Рішення

від 10.07.2023 по справі 908/1849/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/150/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2023 Справа № 908/1849/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1849/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Підйомспецтехніка (вул. Лешко-Попеля, буд. 13, прим. 2-18 м. Дніпро, 49005, ідентифікаційний код 33328023)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат (вул. Теплична, буд. 18, м. Запоріжжя, 69600, ідентифікаційний код 38983006)

про стягнення 623943,47 грн.

за участю представників:

від позивача: Кравченко С.І., адвокат, ордер серія АР № 11226871 від 29.05.2023

від відповідача: Кравченко Г.О., довіреність № 20 від 21.12.2022

СУТЬ СПОРУ:

05.06.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих. № 30/05-1 від 30.05.2023 (вх. № 2010/08-07/23 від 23.05.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Підйомспецтехніка до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат про стягнення 623 943,47 грн., які складаються з 374 333,24 грн. основного боргу за договором № 104 від 24.03.2021, 163380,27 грн. втрат від інфляції, 24110,84 грн. -3% річних та 62119,12 грн. пені.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05.06.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1849/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позов мотивовано заборгованістю ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат перед позивачем, що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору № 104 від 24.03.2021, на підставі якого ТОВ «ВО «Підйомспецтехніка» своєчасно виготовлено та поставлено ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" товар на загальну вартість 1 213 333,20 грн. Однак, вартість вказаної товару відповідач оплатив частково на суму 838 999,96 грн. Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар за Договором №104 від 24.03.2021 складає 374 333,24 грн. За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховано пеня у розмірі 62119,12 грн, 3% річних -24110,84 грн та 163380,27 грн. інфляції. Просить суд, на підставі ст. ст. 509, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193,199, 230 Господарського кодексу України, позов задовольнити. Також, позивач зазначив, що орієнтовний розрахунок судових витрат становить 9360,00 грн. сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу, попередній обсяг яких визначається в розмірі 60 000.00 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1849/23 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/150/23. Судове засідання для розгляду справи призначено на 27.06.2023 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 27.06.2023 відкладено розгляд справи на 10.07.2023 о 14 год. 00 хв.

28.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат надійшо відзив на позовну заяву, в якому відповідач не з вимогами щодо нарахування інфляції у розмірі 163380,27 грн та 24110,84 грн 3% річних та надано контррозрахунак, згідно якого інфляційні витрати складають 150645,61 грн , 3% річних -23856,37 грн. Щодо нарахування пені у розмірі 62119,12 грн., відповідач зазначає, що розрахунок не відповідає діючому законодавству, вважає що нарахування пені припинилося з 05.04.2022, а строк позовної давності із стягнення пені сплив 05.04.2023 і тому ТОВ «ЗТМК» заперечує проти стягнення пені у розмірі 62 119,12 грн. Також відповідач не погоджується із заявленим позивачем попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які понесені та які очікує понести ТОВ «Виробниче об`єднання «Підйомспецтехніка» в розмірі 60000,00 грн. та вважає судові витрати порівняно з ціною позову та складністю справи неспівмірними та достатньо завищеними. До того ж, позивачем всупереч приписів ч. 2, 3, 4 ст. 126 ГПК України не надано жодних доказів укладеного між позивачем та адвокатом договору на надання правничої допомоги та доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

07.07.2023 позивачем на електронну пошту з КЕП подана суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що розрахунок 3% річних та індексації на індекс інфляції відповідає математичному порядку здійснення розрахунку 3% річних та індексації на індекс інфляції. Щодо нарахування пені, вважає що ним не пропущено строк позовної давності, встановлений ст. 258 ЦК України, оскільки відповідно до приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: « 12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Також відповідно до ст. 129 ГПК України позивачем не пропущено строк подання доказів понесення ним витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 10.07.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити. Також в судовому засіданні представник позивача, в порядку ст. 129 ГПК України, заявлено про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 20 000.00 грн. та про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

В засіданні 10.07.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

24.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Підйомспецтехніка» (Підрядник) укладено Договір № 104, за умовами якого (п. 1.1.) Підрядник зобов`язується у 2021 році виготовити та поставити Замовнику «Кожух», кресл. Ж 3108-01, код ДК 44210000-5 (Конструкції та їх частини), надалі - Товар, за ціною, яка зазначена у п. 3.1 цього Договору, а Замовник - прийняти Товар і оплатити Підряднику його вартість у строки та порядку, передбаченими цим Договором.

Відповідно до п. 3.1. ціна цього Договору становить 1 213 333,20 грн. (один мільйон двісті тринадцять тисяч триста тридцять три грн., 00 коп.), у тому числі: ПДВ 20222,20 грн.

Згідно розділу IV договору, Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30% вартості Товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання цього Договору на підставі виставлених рахунків (п. 4.1.). Після повідомлення про готовність Товару Замовник на протязі трьох робочих днів здійснює вхідний контроль Товару на складі Підрядника, із складанням двостороннього акту. Остаточний розрахунок у розмірі 70% за Товар здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання двостороннього акту вхідного контролю Товару з позитивним результатом на підставі виставленого Підрядником рахунку (п. 4.3.).

Замовник зобов`язаний (п. 6.1.) своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлений Товар (п.п. 6.1.1.).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 16.04.2021, у відповідності до пункту 4.1., відповідачем здійснено попередню оплату в розмірі 30% вартості Товару, що становить 363 999,96 грн.

ТОВ «ВО «Підйомспецтехніка» своєчасно виготовлено та поставлено ТОВ «ЗТМК» Товар загальною вартістю 1 213 333,20 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000052 від 20.09.2021 на суму 1213 333,20 грн. з ПДВ.

Отже, з урахуванням погодженого сторонами порядку оплати поставленого товару, кінцевий строк оплати за видатковою накладною № РН-0000052 від 20.09.2021 є 04.10.2021.

Таким чином, позивач поставив товар на загальну суму 1 213 333,20 грн., який був прийнято ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», але вартість товару Замовник оплатив частково на суму 838 999,96 грн., а саме:

- за платіжним дорученням №21-0003526 від 16.04.2021 у сумі 363 999,96 грн.;

- за платіжним дорученням №21-0011119 від 30.11.2021 у сумі 100 000,00 грн.;

- за платіжним дорученням №22-0000674 від 18.01.2022 у сумі 150 000,00 грн.;

- за платіжним дорученням №22-0001516 від 02.02.2022 у сумі 100 000,00 грн.;

- за платіжним дорученням №22-0003619 від 29.06.2022 у сумі 50 000,00 грн.;

- за платіжним дорученням №22-0003693 від 06.07.2022 у сумі 25 000,00 грн.;

- за платіжним дорученням №22-0003929 від 21.07.22 у сумі 50 000,00 грн.

Отже, заборгованість ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» перед ТОВ «ВО «Підйомспецтехніка» становить 374 333,24 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині оплати поставленого тродукції, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою від 27.03.2023 № 27/03/23 про оплату суми основного боргу, 3% річних, інфляції та пені протягом 7 днів.

Відповіді на письмову вимогу позивача не надано, заборгованість не погашена.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором в частині оплати товару стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Правовідносини між сторонами у справі врегульовані договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що відповідач без заперечень та зауважень прийнято за видатковою накладеною № РН-0000052 від 20.09.2021 товар на суму 1 213 333,20 грн. з ПДВ.

Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Факт порушення відповідачем зобов`язання з оплати товару є доведеним. Доказів оплати заборгованості в сумі 374333,24 грн. не надані.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 374333,24 грн. за договором № 104 від 24.03.2021.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Оскільки мало місце прострочення оплати вартості поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 62119,12 грн за загальний період з 05.10.2021 по 05.04.2022, на підставі п. 7.3. Договору, яким сторонами обумовлено, що у разі несвоєчасної оплати поставленого товару Замовник сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Однак пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 02 квітня 2020 року.

Заперечуючи проти позову в частині стягнення пені, відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності та вказує на те, що строк позовної давності щодо стягнення пені сплив 05.04.2023.

Відповідно до частини 1 статті 257, пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з положеннями пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був також введений в дію на підставі Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX з 2 квітня 2020 року.

Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» від 09.12.2020 № 1236 (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023 на всій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 року відмінено з 24 години00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.,

Відтак позивач не пропустив строк позовної давності по цій вимозі.

Таким чином, заперечення відповідача про неправомірне нарахування позивачем пені та заява про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності є необґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню.

Преамбулою Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір пені є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, а також не перевищує встановленого законом граничного розміру цієї штрафної санкції, позовна вимога про стягнення з відповідача 62119,12 грн є обґрунтованою та задовольняється судом.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати товару, позивач також просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 24110,84 грн, нарахованих у загальний період з 05.10.2021 по 29.05.2023 та інфляційних втрат у розмірі 163380,27 грн на відповідні суми прострочених платежів.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, позовна вимога про стягнення з відповідача відповідних сум також підлягає задоволенню.

Різниця нарахування 3% річних та інфляційного збільшення, що здійснена відповідачем у контррозрахунку виникла виключно через безпідставне виключення відповідачем при розрахунку 3% річних днів в які відбулась часткової оплата відповідачем заборгованості. А при розрахунку індексації, місяців в які відбулась часткова оплата.

Натомість, у здійсненому позивачем розрахунку у позовній заяві, позивачем включено ці дні до розрахунку на суму заборгованості, яка залишилась після часткового погашення такої заборгованості в цей день, що відповідає математичному порядку здійснення розрахунку 3% річних та індексації на індекс інфляції.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позовні вимоги задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано-магнієвий комбінат (вул. Теплична, буд. 18, м. Запоріжжя, 69600, ідентифікаційний код 38983006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Підйомспецтехніка (вул. Лешко-Попеля, буд. 13, прим. 2-18 м. Дніпро, 49005, ідентифікаційний код 33328023) 374333 (триста сімдесят чотири тисячі триста тридцять три) грн 24 коп основного боргу, 2411 (двадцять чотири тисячі сто десять) грн 84 коп. 3% річних, 163380 (сто шістдесят три тисячі триста вісімдесят) грн 27 коп інфляції, 62119 (шістдесят дві тисячі сто дев`ятнадцять) грн 12 коп. пені та 9360 (дев`ять тисяч триста шістдесят) грн 00 коп судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 31.07.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян