Ухвала

від 31.07.2023 по справі 724/1813/22

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 липня 2023 року м. Чернівці Справа № 724/1813/22

Чернівецький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Лисака І.Н., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Половінкіній Наталії Юріївні та секретарю судового засідання Скулебі Аліні Ігорівні в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Хотинська багатопрофільна лікарня» Хотинської міської ради про визнання наказу про звільнення - скорочення нікчемним, нарахування та стягнення компенсаційних виплат вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2023 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 року головуючим суддею (доповідачем) визначено Половінкіну Н.Ю., до колегії включено суддів Височанську Н.К. та Литвинюк І.М. (т.2 а.с.234-235).

24 липня 2023 року до Чернівецького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Половінкіній Н.Ю. та секретаря судового засідання Скулебі А.І. з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.

Заява про відвід мотивована тим, що існують обставини, що викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Половінкіної Н.Ю. Заявник вказує, що задоволення клопотання КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» Хотинської міської ради про призначення відеоконференції у справі є безпідставним, судом не з`ясовано всіх обставин необхідності проведення відеоконференції.

Звернув увагу, що секретар судового засідання Скулеба А.І. 18 липня 2023 року в ході підготовки до розгляду справи не вийшла на відеозв`язок з КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» Хотинської міської ради, в результаті чого відбулося відкладення справи на іншу дату.

27.07.2023 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи (т.2 а.с.286-287).

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 27 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Половінкіній Н.Ю. та секретарю судового засідання Скулебі А.І., визнано необґрунтованою.

Передано вирішення питання про відвід судді Половінкіній Н.Ю. та секретарю судового засідання Скулебі А.І. за правилами, визначеними ч.3 ст.40 ЦПК України.

Провадження 22-з/822/54/22

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2023 року вирішення питання про відвід судді Половінкіної Н.Ю. та секретарю судового засідання передано судді Лисаку І.Н.

Перевіривши доводи заяви про відвід судді Половінкіної Н.Ю. та секретарю судового засідання Скулебі А.І. вважаю, що підстави для задоволення відводів відсутні, виходячи з наступного.

Згідно ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За приписами ч.1 та ч.3 ст.38 ЦПК України секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні під час попереднього розгляду даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.

Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути

визначено окремо від поведінки судді, тобто, має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Із змісту рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року вбачається: «52. Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови В.Л.Г, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58). 53. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).».

У п.32 рішення у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» від 15 липня 2010 року зазначено, що навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами «правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» від 26 жовтня 1984 року, п.26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, п.45.

Також, відповідно до змісту п.2.5. Бангалорських принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23:

-Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку,

якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді;

-Суддя не може бути відсторонений від участі у розгляді справи в тому

випадку, коли жодний інший суд не може бути призначений для розгляду даної справи або через терміновий характер справи, коли зволікання в її вирішенні може призвести до серйозної судової помилки.

Перевіряючи заяву про відвід в контексті наведених у ній доводів та враховуючи згадані вимоги закону вважаю, що підстав для задоволення відводу немає.

Так, підстави відводу фактично зводяться до незгоди заявника з процесуальними рішеннями судді Половінкіної Н.Ю. у цій справі, що в силу положень ч.4 ст.36 ЦПК України не може бути підставою для відводу суддів та жодних доводів, які б свідчили про певну поведінку судді Половінкіної Н.Ю., яка б вказувала на упередження чи небезсторонність при розгляді справи і, які б можна було перевірити, - не наведено.

Аналогічно жодних доводів чи обставин, які б вказували на те, що суддя Половінкіна Н.Ю. не забезпечила відсутність сумнівів у її безсторонності при розгляді даної справи, заявником не наведено та таких із матеріалів справи не встановлено.

Крім того, дії секретаря судового засідання Скулеби А.І. не свідчать про її заінтересованість у розгляді справи та відсутні підстави вважати, що є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності секретаря судового засідання, інші підстави для відводу секретаря, передбачені ст.36 ЦПК України, не встановлено.

Мотиви заяви ОСОБА_1 про відвід секретарю судового засідання Скулебі А.І. зводиться до незгоди заявника із процесуальними діями секретаря судового засідання, що також не є підставою для задоволення такої.

Зважаючи на вказане заявлений відвід із наведених у ньому підстав не слід вважати обґрунтованим, оскільки зазначені обставини не вказують про необ`єктивність чи упередження судді та секретаря судового засідання.

Жодних інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності чи неупередженості судді Половінкіної Н.Ю. та секретаря судового засідання Скулеби А.І., при розгляді справи заявником не наведено.

З огляду на наведені вище норми процесуального закону та обставини у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Половінкіної Наталії Юріївни та секретаря судового засідання Скулеби Аліни Ігорівни у справі №724/1813/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Лисак І.Н.