Постанова

від 19.07.2023 по справі 911/1546/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2023 р. Справа№ 911/1546/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - Грищенюк Д.І.

відповідача - Руденко Л.Д.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" та Фізичної особи-підприємця Костюри Віталія Олександровича

на рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2023 р. (повний текст складено 03.04.2023 р.)

у справі № 911/1546/22 (суддя - Резніченко О.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни"

до Фізичної особи-підприємця Костюри Віталія Олександровича

про стягнення 322654,19 грн

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Костюри Віталія Олександровича про стягнення 322654,19 грн заборгованості за договором про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів № 011021 від 01.10.2021 р., з яких: 289296,08 грн основного боргу, 2902,62 грн неустойки, 29026,20 грн пені та 1429,29 грн 3% річних.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів № 011021 від 01.10.2021 р. та не повернув сплачені позивачем кошти в якості авансу.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.03.2023 р. у справі № 911/1546/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Костюри Віталія Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" 289296,08 грн основного боргу, 594,44 грн 3% річних, 2892,96 грн неустойки; в частині стягнення 13,66 грн неустойки, 29026,20 грн пені, 834,85 грн 3% річних відмовлено; судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 448,06 грн та 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов`яни".

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що акт приймання-передачі не був наданий ним до суду першої інстанції, у зв`язку з тим що був підписаний між ним та адвокатським об`єднанням 30.03.2023 р., тобто після винесення рішення судом першої інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" у справі № 911/1546/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 911/1546/22.

До суду 08.05.2023 р. надійшли матеріали справи № 911/1546/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 р. відкрито провадження у справі № 911/1546/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" та призначено до розгляду на 14.06.2023 р.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець Костюра Віталій Олександрович подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач вказує на те, що при отриманні транспортних засобів для ремонту ним здійснювалась фотозйомка автомобілів та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, при цьому факт проведення ремонтних робіт за договором підтверджується замовленням відповідачем у ТОВ «Карсервіс Груп» запчастин для транспортних засобів.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Костюри Віталія Олександровича у справі № 911/1546/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Костюри Віталія Олександровича на рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 911/1546/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 р. відкрито провадження у справі № 911/1546/22 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Костюри Віталія Олександровича, об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни", Фізичної особи-підприємця Костюри Віталія Олександрович в одне апеляційне провадження для спільного розгляду та призначено до розгляду на 14.06.2023 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2098/23 від 13.06.2023 р. у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1546/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 р. апеляційні скарги у справі № 911/1546/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 р. справу № 911/1546/22 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни", Фізичної особи-підприємця Костюри Віталія Олександровича на рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2023 р. прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 р. розгляд справи № 911/1546/22 відкладено до 11.07.2023 р.

Через систему "Електронний суд" 06.07.2023 р. від Фізичної особи-підприємця Костюри Віталія Олександровича надійшло клопотання про участь представника Руденко Л.Д. за обліковим записом ІНФОРМАЦІЯ_1 у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 р. задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Костюри Віталія Олександровича про участь у судових засіданнях у справі № 911/1546/22 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 11.07.2023 р. було оголошено перерву до 19.07.2023 р. після надання представниками сторін усних пояснень по суті апеляційних скарг.

У судовому засіданні 19.07.2023 р. представники сторін надали додаткові усні пояснення по суті апеляційних скарг.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.10.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" (далі - замовник) та Фізичною особою-підприємцем Костюрою Віталієм Олександровичем (далі - виконавець) було укладено договір № 011021 про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується виконати роботи (надати послуги) з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, їх складових частин та систем (далі по тексту - роботи, послуги), а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та сплатити їх вартість на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п. 2.2 договору роботи виконуються відповідно до наряд-замовлення, в якому зазначаються наступні умови: а) детальний перелік робіт та їх вартість; б) повний перелік (найменування виробника, марка, модель, артикул) та вартість запасних частин, деталей та допоміжних матеріалів; в) перелік деталей та матеріалів, наданих для виконання робіт замовником; г) строки (термін) виконання робіт; д) гарантійний строк якості на запасні частини та виконані роботи.

Як передбачено п. п. п. 3.1 - 3.3 договору, роботи, виконані виконавцем, приймаються замовником шляхом підписання акту виконаних робіт (наданих послуг). Виконавець протягом 3 робочих днів з моменту закінчення виконання робіт зобов`язаний підготувати та подати на підпис замовнику акт виконаних робіт (наданих послуг); сертифікати якості (відповідності) на встановлені запасні частини та деталі, у разі вимоги замовника. Замовник не пізніше 5 робочих днів від дня отримання акту виконаних робіт (наданих послуг) зобов`язаний або підписати і направити виконавцю підписаний акт виконаних робіт, або надати мотивовану відмову щодо приймання виконаних робіт із зазначенням необхідних доопрацювань (усунення недоліків, дефектів тощо) та вказуванням строку на таке доопрацювання та інших умов. Строки, встановлені замовником щодо усунення недоліків (дефектів), є для виконавця обов`язковими. Виконавець зобов`язаний виправити вказані у мотивованій відмові недоліки, інакше роботи вважаються невиконаними, а замовник відповідно має право на вибір: не приймати такі роботи; вимагати повернення попередньо сплачених коштів в повному розмірі; вимагати відшкодування завданих збитків та понесених витрат; сплати штрафних санкцій; затримати подальші платежі до моменту усунення виконавцем недоліків (дефектів).

