Рішення

від 28.07.2023 по справі 761/25291/22

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 761/25291/22

Провадження № 2/364/96/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2023 року Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Глазкової Ю.О.,

за участю секретаря Кулинич Г.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Володарка цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області, третя особа державний нотаріус П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Опанасюк О.Ю. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області, третя особа державний нотаріус П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Опанасюк О.Ю. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У обгрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок та земельна ділянка, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Проте нею був пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини в зв`язку з тим, що вона до 18.02.2022 перебувала за кордоном, допомогала доньці після перенесення останньою медичної операції. Також пропустила вказаний строк у зв`язку з повномасштабним вторгненням військ рф 24.02.2022 року на територію України, після чого вона змушена була виїхати за кордон разом із онуками, після повернення виявилось, що у нотаріуса не працювали реєстри. Посилаючись на викладені обставини, позивач просила визначити їй додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Володарського районного суду Київської області від 17.04.2023 року позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою цього ж суду від 12.05.2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 07.06.2023 витребувано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Володарського районного суду від 28.06.2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги, просила їх задовільнити, надала аналогічні пояснення як у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, відзив на позовну заяву суду не надавався.

Третя особа державний нотаріус П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Опанасюк О.Ю. в судове засідання не з`явилась, надавши листа про розгляд справи в її відсутність.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи та спадкової справи, обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів спадкової справи, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що здійснено відповідний актовий запис № 19439, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 852661 від 17.03.2010 вбачається, що ОСОБА_2 власник земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0602 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також із копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 522662 від 17.03.2010 вбачається, що ОСОБА_2 за життя належала земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 06.10.1960 Жовтневим РАЦС у м. Києві ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Згідно копії свідоцтва про одруження від 27.09.1980 підтверджується факт зміни прізвища позивачки у зв`язку з укладенням шлюбу з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 30.05.2020 Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ).

Згідно копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що остання виїздила за кордон упродовж 2022 року.

Постановою державного нотаріуса П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори від 31.10.2022 року № 4475/02-31/7 позивачу повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті її батька ОСОБА_2 в зв`язку із пропуском нею шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

З копії заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , вбачається, що після смерті ОСОБА_2 також спадкоємицею за законом є донька померлого та сестра позивачки ОСОБА_9 .

Так, з позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті свого батька, вказуючи на поважність причин пропуску строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Частиною 1 статті 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У ч. 3 ст. 1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Статтею 51 цього Кодексу визначено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2023 № 443/1012/18, процесуальний закон не зобов`язує при розгляді справи роз`яснювати необхідність вчинення процесуальних певних дій учасникам справи, оскільки це може призвести до порушення встановленого у ст. 6 ЦПК України принципу рівності перед законом і судом.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорювання його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати та задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов`язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов`язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов`язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, - суд не міг вирішувати питання про задоволення позовних вимог, а тим більше задовольнити позовні вимоги, тобто давати оцінку підставам та предмету позову та винести рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів), на права та обов`язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення, що може бути залучений (залучені) виключно за заявою позивача, суд не може вирішувати питання про задоволення позову.

Згідно постанови Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є виключним правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Згідно з постановою Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у правах про спадкування» та п.п. 3, 4 № 4 від 24 червня 1983 року «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини чи продовження строку на прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину інших спадкоємців або які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. За їх відсутності - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При зверненні до суду позивачем вказано відповідача- Лобачівська селищна рада.

Як встановлено під час судового розгляду та вбачається зі спадкової справи окрім ОСОБА_1 спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 також є ОСОБА_9 .

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Таким чином, оскільки у справі не залучена у якості відповідача ОСОБА_9 , суд вважає, що це є підставою для відмови у позові з наведених підстав.

Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду (п. п. 11, 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 51, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лобачівської сільської ради Володарського району Київської області, третя особа державний нотаріус П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Опанасюк О.Ю. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28.07.2023 року.

Суддя Ю. О. Глазкова