Рішення

від 18.07.2023 по справі 183/5820/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5820/22

№ 2/183/1097/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді - Сороки О. В.,

секретаря судових засідань - Краснянської Д.О.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агро-Віта 2000», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди землі,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Євдакової А.М. ,-

в с т а н о в и в:

15 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Агро-Віта 2000» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське», в якому просив:

- розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 4,800 га (кадастровий номер 1223284500:02:006:0119), без номеру від 10 березня 2012 року, зареєстрований за № 12232845000-342 від 24 жовтня 2012 року, з урахуванням змін та доповнень викладених у Додатковій угоді без номеру від 25 жовтня 2016 року та Додатковій угоді № б/н від 20 березня 2019 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі № б/н від 10 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма «Агро-Віта 2000» (код ЄДРПОУ 35601700), яке в подальшому безоплатно відступило свої права та обов`язки Новому Орендареві - Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» (код ЄДРПОУ 41102163);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Агро-Віта 2000» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» з кожного окремо витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 6 825,00 гривень та витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилається на те, що йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 052061, виданого Новостепанівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області 30 листопада 2001 року, на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 4,800 га, кадастровий номер 1223284500:02:006:0119, що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

10 березня 2012 року між позивачем та ТОВ АФ «Агро-Віта 2000» (відповідач-1) було укладено договір оренди земельної ділянки, без номеру, який було зареєстровано у Відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області за реєстраційним № 12232845000-342 від 24 жовтня 2012 року.

У відповідності до п. 1, 2, 2.1, 2.2, 4 Договору позивач надав відповідачу-1 у строкове, платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,800 га, кадастровий номер 1223284500:02:006:0119, яка розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, терміном на сім років.

Пунктом 3 Договору Сторони погодили нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 125 046,00 грн.

Відповідно до п. 5 Договору відповідач-1 зобов`язався сплачувати позивачеві щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 4,0 (чотири) відсотка від грошової оцінки землі, що становить 5002,00 грн. за один рік, а також проводити безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби позивача, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га і сплатити за позивача податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку встановленому законодавством.

Крім того, орендар зобов`язався надати орендодавцю матеріальну допомогу на поховання члена його сім`ї у розмірі та в порядку, установленому орендодавцем.

Строк видачі орендної плати до 31 грудня поточного року.

25 жовтня 2016 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено Додаткову угоду без номеру до Договору оренди земельної ділянки, за змістом якої сторонами було вирішено: продовжити термін дії Договору до 31 грудня 2026 року та збільшити розмір орендної плати у грошовій формі, а саме у розмірі 6,5 (шість з половиною) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 12 235,63 грн., а також визначено, що на підставі попередньої заяви орендодавця, орендар проводить безкоштовну поставку 1 тонни соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га в територіальних межах орендаря, та сплачує за орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством.

20 березня 2019 року до зазначеного договору оренди була укладена додаткова угода про заміну сторони та внесення змін до договору оренди.

За інформацією позивача, додатковою угодою від 20 березня 2019 року було змінено орендаря на ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське», а також змінено строк дії договору оренди земельної ділянки змінено до 31 грудня 2026 року зі щорічною орендною платою у грошовій формі у розмірі 7,5 (сім з половиною) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 18437,85 грн., а також визначено обов`язок орендаря проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснювати безкоштовну оранку та культивацію присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем та сплачує за орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством України.

Таким чином, ОСОБА_1 наполягає на тому, що у спірному договорі, з урахуванням додаткових угод, визначено три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню).

Однак, починаючи з 2018 року по 2021 рік включно, відповідачами взагалі не виконуються взяті зобов`язання щодо безкоштовної поставки 1 тони грубих кормів (соломи) до садиби орендодавця, а також не надаються послуги по обробітку присадибної земельної ділянки орендодавця до 0,40 га (оранка та культивація).

Позивач вважає, що систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є грубим порушенням його прав, оскільки він не отримав ті блага, на які розраховував, а також вважає, що є всі достатні підстави для розірвання договору оренди, так як систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків порушує принцип добросовісного виконання договірних зобов`язань.

01 лютого 2023 року відповідачем по справі - ТОВ Аграрне підприємство «Прідніпровське» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, виходячи з наступного.