У відповідності до п. п. 6.3, 6.6 договору замовник сплачує виконавцю вартість визначених робіт (в т.ч. запасних частин, деталей, розхідних матеріалів, паливно-мастильних матеріалів) протягом 15 календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт (наданих послуг) на підставі виставленого згідно такого акту рахунку-фактури. Будь-які грошові кошти, що були перераховані замовником на банківський рахунок виконавця до моменту оформлення та підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на таку суму, є такими, що перераховані як авансовий платіж (попередня оплата).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 р., а в частині виконання гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання.

22.02.2022 р. на виконання умов укладеного договору позивач перерахував відповідачу 290262,00 грн, як авансовий платіж (попередня оплата) на підставі рахунків відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- платіжне доручення № 9454688852 від 22.02.2022 р. на суму 61540,00 грн згідно з рахунком № 26 від 14.02.2022 р.;

- платіжне доручення № 9454688849 від 22.02.2022 р. на суму 98055,00 грн згідно з рахунком № 27 від 14.02.2022 р.;

- платіжне доручення № 9454688850 від 22.02.2022 р. на суму 81415,00 грн згідно з рахунком № 28 від 14.02.2022 р.;

- платіжне доручення № 9454688851 від 22.02.2022 р. на суму 49252,00 грн згідно з рахунком № 29 від 14.02.2022 р.

Позивач посилається на те, що роботи, зазначені у рахунках-фактурах від 14.02.2022 р., відповідачем не виконані, акти виконаних робіт відповідно до умов укладеного договору між сторонами не підписані.

Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2022 р., у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні із 24.02.2022 р. було введено воєнний стан.

Відповідно до п. 8.4 договору, у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 календарних днів, кожна із сторін має право розірвати цей договір, письмово попередивши про це іншу сторону. У разі здійснення замовником попередньої оплати виконавець повертає замовнику всю суму таких коштів протягом трьох банківських днів з дня направлення повідомлення про розірвання цього договору.

За змістом п. 9.3 договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати даний договір, попередньо повідомивши про це виконавця за 5 робочих днів.

14.06.2022 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 55, в якому повідомив останнього про те, що керуючись п. 9.3 укладеного договору, вважає договір № 011021 від 01.10.2021 р. розірваним з 19.06.2022 р.

Також 14.06.2022 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 54 з вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 290262,00 грн.

Відповідно до витягу з онлайн сервісу Укрпошти про відстеження поштових пересилань вказані листи були отримані відповідачем 22.06.2022 р.

У відповідь 28.07.2022 р. відповідач повернув позивачу 965,92 грн попередньої оплати.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, неналежним чином виконав умови укладеного договору в частині повернення авансового платежу за невиконані роботи, у свою чергу відповідач вважає, що ним були виконані роботи щодо транспортних засобів та складені акти здачі-прийняття робіт № 101-103 та № 84-89 на загальну суму 289296,08 грн, однак позивач вказані акти не підписав.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

На підтвердження факту виконання робіт відповідачем надано акти здачі-прийняття робіт № 101-103 та № 84-89 на загальну суму 289296,08 грн.

Однак, зі змісту вказаних актів вбачається, що вони не підписані представниками обох сторін, а також не зазначено, на підставі якого договору надавались послуги, проте міститься посилання на рахунки на оплату № № 8, 9, 10, 11, 54, 55 від 16.02.2022 р.

04.08.2022 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 67 про відмову підписати акти здачі-прийняття робіт № № 101-103 та № 84-89 на загальну суму 289296,08 грн у зв`язку з невиконання робіт за умовами укладеного договору.

Так, у поданих відповідачем актах міститься посилання на інші рахунки, ніж ті, які зазначалися позивачем у позові, та які були оплачені позивачем.

Зокрема, у актах здачі-приймання робіт, наданих відповідачем, як підставу виконання робіт зазначено рахунки на оплату № № 84 - 89 та № № 101 - 103 від 22.02.2022 р., в той час як позивач обґрунтовує свої вимоги фактом оплати рахунків № № 26 - 29 від 14.02.2022 р.

Отже відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання ним робіт на підставі сплачених позивачем рахунків № № 26 - 29 від 14.02.2022 р. за договором про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів № 011021 від 01.10.2021 р.

Також скаржник посилається на те, що наданий позивачем автомобіль для ремонту НОМЕР_1 та причеп НОМЕР_2 були повернуті відповідачем позивачу, однак через пожежі, руйнування та обстріли з різних видів озброєння, авіаційних та ракетних ударів по місцю виконання договору значна частина документації була втрачена, що підтверджується актом про пожежу від 22.04.2022 р., витягом з ЄРДР номер кримінального провадження 42022112200000306 від 14.04.2022 р. та фото зруйнованого приміщення, де зберігалася документація.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вказаними доказами не підтверджується факт передачі відповідачем позивачу автомобіля НОМЕР_1 та причепу НОМЕР_2 , оскільки з наданих відповідачем фотографій транспортних засобів та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів неможливо встановити час, дату та місце їх виконання, а також виконання самих ремонтних робіт за умовами укладеного договору.

