Ухвала

від 27.07.2023 по справі 465/3945/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/3945/23

2-з/465/115/23

У Х В А Л А

судового засідання

27.07.2023 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Ванівського Ю.М.

при секретарі - Лозинському Т-Р. А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Юнко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Юнко Марії Василівни про застосування зустрічного забезпечення,-

встановив:

19.07.2023 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Юнко Марії Василівни надійшло клопотання про застосування зустрічного забезпечення шляхом внесення ОСОБА_3 на депозитний рахунок Франківського районного суду м. Львова грошові кошти сумі 11574000, 00 грн. протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення.

Заява мотивована тим, щозустрічне забезпечення по своїй суті є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, має на меті забезпечити баланс інтересів сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом забезпечувальних заходів. Відповідач ОСОБА_2 набув у власність земельну ділянку кадастровий номер 4610136900 04 005 0011 на електронних торгах, що підтверджується Актом про проведені електронні торги від 29.09.2020. Ціна продажу 2 500 000,00 грн. (два мільйони п`ятсот тисяч гривень 00 копійок). Вартість земельної ділянки повністю оплачена покупцем. Надалі, така земельна ділянка була розділена на дві за кадастровими номерами 4610136900:04:005:0133 та 4610136900:04:005:0132.

Оскільки, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) відповідач вважає, що на час забезпечення позову та розгляду справи в суді розмір його збитків становить 11 574 000,00 грн (одинадцять мільйонів п`ятсот сімдесят чотири тисячі 00 коп).

15.05.2023 року представник ОСОБА_3 адвокат Талалаєва Олена Юріївна звернулася до Франківського районного суду м. Львова із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 17.05.2023 року (справа № 465/3573/23) заяву було задоволено частково та забезпечино позов шляхом заборонивідчуження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610136900:04:005:0133, загальною площею 0,0293 га, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ). Забезпечено позов шляхом заборонивідчуження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610136900:04:005:0132, загальною площею 0,0308 га, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.05.2023 року відкрито провадження у цивільній справі № 465/3945/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, Державного підприємства «СЕТАМ», з участю третьої особи: державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк Павло Тарасович, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість житлового будинку станом на 16.06.2023 становить 4537000, 00 грн. Отже, загальний розмір збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову становлять 11574000, 00 грн. Просить заяву задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача заяву підтримала, пояснення надала аналогчні до поданої заяви, просила задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечила, подала письмові пояснення, в яких вказує на те, що особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обгрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне заперечення. У заяві про зустрічне забезпечення відповідач безпідставно зробив висновок про відсутність зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) позивача ОСОБА_3 на території України. Не долучив до заяви про зустрічне забезпечення доказів, які б підтверджували даний факт. На противагу цьому, зазначає, що у паспорті позивача, який долучений до матеріалів справи, чітко зазначено про реєстрацію місця проживання в Україні, а саме за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, у зв`язку з зареєстрованим місцем проживання в Україні та наявністю судового спору з приводу права власності на нерухоме майно позивача на території України, заява про зустрічне забезпечення в порядку ч.3 ст. 154 ЦПК України не підлягає задоволенню.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Частиною другою вищевказаної статті передбачено, що зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. При цьому розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

З аналізу вказаних положень слідує, що зустрічне забезпечення застосовується з метою забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову; зустрічне забезпечення завжди носить майновий характер, що полягає в необхідності вчинення позивачем активних дій майнового характеру, спрямованих на фінансове забезпечення покриття можливих збитків, завданих забезпеченням позову. Як правило, зустрічне забезпечення здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. І лише якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення може бути здійснене в інший майновий спосіб (до прикладу, наданням гарантії, поруки, іншого фінансового забезпечення, вчиненням інших дій щодо усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову). Зустрічне забезпечення, яке повинен здійснити (виконати) позивач, завжди визначається судом у певному розмірі та має бути здійснене (виконане) позивачем в строк, що не перевищує десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо (ч. 11 ст. 154 ЦПК України).

Судом встановлено, що згідно запису у копії паспорта ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених ч. 3ст. 154 ЦПК України, згідно з якою суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд у своїй постанові від 19.04.2019 року в справі № 753/2380/18-цз.

Отже, з наведеного вбачається, що зустрічне забезпечення є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, а невжиття заходів як забезпечення позову, так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак, в контексті вказаних положень закону, особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку ст. ст. 76-81 ЦПК України наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу для зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Обставин, які б свідчили про необхідність обов`язкового зустрічного забезпечення позову, визначених положеннями ч. 3 ст.154 ЦПК України, відповідач не навів.

Зокрема, представник відповідача адвокат Юнко М. В. не зазначила, яких збитків може зазнати ОСОБА_2 у зв`язку із обмеженням його права відчужити належне йому нерухоме майно, так як обрані заходи щодо забезпечення позову не завдадуть жодної шкоди чи збитків відповідачу, не призведуть до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості, а обмежать лише його права щодо відчуження.

Крім цього, представником відповідача не доведено, що майновий стан позивача або його дії можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Отже, враховуючи зміст правовідносин, що виникли між сторонами, з огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача, не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування, враховуючи відсутність доказів завдання відповідачу збитків внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, а також те, що представником заявника не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про застосування заходів зустрічного забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 1-18, 149-153, 154, 247, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -

постановив:

у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Юнко Марії Василівни про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича, Державного підприємства «СЕТАМ», з участю третьої особи: державний реєстратор Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяк Павло Тарасович, про витребування майна з чужого незаконного володіння -відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного тексту ухвали - 28 липня 2023 року.

Суддя Ванівський Ю. М.