Постанова

від 15.11.2023 по справі 183/5820/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8347/23 Справа № 183/5820/22 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Канурна О. Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Канурної О.Д.,

суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Паромової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агро-Віта 2000», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди землі, (суддя першої інстанції Сорока О.В..), -

В С Т А Н О В И В:

Увересні 2022року позивач ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» та ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» на предмет розірвання Договір оренди земельної ділянки площею 4,800 га (кадастровий номер 1223284500:02:006:0119) без номеру від 10 березня 2012 року, зареєстрований за № 12232845000-342 від 24 жовтня 2012 року, з урахуванням змін та доповнень, викладених у Додатковій угоді без номеру від 25 жовтня 2016 року та Додатковій угоді № б/н від 20 березня 2019 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі № б/н від 10 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма «Агро-Віта 2000», яке в подальшому безоплатно відступило свої права та обов`язки Новому Орендареві - Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Агро-Віта 2000» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» з кожного окремо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі по 6825,00 грн. та витрат по сплаті судового збору по 496,20 грн.

В огрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 052061, виданого Новостепанівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області 30 листопада 2001 року, на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 4,800 га, кадастровий номер 1223284500:02:006:0119, що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

10 березня 2012 року між позивачем та ТОВ АФ «Агро-Віта 2000» було укладено договір оренди земельної ділянки, без номеру, який було зареєстровано у Відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області за реєстраційним № 12232845000-342 від 24 жовтня 2012 року.

У відповідності до п. 1, 2, 2.1, 2.2, 4 Договору, позивач надав ТОВ АФ «Агро-Віта 2000» у строкове, платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,800 га, кадастровий номер 1223284500:02:006:0119, яка розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, терміном на сім років.

Пунктом 3 Договору сторони погодили нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 125046,00 грн.

Відповідно до п. 5 Договору, ТОВ АФ «Агро-Віта 2000» зобов`язався сплачувати позивачеві щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 4,0 відсотка від грошової оцінки землі, що становить 5002,00 грн. за один рік, а також проводити безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби позивача, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га і сплатити за позивача податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку встановленому законодавством.

Крім того, орендар зобов`язався надати орендодавцю матеріальну допомогу на поховання члена його сім`ї у розмірі та в порядку, установленому орендодавцем. Строк сплати орендної плати до 31 грудня поточного року.

25 жовтня 2016 року між позивачем та ТОВ АФ «Агро-Віта 2000» було укладено Додаткову угоду без номеру до Договору оренди земельної ділянки, за змістом якої сторонами було вирішено: продовжити термін дії Договору до 31 грудня 2026 року та збільшити розмір орендної плати у грошовій формі, а саме у розмірі 6,5 відсотків від грошової оцінки землі, що становить 12235,63 грн., а також визначено, що на підставі попередньої заяви орендодавця, Орендар проводить безкоштовну поставку 1 тонни соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га в територіальних межах орендаря, та сплачує за орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством.

20 березня 2019 року між ОСОБА_1 , ТОВ АФ «Агро-Віта 2000» та ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» було укладено Додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди).

За інформацією позивача, додатковою угодою від 20 березня 2019 року було змінено орендаря на ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське», а також змінено строк дії договору оренди земельної ділянки змінено до 31 грудня 2026 року зі щорічною орендною платою у грошовій формі у розмірі 7,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 18437,85 грн., а також визначено обов`язок орендаря проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснювати безкоштовну оранку та культивацію присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем та сплачує за орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством України.

Позивач підтверджує підписання ним даної Додаткової угоди від 20 березня 2019 року, оскільки був вимушений її підписати тому що ТОВ АФ «Агро-Віта 2000» відмовлявся сплачувати заборгованість по орендній платі, а також надавати послуги з безкоштовного обробітку присадибної ділянки та поставки соломи і наполягав на переукладенні договору з новим орендарем - ТОВ «АП «Придніпровське», яке, в свою чергу, обіцяло погасити всю наявну заборгованість по договору та в подальшому належним чином виконувати договірні зобов`язання в частині повноти та своєчасності сплати орендної плати, як у грошовій формі, так і здійснювати оранку та культивацію присадибної ділянки із завезенням соломи. При цьому відповідачі зазначали, що у разі відмови позивача від передачі прав орендаря за договором оренди до ТОВ «АП «Придніпровське», орендну плату ТОВ АФ «Агро-Віта 2000» як за попередні роки, так і за наступні позивачеві виплачувати не буде.

В подальшому позивач з`ясував, що ані відповідач ТОВ АФ «Агро-Віта 2000», ані відповідач ТОВ «АП «Придніпровське» орендну плату у встановленому договором та додатковими угодами виплачувати не збирались та досі не виплатили та є наявна заборгованість за період з 2018 року по 2021 рік.

Позивачем неодноразово подавались відповідачеві заяви про виплату орендної плати як у грошовій формі, так і в натуральній та відробітковій, однак відповідач жодного разу відповіді та послуг не надавав.

Позивач також зазначає, що відповідач ТОВ АФ «Агро-Віта 2000», як податковий агент, у період з 2012 року по 2019 рік, в порушення умов п.5 спірного договору оренди, нараховував та сплачував податки з доходів фізичних осіб, у тому числі і з частково нарахованої за цей період позивачеві орендної плати, враховуючи, що умовами договору передбачено тільки обов`язок сплати орендарем такого податку, а тому орендну плату у грошовій формі у розмірах, встановлених спірним договору, позивач повинен був отримувати у показчику «брутто-дохід».

Разом з цим, за доводами позивача, відповідачем ТОВ «АП «Придніпровське» за період 2018-2021 років включно також не виконуються взяті на себе зобов`язання щодо безкоштовної поставки 1 тони грубих кормів (соломи) до садиби орендодавця, а також не надаються послуги по обробітку присадибної земельної ділянки орендодавця (оранка та культивація).

З моменту укладення договору і впродовж до 2017 року ТОВ АФ «Агро-Віта 2000» регулярно надавались послуги по обробітку землі та поставки соломи, а з 2018 року такі послуги припинились, що вкрай важливо для позивача, який має підсобне господарство та присадибну ділянку для ведення особистого селянського господарства, на якій вирощує сільськогосподарську продукцію для власного споживання та реалізації її надлишків.

Позивач неодноразово звертався до відповідача ТОВ АФ «Агро-Віта 2000» щодо погашення заборгованості та компенсування витрат позивача по обробітку землі та поставці соломи, але відповідач відмовив, посилаючи на відсутність фінансів, а відповідно до додаткової угоди від 20 березня 2019 року, що підписана між позивачем, ТОВ АФ «Агро-Віта 2000» та ТОВ «АП «Придніпровське», останнє, як новий орендар, також наявної заборгованості не погасив, послуг з культивації присадибної земельної ділянки не надав, солому не поставив.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агро-Віта 2000», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди землі, задоволені частково.

Розірвано Договір оренди земельної ділянки площею 4,800 га (кадастровий номер 1223284500:02:006:0119), без номеру від 10 березня 2012 року, зареєстрований за № 12232845000-342 від 24 жовтня 2012 року, з урахуванням змін та доповнень викладених у Додатковій угоді без номеру від 25 жовтня 2016 року та Додатковій угоді № б/н від 20 березня 2019 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі № б/н від 10 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма «Агро-Віта 2000», яке в подальшому безоплатно відступило свої права та обов`язки Новому Орендареві - Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність Агрофірма «Агро-Віта 2000» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність Аграрне підприємство «Придніпровське» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач - ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» звернулося до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що судом першої інстанції не з`ясовано об`єктивно та всебічно фактичні обставини справи, з чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, порушивши норми як процесуального, так і матеріального права, зазначивши про те, що дійсно 10 березня 2012 року між позивачем та ТОВ «Агро-Віта 2000» укладено договір оренди земельної ділянки, де п.5 визначалось, що орендна плата у грошовій формі у розмірі 4% від грошової оцінки землі, буде становити 5002,00 грн., а п.4 договору визначено строк укладання договору строком на 7 років.

25 жовтня 2016 року між позивачем та тим же підприємством укладено додаткову угоду, де згідно п.4 строк дії договору зазначено до 31 грудня 2026 року, а п.5 договору визначалось, що орендна плата у грошовій формі у розмірі 6,5% від грошової оцінки землі, буде становити 12235,63 грн., також орендар буде проводити безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця, здійснювати оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га на підставі попередньої заяви орендодавця.

