Ухвала

від 24.10.2023 по справі 724/1813/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 724/1813/22

провадження № 61-14675ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Хотинська багатопрофільна лікарня» Хотинської міської ради про визнання наказу про звільнення - скорочення нікчемним, нарахування та стягнення компенсаційних виплат вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 серпня 2023 року.

Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки відправлена до Верховного Суду 10 жовтня 2023 року.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У касаційній скарзі заявник вказує, що копію постанови апеляційного суду ним отримано 15 вересня 2023 року, про що надає відповідно докази, водночас не порушує клопотання про поновлення пропущеного строку, за відсутності якого Верховний Суд не має повноважень для вирішення питання про поновлення строку з власної ініціативи.

Таким чином, заявнику потрібно надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Також, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявницею не дотримано вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України щодо сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заявник оскаржує судове рішення про:

визнання протиправними дії Комунального некомерційного підприємства «Хотинська багатопрофільна лікарня» Хотинської міської радищодо видачі наказу про звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України та скасувати зазначений наказ як неюрисдикційний;

визнати юрисдикційною його заяву від 02 травня 2022 року про звільнення відповідно до частини третьої статті 38 Кодексу законів про працю України;

стягнути з відповідача три середньомісячні заробітні плати в сумі 60 000,00 грн, відпускні - 42 071,65 грн, компенсацію за роботу 22 березня 2020 року - 18974,89 грн, середню заробітну плату за весь час затримки розрахунку - 67 272,72 грн;

відшкодувати 200 000,00 грн моральної шкоди.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

У касаційній скарзі заявник вказує, що звільнений від сплати судового забору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», на підтвердження зазначеного додає копію посвідчення учасника бойових дій. Також заявник посилається на постанову Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 572/2088/17.

Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII»

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 285/3858/17 (провадження № 61-34722св18) зроблено висновок, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час постановлення ухвали суду про усунення недоліків апеляційної скарги) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Верховний Суд зазначає, що зазначена пільга щодо сплати судового збору поширюється на учасників бойових дій, які звертаються до суду як позивачі за захистом своїх порушених прав».

У зазначеній справі ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом трудових прав, зміст оскаржуваних судових рішень та їх мотиви свідчать, що у справі № 724/1813/22 заявником не заявлено позовних вимог щодо поновлення, захисту його прав як учасника бойових дій, а отже у цій справі він не звільнений від плати судового збору за подання касаційної скарги.

Згідно пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте наведена норма права передбачає звільнення позивачів від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, а отже, з урахуванням зазначеного та висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, відповідно до якого середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі щодо вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо видачі наказу про звільнення та скасування зазначеного наказу; визнання юрисдикційною заяву від 02 травня 2022 року про звільнення; стягнення трьох середньомісячних заробітних плат в сумі 60 000,00 грн, відпускних - 42 071,65 грн, компенсації за роботу 22 березня 2020 року - 18974,89 грн, водночас заявник не звільнений від сплати судового збору щодо вимог про стягнення середньої заробітної плати за весь час затримки розрахунку в розмірі 67 272,72 грн та відшкодування 200 000,00 грн моральної шкоди.

Отже, за подання касаційної скарги на судові рішення щодо вимог про стягнення заробітної плати за весь час затримки розрахунку в розмірі 67 272,72 грн та відшкодування 200 000,00 грн моральної шкоди, заявник має сплати судовий збір на загальних підставах, тобто у розмірі 5 345,45 грн (267 272, 72 х 1% х 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 травня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 29 серпня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 24 листопада 2023 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові, а у разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для пропуску цього строку у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Ю. Сакара