Рішення

від 26.07.2023 по справі 642/5265/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №642/5265/17

Провадження № 2/552/1543/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.07.2023 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.,

При секретарі - Коробко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-

В С Т А Н О В И В:

19.10.2017 року до Ленінського районного суду м.Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. В позовній заяві вказував на те, що 08.10.2014 року о 18 год. 30 хв. ОСОБА_2 керувала автомобілем «Тойота Ауріс», днз НОМЕР_1 в м.Харкові, на вїзді Малопанасівському, при зміні напрямку руху, перестроюючись праворуч не впевнилася в безпеці, внаслідок чого допустила зіткнення з його автомобілем «Хюндай», днз НОМЕР_2 . Постановою Ленінського районного суду м.Харкова від 05.12.2014 року ОСОБА_2 визнано винною у невиконанні п.п.10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталася ДТП. У результаті зіткнення було пошкоджено автомобіль «Хюндай», днз НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту якого склала 16 302,50 грн. В зв`язку з чим просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 16 302,50 грн.

04.12.2017 року ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова відкрито провадження по справі.

03.03.2023 року ухвалою Київського районного суду м.Полтави на підставі розпорядження Верховного Суду України від14.03.2022 року №7/0/9-22 «Про зміну територіальної відсутності судових справ в умовах воєнного стану» цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки прийнято до провадження та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

24.05.2023 року судом закрито підготовче засідання, а справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання сторони, будучи належним чином повідомлені, не з`явилися, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали.

За наявності у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін, що не з`явилися з постановленням заочного рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.10.2014 року о 18 год. 30 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Тойота Ауріс», днз НОМЕР_1 в м.Харкові, на в`їзді Малопанасівському, при зміні напрямку руху, перестроюючись праворуч не впевнилася в безпеці, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем «Хюндай», днз НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 .

Постановою Ленінського районного суду м.Харкова №642/9494/14-п від 05.12.2014 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім того, судом встановлено, що в результаті зіткнення було пошкоджено автомобіль «Хюндай», днз НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту якого склала 16 302,50 грн., даний факт підтверджується рахунком-фактурою №АХО-01083 від 13.10.2014 року, виписаним Дочірнім підприємством «Автотрейдінг-Харків».

У ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 3 ст. 988 Цивільного кодексу України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За загальним правилом обов`язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела.

Володілець джерела підвищеної небезпеки може бути звільнений судом від відповідальності у двох випадках: якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілого.

У першому випадку слід довести: наявність обставин непереборної сили; її надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов; причинний зв`язок між даною обставиною і завданою шкодою. У даному випадку ризик невідшкодування шкоди покладається на самого потерпілого.

За змістом ст.ст.12,22,28,29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV,ст. 9 Закону України «Про страхування»у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (страхове відшкодування). Різновидом шкоди, завданої майну, є шкода, пов`язана із пошкодженням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розмір якої не може перевищувати 2% від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Системний аналіз ст.22 закону №1961-IV, абз.3 п.3 ч.1 ст.988, стст.1166, 1187, 1194ЦК України дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Вказаний правовий висновок був викладений у постанові ВС від 04.12.2019 у справі № 359/2309/17.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Також з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 власника автомобіля «Тойота Ауріс», днз НОМЕР_1 була застрахована, що підтверджується полісом №АС/8622497 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строком дії з 23.12.2013 року до 22.12.2014 року. Страховиком є ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО».

Як встановлено судом позивачу ОСОБА_1 не було відшкодовано вартість відновлювального ремонту автомобіля «Хюндай», днз НОМЕР_2 в розмірі 16 302,50 грн.

А тому, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягаю задоволенню в повному обсязі

Керуючись ст. ст.4,10 - 13,76 - 81,263 - 265,268,273,280 - 283,293,294,315-319 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 16 302,50 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа - ПАТ «УСК «ГАРАНТ АВТО», код ЄДРПОУ 16467237, юридична адреса: м.Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3.

Головуючий суддя Т.В.Турченко