Відповідач стверджує, що з 2019 року ним виконувались всі умови Договору з урахуванням Додаткової угоди від 20.03.2019 року, вчасно нараховувалась та сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою Позивача та належні до виплат податки.

Також, Відповідач - 2 наполягає на тому, що додатковою угодою від 20.03.2019 року не передбачено таких самостійних форм орендної плати, як натуральна та відробіткова, а тому безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та оранка і культивація присадибної ділянки за свою суттю не є самостійними формами орендної плати, а є додатковими обов`язками орендаря.

Вказує, що позивач не звертався із заявами про надання послуг щодо ранки, культивації та безкоштовної поставки соломи до його садиби, а заяви, що містяться у матеріалах справи, то форма викладення, дати та характер заяв свідчить лише про те, що ці заяви до підприємства не надавались (а.с.45-48).

03 квітня 2023 року на адресу суду від Позивача надійшла відповідь на відзив, яка мотивована тим, що надані Відповідачем -2 докази та зазначені доводи підтверджують несвоєчасну та неповну виплату орендної плати за Договором, та як наслідок заборгованість перед Позивачем. Також, Позивач наполягає на тому, що Додатковою угодою до договору від 20.03.2019 року було передбачено, що на підставі поданої письмової заяви Відповідачами здійснюється безкоштовне завезення соломи та здійснюється безкоштовна оранку та культивація присадибної ділянки Орендодавця, при цьому процедура звернення до Відповідачів із такими письмовими заявами чітко регламентовано не було.

Крім того, Позивач зазначає, що сама процедура подачі заяв на обробку земельної ділянки, а також поставка соломи не визначена умовами договору та не передбачає їх реєстрацію Відповідачем-2, при цьому за умовами первісного договору оренди окремого звернення із такими заявами до Відповідача-1 взагалі передбачено не було, а отже твердження Відповідача -2 про те, що процедура подання письмових заяв загальновідома Орендодавцеві не відповідає дійсності (а.с. 68-71).

Ухвалою суду від 16 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с. 24).

В судовому засіданні представник позивача адвокат Ямковий В.Ф. позов підтримав, з підстав, викладених у ньому, а також надавши пояснення по суті та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник позивача в судовому засіданні звернув увагу на те, що до 2018 року на підприємстві дійсно були уповноважені особи по конкретним населеним пунктам, які приймали заяви на обробіток присадибної ділянки та поставку соломи, складалися відомості, після виконаних робіт орендодавець землі підписувався у відповідних відомостях. За такою ж процедурою його довіритель, після зміни орендаря, подавав заяви на спеціально заготованих бланках самим підприємством, однак їх ніхто не реєстрував, йому не було роз`яснено новий порядок подачі таких заяв, як і не повідомлено про нову процедуру подачі таких заяв.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «АП «Придніпровське», позовні вимоги не визнала з підстав викладених у відзиві, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому представник відповідача наполягала на тому, що процедура подачі заяв на обробіток землі та поставку соломи відома всім орендодавцям. Останні повинні подати письмову заяву саме до їх підприємства за місцем знаходження адміністрації, функцію прийому та реєстрації таких заяв здійснює земельний відділ. Якщо особа не має можливості самостійно подати таку заяву на підприємство, вона має можливість направити її поштою і така заява теж передається на реєстрацію до земельного відділу.

У судове засідання представник відповідача ТОВ АФ «Агро-Віта 2000» не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подано.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Суду надано копію державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 052061, виданого 30 листопада 2001 року, відповідно до якого ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,800 га, що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 13).

Також, суду надано копію договору оренди земельної ділянки без номеру від 10 березня 2012 року, що був укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою «Агро-Віта 2000», зареєстрований за № 12232845000-342 від 24 жовтня 2012 року, відповідно до якого орендодавець ОСОБА_1 передав, а орендар Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агро-Віта 2000» прийняв в оренду земельну ділянку площею 4,800 га, яка належала орендодавцю на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії І-ДП № 052061 від 30 листопада 2001 року.

Пунктом 3 Договору Сторони погодили нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 125 046,00 грн..

Відповідно до п. 5 Договору відповідач-1 зобов`язався сплачувати позивачеві щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 4,0 (чотири) відсотка від грошової оцінки землі, що становить 5 002,00 грн. за один рік, а також проводити безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби позивача, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га і сплатити за позивача податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку встановленому законодавством. Крім того, орендар зобов`язався надати орендодавцю матеріальну допомогу на поховання члена його сім`ї у розмірі та в порядку, установленому орендодавцем.

Строк видачі орендної плати до 31 грудня поточного року (а.с. 14-15).

Судом встановлено, що 25 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою «Агро-Віта 2000» було укладено Додаткову угоду без номеру до Договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов якого продовжено термін дії Договору до 31 грудня 2026 року (п. 1.1) та збільшити розмір орендної плати у грошовій формі, а саме у розмірі 7 (сім) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 12 235,63 грн. (п. 1.1, 1.2), а також визначено, що Орендар проводить безкоштовну доставку соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. та сплачує за орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством (а.с. 17).

Судом встановлено, що 20 березня 2019 року між ОСОБА_1 , ТОВ АФ «Агро-Віта 2000» та ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» укладено додаткову угоду про заміну сторони та внесення змін до договору оренди землі (а.с. 19).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 20 березня 2019 року, зі згоди орендодавця орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони орендаря, передбачені в договорі оренди.

Відповідно до п. 4.1 додаткової угоди від 20 березня 2019 року, сторони домовились внести зміни в п. 4. Розділу «Строк дії договору» та викласти його в наступній редакції: «Договір діє до 31 грудня 2026 року, але в будь-якому випадку даний договір та право оренди за даним договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем».

Відповідно до п. 4.2 додаткової угоди від 20 березня 2019 року, сторони домовились внести зміни в абзац 1 п. 5 договору, розділу «Орендна Плата» та викласти його в наступній редакції: «п. 5 За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5 % (сім цілих п`ять десятих) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 18 437,85 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста тридцять сім грн. 85 копійок), а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем та сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством України».

Відповідно до п. 4.2 додаткової угоди від 20 березня 2019 року, сторони домовились внести зміни в абзац 1 п. 2.3 Термін дії Договору, Розділу 2 Умов Договору оренди та викласти його в наступній редакції: «Договір діє до 31 грудня 2028 року, але в будь-якому випадку даний договір та право оренди за даним договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем».

Відповідно до умов договору, зміненого та доповненого додатковими угодами, в разі переходу права власності до інших осіб Договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Матеріали справи містять відомості про виплату орендної плати за 2019, 2020, 2021, 2022 роки, а також платіжні доручення, надані Відповідачем-2, в якості доказів виконання орендарем своїх зобов`язань за договором оренди в частині виплати орендної плати у грошовій формі (а.с.49-57).

Проте, матеріали справи не містять доказів виплати орендної плати у відробітковій та натуральній формі за обома договорами, розмір цих видів орендної плати, визначених позивачем у позові, відповідачем не спростований.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми закону.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Отже, згідно зі статтями 13,15,21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Таким чином, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д) частини першої статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року у справі № 355/385/17, у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі справа № 357/6267/19.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як убачається з матеріалів справи, не спростовано відповідачем, Договором оренди землі передбачено, що за кожен рік використання землі Орендар виплачує орендну плату до 31 грудня кожного календарного року.

Судом встановлено, що до звернення позивача до суду з цим позовом відповідач протягом 2019-2022 років допускав прострочення та неповну виплату орендної плати за договором оренди землі, це також вбачається із поданих Відповідачем - 2 доказів виплати орендної плати у грошовій формі за період з 2019 року по 2022 рік включно (а.с. 50-57).

Таким чином, суд приходить до висновку, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору. Крім того, неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати у встановлені договором оренди строки також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Вирішуючи позов в частині виплати орендної плати у вигляді оранки та культивації земельної ділянки позивача, а також поставки соломи до садиби позивача, суд, крім зазначених вище норм законів, керується наступними нормами.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку,встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до вимог ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до п. 5 Договору, зміненого та доповненого додатковою угодою, за користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 4 (чотирьох) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 5 002,00 грн., а також проводить безкоштовне завезення 1 тонни соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га та сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку встановленому законодавством.

У випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, сторони погодили, що розмір орендної плати може бут збільшено на підставі рішення орендаря, прийнятого у формі наказу без укладення додаткової угоди до цього Договору.

Крім внесення орендної плати Орендар зобов`язується надавати Орендодавцю матеріальну допомогу на поховання члена його сім`ї у розмірах та у порядку, установлених самим Орендодавцем (а.с. 14).

В силу ст. 82 ЦПК України, Позивачем доведено, відповідачем не спростовано, що в період з 2018 по 2021 рік оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача розміром 0,40 га, Відповідачами взагалі не проводилась, як і не поставлялася солома до садиби позивача, грошова компенсація також не виплачувалася.

Вирішуючи питання щодо умов договору про оранку, культивацію присадибної ділянки, а також щодо поставки соломи, суд керується наступними нормами закону.

За ст. 21, 22 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент укладання Договору, Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Як зазначалося вище, Договір оренди землі визначає три основні складові орендної плати, якими є: орендна плата у грошовій формі; безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га на рік.

Таким чином сторони укладаючи договори оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову, які є самостійними формами та підлягають виплаті.

Пункт 3 частини 1 статті 3 ЦК України визначає однією з загальних засад цивільного законодавства - свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст.6 ЦК України).

Частиною 1 статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Системний аналіз наведених вище норм закону, дає суду підстави для розірвання договору оренди, в тому числі, в зв`язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати, визначеної договором у формі оранки та культивації присадибної ділянки Орендодавця, безкоштовної поставки соломи до садиби позивача.

Суду, в силу ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів виконання Відповідачем-2 таких істотних умов договору.

Аргументи наведенні Відповідачем - 2 у відзиві на позовну заяву з приводу того, що оранка та культивація присадибних ділянок орендодавців не входить ні до однієї з форм орендної плати, передбачених договором, а є додатковою безкоштовною послугою, суд відхиляє, оскільки зазначені обставини спростовуються змістом самих договорів та положеннями статті 15 та розділу 3 Закону України «Про оренду землі».

Крім того, суд критично відноситься до доводів Відповідача - 2 стосовно того, що додані Позивачем до позовної заяви копії письмових заяв не мають статусу поданих, у зв`язку з відсутністю на них вхідного номеру Товариства та дати їх прийняття, оскільки в судовому засіданні представник Відповідача - 2 належними та допустимими доказами не довів суду, що в Товаристві є уповноважений відділ або принаймні відповідальна особа, яка отримує зазначені письмові заяви та реєструє їх у відповідності до норм Законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку про систематичне невиконання зобов`язань передбачених Договором орендної плати в частині оранки та культивації земельної ділянки, поставки соломи, що також являється підставою для задоволення позову в цій частині та розірвання договору оренди, укладеного між сторонами.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд керується наступними нормами процесуального закону.

Так, частинами 1,2 статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При подачі позову ОСОБА_1 сплатив на користь держави судовий збір у розмірі 992,00 гривні (а.с. 1), який, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Згідно до положень ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно ч.ч.1,2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Разом з тим склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані наступні документи: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимог.

Позивачем не подано доказів понесених витрат на правничу допомогу, а тому у стягненні судових витрат в цій частині належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-82, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агро-Віта 2000", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" про розірвання договору оренди землі, - задовольнити частково.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 4,800 га (кадастровий номер 1223284500:02:006:0119), без номеру від 10 березня 2012 року, зареєстрований за № 12232845000-342 від 24 жовтня 2012 року, з урахуванням змін та доповнень викладених у Додатковій угоді без номеру від 25 жовтня 2016 року та Додатковій угоді № б/н від 20 березня 2019 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі № б/н від 10 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма «Агро-Віта 2000» (код ЄДРПОУ 35601700), яке в подальшому безоплатно відступило свої права та обов`язки Новому Орендареві - Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» (код ЄДРПОУ 41102163).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Агрофірма "Агро-Віта 2000" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 гривень (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Аграрне підприємство "Придніпровське" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 гривень (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Реквізити сторін:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Агро-Віта 2000", код ЄДРПОУ 35601700, адреса місцезнаходження: 512300, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, 10.

відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське", код ЄДРПОУ 41102163, адреса місцезнаходження: 512300, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Лесі Українки, 10.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. В. Сорока.