Ухвала

від 31.07.2023 по справі 639/3236/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/3236/23

Провадження №1-кп/639/416/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2023 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2023 за №12023221210000347, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, раніше неодноразово судимого, звільнений 28.12.2022 за відбуттям строку покарання, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 подав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення й те, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме можливість переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив замінити обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала думку ОСОБА_4 про заміну обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, щодо клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

При вирішенні клопотання прокурора суд враховує існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на свободі може:

- переховуватись від суду, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким злочином, та передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, у підозрюваного немає міцних соціальних зв`язків (не одружений, відсутність утриманців, офіційного місця роботи), що надає можливості останньому почати переховуватись від органу досудового розслідування. Одночасно, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Таким чином, вказані обставини свідчать про підвищену суспільну небезпечність підозрюваного та можуть спонукати останнього до переховування від органу досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, санкція якого передбачає міру покарання, пов`язану виключно з позбавленням волі строком до 8 років (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України );

- вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що характер та спосіб вчиненого правопорушення, що характеризується, як злочин проти власності, тяжкість вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, він, враховуючі зневажливе ставлення до найвищої соціальної цінності, може вчинити й інший злочин проти власності, так-як обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру свідчать про його стійку антисоціальну спрямованість, а також те, що підозрюваний неодноразово раніше судимий, крім того, неодноразово повідомлено про підозри з направленими обвинувальними актами до суду, які на теперішній час не розглянуті (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Оцінюючи в сукупності обставини, які визначені ст. 178 КПК України, судом враховується: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який є тяжким злочином; 2) тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, оскільки санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; 3) вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 , який не має тяжких хронічних захворювань або інвалідності; 4) дані про особу обвинуваченого, який не має утриманців, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, раніше неодноразово судимий, тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, суд приходить до висновку про необхідність продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.05.2023 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», до 27 липня 2023 року включно.

Судом не встановлено, а стороною захисту в судовому засіданні не доведено, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд вважає необхідним зазначити, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, але прокурором доведено, що з урахуванням обставин по справі, злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , а саме за ч. 4 ст. 185 КК України, який є згідно ст. 12 КК України тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що вказує на відсутність підстав для обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин суд вважає, що інший більш м`який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та переховування від суду.

Суд вважає, що наведені прокурором підстави продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.

Судовий розгляд з об`єктивних причин неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу, а отже, виникає необхідність продовження строку вказаного запобіжного заходу, оскільки судом було встановлено, що вищезазначені ризики існують. Жодних обставин, які б свідчили про зменшення вище перелічених ризиків та можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу не встановлено.

Виходячи з наведеного є всі підстави задовольнити клопотання прокурора та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого доцільним є продовження строку обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 315, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 23 вересня 2023 року включно.

Заставу визначену ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.05.2023 в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 80520,00 грн. (2684,00 грн. x 30 = 80520,00 грн.) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) - залишити без змін.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого, після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду, протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до суду, на першу вимогу;

- не відлучатися з міста Харкова, в якому вона проживає, без дозволу прокурора, або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Жовтневого районного суду м. Харкова, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з - під варти та повідомити усно і письмово прокурора, суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 31.07.2023.

Суддя ОСОБА_1