Рішення

від 28.07.2023 по справі п/320/531/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2023 року справа №П/320/531/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-С» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-С» (далі - позивач) із позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000490512 від 08.01.2020, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 178 475,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він придбав у ТОВ «АКБ Моноліт» матеріали, що підтверджується відповідними видатковими накладними, які позивач передав ТОВ «АКБ Моноліт» на виконання робіт із капітального будівництва під`їзної залізничної колії дільниці з прийому та очистки зерна позивача.

У своє чергу, ТОВ «АКБ Моноліт» виконало роботи згідно з договором підряду в капітальному будівництві, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт, відомостями ресурсів витрат підрядника, довідками про вартість будівельних робіт та витрат, підсумковими відомостями ресурсів.

У листопаді 2018 року позивач перерахував грошові кошти на рахунок ТОВ «АКБ Моноліт», що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, виданими позивачем.

На підставі вказаних господарських операцій ТОВ «АКБ Моноліт» зареєструвало податкові накладні згідно з датами зарахування на його поточний рахунок грошових коштів позивача.

Відтак, позивач вважає, що він правомірно задекларував від`ємне значення з податку на додану вартість за листопад 2018 року, включаючи отримане право на податковий кредит за господарськими операціями з підрядником ТОВ «АКБ Моноліт», та не завищив податковий кредит із податку на додану вартість за листопад 2018 року на суму 178 475,00 грн.

Як наслідок, позивач вважає податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0000490512 від 08.01.2020 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що ним було встановлено, що ТОВ «АКБ Моноліт» фактично займалося документальним оформленням транзитних операцій із метою формування схемного податкового кредиту на адресу контрагентів-покупців із метою ухилення останніх від оподаткування.

Згідно з сукупністю наведених відповідачем у його відзиві на позовну заяву фактів ТОВ «АКБ Моноліт» позиціонується як учасник тіньового сектору економіки, що вчинило дії, спрямовані на отримання податкової вигоди кінцевим отримувачем. Дані факти підтверджують, що дане підприємство фактично не придбавало товарів та послуг у контрагентів-постачальників, а відтак задекларовані операції з їх придбання не можуть вважатися операціями, що дають право на податковий кредит згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - «ПК України»), задекларовані податкові зобов`язання з податку на додану вартість на контрагентів-покупців не відповідають критеріям, визначеним пунктом 185.1 статті 185 ПК України, та, відповідно, не можуть бути підставою для віднесення їх до складу податкового кредиту даними підприємствами.

Податковим органом при проведенні перевірки позивача не підтверджено реального руху активів (реалізації будівельних матеріалів) на адресу позивача від ТОВ «АКБ Моноліт» протягом періоду, який перевірявся, що свідчить про оформлення первинних документів із метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту.

Таким чином, відповідач вважає, що позивачем було завищено податковий кредит із податку на додану вартість за листопад 2018 року на суму 178 475,00 грн.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач скористався своїм правом та надав суду відповідь на відзив.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 24.03.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 зупинено провадження в адміністративній справі №П/320/531/20 з метою надання учасникам можливості подати поштою або на офіційну електронну адресу суду всі необхідні для розгляду справи докази та клопотання, в тому числі про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження або призначення розгляду справи після закінчення карантину - до 12.05.2020 та призначено наступне підготовче судове засідання у справі на 12.05.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 поновлено провадження у справі, призначено наступне підготовче судове засідання на 17.07.2020 та доручено Черкаському окружному адміністративному суду забезпечити проведення підготовчого судового засідання, призначене на 17.07.2020, в режимі відеоконференції за участю представника позивача - адвоката Шепіль Оксани Василівни.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 витребувано докази у справі від сторін, відкладено підготовче судове засідання на 04.09.2020 та доручено Черкаському окружному адміністративному суду забезпечити проведення підготовчого судового засідання, призначене на 04.09.2020, в режимі відеоконференції за участю представника позивача - адвоката Шепіль Оксани Василівни.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 повторно витребувано докази у справі від відповідача, відкладено підготовче судове засідання на 18.09.2020 та доручено Черкаському окружному адміністративному суду забезпечити проведення підготовчого судового засідання, призначене на 18.09.2020, в режимі відеоконференції за участю представника позивача - адвоката Шепіль Оксани Василівни.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 закрито підготовче провадження у справі, у зв`язку з тим, що представники сторін у судове засідання не з`явились, та враховуючи клопотання позивача про розгляд справи в письмовому провадженні, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи й матеріали, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-С» (місцезнаходження: 07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Пирятинська, буд. 27, ідентифікаційний код 31522243) зареєстроване в якості юридичної особи 12.06.2001, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було зроблено запис №1 330 120 0000 000645 від 20.12.2005.

