Рішення

від 01.03.2022 по справі 521/14401/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/14401/21

Провадження №2/521/1124/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2022 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя - Плавич І.В.,

секретар судового засідання - Дукіна Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовною заявою Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 15.10.2008 року між кредитною спілкою «Одеського інституту інженерів морського флоту» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за яким ОСОБА_2 отримав кредит на суму 17600 грн. строком на 12 місяців.

19.01.2016 року апеляційним судом Одеської області винесено рішення про стягнення з ОСОБА_1 84480 грн.

Станом на 01.02.2021 року заборгованість повністю не сплачена.

Просить стягнути з відповідача плату за користування кредитом за період з 15.02.2016 року по 16.02.2019 року у розмірі 166440 грн. (152 грн. х 1095 днів).

У судове засідання представник ОСОБА_3 , діючий в інтересах Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів» не з`явився, але надав до суду письмову заяву, згідно якої просив суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлені належним чином, поважних причин неявки суду не представив. Відзив у визначений судом строк не подав. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справи у відсутності відповідача згідно вимог ч. 3 ст. 223 ЦПК.

Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 15 жовтня 2008 року між КС "Одеський інститут інженерів морського флоту" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у тимчасове користування на строк до 15.10.2009 року грошові кошти у сумі 17600,00 грн.

Позивач, зі своєї сторони, зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, однак відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Відповідно до умов кредитного договору дата остаточного повернення кредиту та процентів відповідно до кредитного договору -15.10.2009р.

Оскільки відповідачі належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконували належним чином, КС «Одеського інституту інженерів морського флоту» звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19.01.2016 року апеляційну скаргу Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» задоволено частково.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2015 року скасовано.

Позов Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» до ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» заборгованість по кредитному договору у сумі 17600 грн., проценти за користування кредитними коштами у сумі 66880 грн., а всього - 84480 грн.

У решті позову Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» до ОСОБА_1 та у позові до ОСОБА_4 відмовлено.

Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1267 грн. 20 коп.

Стягнуто з Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» на користь держави судовий збір у сумі 4213 грн. 80 коп.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, посилається на те, що станом на 01.02.2021 року вищезгадане рішення суду відповідачем не виконане, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачені, тому вважає, що кредит знаходиться у користуванні відповідачів та просить стягнути з останніх відсотки як плату за користування цими кредитними коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема ст. 559 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз`яснено, що зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст. ст. 526, 599 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії кредитного договору, укладеного між кредитною спілкою та відповідачем ОСОБА_1 закінчився 15.10.2009 року. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19.01.2016 року стягнуто з відповідача заборгованість по кредиту.

Таким чином, оскільки ухвалено судове рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки тощо поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

Відповідно з моменту закінчення строку дії договору припиняються кредитні зобов`язання за кредитним договором, а залишаються виключно боргові зобов`язання по сплаті боргу, визначеного судовим рішенням, тобто позивач має право виключно на відшкодування інфляційних втрат та трьох процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічні правові позиції, викладені в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.12.2014 року по справі № 6-35797св14 (номер в реєстрі 41945348), від 17.12.2014 року по справі №6-35797св14 (номер в реєстрі 42008405), від 14.01.2015 року по справі №6-41128св14 (номер в реєстрі 42369897), від 21.01.2015 року по справі № 6-42315св14 (номер в реєстрі 42421248).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для нарахування відсотків за користування кредитними коштами, оскільки строк дії кредитного договору закінчився 15.10.2009 року та кредитні правовідносини між сторонами припинились, а існують виключно боргові зобов`язання по сплаті боргу, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог кредитної спілки.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи, керуючись вищевикладеним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Одеського інституту інженерів».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 223, 259, 264, 275, 280, 284, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовної заяви кредитної спілки «Одеського інституту інженерів морського флоту» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:

Позивач: Кредитна спілка «Одеського інституту інженерів морського флоту» (ЄДРПОУ 26249168, 65045, м. Одеса, вул. Успенська, 115/117).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Суддя: І.В. Плавич