20 березня 2019 року між позивачем та ТОВ «Агро -Віта 2000», ТОВ «АП «Придніпровське» укладена додаткова угода, згідно якої ТОВ «АП «Придніпровське» з 2019 року є новим орендарем спірної земельної ділянки та до п.4 внесено зміни щодо розміру відсотків, які сплачуватимуться орендною платою у грошовій формі, що становить 18437,85 грн., а також новий орендар зобов`язався проводити безкоштовне завезення соломи до садиби орендаря та здійснювати безкоштовну оранку та культивацію в строк дії договору до 31 грудня 2026 року.

Апелянт зазначає, що, змінивши умови договору, послуги орендаря з безкоштовної оранки і культивації присадибної земельної ділянки орендодавця та поставка йому соломи є додатковою угодою, що передбачає подання письмової заяви орендодавцем. Крім того, такі послуги не є платою та не оцінені у грошовому еквіваленті умовами договору.

На думку апелянта, суд першої інстанції, застосувавши висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладені у постанові 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, не врахував, що предметом розгляду справи був договір оренди земельної ділянки, до умов якого не входило надання послуг з безкоштовної поставки соломи, оранки та культивації присадибної ділянки орендодавця на підставі поданої письмової заяви, що потребує активних дій з боку саме позивача і тільки у разі відмови відповідача від виконання послуг можна вважати умови договору порушеними, однак позивач не звертався із заявами про надання послуг щодо оранки, культивації та безкоштовної поставки соломи до його садиби, а заяви, що містяться у матеріалах справи, то форма викладення, дати та характер заяв свідчить лише про те, що ці заяви до підприємства не надавались, що судом першої інстанції не досліджувалось та не надавалась їм належна правова оцінка.

Також апелянт не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо допущення прострочення сплати орендної плати в грошовій формі та зазначає, що протягом 2019-2022 років ТОВ «АП «Придніпровське» орендна плата у грошовій формі належним чином сплачувалась позивачеві.

Так, судом першої інстанції не досліджувались суми, які сплачені позивачеві відповідачем, при цьому, строк виплати орендної плати встановлено договором до 31 грудня поточного року. За 2019 рік відповідачем сплачено орендну плату в загальному розмірі 21574,51 грн., а з урахуванням встановленої додатковою угодою розміру у 18437,85 грн., відповідач має переплату у 3136,66 грн.; за 2020 рік сплачено 15153,35 грн., а 2022 рік не є спірним, оскільки позивач не висував вимог у позовній заяві за цей рік, тому судом не повинні бути враховані сплачені суми за 2022 рік, з чого належить встановити, що є незначна недоплата у 2021 році в сумі 3284,50 грн., що не може вважатись систематичним порушення умов договору оренди земельної ділянки, в розумінні п. «д» ст. 141 Земельного Кодексу України та підставою для припинення користування орендарем земельною ділянкою.

На цій підставі апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року витребовано цивільну справу № 183/5820/22 у Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

11 вересня 2023 року цивільна справа надійшла до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ «АП «Придніпровське».

Копію ухвали та апеляційної скарги сторонам судом надсилалось поштою 15 вересня 2023 року (а.с.115).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 вересня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «АП «Придніпровське» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2023 року призначено до розгляду по суті на 13 год. 20 хв. на 15 листопада 2023 року.

Копію ухвали та судові повістки направлено сторонам поштою 25 вересня 2023 року (а.с.118).

ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Агро-Віта 2000», своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористались та відзивів на апеляційну скаргу не подавали.

В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 15 листопада 2023 року позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до статті 130 ЦПК України, що підтверджується довідкою Укрпошти (а.с. 120).

В судове засідання Дніпровського апеляційного суду 15 листопада 2023 року представник відповідача - ТОВ «Агрофірма «Агро-Віта 2000» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 121).

Заслухавши головуючого суддю, вислухавши пояснення представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» - адвоката Руднєву І.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно достатті 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженів судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.

Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процессуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Із матеріалів справи вбачається, що у відповідності до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 052061, виданого 30 листопада 2001 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,800 га, що розташована на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 13).

Згідно із договором оренди земельної ділянки без номеру від 10 березня 2012 року, що був укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою «Агро-Віта 2000», зареєстрований за № 12232845000-342 від 24 жовтня 2012 року, Орендодавець ОСОБА_1 передав, а Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агро-Віта 2000» прийняв в оренду земельну ділянку площею 4,800 га, яка належала орендодавцю на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії І-ДП № 052061 від 30 листопада 2001 року.

Пунктом 3 Договору сторони погодили нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 125 046,00 грн..

Відповідно до п. 5 Договору - відповідач ТОВ «Агрофірма «Агро-Віта 2000» зобов`язався сплачувати позивачеві щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 4,0 відсотка від грошової оцінки землі, що становить 5002,00 грн. за один рік, а також проводити безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби позивача, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га і сплатити за позивача податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку встановленому законодавством. Крім того, орендар зобов`язався надати орендодавцю матеріальну допомогу на поховання члена його сім`ї у розмірі та в порядку, установленому орендодавцем.

Строк видачі орендної плати до 31 грудня поточного року (а.с. 14-15).

25 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою «Агро-Віта 2000» було укладено Додаткову угоду без номеру до Договору оренди земельної ділянки, відповідно до умов якої продовжено термін дії Договору до 31 грудня 2026 року (п. 1.1) та збільшено розмір орендної плати у грошовій формі, а саме у розмірі 7 відсотків від грошової оцінки землі, що становить 12235,63 грн. (п. 1.1, 1.2), а також визначено, що Орендар проводить безкоштовну доставку соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. та сплачує за орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством (а.с. 17).

20 березня 2019 року між ОСОБА_1 , ТОВ АФ «Агро-Віта 2000» та ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» укладено додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі № б/н від 10.03.2012 року (а.с. 19).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 20 березня 2019 року, зі згоди орендодавця Орендар передає, а Новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони орендаря, передбачені в договорі оренди.

Відповідно до п. 4.1 вказаної вище угоди, сторони домовились внести зміни в п. 4. розділу «Строк дії договору» та викласти його в наступній редакції: «Договір діє до 31 грудня 2026 року, але в будь-якому випадку даний договір та право оренди за даним договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем».

Відповідно до п. 4.2 вказаної вище угоди, сторони домовились внести зміни в абзац 1 п. 5 Договору, розділу «Орендна плата» та викладено його в наступній редакції: за користування вказаною в Договорі земельною длянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі в розмірі 7,5 % від грошової оцінки землі та становить 18437,85 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га у територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем та сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством України (а.с. 19).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції послався на те, що сторони укладаючи договори оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову, які є самостійними формами та підлягають виплаті і вважав доведеним той факт, що матеріали справи не містять доказів виплати орендної плати у відробітковій та натуральній формі за обома договорами, розмір цих видів орендної плати, визначених позивачем у позові; неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати у встановлені договором оренди строки також є порушенняи умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції Дніпровський апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається із частини 1 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною 3 вказаної вище статті, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 3 вказаної вище статті передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Як вбачається із частини 1 статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції послався на ст. 21, 22 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладання Договору, що втратила чинність у 2015 році на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015 року і не врахував, що відповідно до п. 4.2 додаткової угоди від 20 березня 2019 року, сторони домовились внести зміни в абзац 1 п. 5 договору, розділу «Орендна Плата» та викласти його в наступній редакції: «п. 5 За користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5 % (сім цілих п`ять десятих) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 18437,85 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем та сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством України».

Законом України від 12.02.2015 року № 191-VIII статтю 22 Закону України «Про оренду землі» викладено в новій редакції, відповідно до якої орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Оскільки позивач не довів обставин подачі заяв до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснення безкоштовної оранки та культивації присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 га, в територіальних межах Орендаря, висновок суду першої інстанції про систематичну несплату відповідачем орендної плати, визначеної договором у формі оранки та культивації присадибної ділянки Орендодавця, безкоштовної поставки соломи до садиби позивача, є необґрунтованим.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбаченихстаттями 24і25цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Частиною 1 статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Із інформаційної довідки (розрахунку) вбачається, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» за 2019 2022 роки здійснювало позивачу виплату орендної плати (а.с. 48), тому підстав для розірвання Договору оренди земельної ділянки площею 4,800 га (кадастровий номер 1223284500:02:006:0119), без номеру від 10 березня 2012 року, немає.

На підставі викладеного вище, Дніпровський апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що за подання апеляційної скарги відповідачем ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» за подання апеляційної скарги сплачено 1488,60 грн. (а.с. 107), які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» задовольнити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2023 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Агро-Віта 2000», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди землі, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» (ЄДРПОУ 41102163) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 60 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська

О.В.Халаджи

Повний текст судового рішення складений 20 листопада 2023 року

Суддя: О.Д.Канурна