Ухвала

від 27.07.2023 по справі 373/1030/23

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1030/23

Номер провадження 2/373/440/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.,

за участю секретарки Ткалі І.М.,

розглянувпозовну заяву про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою (в порядку ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»):

позивачі: Бориспільська окружна прокуратура Київської області, місцезнаходження: вул.Героїв Небесної Сотні, 21, м.Бориспіль, Київська область, 08300 в інтересах держави в особі -

Київська обласна державна адміністрація, місцезнаходження: площа Лесі Українки, 1, м.Київ, 01196;

відповідачі: Бориспільська районна державна адміністрація, місцезнаходження: вул.Київський Шлях, 74, м.Бориспіль, Київська область, 08300;

Циблівська сільська рада Бориспільського району Київської області, місцезнаходження: вул.Шевченка, 41, с.Циблі, Бориспільський район, Київська область, 08454;

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

третя особа: Державне підприємство «Переяслав-Хмельницький агролісгосп», місцезнаходження: вул.Київський шлях, 74, м.Бориспіль, Київська область, 08300.

У першому підготовчому судовому засіданні 04.07.2023 прокурорці Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Чичиркіній С.П., яка брала участь у засіданні, судом наголошувалося на суб`єктному складі сторони позивача та його представників (прокурорів) у контексті приписів законодавства. У тому числі для з`ясування цих питань та надання судові відповідних доказів за клопотанням прокурорки засідання було відкладено на 27.07.2023.

За текстом позовної заяви та з пояснень прокурорки Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Гречки Е.А., яка з`явилася у підготовче засідання 27.07.2023, вбачається, що позивачем у цій справі є Бориспільська окружна прокуратура Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, та правом на подачу такого позову позивач наділений на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно з ч. 3, 4, абз. 2 ч. 5 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно зч.1,3,4ст.23Закону України«Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

У постанові ВП ВС від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зроблено висновок щодо застосування норми права, згідно з яким:

1.Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

2.Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

3.Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

4.Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

5.Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

6.Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

7.Частина 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

8.Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п.2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Пункт 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

У ЦПКУкраїни схожаза суттюнорма передбаченап.2ч.1ст.257,відповідно доякої суд постановляєухвалу прозалишення позовубез розгляду,якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Частинами 1, 3, 6 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Змінити, доповнити, відкликати, відмовитися від позову (заяви, подання), апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом має право прокурор, який її подав, або прокурор вищого рівня.

У постанові ВС від 26.10.2022 у справі № 554/9193/19 зроблено висновок щодо застосування абзацу 1 ч. 3 вищезазначеної статті, згідно з яким аналіз вказаної норми свідчить, що право подати апеляційну скаргу в цивільній справі належить заступнику керівника обласної прокуратури, а не обласній прокуратурі. Тому в разі подання апеляційної скарги в цивільній справі питання про поновлення строку має вирішуватися для належного суб`єкта, а не обласної прокуратури.

Такий висновок ВС щодо належності суб`єкта звернення зі скаргами на судові рішення в апеляційному порядку, з огляду на прямі приписи ч. 1 цієї ж статті, дає підстави зробити висновок, що право подання позовної заяви в порядку цивільного судочинства надається, у тому числі, відповідним прокурорам окружних прокуратур, а не самим окружним прокуратурам.

Крім того, позовна заява Бориспільською окружною прокуратурою подана в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації. Однак, як вбачається з доданих до позовної заяви документів, листування прокуратури щодо отримання інформації та документів з приводу обставин, які покладені в основу позову, здійснювалось з Київською обласною військовою адміністрацією. Повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді Бориспільською окружною прокуратурою також скеровувалося 15.05.2023 за № 51/1-810вих-23 до Київської обласної військової адміністрації, а не Київської обласної державної адміністрації, та зазначалося про встановлення прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Київської обласної військової адміністрації.

Згідно зположеннями ч.1,2ст.4Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» натериторіях,на якихвведено воєннийстан,для забезпеченнядії Конституціїта законівУкраїни,забезпечення разоміз військовимкомандуванням запровадженнята здійсненнязаходів правовогорежиму воєнногостану,оборони,цивільного захисту,громадської безпекиі порядку,захисту критичноїінфраструктури,охорони прав,свобод ізаконних інтересівгромадян можутьутворюватися тимчасовідержавні органи-військові адміністрації. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Згідно зч.9цієї статтіу зв`язкуз утвореннямвійськових адміністраційнаселених пунктівповноваження військово-цивільнихадміністрацій цихнаселених пунктівприпиняються здня початкуздійснення відповідноювійськовою адміністрацієюсвоїх повноважень. У разі утворення районних, обласних військових адміністрацій у день набрання чинності актом Президента України про їх утворення припиняються повноваження відповідних районних, обласних військово-цивільних адміністрацій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено утворити, у тому числі, Київську обласну військову адміністрацію. Також зазначено, що у зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Зазначене дає підстави для висновку, що Бориспільська окружна прокуратура подала 30.05.2023 позовну заяву від імені особи, повноваження якої були припинені 24.02.2022, а також, що вона (прокуратура) не має повноважень на ведення цієї справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бориспільської районної державної адміністрації, Циблівської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , третя особа: Державне підприємство «Переяслав-Хмельницький агролісгосп» залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 28.07.2023.

Суддя Д. В. Свояк