутністю необхідних інженерно-технічних заходів.
Заперечення відповідачів, які зводяться до відсутності можливості облаштувати систему водовідведення через дії позивачки, котра їм цього не дозволяє зробити, колегія суддів відхиляє, як безпідставні й такі, що не спростовують заявлених позовних вимог.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
Метою позовної вимоги ОСОБА_2 є забезпечення снігозатримувачами та відведенням опадів з покрівлі будинку відповідачів в сторону її земельної ділянки.
Способом усунення вказаного негативного впливу є забезпечення існуючої покрівлі інженерно-технічними заходами, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель будинку на територію земельної ділянки ОСОБА_2 , шляхом влаштування жолобів, водостічних труб і снігозатримувачів.
Встановивши факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні позивачем своїх правомочностей щодо належного користування належною їй ділянкою, визнання відповідачами факту відсутності на будинку, в якому вони проживають, снігозатримувачів та заходів для збору та відведення атмосферних опадів, оцінюючи обставини справи у сукупності, ґрунтуючись на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що обраний спосіб захисту відповідає змісту порушеного права позивача, а позовна вимога ОСОБА_2 про зобов`язання відповідачів встановити снігозатримувачі, а також труби для збору та відведення атмосферних опадів на покрівлі житлового будинку у АДРЕСА_1 підлягає задоволенню. При цьому відповідний обов`язок слід покласти на обох відповідачів, оскільки і ОСОБА_3 , як актуальний власник, так і ОСОБА_1 як член сім`ї власника/, зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог та зазначивши в резолютивній частині рішення про усунення перешкод у користуванні належним ОСОБА_2 житловим будинком суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що ОСОБА_2 просила усунути перешкоди у користуванні належним їй житловим будинком, оскільки позивачка вказану позовну вимогу обґрунтовувала порушеннями її прав на як на земельну ділянку, так і на будинок у зв`язку з їх підтопленням внаслідок потрапляння опадів з даху будинку відповідачів.
Також місцевим судом було неповно з`ясовано обставини справи, зокрема, що спірний будинок, у якому не встановлено на покрівлі снігозатримувачі, а також труби для збору та відведення атмосферних опадів, знаходиться в дійсності за адресою АДРЕСА_1 , про що зазначалось у надісланих суду відомостях відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання.
Крім того, не відповідають обставинам справи висновки суду, щодо заявлення ОСОБА_2 позовної вимоги щодо заміни скла у вікнах кімнати будинку відповідачів, що виходять у двір позивачки на матове непрозоре.
Так, при ухваленні рішення суд, відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України, не може виходити за межі позовних вимог.
Однак, суд першої інстанції, не звернув уваги на зміст позовної заяви та усупереч ч. 2 ст. 264 ЦПК України безпідставно вдався до з`ясування обставин щодо заміни скла у вікнах і відмовив у задоволенні такої вимоги, яку ОСОБА_2 не заявляла.
Крім того, суд першої інстанції помилково стягнув з відповідачів на користь позивача судові витрати в солідарному порядку, не врахувавши, що солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову відповідно до заявлених позовних вимог ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи помилкове стягнення місцевим судом судових витрат в солідарному порядку, оскільки апеляційний суд ухвалює нове рішення, тому на користь ОСОБА_2 із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слід стягнути по 536,80 гривень з кожного у відшкодування судового збору, сплаченого у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції. При цьому, оскільки позов ОСОБА_2 задоволено, сплачений ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за цим відповідачем.
Керуючись ст.368, п.2 ч.1 ст.374, п.п. 1, 2, 3 ст.376, ст.ст.381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 липня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 встановити снігозатримувачі, а також труби для збору та відведення атмосферних опадів на покрівлі житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , котра встановлена з боку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 по 536,80 гривень у відшкодування судового збору, сплаченого у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 грудня 2023 року.
Головуюча:
Судді:
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2023 |
Оприлюднено | 01.01.2024 |
Номер документу | 116010767 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: усунення перешкод у користуванні майном |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Кожух О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні