Рішення

від 27.07.2023 по справі 607/8092/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27.07.2023 Справа №607/8092/23 Провадження № 2/607/2042/2023

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельничук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області питання про розподіл понесених ОСОБА_1 судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.06.2023 позов ОСОБА_1 до ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволений повністю. Стягнуто з ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.06.2022 до 03.10.2022 у сумі 28313 грн 06 коп. (за вирахуванням визначених законом податків і зборів). Стягнуто з ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 1073 грн 60 коп. Призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу. Наданий позивачу строк п`ять днів з дня ухвалення рішення суду для подання доказів щодо розміру таких витрат.

01.07.2023 ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Веприк Т.М., через систему «Електронний суд» подав до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу. Указана заява подана у межах визначеного судом п`ятиденного строку. У поданій заяві представник позивача вказав, що судові витрати позивача ОСОБА_1 за розгляд даної цивільної справи складаються з витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір становить 11081,31 грн. На підтвердження цього до заяви долучено договір № 1 про надання правничої (правової) допомоги від 24.04.2023, акт № 1 про надання правничої (правової) допомоги від 29.06.2023, звіт про визначення гонорару успіху від 29.06.203 згідно з договором № 1 про надання правничої (правової) допомоги від 24.04.2023, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та відповідний ордер.

04.07.2023 засобами електронного зв`язку до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшли заперечення відповідача ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених позивачем ОСОБА_1 під час розгляду даної справи. Заперечення мотивовані тим, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правову допомогу у сумі 11081,31 грн є необґрунтованою та неспівмірною, оскільки не відповідає критеріям реальності таких витрат. Так, дана справа є справою незначної складності, а тому не потребувала значних затрат часу на опрацювання великого обсягу інформації, зокрема впродовж 2,5 год. для написання позовної заяви та 1 год. для підготовки заперечень на відзив. Більше того судова практика у справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є сталою. Так само розгляд справи здійснювався за відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами, що в свою чергу виключало необхідність участі представника позивача в судових засіданнях. Крім цього, включення в умови договору про надання правничої (правової) допомоги положень про винагороду адвоката за досягнення позитивного рішення суду суперечить основним засадам здійснення правосуддя в Україні, актам цивільного законодавства, у зв`язку з чим в силу положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦПК України є недійсними. За таких підстав відповідач просить залишити без задоволення заяву позивача ОСОБА_1 про стягнення на його користь з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

05.07.2023 ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Веприк Т.М., через систему «Електронний суд» подав до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заперечення на заперечення відповідача на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу. У поданих запереченнях представник позивача вказав, що зазначений ним час для підготовки позовної заяви та відповіді на відзив є мінімальним обсягом часу, який необхідний для підготовки та оформлення відповідних процесуальних документів. Так само представник позивача заперечував щодо сталості судової практики у справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також представник заперечував щодо відсутності необхідності приймати особисту участь у судових засіданнях, оскільки така необхідність була зумовлено умовами договору № 1 про надання правничої (правової) допомоги від 24.04.2023, ненадіслання відповідачем до суду повного тексту клопотання про розгляд справи без його участі, що зумовило необхідність відкладення судового засідання, та відсутністю позиції відповідача щодо сум середнього заробітку. Крім цього, представник позивача зазначив, що передбачений у договорі про надання правничої (правової) допомоги гонорар успіху адвоката відповідає усім вимогам чинного законодавства, судовій практиці з даного питання та був попередньо узгоджений сторонами договору.

05.07.2023 судове засідання не проводилось у зв`язку із перебуванням головуючої судді Марциновської І.В. у відпустці. Судове засідання призначене на 27.07.2023.

У судове засідання 27.07.2023 сторони не з`явилися. Указане не перешкоджає вирішенню питання про розподіл судових витрат.

Дослідивши матеріали цивільної справи, що стосуються питання про розподіл судових витрат, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

У ч. 1 ст. 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абз. 2 п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.11.2000 № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абз. 3, 4, 5 пп. 31, абз. 1 пп. 3.2 п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009).

Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом (ст. 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ст. 141 ЦПК України.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, суд встановив, що у позовній заяві позивач ОСОБА_1 вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи, становить 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 27.06.2023 до закінчення судових дебатів представник позивача адвокат Веприк Т.М. зробив заяву про подання доказів на підтвердження понесених позивачем витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішення суду ухвалене 27.06.2023.

01.0.2023 адвокат Веприк Т.М. через систему «Електронний суд» подав до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву про долучення доказів понесених судових витрат, додатками до якої є: договір № 1 про надання правничої (правової) допомоги від 24.04.2023, акт № 1 про надання правничої (правової) допомоги від 29.06.2023, звіт про визначення гонорару успіху від 29.06.2023 згідно з договором № 1 про надання правничої (правової) допомоги від 24.04.2023, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та відповідний ордер.

Так, 24.04.2023 між ОСОБА_1 та адвокатом Веприком Т.М. укладений договір № 1 про надання правничої (правової) допомоги, відповідно до умов якого адвокат Веприк Т.М. зобов`язався надати ОСОБА_1 правничу (правову) допомогу, необхідну клієнту для стягнення з ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» в користь клієнта середнього заробітку за час вимушеного прогулу та інших належних йому виплат, що включає: аналіз та надання правової інформації, консультації і роз`яснення правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, необхідних для ведення справи клієнта в судах першої, апеляційної, касаційної інстанції, представництва перед державними/приватними виконавцями; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного судочинства, а також представництво в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Пунктом 3.1 цього договору розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правничу (правову) допомогу визначається сторонами в акті (звіті), виходячи зі ставки 1500 грн за 1 год. роботи адвоката. При розрахунку фактично затрачений адвокатом час на правничу (правову) допомогу округлюється в сторону збільшення до часу кратного 0,5 год. При цьому сторони домовились, що при будь яких обставинах та розрахунку розмір гонорару адвоката за цим договором не може бути меншим 7000 грн.

Згідно з п. 3.2 договору підставою оплати клієнтом гонорару адвокату є підписаний сторонами акт. Гонорар оплачується клієнтом у строк не пізніше 1 місяця з дня підписання сторонами акту. За домовленістю сторін клієнт оплачує адвокату аванс за надання правничої допомоги згідно з цим договором.

Так, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18.

При цьому зі змісту акту № 1 про надання правничої (правової) допомоги від 29.06.2023 вбачається, що адвокат Веприк Т.М. надав, а клієнт отримав усю необхідну йому правничу допомогу відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання правничої допомоги № 1 про надання правничої (правової) допомоги від 24.04.2023, яка полягала в: 1) підготовці позовної заяви - кількість затраченого адвокатом часу становить 2,5 год.; 2) підготовці відповіді на відзив - 1 год.; 3) участь у судовому засіданні 01.06.2023 - 1 год.; 4) участь у судовому засіданні 27.06.2023 - 1 год. Загальна кількість витраченого адвокатом часу становить 5,5 год. Вартість наданих адвокатом послуг становить 8250 грн.

Так, суд враховує, що відповідач подав заперечення щодо витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, та просив відмовити у задоволенні стягнення таких витрат у повному обсязі.

Разом з тим суд приймає до уваги, що стороною позивача було подано дві заяви по суті справи, для подачі яких представнику позивача необхідно було ознайомитись з матеріалами справи, здійснити аналіз судової практики, виробити правову позицію та провести консультацію з клієнтом. Так само суд зважає на те, що представник позивача приймав особисту участь у двох судових засіданнях.

Відтак, враховуючи складність справи та обсяг доказів у справі, суд доходить висновку, що достатнім та таким, що відповідає критеріям розумності, буде розмір витрат, який за вказану вище роботу представника позивача становить 8250 грн.

Указаний висновок суду також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.02.2022 у справі № 910/17183/20.

З урахуванням викладеного суд вважає, що представником відповідача не доведено нереальність та не співмірність понесених позивачем ОСОБА_1 витрат у цій частині, в той час як витрати на правничу допомогу у сумі 8250 грн, які позивач поніс у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 .

Щодо «гонорару успіху» суд зазначає таке.

За умовами п. 3.3 договору № 1 про надання правничої (правової) допомоги від 24.04.2023 у разі задоволення або часткового задоволення судом позову у справі клієнт також сплачує адвокату гонорар успіху в розмірі 10 % від грошової суми, присудженої судом на користь клієнта. При цьому для розрахунку гонорару успіху до уваги береться тільки присуджена на користь клієнта сума основного боргу (без урахування присуджених інфляційних втрат, відсотків річних, штрафних санкцій, судових витрат). Оплата клієнтом гонорару успіху здійснюється на підставі складеного адвокатом звіту протягом 1 місяця з дня отримання клієнтом виконавчого документу на виконання відповідного судового рішення.

Разом з тим Європейський суд з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відтак суд доходить висновку, що судові витрати у виді «гонорару успіху», які поніс позивач, не відповідають принципу справедливості та не є такими, що були неминучими, а тому стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

При цьому суд також ураховує правову позицію Верховного Суду, яка визначена у постанові від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21) та відповідно до якої під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (аналогічні критерії визначені у ч. 3-5, 9 ст. 141 ЦПК України), може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Керуючись ст. 2 ч. 3 п. 12, 76-81, 89, 133 ч. 1, 3 п. 1, 137, 141 ч. 2, 3, 8, 246, 247 ч. 2, 259, 263, 265, 270, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути з Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8250 (вісім тисяч двісті п`ятдесят) гривень.

Відмовити у стягненні з Державного підприємства «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одна) гривня 31 копійка та такі судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Веприк Тарас Михайлович, місце перебування: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Державне підприємство «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», місцезнаходження: вул. Оболоня, буд. 4, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02568319.

СуддяІ. В. Марциновська