Так, умовами укладеного договору передбачено порядок виконання робіт (надання послуг), які розпочинаються зі складання та підписання відповідачем і позивачем наряду-замовлення та після їх завершення - акту приймання-передачі виконаних робіт.

Також з матеріалів справи вбачається, що власником знищеного об`єкту є ОСОБА_1 , орендарем Товариство з обмеженою відповідальністю «Карсервіс Груп», а суборендарем - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВО Гідравліка».

Однак з поданих відповідачем доказів на підтвердження знищення об`єкту, де здійснювався ремонт автомобіля, відсутня інформація про відповідача та про його втрачені документи внаслідок пожежі, що позбавляє можливості визнати їх належними доказами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 3 зазначеної норми визначає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як передбачено п. 8.4 договору, у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 календарних днів, кожна із сторін має право розірвати цей договір, письмово попередивши про це іншу сторону. У разі здійснення замовником попередньої оплати виконавець повертає замовнику всю суму таких коштів протягом трьох банківських днів з дня направлення повідомлення щодо розірвання цього договору.

Згідно з п. 9.3 договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати даний договір, попередивши про це виконавця за 5 робочих днів.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що у позивача виникло право на односторонню відмову від договору на підставі п. 9.3 договору.

Відповідно до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже обов`язок повернути суму попередньої оплати виник у відповідача у 7-миденний строк з моменту отримання ним претензії № 54 від 14.06.2022 р. та повідомлення № 55 від 14.06.2022 р., тобто з 30.07.2022 р. (дата отримання листів відповідачем - 22.07.2022 р.).

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт виконання робіт за договором, в той час як позивачем надано докази на підтвердження ним сплати суми авансу, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 289296,08 грн попередньої оплати за договором про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів № 011021 від 01.10.2021 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2902,62 грн неустойки та 29026,20 грн пені за період з 25.06.2022 р. по 27.07.2022 р.

Відповідно до п. 7.2 договору виконавець за вимогою замовника зобов`язаний сплатити неустойку у розмірі 1% від вартості робіт за весь період прострочення зобов`язання у випадку порушення строків (терміну) виконання робіт (початку виконання робіт, виконання етапів робіт, завершення виконання робіт строків закінчення виконання робіт).

Згідно з п. 7.3 договору за порушення строку повернення попередньо сплачених грошових коштів, в порядку та на умовах визначених даним договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 3% від вартості несвоєчасно перерахованих коштів за кожен день прострочення зобов`язання але не більше 10% вартості невиконаного збов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як передбачено ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як було встановлено вище, факт прострочення виконання зобов`язання щодо повернення авансового платежу (попередньої оплати) у відповідача виник з 30.07.2022 р., в той час як позивачем нараховано пеню з 25.06.2022 р. по 27.07.2022 р., тобто за період, у який ще не виникло у відповідача обов`язку з повернення грошових коштів.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 29026,20 грн пені за період з 25.06.2022 р. по 27.07.2022 р. не підлягає задоволенню.

Крім цього, з розрахунку позивача вбачається, що суму основного боргу складає 289296,08 грн, отже, нараховуючи неустойку у розмірі 2902,62 грн, позивачем допущено арифметичну помилку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки підлягає частковому задоволенню у розмірі 2892,96 грн (289296,08* 1% = 2892,96).

Також за неналежне виконання умов укладеного договору позивач нарахував та просить стягнути відповідача 1429,29 грн 3% річних за період з 25.06.2022 р. по 23.08.2022 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено вище, при здійсненні розрахунку 3% річних позивачем було допущено помилку у даті виникнення у відповідача прострочення грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, колегія суддів колегія суддів погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних на суму 594,44 грн за період з 30.07.2022 по 23.08.2022 р.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у від 15.04.2020 р. у справі № 199/3939/18-ц та від 09.06.2020 р. у справі № 466/9758/16-ц.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У відповідності до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:

- копію договору № 8/22 про надання правової допомоги від 01.08.2022 р.;

- копію додаткової угоди № 1 від 01.08.2022 р. до договору № 8/22 про надання правової допомоги від 01.08.2022 р.

При цьому, позивачем не надано акту виконаних робіт та детального опису робіт (наданих послуг).

Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 р. у справі № 638/7748/18.

Враховуючи те, що позивачем не було подано детального опису робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим суд не може визначити які саме роботи (послуги) надавались адвокатом, та пересвідчитись, що заявлені витрати та наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критеріям реальності та співрозмірності таких витрат, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40000,00 грн.

Доводи апеляційних скарг наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2023 р. у справі № 911/1546/22 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" та Фізичної особи-підприємця Костюри Віталія Олександровича не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за їх подання покладаються на скаржників.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" та Фізичної особи-підприємця Костюри Віталія Олександровича залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 29.03.2023 р. у справі № 911/1546/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов`яни" та Фізичну особу-підприємця Костюру Віталія Олександровича.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 31.07.2023 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран