Постанова

від 14.11.2023 по справі 373/1030/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №373/1030/23 Головуючий у суді І інстанції: Свояк Д.В.

провадження №22-ц/824/14062/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Олійника В.І.,

секретар судового засідання: Гайдаєнко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2023 року про залишення позову без розгляду у справі за позовом Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бориспільської районної державної адміністрації, Циблівської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , третя особа: Державне підприємство «Переяслав-Хмельницький агролісгосп» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року виконувач обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Пацкан М., звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд: усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:014:0689 площею 0,4000 га шляхом визнання недійсним розпорядження Переяслав- Хмельницької районної державної адміністрації №765 від 23.11.2012, в частині, якою затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди ОСОБА_1 для сінокосіння і випасання худоби на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та надано земельну ділянку на умовах оренди площею 0,4000 га; усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:014:0689 площею 0,4000 га шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.06.2013, що укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки кадастровий номер 3223388200:02:014:0689 площею 0,4000 га для сінокосіння і випасання худоби на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області; усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:014:0689 площею 0,4000 та шляхом скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області Доморацького С.В. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки індексний номер 3674473 від 05.07.2013; усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:014:0689 площею 0,4000 га шляхом визнання недійсним рішення Циблівської сільської ради Бориспільського району Київської області №1046 від 26.11.2021 «Про реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки», в частині щодо реєстрації в Державному реєстрі речових прав речового права (права комунальної власності) Циблівської сільської ради Київської області на земельну ділянку з кадастровим номером 3223388200:02:014:0689, площею 0,4000 га; усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:014:0689 площею 0,4000 га шляхом скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області Грукач В.О. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією (індексний номер №3629052 від 03.07.2013); усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:014:0689 площею 0,4000 га, шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації; усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223388200:02:014:0689 площею 0,4000 га, шляхом скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,4000 га з кадастровим номером 3223388200:02:014:0689; стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2023 року позов залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою, заступник керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовував тим, що у даній справі виконувач обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області Пацкан М.В. здійснював функцію представництва інтересів держави у суді, а не діяв від імені органу прокуратури як юридичної особи.

Апелянт вважає, що постанова Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі № 554/9193/19, на яку посилається в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції, є нерелевантною до спірних правовідносин.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначив, що 18.07.2023 року Бориспільською окружною прокуратурою Київської області у справі № 373/1030/23 до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду спрямовано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) (ЄДРПОУ 00022533).

Зазначив, що Київська обласна державна адміністрація (Київська обласна військова адміністрація) це один і той самий орган, який має однаковий код ЄДРПОУ 00022533.

Також зазначив, що у зв`язку з широкомасштабним вторгненням росії 24 лютого 2022 року, Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій», Київська обласна державна адміністрація набула статусу військової адміністрації.

Скаржник вказував на те, що Київська обласна державна адміністрація не припинила свого існування, як юридична особа та суб`єкт цивільних правовідносин, а відповідним указом Президента України їх надано лише тимчасовий спеціальний статус військової адміністрації, на період воєнного стану. Київська обласна державна адміністрація в умовах правового режиму воєнного стану продовжує здійснювати повноваження у статусі Київської обласної військової адміністрації, з урахуванням особливостей, встановлений Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також тим, що прокурором у позовній заяві обгрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначено суб`єктів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відзив у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції посилаючись на позиції Верхоного Суду викладену у справах № 912/2385/18 та № 554/9193/19 обґрунтовував свої висновки тим, що право подання позовної заяви в порядку цивільного судочинства надається відповідним прокурорам окружних прокуратур, а не самим окружним прокуратурам.

Також висновки суду першої інстанції обгрунтовані тим, що Бориспільською окружною прокуратурою Київської області подано позовну заяву в інтересах Київської області державної адміністрації, повноваження якої відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Указ Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 були припинені 24.02.2022 року.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що у червні 2023 року Бориспільська окружна прокуратура Київської області, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернулась до суду з позовом до відповідачів Бориспільської районної державної адміністрації, Циблівської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача яка не заявляє самостійних вимог: Державне підприємство «Переяслав-Хмельницький агролісгосп».

05 червня 2023 року ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області прийнято справу до свого провадження та відкрито провадження по даній цивільній справі. Справу призначено до розгляду за загальними правилами позовного провадження в підготовче засідання на 04.07.2023 року о 14 год. 30 хв. (а.с. 155-156 том 1).

04 липня 2023 року відбулося перше підготовче судове засідання по даній справі, яке в результаті було відкладено на 27.07.2023 року, зважаючи на ненадання документів, які в повній мірі підтверджували б повноваження прокурора та неявки представників відповідачів, а також відсутності доказів належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 (а.с. 180 том 1).

27 липня 2023 року відбулося друге підготовче судове засідання в результаті якого була постановлена ухвала Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, якою позов залишено без розгляду (а.с. 218-219, 220, 222-223 том 1).

Відповідно до частин 3-4 статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (пункт 45).

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу.

Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17; пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Аналіз частини 3 статті 56 ЦПК України у взаємозв`язку з частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» відповідне повідомлення повноважного органу має бути здійснено прокурором до моменту подання позовної заяви та надходження її до суду.

У постанові від 18.01.2023 року у справі № 488/2807/17 (пункти 40-44) Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (пункти 38-39)).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (пункт 40)).

Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (пункт 43)).

Як вбачається з матеріалів справи, виконувач обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області - Пацкан Мирослав звернувся до суду із даним позовом у червні 2023 року в інтересах держави, зазначивши уповноваженим орган на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах станом на час звернення до суду - Київську обласну державну адміністрацію.

У позовній заяві прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, та підстави для звернення до суду прокурора в особі уповноважених органів, оскільки останніми не здійснюється такий захист, тобто допущена бездіяльність, про що надано відповідні листи-відповіді.

Так, Бориспільською окружною прокуратурою Київської області на адресу Київської обласної державної адміністрації скеровано лист, в якому викладено виявлені порушення вимог земельного та лісового законодавства, що полягає у позбавленні права державної власності на землі лісового фонду та запитано про вжиті Київською обласною державною адміністрацією заходи реагування до усунення цих порушень і повернення відповідних земель у розпорядження держави.

Зокрема, у листі висвітлено факти відведення ряду земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 3223388200:02:014:0689, за рахунок земель лісогосподарського призначення, що підтверджується планово-картографічними матеріалами (планшетів, таксаційних описів, тощо) Державного Агролісгоспу, інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект».

Згідно листа від 17.04.2023 року, на запит стосовно вилучення та зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3223388200:02:014:0689 Київська ОДА повідомила, що за період 2011-2023 років Київською ОДА не приймалось розпоряджень щодо вилучення та зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3223388200:02:014:0689.

Крім того, Київська ОДА листом від 17.04.2023 року повідомила прокуратуру, що юридичним управлінням апарату Київської обласної державної адміністрації не вживались заходи цивільно-правового характеру стосовно виявлених прокуратурою порушень та звернення з позовною заявою до суду з метою повернення у державну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3223388200:02:014:0689.

Таким чином, сам факт не звернення до суду Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) з позовом в інтересах держави, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказаний уповноважений державою орган неналежно виконує свої повноваження щодо усунення перешкод у користуванні і розпорядженні землями лісового фонду, у зв`язку із чим у прокурора виникають обгрунтовані підстави для захисту інтересів держави в особі Київської обласної державної адміністрації та для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що право подання позовної заяви в порядку цивільного судочинства надається у тому числі відповідним прокурорам окружних прокуратур, а не самим окружним прокуратурам, оскільки в даному випадку позовну заяву Бориспільської окружної прокуратури Київської області підписано виконуючим обов`яки керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області Пацканом М.В.. Слід зазначити, що у даній справі виконувач обов`язків керівника прокуратури Бориспільської окружної прокуратури Київської області - Пацкан М.В. здійснював функцію представництва інтересів держави в суді, а не діяв від імені органу прокуратури як юридична особа.

Посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі № 554/9193/19, суд апеляційної інстанції вважає помилковим, оскільки, вони не є релевантними з правовідносинами встановленими у справі що розглядається.

Що стосується висновків суду першої інстанції стосовно того, що Бориспільською окружною прокуратурою Київської області подано позовну заяву в інтересах Київської області державної адміністрації, повноваження якої відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Указ Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 були припинені 24.02.2022 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє наразі.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» утворено, зокрема, Київську обласну військову адміністрацію з 24 лютого 2022 року.

Суд першої інстанції не звернув уваги та не надав належної оцінки доказу, долученому прокурором до позову, що перед зверненням до суду із даним позовом відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Київську обласну військову адміністрацію листом від 19.05.2023 за вих № 51/1-844вих-23 про звернення прокурора до суду із даним позовом (а.с. 149-151 том 1).

Київська обласна військова адміністрація не є новоствореним органом та не припиняла свої повноваження, а лише свідчить про набуття Київською обласною державною адміністрацією особливого статусу та особливих повноважень в умовах введеного з 24.02.2022 року. Київська обласна державна адміністрація в умовах правового режиму воєнного стану продовжує здійснювати повноваження у статусі Київської обласної військової адміністрації, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що Бориспільська окружна прокуратура Київської області подала 30.05.2023 року позовну заяву від імені особи, повноваження якої були припинені 24.02.2022 року, оскільки Київська обласна державна адміністрація та Київська обласна військова адміністрація наразі є єдиним органом, з одним єдиним кодом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (код ЄДРПОУ 00022533), а військова адміністрація це лише тимчасовий спеціальний статус, присвоєний обласній державній адміністрації на період воєнного стану.

Суд першої інстанції вказаних обставин та положень закону не врахував і постановив необгрунтовану ухвалу про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, а справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381 ЦПК України, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації задовольнити.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «16» листопада 2023 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді Д.Р. Гаращенко

В.І. Олійник