Рішення

від 31.07.2023 по справі 378/418/23

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/418/23

Провадження № 2/378/133/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2023 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.

за участю секретаря: Гончарук Ю.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадщину за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з посиланням на наступне.

18.02.2016 року в Гостромогильській сільській раді Клименко Ніна Іванівна склала заповіт, яким заповіла належний їй житловий будинок із господарськими будівлями та належну земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 своєму внукові ОСОБА_1 - йому (позивачу); належне право на земельну ділянку, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії KB № 034004 площею 5.4940 га - ділянку № НОМЕР_1 площею 2.6970 га, кадастровий номер земельної ділянки 3224284400:03:006:0059 йому (позивачу), ділянку № НОМЕР_2 площею 2.7970 га, кадастровий номер земельної ділянки 3224284400:03:006:0051, своїй дочці ОСОБА_2 .

10.11.2021 року в Гостромогильській сільській раді ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-3513246112021 від 07.09.2021 загальною площею 2.7970 га, з кадастровим номером 3224284400:03:004:1053, розташовану на території с. Гостра Могила Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області йому позивачу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, спадщину після смерті якої прийняли подавши відповідні заяви до Ставищенської державної нотаріальної контори він (позивач) - син померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 дочки спадкодавці ОСОБА_4 ) та дочка спадкодавці - ОСОБА_2 .

05.05.2023 року (позивач) ОСОБА_1 , звернувся з заявою до Ставищенської державної нотаріальної контори подавши відповідні документи на майно, що належить спадкодавці, про видачу на моє ім`я свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається з земельної ділянки з кадастровим номером 3224284400:03:004:1053 площею 2,7970 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3224284400:03:004:1052 площею 2,6970 га (оригінал знаходиться в матеріалах спадкової справи).

Постановою від 05.05.2023 року державний нотаріус Ставищенської державної нотаріальної контори відмовила йому (позивачу) у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 3224284400:03:004:1053 площею 2,7970 га та земельну ділянку з кадастровим номером 3224284400:03:004:1052 площею 2,6970 га, посилаючись на те, що встановити той факт, що земельні ділянки з кадастровими номерами, зазначеними в першому заповіті є тими самими земельними ділянками, документи на які містяться в спадковій справі, немає можливості. Зі змісту наявних у спадковій справі заповітів неможливо встановити справжню волю заповідача щодо розпорядження на випадок смерті своїми двома земельними ділянками з кадастровими номерами 3224284400:03:004:1053 та 3224284400:03:004:1052.

Статтею 1256 Цивільного Кодексу України передбачена можливість тлумачення заповіту самими спадкоємцями, або у судовому порядку.

Витяг з Державного земельного кадастру не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку. Правовстановлюючим документом на дану земельну ділянку є наданий спадкоємцем Державний акт серії KB № 034004 виданий 28.10.2003 року.

Зі змісту заповіту посвідченого Гостромогильською сільською радою 18.02.2016 року за р. 8 та заповіту посвідченого старостою с. Гостра Могила та Любча Білоцерківського району Київської області 10.11.2021 року за р. 6-23 не можливо встановити справжню волю заповідача щодо розпорядження своїми двома земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3224284400:03:004:1053 площею 2,7970 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3224284400:03:004:1052 площею 2,6970 га.

У заповіті від 10.11.2021 року призначений лише один спадкоємець - він (позивач). Аналіз ч. 1 ст. 1256 ЦК дає підстави для висновку про неможливість тлумачення заповіту одним спадкоємцем особисто, адже у зазначеній нормі йдеться про тлумачення заповіту спадкоємцями. Тому відповідачем є спадкоємиця за законом, адже при неможливості виконання заповіту саме вона отримує право на спадкування на частину спадкового майна.

Заповіт від 10.11.2021 року не ускладнений неоднаковим використанням у ньому слів, понять термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових відносин, з його змісту вбачається воля заповідача передати йому (позивачу) в порядку спадкування земельну ділянку з кадастровим номером 3224284400:03:004:1053. Посилання у вказаному заповіті на витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку як на підставу належності заповідачу земельної ділянки є очевидною помилкою, що не впливає на розуміння його змісту.

Водночас, заповіт від 10.11.2021 року скасовує попередній заповіт у тій частині, в якій він йому суперечить.

Позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 3224284400:03:004:1053, місце розташування: Київська область, Білоцерківський (до ліквідації - Ставищенський) район, Гостромогильська сільська рада, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2.7970 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2476216732020.

В підготовчому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідачка в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Суд, вивчивши матеріали справи, усну заяву відповідачки про визнання позовних вимог, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З матеріалів спадкової справи (а. с. 35-56) встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла баба позивача ОСОБА_3 (а. с. 45, 49-51, 52-53), після смерті якої Ставищенською державною нотаріальною конторою24.05.2022 заведена спадкова справа в спадковому реєстрі № 69304574 (а. с. 44).

ОСОБА_3 за життя 18.02.2016 року склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області 18.02.2016 року за реєстром № 8, яким заповіла належний їй житловий будинок із господарськими будівлями та належну земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 своєму внукові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; належне право на земельну ділянку згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії KB № 034004 площею 5.4940 га - ділянку № НОМЕР_1 площею 2.6970 га, кадастровий номер земельної ділянки 3224284400:03:006:0059, ОСОБА_1 ; ділянку № НОМЕР_2 площею 2.7970 га, кадастровий номер земельної ділянки 3224284400:03:006:0051, своїй дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а. с. 47).

10.11.2021 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений старостою с. Гостра Могила та с. Любча Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області 10.11.2021 року за реєстром № 6-23, яким заповіла належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-3513246112021 від 07.09.2021 загальною площею 2.7970 га, з кадастровим номером 3224284400:03:004:1053, розташовану на території с. Гостра Могила Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 48).

Згідно з даними Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру заповіти є чинними (а. с. 40, 49).

Після смерті ОСОБА_3 у встановлений шестимісячний строк до Ставищенської державної нотаріальної контори подали заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 (а. с. 55) та позивач ОСОБА_1 - внук спадкодавиці (а. с. 35, 50-51, 52-53). Мати позивача ОСОБА_4 - дочка спадкодавиці (а. с. 52 - 53) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 23.05.2022 спадкодавець ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована в АДРЕСА_1 , інших спадкоємців, які б проживали постійно разом із спадкодавицею до дня її смерті немає (а. с. 46).

Ставищенською районною державною нотаріальною конторою винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку з кадастровим номером 3224284400:03:004:1053 площею 2,7970 га та земельну ділянку з кадастровим номером 3224284400:03:004:1052 площею 2,6970 га, посилаючись на те, що після складання першого заповіту, кадастрові номери земельних ділянок були змінені, встановити той факт, що земельні ділянки з кадастровими номерами, зазначеними в першому заповіті, є тими самими земельними ділянками, документи на які містяться в спадковій справі, немає можливості. Зі змісту наявних у спадковій справі заповітів неможливо встановити справжню волю заповідача щодо розпорядження на випадок смерті своїми двома земельними ділянками з кадастровими номерами 3224284400:03:004:1053 та 3224284400:03:004:1052. (а. с. 56).

Згідно з положеннями ст. 1218, частин 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до етапі 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, (частина 1 статті 1233 ЦК України).

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин, (частина 1 статті 1235 ЦК України).

Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (частини 1- 2 статті 1236 ЦК України).

Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини, (частина 4 статті 1236 ЦК України).

Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом, (частина 1 статті 1245 ЦК України).

Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить, (частина 2 статті 1254 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Частиною 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Суд, при вирішенні питання щодо набуття позивачем ОСОБА_1 права в порядку спадкування за вищевказаним заповітом на вищевказані земельні ділянки виходить з наступного.

Належність спадкодавиці ОСОБА_3 земельних ділянок з кадастровими номерами 3224284400:03:004:1053 та 3224284400:03:004:1052 площею 2,7970 га та площею 2,6970 га загальною площею 5,4940 га підтверджуються копією Державного акту на право приватної власності на землю серії КВ № 034004 (а. с. 14), витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованих 11.10.2021 (а. с. 15,16) та витягом з державного земельного кадастру, сформованого 20.03.2023, щодо земельної ділянки, кадатровий номер 3224284400:03:004:1053 (а. с. 17-18), витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 27.05.2023, щодо земельної ділянки, кадатровий номер 3224284400:03:004:1053 (а. с. 19 - 20). Згідно зазначеного витягу з Державного реєстру речових прав реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - вказаної спірної земельної ділянки - 2476216732020, реєстрація речовогог права проведена на підставі вищевказаного державного акта на право власності на земельну ділянку серії КВ № 034004 (а. с. 19 - 20).

За змістом статті 1233 ЦК України заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування (стаття 1251 ЦК).

ОСОБА_3 визначила посмертну юридичну долю свого майна шляхом складання заповідального розпорядження. Текст заповіту був складений зі слів заповідача і не містить суперечностей.

Відповідно до частини 4 статті 1236 ЦК України чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Згідно статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

У відповідності до вимог ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Як роз`яснив Верховний Суд України в постанові Пленуму від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, оскільки належність спадкодавиці ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 3224284400:03:004:1053 підтверджено вищевказаними документами, і остання за життя 10.11.2021 склала вищевказаний заповіт, яким заповіла вказану земельну ділянку ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 набув право право власності в порядку спадкування за заповітом на дану земельну ділянку, і вказаний позов, який визнається відповідачкою ОСОБА_2 , підлягає задоволенню.

Оскільки позивач в позовній заяві судові витрати просить залишити за ним, суд при ухваленні даного рішення не вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Керуючись ст. ст. 1218, 1220, 1223 ч. 1, 1236 ч. 4, 1269 ч. ч. 1, 2, ст. 1270 ч. 1 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 79, 79-1 Земельного кодексу України, ст. ст. 10, 81, 141, 200, 206 ч. 4, 263-266 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 3224284400:03:004:1053, місце розташування: Київська область, Білоцерківський (до ліквідації - Ставищенський) район, Гостромогильська сільська рада, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2.7970 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2476216732020.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрований вАДРЕСА_2 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 31.07.2023.

Суддя Н. М. Марущак