26.07.2018 між ТОВ «АКБ Моноліт» (далі - підрядник) та позивачем був укладений договір підряду в капітальному будівництві №726 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого на умовах договору підрядник зобов`язується в установлені строки за завданням позивача виконати будівельно-монтажні роботи, зазначені в додатках до договору, а позивач - прийняти та оплатити зазначені роботи.

Відповідно до пунктів 2.1-2.3, 2.5, 2.6, 3.1, 4.1-4.3 та 5.1-5.3 договору загальна вартість робіт, що є предметом договору, вказується в додатку №2 до нього.

Вартість окремих видів та/або етапів робіт, що є предметом договору, визначається сторонами згідно з додатком №3 до нього.

Фактична загальна вартість робіт за договором визначається сторонами на підставі підписаних актів виконаних робіт та не може перевищувати загальну вартість робіт, визначену в додатку №2 до договору.

Договірна ціна робіт відповідає рівню звичайних цін відповідно до положень чинного законодавства. У вартість робіт згідно з договором входить вартість матеріалів поставки підрядника, обумовлених у проектній документації та договірній ціні, а також доставка підрядником у зону монтажу будівельних матеріалів та конструкцій, які надає позивач, із приоб`єктного складу позивача, який знаходиться на території будівельного майданчика (в разі домовленості сторін про використання матеріалів та конструкцій позивача).

Вартість робіт, у тому числі матеріалів, по договору, передбачених відповідною договірною ціною та локальним кошторисом, необхідних для їх виконання, може бути змінена за згодою сторін шляхом укладення додаткових угод до договору в разі: необхідності виконання додаткових робіт, які не були враховані при укладенні договору, в тому числі в разі внесення змін у проектну документацію; якщо фактичні об`єми робіт перевищують або менше зазначених у проектній документації, що на стадії проектування визначити було неможливо; виконання робіт за погодженням сторін із матеріалів іншої сторони або з інших матеріалів, відмінних від тих, що зазначені в договірній ціні.

Підрядник має право: обирати та залучати до виконання робіт субпідрядників після попереднього письмового погодження з позивачем. Погодження залучення субпідрядників позивачем здійснюється до початку виконання субпідрядником робіт; ініціювати зміни вартості робіт у порядку, передбаченому договором; вносити в конструкції та матеріали, що використовуються, зміни, які не призводять до зниження обумовленої якості результатів робіт, тільки у випадку наявності письмової згоди позивача.

Роботи, що є предметом договору, виконуються з використанням обладнання, конструкцій і матеріалів підрядника (та в разі домовленості сторін у тому числі з використанням обладнання, конструкцій і матеріалів позивача), в обсязі, визначеному сторонами в додатках до договору (локальний кошторис та технічне завдання). Підрядник зобов`язаний за власний кошт повністю забезпечити поставку матеріалів, вказаних у додатках до договору з поміткою «Матеріал підрядника». Обсяги матеріалів підрядника в технічному завданні наведені орієнтовно, витрати на закупівлю додаткових обсягів матеріалів бере на себе підрядник.

У разі домовленості сторін про необхідність виконання робіт із використанням обладнання, конструкцій і матеріалів позивача така передача здійснюється згідно з підписанням сторонами лімітно-забірної відомості (додаток №8), а також накладної на отримання матеріалів та акту приймання-передачі обладнання в монтаж. Після підписання сторонами зазначених документів підрядник несе повну матеріальну відповідальність за збереження зазначених матеріалів та обладнання. Перелік та обсяг матеріалів, що підлягають передачі підряднику в монтаж, зазначається сторонами в локальному кошторисі з нульовою вартістю та відміткою «Матеріал позивача». Перелік, обсяг та технічні характеристики обладнання, що підлягає передачі підряднику в монтаж, зазначається в технічному завданні - додаток №7 до договору.

Після закінчення звітного місяці, до 10 числа наступного, уповноважена особа підрядника зобов`язана підписувати акт звірки по матеріалам (по кількості), наданих позивачем у роботу. По завершенню виконання робіт за договором підрядник зобов`язаний протягом 5 календарних днів із моменту підписання акту виконаних робіт, за яким передаються виконані роботи, повернути за окремим актом позивачу матеріали, отримані від нього та не використані в процесі виконання робіт.

Факт отримання підрядником матеріалів, які поставляються позивачем, підтверджується складеними в кожному випадку лімітно-забірними відомостями (додаток №8) та видатковою накладною на прийом-передачу матеріалів, підписаною уповноваженими представниками сторін. У випадку виявлення підрядником невідповідності наданих позивачем матеріалів у момент їх прийняття-передачі він зобов`язаний негайно повідомити про це позивача і вправі відмовитися від їх прийняття та підписання акту.

Підрядник приступає до виконання робіт із моменту отримання від позивача проектної документації та будівельного майданчика по акту приймання-передачі, якщо інше не зазначено в графіку виконання робіт (додаток №4 до договору), а також зобов`язується виконати роботи у строки, передбачені договором. У разі несвоєчасного надання підряднику від позивача вихідних даних та будівельного майданчика для виконання робіт такі випадку фіксуються сторонами актами в установленому порядку, при цьому строк виконання робіт корегується відповідно (пропорційно) строкам затримки.

Роботи за договором виконуються підрядником згідно з проектною документацією, технічним завданням та у відповідності до державних будівельних норм, вимог діючого законодавства.

За результатами виконання робіт підрядник подає позивачу акт приймання-передачі виконаних робіт у порядку, передбаченому додатком №2 до договору.

У відповідності до пунктів 1-5 додатку №2 до договору предметом останнього є будівництво під`їзної залізничної колії у складі об`єкту «Дільниця з прийому та очистки зерна позивача, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП) 42.12. Будівництво залізниць і метрополітену».

Адреса (місце) виконання робіт: в адміністративних межах Райківщинської сільської ради (за межами населеного пункту) Яготинського району Київської області.

Граничний термін виконання робіт згідно з графіком(ами) виконання робіт (додаток №4): 30.09.2018.

Відповідно до умов договору позивач здійснює оплату робіт шляхом перерахування на поточний банківський рахунок підрядника в наступному порядку: часткова передоплата авансового платежу в розмірі 30% від вартості замовлених робіт/матеріалів протягом 5 банківських днів із дати підписання договору (в тому числі додатків до нього) та виставлення відповідного рахунка. 60% по факту виконання робіт/поставки матеріалів проміжними платежами протягом 7 банківських днів із моменту підписання сторонами без зауважень акту приймання-передачі, а 10% - після прийняття об`єкта та підписання сторонами останнього акту приймання-передачі виконаних робіт, але в будь-якому випадку лише за умови виконання цих робіт підрядником у повному обсязі, у строки, визначені договором, та після здачі підрядником позивачу всієї виконавчої документації згідно з чинним законодавством України та проектною документацією зі штампом позивача «У виробництво робіт» у паперовому вигляді.

Усі платежі здійснюються з урахуванням договору. Платіжним днем позивача є середа.

У випадку необхідності встановлення інших умов оплати для робіт по окремій договірній ціні сторони укладають відповідну додаткову угоду.

Загальна вартість робіт згідно з умовами договору не може перевищувати 10 500 000,00 грн., у тому числі ПДВ.

Відповідно до договірної ціни на будівництво під`їзної залізничної колії дільниці з прийому та очистки зерна позивача й локального кошторису на будівництво під`їзної залізничної колії дільниці з прийому та очистки зерна позивача, які є додатком №3 до договору, договірна ціна та зведений кошторисний розрахунок будівництва визначені підрядником та позивачем на рівні 10 446 029,53 грн. з урахуванням ПДВ.

01.11.2018 між підрядником та позивачем була складена видаткова накладна №29, відповідно до якої підрядник поставив позивачу матеріали на загальну суму 733 363,00 грн., у тому числі 122 227,17 грн. ПДВ, а саме: болт закладний у кількості 0,89 т на суму 37 654,38 грн. без урахування ПДВ; прокладки гумові для залізобетонних шпал у кількості 605 шт. на суму 61 105,00 грн. без урахування ПДВ; клеми проміжні та стикові в кількості 3,2466 т на суму 64 339,92 грн. без урахування ПДВ; рейки залізничні широкої колії тип Р65 у кількості 214 м на суму 247 242,76 грн. без урахування ПДВ; втулки ізолювальні текстолітові в кількості 5 200 шт. на суму 153 764,00 грн. без урахування ПДВ; шайба пружинна двовиткова в кількості 0,67 т на суму 47 029,77 грн. без урахування ПДВ.

01.11.2018 позивач перерахував на користь підрядника грошові кошти в розмірі 757 000,08 грн. за договором, у тому числі 126 166,80 грн. ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №5838620009 від 01.11.2018, виданим позивачем.

02.11.2018 між позивачем та підрядником був складений акт приймання-передачі матеріалів для будівництва під`їзної залізничної колії дільниці з прийому та очистки зерна позивача №5, відповідно до якого позивач передав підряднику, а підрядник прийняв матеріали, отримані за видатковою накладною №29 від 01.11.2018, складеною між підрядником та позивачем, для будівництва під`їзної залізничної колії дільниці з прийому та очистки зерна позивача, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Райківщинської сільської ради Яготинського району, для виконання зобов`язань сторін за договором.

13.11.2018 позивач перерахував на користь підрядника грошові кошти в розмірі 313 851,00 грн. за договором, у тому числі 52 308,50 грн. ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №5866590042 від 13.11.2018, виданим позивачем.

29.11.2018 підрядник склав та надіслав на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №1 від 01.11.2018 на загальну суму постачання 757 000,80 грн., у тому числі ПДВ 126 166,80 грн., яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до податкової накладної №1 від 01.11.2018, складеної підрядником, остання була складена на весь обсяг матеріалів, отриманих позивачем від підрядника за видатковою накладною №29 від 01.11.2018, та на передоплату в розмірі 23 637,80 грн., у тому числі 3 939,63 грн. ПДВ, за роботи по будівництву під`їзної залізничної колії дільниці з прийому та очистки зерна, сплачену позивачем згідно з платіжним дорученням №5838620009 від 01.11.2018.

29.11.2018 підрядник склав та надіслав на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №2 від 13.11.2018 на загальну суму постачання 313 851,00 грн., у тому числі ПДВ 52 308,50 грн., яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до податкової накладної №2 від 13.11.2018, складеної підрядником, остання була складена на передоплату в розмірі 313 851,00 грн., у тому числі 52 308,50 грн. ПДВ, за роботи по будівництву під`їзної залізничної колії дільниці з прийому та очистки зерна, сплачену позивачем згідно з платіжним дорученням №5866590042 від 13.11.2018.

17.12.2018 позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2018 року, яка була зареєстрована податковим органом за №9282945064 від 18.12.2018.

Відповідно до рядка 10.1 податкової декларації позивача з податку на додану вартість №9282945064 від 18.12.2018 та таблиці 2 розділу ІІ додатку 5 розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до неї позивач задекларував у листопаді 2018 року дозволений податковий кредит за операціями з придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з основною ставкою в розмірі 10 803 336,00 грн., у тому числі податковий кредит за операціями з підрядником на суму 178 475,30 грн. (126 166,80 грн. + 52 308,50 грн.).

17.04.2019 комісією щодо прийняття на відповідність вимогам ПТЕ залізниць України новозбудованої під`їзної колії позивача по станції Яготин був складений акт, який було затверджено 08.05.2019 НГ-НЗ-1 ОСОБА_1 .

Відповідно до пунктів 1, 2 та 6 резолютивної частини вказаного акту комісія запропонувала визнати під`їзну колію позивача при станції Яготин із колійним розвитком три колії та два стрілочні переводи, встановленою маневровою лебідкою МУ-16, побудованим бункером для навантаження зерна, як таку, що відповідає вимогам ПТЕ залізниць України.

Комісія також запропонувала визнати вагонні ваги позивача, встановлені на власній під`їзній колії при станції Яготин згідно з проектом №28-ПЗ, розробленим ТОВ «Київгенплан» у 2018 році, як такі, що відповідають вимогам ПТЕ залізниць України, а ДС Яготин внести відповідні зміни в технічну документацію станції.

22.04.2019 між підрядником та позивачем був складений та підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт №2 на загальну суму 1 578 908,76 грн., у тому числі 263 151,46 грн. ПДВ.

Відповідно до розділу IV «Будівельні матеріали, вироби і конструкції» відомості ресурсів витрат замовника до акту приймання виконаних будівельних робіт №2 від 22.04.2019, складеного між підрядником та позивачем, підрядником для виконання будівельних робіт було витрачено, зокрема: болти закладні для рейкових скріплень залізничної колії з гайками, діаметр різьби 22 мм, виконання 1, клас міцності гайки/болта 5/3,6 та 6/3,6 у кількості 3,89 т (пункт 2 відомості); прокладки гумові для залізобетонних шпал, тип рейок Р65 у кількості 2 605 шт. (пункт 11 відомості); клеми проміжні та стикові в кількості 3,2466 т (пункт 4 відомості); рейки залізничні широкої колії ІІ групи, тип Р65 зі сталі марки М76 у кількості 1 614 м (пункт 7 відомості); втулки ізолювальні текстолітові в кількості 5 200 шт. (пункт 9 відомості); шайби пружинні двовиткові, діаметр різьби болтів 24 мм, переріз шайб 8х10 мм, у кількості 1,27 т (пункт 3 відомості).

22.04.2019 між підрядником та позивачем був складений та підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року №3 на загальну суму 20 220,86 грн., у тому числі 3 370,14 грн. ПДВ.

10.12.2019 відповідач за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із підприємством-постачальником ТОВ «АКБ Моноліт» (код ЄДРПОУ 38704177) за період 01.11.2018 по 30.11.2018, проведеної Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі його направлення №785 від 27.11.2019, склав акт №288/10-36-05-12/31522243 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем у ході перевірки було встановлено, що згідно з договором, предметом якого є виконання будівельно-монтажних робіт, та згідно з наданими до перевірки документами підрядник отримав від позивача в листопаді 2018 року передоплату за будівельно-монтажні роботи, про складено наступні документи: платіжні доручення №5838620009 від 01.11.2018 та №5866590042 від 13.11.2018, видані позивачем, а також податкові накладні №1 від 01.11.2018 та №2 від 13.11.2018, складені підрядником, на загальну суму 1 070 851,80 грн., у тому числі 178 475,30 грн. ПДВ.

Відповідачем згідно з ІС «Податковий блок» також встановлено, що чисельність працюючих у підрядника складає 9 осіб. Інформація про власні й орендовані складські та офісні приміщення, основні засоби: вартість основних засобів 260 900,00 грн. Аналізом Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено додаткової оренди основних та транспортних засобів.

Крім цього, податковим органом зазначено, що відсутність товарно-матеріальних цінностей, трудових ресурсів свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності.

У ході аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що 01.11.2018 підрядником придбано в ТОВ «Дебат» (код ЄДРПОУ 42281101) болт закладний, прокладки гумові для залізобетонних шпал, клеми проміжні та стикові, рейки залізничні широкої колії типу Р65, втулки ізолювальні текстолітові, шайбу пружинну двониткову згідно з податковою накладною №54 від 01.11.2019 (реєстрацію зупинено).

По ТОВ «Дебат» (код ЄДРПОУ 42281101) наявне кримінальне провадження в Державному бюро розслідувань №62019000000000537 від 24.04.2019 за ознаками частини п`ятої статті 191 Кримінального кодексу України, відповідно до якого ТОВ «Дебат» належить до конвертаційної групи підприємств.

Підрядником також придбано в ТОВ «Пром Трейдінг» (код ЄДРПОУ 41922142) болт закладний, прокладки гумові для залізобетонних шпал, клеми проміжні та стикові, рейки залізничні широкої колії типу Р65, втулки ізолювальні текстолітові, шайбу пружинну двониткову згідно з податковою накладною №54 від 01.11.2019.

По ТОВ «Пром Трейдінг» (код ЄДРПОУ 41922142) наявне кримінальне провадження в Державному бюро розслідувань №62019000000000537 від 24.04.2019 за ознаками частини п`ятої статті 191 Кримінального кодексу України, відповідно до якого ТОВ «Пром Трейдінг» належить до конвертаційної групи підприємств.

У ході аналізу Єдиного реєстру податкових накладних відповідачем встановлено відсутність походження товарів у ТОВ «Пром Трейдінг», реалізованих на адресу підрядника.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що фактично підрядник займався документальним оформленням транзитних операцій із метою формування схемного податкового кредиту на адресу контрагентів-покупців із метою ухилення останніх від оподаткування.

Сукупність вищеперелічених фактів позиціонує підрядника як учасника тіньового сектору економіки, що вчинив дії, спрямовані на отримання податкової вигоди кінцевими отримувачами. Дані факти підтверджують, що дане підприємство фактично не придбавало товарів та послуг у контрагентів-постачальників, а відтак задекларовані операції з їх придбання не можуть вважатися операціями, що дають право на податковий кредит згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України, а задекларовані податкові зобов`язання з податку на додану вартість на контрагентів-покупців не відповідають критеріям, визначеним пунктом 185.1 статті 185 ПК України, та, відповідно, не можуть бути підставою для віднесення їх до складу податкового кредиту даними підприємствами.

Ураховуючи вищевикладене, актом перевірки не підтверджено реального руху активів (реалізації будівельних матеріалів) на адресу позивача від підрядника протягом періоду, який перевірявся, що свідчить про оформлення первинних документів із метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до пункту 4 акту перевірки відповідач дійшов висновку, що перевіркою питань дотримання вимог податкового законодавства позивачем із питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із підрядником за період 01.11.2018 по 30.11.2018 встановлено порушення пункту 198.1 статті 198, пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ за листопад 2018 року на суму 178 475,00 грн.

08.01.2020 Головне управління ДПС у Київській області згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 ПК України на підставі акту перевірки прийняло податкове повідомлення-рішення №0000490512, яким зменшило позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 178 475,00 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Київській області №0000490512 від 08.01.2020, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а) пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХIV від 16.07.1999 (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон №996-ХIV) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону №996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, у той час як під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

При цьому за змістом статті 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Водночас, суд зазначає, що нормами ПК України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість він має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 200 ПК України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З аналізу вищевикладених положень законодавства вбачається, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Верховний Суд у своїй постанові від 26.06.2018 у справі №804/5227/16 вказав, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість та складу валових витрат судам необхідно з`ясувати, зокрема: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. В обов`язковому порядку необхідно дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що спірним у цій справі є правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2018 року сум ПДВ, вказаних у податкових накладних №1 від 01.11.2018 та №2 від 13.11.2018, складених підрядником та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено та не заперечується сторонами справи, що вказані вище податкові накладні були складені підрядником відповідно до отриманих передоплат від позивача в рамках договору на суму 757 000,08 грн. згідно з платіжним дорученням №5838620009 від 01.11.2018 та на суму 313 851,00 грн. згідно з платіжним дорученням №5866590042 від 13.11.2018.

29.11.2018 підрядник склав та надіслав на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №1 від 01.11.2018 на загальну суму постачання 757 000,80 грн., у тому числі ПДВ 126 166,80 грн., яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до податкової накладної №1 від 01.11.2018, складеної підрядником, остання була складена на весь обсяг матеріалів, отриманих позивачем від підрядника за видатковою накладною №29 від 01.11.2018, та на передоплату в розмірі 23 637,80 грн., у тому числі 3 939,63 грн. ПДВ, за роботи по будівництву під`їзної залізничної колії дільниці з прийому та очистки зерна.

29.11.2018 підрядник склав та надіслав на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №2 від 13.11.2018 на загальну суму постачання 313 851,00 грн., у тому числі ПДВ 52 308,50 грн., яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до податкової накладної №2 від 13.11.2018, складеної підрядником, остання була складена на передоплату в розмірі 313 851,00 грн., у тому числі 52 308,50 грн. ПДВ, за роботи по будівництву під`їзної залізничної колії дільниці з прийому та очистки зерна.

Суд зазначає, що отримані позивачем від підрядника матеріали за видатковою накладною №29 від 01.11.2018 були передані підряднику за актом приймання-передачі матеріалів для будівництва під`їзної залізничної колії дільниці з прийому та очистки зерна позивача №5 від 02.11.2018, відповідно до якого позивач передав підряднику, а підрядник прийняв матеріали для будівництва під`їзної залізничної колії дільниці з прийому та очистки зерна позивача, яка розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Райківщинської сільської ради Яготинського району, для виконання зобов`язань сторін за договором.

При цьому факт використання підрядником вказаних матеріалів підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №2 від 22.04.2019, складеним між підрядником і позивачем, та відомістю ресурсів витрат замовника до нього, а факт виконання робіт підрядником - актом приймання виконаних будівельних робіт №2 від 22.04.2019 й актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року №3 від 22.04.2019, складеними між підрядником і позивачем, та актом комісії щодо прийняття на відповідність вимогам ПТЕ залізниць України новозбудованої під`їзної колії позивача по станції Яготин б/н від 17.04.2019, затвердженим 08.05.2019 НГ-НЗ-1 ОСОБА_1 , копії яких містяться в матеріалах справи.

Як наслідок, суд вважає правомірним включення позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2018 року сум ПДВ, вказаних у податкових накладних №1 від 01.11.2018 та №2 від 13.11.2018, складених підрядником та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зауважує, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами власної позиції, викладеної в акті перевірки.

Зокрема відповідачем не було спростовано можливість підрядника залучити на умовах субпідряду, право на яке є в підрядника за договором, інших юридичних та/або фізичних осіб для виконання його зобов`язань перед позивачем за договором, а також не було спростовано можливість підрядника укласти договори оренди офісних, складських приміщень, транспортних засобів, обладнання з неплатниками ПДВ.

Відповідач лише обмежився аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних, які з об`єктивних причин не можуть містити всієї інформації про господарські правовідносини підрядника позивача.

Суд звертає увагу, що реєстрація спірних податкових накладних, складених підрядником, не була зупинена контролюючим органом, а відповідач при складенні акту перевірки та прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обмежився лише дослідженням права позивача на податковий кредит у листопаді 2018 року, хоча з матеріалів справи вбачається, що в господарських правовідносинах підрядника та позивача щодо будівництва під`їзної залізничної колії дільниці з прийому та очистки зерна мали місце й інші господарські операції, які не викликали сумніву у відповідача в їх реальності, що вказує на необ`єктивний характер акту перевірки та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення, які фактично базуються на припущеннях відповідача, а не підтверджені належними та допустимими доказами зі сторони відповідача.

Вказуючи на нереальність здійснення господарських операцій, відповідач виходив із того, що контрагенти підрядника позивача є фігурантами кримінальних проваджень, не мають належних матеріально-технічних умов здійснення господарської діяльності, персоналу, тощо.

З приводу таких доводів відповідача суд зазначає, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.02.2018 у справі №817/537/17, презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит (зменшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток), можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Доводи контролюючого органу про те, що контрагенти підрядника позивача є фігурантами кримінальних проваджень ґрунтується лише на інформації, яка зазначена в акті перевірки, та ніяк не підтверджена документально, позаяк суду не надано вироків суду, що набрали законної сили, якими би було доведено вину посадових осіб господарюючих суб`єктів, по взаємовідносинам із якими позивачем сформовано спірний податковий кредит.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач мав господарські операції з підрядником, а не з його контрагентами - ТОВ «Дебат» та ТОВ «Пром Трейдінг», а щодо самого підрядника відсутня інформація щодо будь-яких кримінальних проваджень.

Частиною 6 статті 78 КАС України визначено, що вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, усупереч положень статей 72, 77 КАС України контролюючий орган не надав суду вироку щодо посадових осіб безпосереднього контрагента позивача (підрядника).

Тому, саме по собі існування відкритого кримінального провадження у відношенні посадових осіб контрагентів контрагента позивача не є достатнім та допустимим доказом відсутності реального здійснення господарських операцій позивачем. Такі докази не спростовують факту зміни майнового стану позивача як добросовісного платника податків внаслідок здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом (підрядником). Відомостей про те, що учасники спірних господарських операцій заперечують свою участь у створенні і діяльності суб`єктів господарювання або наявність рішень у кримінальних справах щодо фіктивності їх діяльності відповідачем не надано.

Отже, суд позбавлений можливості прийняти до уваги посилання відповідача на невідповідність первинних документів вимогам статті 9 Закону № 996, адже самі по собі порушення норм податкового законодавства іншими, ніж позивач особами, не можуть бути доказом протиправної поведінки самого позивача.

У розумінні статті 16 ПК України навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування.

ПК України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов`язання з ПДВ та/або зменшення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, як наявність посадової особи податкового органу щодо ознак «фіктивності» контрагентів контрагента позивача, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентом підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

Висновки відповідача ґрунтуються лише на інформації з баз даних податкового органу, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце в періоді, який перевірявся, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що неприйняття до уваги змісту та обсягу господарських операцій, вказаних у наданих до перевірки документах, як наслідок, твердження про відсутність об`єктів оподаткування по спірним господарським операціям, ґрунтується виключно на припущеннях відповідача про наявність порушень норм податкового законодавства контрагентами контрагента позивача в ланцюгу постачання, внаслідок чого, на думку контролюючого органу, первинні документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а останній позбавлений законного права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

За статтею 61 Конституції України межі юридичної відповідальності кожного платника податків мають індивідуальний характер та поширюються на діяння, що визначаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків. При цьому, не передбачено юридичної відповідальності суб`єкта права за порушення податкової дисципліни іншими особами згідно із законом.

Суд звертає увагу, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення в платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням контрагентами контрагента позивача правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами його контрагента податкових зобов`язань.

Отже, судом встановлено, що позивач надав до суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з доказами використання придбаних товарів та послуг в господарській діяльності позивача свідчать про факт вчинення господарських операцій, наявність мети господарських операцій та рух активів підприємства в процесі здійснення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення №0000490512 від 08.01.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 677,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1105750001 від 17.01.2020 на суму 2 677,14 грн., яке міститься в матеріалах справи.

Суд зауважує, що ціна позову складає 178 475,00 грн., а тому позивачу слід було сплатити судовий збір за подання даного адміністративного позову в розмірі 2 677,13 грн. (178 475,00 грн. х 1,5%).

Відтак, оскільки позовні вимоги позивача задоволено, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2 677,13 грн.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 надмірно сплачений судовий збір може бути повернутий з Державного бюджету України за клопотанням особи.

Ураховуючи відсутність такого клопотання на день ухвалення судом рішення у справі, суд позбавлений можливості вирішити питання про повернення надмірно сплаченої суми в розмірі 0,01 грн.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0000490512 від 08.01.2020.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-С» (ідентифікаційний код 31522243, місцезнаходження: 07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Пирятинська, буд. 27) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5А) судовий збір у розмірі 2 677,13 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят сім грн. 13 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено 28.07.2023.

Суддя Кушнова А.О.